Урок "Що називають речовим джерелом?"

Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти – 5 клас

Тема: Що називають речовим джерелом?

Мета:

навчальна –охарактеризувати поняття «речові джерела», «археологічні пам'ятки»;

розвивальна – удосконалювати вміння працювати з підручником, читати, коментувати текст підручника, відповідати на запитання; на основі отриманих фактів, складати схеми; формувати вміння аналізувати історичні події та факти; розкривати зміст історичних понять;

виховна – виховувати  бережне ставлення до пам’яток культури та історії.

Очікувані результати:

 - розрізняє історичні джерела за видами ; 

-  розуміє різницю між археологічною пам’яткою, культурним шаром та археологічною культурою; 

-  наводить приклади речових джерел;  за допомогою вчителя використовує пошукові системи та добирає інформацію/інформаційні джерела на історичну тематику за заданими критеріями; 

- за допомогою пам’ятки здійснює простий аналіз історичного джерела;

-  називає характерні риси речового джерела.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Метод «Мікрофон».

-         Що таке історія?

-         Кого називають істориками?

ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

   Історія людства бере початок із давніх часів. Вони є найбільш складними для вивчення та оповиті таємницями. Адже від стародавніх часів лишилося найменше свідчень. Писемності тоді ще не було, тож інформацію про ці часи історикам дають різноманітні речі — творіння рук давніх людей. Це й залишки будівель і споруд: фортечних укріплень, палаців, храмів, і давні предмети мистецтва: ювелірні прикраси, скульптури, малюнки й зображення. А найбільше — предмети для повсякденного життя людей: зброя, знаряддя праці, монети, посуд, меблі тощо. Історики називають такі залишки минулого речовими джерелами.

-Дізнаємось докладніше про роботу археологів з речовими джерелами.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Речові джерела

Розповідь вчителя

Речові джерела - матеріальні залишки людської діяльності, що збереглися на поверхні землі, під землею або під водою, які висвітлюють минуле людського суспільства. 

Речових джерел зі стародавніх часів лишилося мало. Виготовлені з крихких матеріалів знищили час і природа, а ті, що вціліли — опинилися переважно під землею у невідомих нам місцях. Виявленням і дослідженням речових джерел займається спеціальна історична дисципліна — археологія.

Археологія (походить від грецьких слів: «архео» — стародавній і «логос» — слово, учення) — спеціальна історична дисципліна, яка вивчає минуле на основі дослідження речових історичних джерел.

Робота з зображеннями речових джерел.

Про що можуть свідчити дані речові джерела?

2. Методи виявлення речових джерел

Розповідь вчителя

Головним методом виявлення речових джерел є розкопки. Але спочатку треба встановити місце, де можна знайти вироблені у давнину речі. Тому археологи мають чіткі правила пошуку давніх пам’яток та організації розкопок. Іноді можливі місця розкопок можна відшукати за інформацією словесних джерел. Так, наприклад, у поемі давньогрецького поета VIII ст. до н. е. Гомера «Іліада» розповідається про облогу міста Троя. Довго це вважалося вигадкою, поки в ХІХ ст. німецький археолог Генріх Шліман не знайшов залишки Трої на території сучасної Туреччини, скориставшись підказками Гомера. Попередньо здійснюється археологічна розвідка — вивчення місця майбутніх розкопок. Застосовується навіть аерофотозйомка, яка дає змогу побачити контури давніх споруд з літака або супутника. Якщо пам’ятка міститься під водою, на допомогу приходять засоби підводної археології. Потім робиться пробний розкоп — вузька траншея, що має показати, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. І тільки якщо знаходять щось варте уваги, то починають розкопки.

3.Практична хвилинка. Працюємо з підручником.

Виконати завдання в підручнику с.77 «Практична хвилинка»

4.Робота з підручником. Коментоване читання про те, як працюють археологи. (с.77)

5. Допоміжні історичні дисципліни

 Розповідь вчителя

Досліджує монети окрема дисципліна — нумізматика. Найчастіше давні монети знаходять археологи в монетних скарбах. Серед нумізматів скарбом вважається будь-яка кількість монет. Проте історичним джерелом є кожна монета, яку вдалося знайти і дослідити.

Науку, що вивчає герби, називають геральдикою. Здавна закладалися правила, за якими створювали герби. Так, наприклад, головною частиною герба, що визначає його форму, є щит. За формою щита визначають країну, у якій жив власник герба, час його створення. У геральдиці застосовують тільки певні кольори: червоний, синій, зелений, чорний, які в різні часи мали різне символічне значення.

Важливим історичним джерелом і символом є прапори. Протягом історії вони бували військовою відзнакою, символом володаря, а згодом стали державним символом. Кожна держава має свій державний прапор. Кольори цих прапорів називають національними. Прапор — символ незалежності держави. Історію та символіку прапорів вивчає історична дисципліна — вексилологія

Речові джерела досліджують також такі спеціальні історичні дисципліни: Сфрагістика — вивчає стародавні печатки та штемпелі. Боністика — досліджує паперові грошові знаки й цінні папери. Епіграфіка — займається стародавніми написами, які вирізьблені на твердій поверхні.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ.

Завдання. Серед запропонованих малюнків, виберіть речові історичні джерела.

VІ.ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

-         Опрацювати параграф 14 с.75-82, виконати творче завдання ІІІ с.82