Урок "Серцево-судинні хвороби та їх профілактика".

Про матеріал

Конспект уроку для учнів 8 класу по темі "Серцево-судинні хвороби та їх профілактика". Матеріал допоможе сформувати уявлення у дітей про серцево- судинні захворювання, їх причини та заходи профілактики.

Перегляд файлу

Тема. Серцево – судинні хвороби та їх профілактика

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів з найпоширенішими захворюваннями серцево-судинної системи; встановити основні причини виникнення і шляхи їх запобігання.

Розвиваюча: розвивати практичні вміння і навички надавати першу допомогу при кровотечах різних видів.

Виховна: продовжити формувати екологічну та гігієнічну культуру, стійку мотивацію до здорового способу життя.

Обладнання: роздатковий матеріал, слайдова презентація, таблиці «Хвороби серця та кровоносних судин».

Терміни і поняття: хвороби серця, хвороби судин, види кровотеч.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: музика, література, креслення, основи здоров’я, медицина, ботаніка, фізкультура, екологія, малювання, гігієна, хімія, ботаніка.

Девіз уроку: « Якби ми використовували свій ум і свої ноги більше, то ми б менше страдали на хвороби серця».

Б.Уайт.

Хід уроку

І. Психологічний настрій

Привітання, побажання впевненості в своїх силах і знаннях.

ІІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів

Роздаткові картки.

Заповнити таблицю «Фази серцевого циклу та їх тривалість»

*Що відбувається в серці*	*І фаза*	*ІІ фаза*	*ІІІ фаза*
Передсердя
Шлуночки
Стан стулкових клапанів
Стан півмісяцевих клапанів
Рух крові

Фронтальна бесіда.

Функції серця.
Властивості серцевого м’яза.
Автоматизм серця.
Кардіограма.
Негативний вплив на серце.

Кросворд «Кардіологія».

Серцевий м’яз. 2. Зовнішня оболонка серця. 3. Найбільша судина. 4.

Камера серця. 5. Найтонша судина. 6. Властивості серцевого м’яза. 7. Гостре порушення мозкового кровообігу. 8. Гормон, що сповільнює серцеву діяльність. 9. Хвороба, яка спричиняє підвищення тиску. 10. Серцева пауза. 11. Судина, по якій кров рухається від серця.

Відповіді.1. міокард. 2. Епікард. 3. Аорта. 4. Передсердя. 5. Капіляр. 6. Автономія. 7. Інсульт. 8. Ацетилхолін. 9. Гіпертонія. 10. Діастола. 11. Артерія.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Звучить музика, на фоні якої учень читає вірш.

Світ ясний – мереживо казкове!

Світ ясний – ні краю, ні кінця!

Зорі й трави, мрево світанкове,

Магія коханого лиця.

Світе мій гучний, мільйоноокий,

Пристрасний, збурунений, німий,

Німий і ласкавий, і жорстокий,

Дай мені свій простір і неспокій,

Сонцем душу жадібно налий.

Учитель.

Життя прекрасне, але оцінити сповна цю красу може тільки здорова людина. Серед різних недуг захворювання серцево-судинної системи є найпоширенішими. Смертність від них становить у світі від 50 до 54 % загальної смертності. Крім того, серцево-судинні захворювання нерідко призводять до тимчасової або повної втрати працездатності. Отже, тема нашого уроку…

Повідомлення теми, завдання уроку.

ІV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

Різноманітність захворювань серцево-судинної системи.

Робота в групах.

Використовуючи матеріал підручника та додаткову літературу групи отримують завдання охарактеризувати:

І група – хвороби, вади серця;

ІІ група – хвороби вен;

ІІІ група – хвороби артерій.

Складання схеми.

Роздатковий матеріал на всі парти (найпоширеніші захворювання серцево-судинної системи)

Ішемічна хвороба серця Тромбофлебіт

Інфаркт міокарда

Варикозне розширення вен

Презентація груп.

Під час виступу групи учні заповнюють таблицю «Захворювання серцево- судинної системи»:

*Назва хвороби*	*Ознаки хвороби*	*Причини*	*Методи профілактики*

Учні роблять висновок про причини виникнення хвороб.

Причини серцево-судинних захворювань.

Гіподинамія;
Шкідливі звички (паління, алкоголь, наркотики);
Емоційні стреси;
Нераціональне харчування;
Забруднене довкілля.

Вплив гіподинамії на серцево – судинну систему.

Виступ «фізіолога» (випереджальне завдання).

Після виступу учні роблять висновок, що однією із важлиих методів профілактики серцево – судинних хвороб є достатня рухова активність, дотримання режиму праці і відпочинку.

Вплив шкідливих звичок на серцево-судинні хвороби.

Виступ «нарколога» (випереджальне завдання).

Тютюнокуріння, вживання алкоголю і наркотиків - особливо небезпечні фактори ризику захворювань серцево-судинної системи, як і інших систем організму. Нікотин викликає поступове звуження просвіту судин, унаслідок чого погіршується забезпечення організму киснем і поживними речовинами. Отруйні речовини тютюну негативно впливають на судини мозку і серця, які спочатку короткочасно розширюються, а потім на довгий період звужуються. Під впливом куріння порушується процес згортання крові, що разом зі спазмом судин призводить до тяжкого захворювання – ендортеріїту.

Згубно діє на організм і вживання спиртного. Часте вживання спиртного спричиняє жирове переродження серцевого м’яза, серцевої недостатності. Алкоголь викликає патологічні процеси не тільки в серці й артеріях, але і у венах. Навіть невеликі дози алкоголю спричиняють значні зміни функції кровообігу.

Учні разом із учителем складають схеми до виступу «нарколога».

Вплив стресових ситуацій на кровоносну систему.

Складання схеми.

Дієтичні рекомендації дієтолога.

Виступ дієтолога (випереджальне завдання).

Серед факторів ризику значне місце займає холестерин. Доведено, що за допомогою дієт можна помітно знизити рівень холестерину в крові, або ж не допустити його підвищення.

Дієтичні рекомендації:

Знизити в раціоні кількість насичених жирів і холестерину, які є

основними факторами підвищення рівня холестерину в крові. Готуючи їжу, слід менше використовувати тваринні жири, віддаючи перевагу рослинним оліям. Збільшити в раціоні продукти рослинного походження, так як вони містять високоякісні білки.

Збільшити споживання складних вуглеводів, які містяться у овочах і фруктах.
Стежити за масою тіла.

Фітотерапія як спосіб профілактики серцево-судинних хвороб.

Виступ «фітотерапевта» (випереджальне завдання).

Не слід забувати про великі можливості фіто профілактики серцево-судинних хвороб. Нормалізують підвищений кров’яний тиск яблука, груші, абрикоси, калина, ожина, горобина, аронія. Гречана та пшоняна каші незамінні в профілактиці серцево-судинних захворювань. А деякі рослини повинні входити в меню якомога частіше. Це, зокрема, салат городній, який сприяє виведенню холестерину та утворенню антисклеротичної речовини - холіну, запобігає атеросклерозу, знижує кров’яний тиск, тощо. Смачні й корисні для зміцнення серцево-судинної системи страви можна приготувати з буряків, моркви, капусти, квасолі, селери, петрушки, баклажанів тощо. Із цією ж метою в їжу можна вживати дикоростучі їстівні рослини: м’яту, грицики, подорожник великий, цикорій звичайний тощо.

Екологічні фактори впливу на виникнення захворювань.

Виступ «еколога» (випереджальне завдання).

Підлягають впливу довкілля всі системи органів, зокрема і серцево-судинна. Наприклад, виявлено зв'язок між хворобами серця і твердістю питної води: у людей, які постійно вживають воду, багату мінеральними солями, краще працює серцево-судинна система і нижча смертність. Недостатність літію в питній воді може викликати схильність до атеросклерозу, стенокардії, гіпертонії, інфаркту міокарду. Негативно впливає на стан серцево-судинної системи урбанізація: встановлено, що 70% захворювань серця і судин пов’язано із хімічним та шумовим забрудненням середовища. Однак спосіб життя людини все ж переважає всі інші фактори.

Вплив фізичної культури і спорту на серцево-судинну систему.

Виступ «спеціаліста – тренера» (випереджальне завдання).

У тренованих людей значно покращується скорочувальна здатність міокарда, посилюється центральний і периферичний кровообіг, підвищується коефіцієнт корисної дії, зменшується частота серцевих скорочень не тільки в стані спокою, але і при будь-яких навантаженнях, підвищується систолічний, або ударний обсяг крові. Завдяки збільшенню ударного об’єму крові серцево-судинна система тренованої людини набагато легше ніж нетренованого, справляється з зростаючими фізичними навантаженнями, повністю забезпечуючи кров’ю всі м’язи тіла, що беруть участь у навантаженні з великою напругою.

Спорт може перебороти навіть пороки серця. У чемпіона світу з бігу на великі дистанції фіна П. Нурмі був порок серця.

Операції на серці. Біографія А.М.Амосова.

Виступ «історика» (випереджальне завдання).

Амосов Микола Михайлович – видатний український лікар-хірург, заслужений діяч науки, організатор і керівник клініки серцево-судинної хірургії, туберкульозу і грудної хірургії Київського науково-дослідницького інституту. Амосов – один із засновників легеневої і серцевої хірургії колишнього СРСР, автор оригінальних апаратів штучного кровообігу. Розробив нові методи операції на легенях, хірургічне лікування вад серця. Уперше в світі створив і впровадив у практику протитромбічні протези серцевих клапанів. Організував в Україні центр серцево-судинної хірургії, створив українську школу біології, медицини і психологічної кібернетики. Під його керівництвом було розроблено комп’ютерну діагностику вад серця, створено фізіологічну модель внутрішнього середовища організму людини.

Досягнення сучасної кардіології.

Виступ «кардіолога» (випереджальне завдання).

Японські генетики на чолі з російським вченим Костянтином Агладзе вперше виростили зі стовбурових клітин живе людське серце. Науковці констатують, що це прорив не тільки для трансплантології, але і для фармацевтики: на створених таким чином органах можна буде випробовувати ліки. Створенням живих людських органів в лабораторіях Кіотського університету вчені займаються вже близько п'яти років. Джерело генетичного матеріалу - індуковані стовбурові клітини. З них складається ембріон на початковому етапі розвитку, і саме вони є попередниками конкретних органів. На сьогоднішній день це найефективніший метод. М'яз працює сам по собі, без зовнішніх стимуляторів: 50-70 ударів на хвилину.

Учитель.

Часто люди потрапляють у життєві ситуації, які призводять до різноманітних травм. Від першої допомоги часто залежить стан здоров’я.

Що таке кровотечі?
Які є види кровотеч?

Види кровотеч та перша долікарська допомога.

Завдання: проаналізувати й обговорити в своїх групах матеріал.

1-ша група – капілярна кровотеча;

2-га група – внутрішня кровотеча;

3-тя – група – венозна кровотеча;

4-та група – артеріальна кровотеча.

Після обговорення кожна експертна група по черзі розкриває суть своєї проблеми, відповідає на поставлені запитання інших груп.

Учитель пропонує ситуаційні завдання для груп.

Ваш сусід по парті приніс у школу гострий предмет – ніж. У результаті

необережного користування ним він наніс собі травму в ділянці передпліччя. Із рани почала виділятися темна, густа кров. Надайте допомогу вашому однокласнику.

Під час перерви учні бігали по класі, штовхалися. Одного школяра

штовхнули на вікно. Вікно розбилося і він склом порізав руку біля плеча. Із рани пульсуючим струменем почала виділятися яскраво-червона кров. Що ви будете робити в цій ситуації?

Під час лабораторної роботи з біології учень не дотримався правил

техніки безпеки і поранив палець накривним склом. Якими мають бути його дії в цьому випадку?

Поспішаючи до школи, школяр перебігав дорогу в недозволеному

місці. Його збив автомобіль. Після удару в потерпілого зблідло лице, на чолі виступив холодний піт. Окрім того, він почав скаржитися на сильний біль у животі. Про що свідчать такі симптоми? Як йому допомогти?

V. Узагальнення і систематизація знань та умінь

1. Прокоментувати вислів: «Серце – не камінь…»

2. «Дерево здоров’я».

Учні роблять висновки, як запобігти хворобам серцево-судинної системи та зберегти своє здоров’я. На завчасно виконаний малюнок чіпляють листочки з написами факторів, що запобігають серцево-судинним хворобам.

$C:\Users\Алина\Desktop\0_7a608_1198ef97_orig.png$