25 червня о 17:00Вебінар: Онлайн-тести: цікава форма роботи на інтегрованому уроці

Урок "Сильне, як смерть, кохання в творах О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном»

Про матеріал
Тема: Сильне, як смерть, кохання в творах О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» Мета: розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, навички аналізу й синтезу прочитаного, тлумачення образів та символів, критичне й образне мислення школярів; виховувати повагу до високих людських почуттів, прагнення знайти в житті справжнє, чисте кохання; формувати вміння чітко й лаконічно висловлювати думки. Тип уроку: урок позакласного читання. Вид уроку: інтегровано-бінарний урок-проект із зарубіжної та української літератур з психологічним супроводом та використанням інтернет-ресурсів.
Перегляд файлу

Тема: Сильне, як смерть, кохання в творах О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном»

Мета: розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, навички аналізу й синтезу прочитаного, тлумачення образів та символів, критичне й образне мислення школярів;

виховувати повагу до високих людських почуттів, прагнення знайти в житті справжнє, чисте кохання;

формувати вміння чітко й лаконічно висловлювати думки.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Вид уроку:  інтегровано-бінарний урок-проект із зарубіжної та української літератур з психологічним супроводом та використанням інтернет-ресурсів.

Учень повинен знати:

З літератури:

-роль художньої літератури в культурному та суспільному житті епохи;

-основні риси та етапи літературного процесу кінця ХІХ-початку ХХ ст. (реалізм, модернізм);

-особливості соціально-психологічної прози кінця ХІХ-початку ХХ ст.;

-основні теоретико-літературні поняття (оповідання, новела);

-найголовніші відомості про письменників;

-твори письменників;

-художні засоби творів.

З психології:

-складові психологічного портрету літературного персонажа;

-алгоритм складання психологічної характеристики.

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна та українська літератури, психологія, образотворче мистецтво, музика, історія.

Обладнання: портрети О. Купріна та Г. Тютюнника; запис ніжної мелодії, пісні «Летіла зозуля через мою хату» та сонати Бетховена, Артема Кондратюка «Я небом твоїм стану», Lama feat. Тоня Матвієнко «Де ти є мій милий», Ірини Федишин «Як я тебе люблю»; тексти творів О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном»; робочі зошити із зарубіжної та української літератури; мультимедійна дошка.

Завдання творчих груп з підготовки до уроку:

Літературознавці:

1. – Дослідити епоху кінця ХІХ (вплив соціальних факторів на сімейні стосунки).

2. Дослідити епоху початку ХХ століття (вплив соціальних факторів на сімейні стосунки).

3. – Дослідити історію створення оповідання  О. Купріна «Гранатовий браслет».

4. – Дослідити історію створення новели Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Символісти:

1.  – Дослідити символіку епіграфів твору О. Купріна «Гранатовий браслет». та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
2. – Проаналізувати зміст листів Желткова («Гранатовий браслет») та Михайла («Три зозулі з поклоном»), як прояв рис характеру героїв.

3. – Дослідити символіку імен новели Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

4. – Дослідити перегуки змісту твору О. Купріна з біблійними мотивами та Божими заповідями.

5. Роль народних вірувань у творі «Три зозулі з поклоном».

Мистецтвознавці:

1. – Дібрати твори образотворчого мистецтва, співзвучні оповіданню О. Купріна «Гранатовий браслет». Вибір аргументувати.

2. – Дібрати твори образотворчого мистецтва, співзвучні новелі Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Вибір аргументувати.

3. – Дібрати вірші митців різних літератур, співзвучні оповіданню О. Купріна «Гранатовий браслет». Вибір аргументувати.

4. – Дібрати вірші митців різних літератур, співзвучні новелі Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Вибір аргументувати.

Скептики. «Я  - позиція»:

1. – Заперечення позиції закоханих героїв. (Желткова – «Гранатовий браслет» та Марфи – «Три зозулі з поклоном»). Навести аргументи.

2. – Заперечення позиції терпимості на сторінках творів  О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Навести аргументи.

3. – Заперечення існування платонічного кохання на сторінках творів  О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» та у реальному житті. Навести аргументи.

4. – Заперечення існування справжнього, «сильного, як смерть, кохання» на сторінках творів О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» та у реальному житті. Навести аргументи.

Психологи:

1. – Чи допустиме обговорення теми кохання на шкільних уроках? Чим шкідливий та чим корисний сьогоднішній урок?

2. – Зробіть висновок про те, що об’єднує і що різнить героїв Купріна і Тютюнника у їхньому ставленні до любові. (Представлення результатів міні-досліджень)

3. Доповнення асоціативного куща.

Підготувала: Буряк А. А., учитель української мови і літератури, зарубіжної літератури КЗ «Водянська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 ім. Ф. О. Окатенка» Водянської сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області

Хід уроку

Звучить ніжна мелодія (1) Слайд 1

Вступне слово вчителя.

Учитель української літератури. Що таке любов? Це питання споконвіку хвилює людей: про любов співають пісні, складають вірші, а зараз навіть проводять наукові дослідження. Кажуть, без любові життя нічого не варте. Та ніхто не може визначити, що то за почуття, яке захоплює людину та робить її щасливою, що руйнує долі, коли вмирає. Любов має владу над нами, тому так пише Л. Костенко у своїй поезії:

Моя любове! Я перед тобою. 
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!

Учитель зарубіжної літератури. Як на мене, любов – це таємниця. Коли ти відчуваєш тепло, радість, наповненість поруч з кимось, коли проводиш з людиною час та знаєш, що жодна хвилина не втрачена марно, коли хочеться бути поруч знов і знов, а також бажаєш людині щастя та хочеш допомогти їй – це й є любов. Також любов – це вдячність та прийняття іншого таким, який він є. Це такий стан душі, коли поруч із кимось у тебе є все для щастя, а весь світ радіє з тобою. Любов – це те спільне для нас усіх, що ми всі відчуваємо та розуміємо.

Учитель української літератури. Розмовляти про любов можна довго, адже це дуже важлива тема. У житті кожної людини вона була, є або ще буде. Любов — це пісня, що ллється з глибин самої душі. Подивіться на закохану людину. Вона відрізняється від інших поглядом та блиском в очах. Любов здатна на різні вчинки, іноді навіть несподівані. Адже коли ми віддаємо любов, ми отримуємо дещо більше.

Учитель зарубіжної літератури. Любов здатна перемогти війни, хвороби. Може відрадити від безглуздих вчинків, може надихнути на подвиг, дає поштовх до творчості, самовдосконалення, духовного розвитку. Взаємна любов робить людину щасливою і є міцним підґрунтям для створення гармонійної сім’ї. І навпаки — нерозділене кохання ранить у саме серце, часом доводячи до трагедії. Цій темі присвячено багато віршів та творів художньої літератури, а також наш сьогоднішній урок, який ми присвячуємо темі кохання у творах Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» та Олександра Купріна «Гранатовий браслет».

Учителі оголошують тему та мету бінарного уроку. Слайд 2

І. Мотивація навчальної діяльності.

Аналіз підготовчого етапу та готовності учнів до уроку

Психолог. Слайд 3 Так, сьогодні ми поговоримо про найсвітліше, найсвятіше й найпрекрасніше почуття – кохання. У час матеріальної та духовної скрути, коли здевальвовано моральні цінності, звернемося до цього вічного джерела відродження людства, відродження як духовного, так і фізичного. Торкнемося своїми серцями цього дива, що змінює увесь світ і нас у ньому, робить людей кращими, добрішими, благороднішими! Услід за митцями різних часів та народів увійдемо до країни любові, аби спробувати розгадати загадку її невмирущої сили.

Діти, на сьогоднішній урок ви повинні були обрати життєві кредо. Будь ласка, кожна команда напишіть ваші кредо на пелюстках, які ви бачите на ваших партах, зачитайте нам та приклейте на дошку.

Слайд 4 1. Літературознавці.

«Кохання завжди приходить вчасно».

Бистшицька Зоф'я, польська письменниця

Слайд 5 2. Символісти.

«Любов — завжди трагедія, завжди боротьба і досягнення, завжди радість і страх, воскресіння і смерть».

Олександр Купрін, російський письменник

Слайд 6 3. Мистецтвознавці.

«Любов — це все. І це все, що ми знаємо про неї».

Емілі Дікінсон, американська поетеса

Слайд 7 4. Скептики.

«У коханні, як і в граматиці, смисл залежить від закінчення».

Григорій Ландау, російський журналіст і політичний діяч

Слайд 8 5. Психологи.

«Ми знаємо, що любов сильна, як смерть; зате крихка, як скло».

Гі де Мопассан, французький письменник

Психолог. Діти, ви утворили прекрасну яскраву квітку з вашими життєвими кредо. Ми побачили, що вам притаманне бажання змінити світ на краще, максималізм та сила духу. При виборі життєвих девізів ви проявили творчість та креативність. Дуже приємно, що ці риси ви перенесли й на роботу з підготовки до сьогоднішнього уроку.

Ми бачимо, що кожен автор тих висловлювань, які ми почули, намагався дати власне пояснення, що таке любов. А що це означає для вас? Спробуємо створити «Асоціативний кущ». Слайд 9

Заповнення «Асоціативного куща».

Можливі відповіді: щастя, насолода, родина, діти, турбота

Ми ще повернемося до нашого куща - можливо, у вас будуть  доповнення.

ІІ. Актуалізація опорних знань. 

1.Перевірка домашнього завдання  творчих груп: демонстрація рекламного буклету до уроку.

Уткіна. Одним із завдань підготовки до уроку було створення рекламного буклету до твору. Це завдання було найважчим, адже над буклетом працювало всі п’ять груп.

2. Бесіда (за бесідою складається ґронування О. Купрін «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнник «Три зозулі з поклоном»)

Учитель зарубіжної літератури Отже, оповідання О. Купріна має назву «Гранатовий браслет». Яке значення мав браслет в житті головних героїв?

Учень. Щербина Слайд 10 Образ цього браслета символічний: «Він був золотий, низькопробний, дуже товстий, але дутий і із зовнішнього боку весь суцільно вкритий невеликими старовинними, погано відшліфованими гранатами… Кожен завбільшки з горошину». Сам по собі браслет непоказний і непривабливий для людини з вишуканим смаком. Але, в той же час, це прикраса містить в собі старовинні гранати, красиві камені кольору крові і пристрасті. Так і Желтков, непримітний на вигляд, таїв у собі величезні запаси любові, не всім доступні в цьому світі. Так і його любов, незважаючи на все, була сильною, чистою, щирою. Вона була справжньою ...

Учитель української літератури. У чому особливість назви новели Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном»?

Учень. Рябошапка У народі існувала віра не лише у приворотне зілля й замовляння, а й про відворотне зілля й відворотні замовляння. Щоб позбавити мук палко закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю, через старця чи малу дитину їй передавали своєрідне привітання: «три зозулі з поклоном», що означало: «Забудь, покинь, залиш мене, відпусти». Оскільки зозуля гнізда не мостить, то таким чином людина мала зрозуміти, що її кохання приречене, тому треба забути, розлюбити.

3. Оголошення епіграфа уроку.

Слайд 11 Психолог. А тепер уважно подивіться на дошку. Епіграфом сьогоднішнього уроку стали слова Матері Терези: «Ми можемо позбутися хвороб за допомогою ліків, та єдині ліки від самотності, відчаю та безнадійності – це любов. У світі багато людей, які вмирають від голоду, та ще більше тих, хто вмирає через те, що їм не вистачає любові». На думку вчителів, саме ці слова розкривають не лише суть літературних творів, про які ми будемо говорити, а й суть нашого життя.

Епіграф нашого уроку не потребує коментарів, але спонукає до глибоких роздумів.  Діти, поміркуйте та дайте відповіді на непрості, але вічні питання. Слайд 12

1. Що подаровано абсолютно кожній людині? (Життя)

2. Що допомагає людині орієнтуватися в цьому світі? (Почуття)

3. Що допомагає нам знайти себе? (Думки)

4. Що визначає життєвий шлях людини? (Віра)

5. Що дає нам сили в цьому житті? (Надія)

Дійсно, життя людини складається з почуттів, думок, віри та надії. Його символом може бути квітка. Але, щоб ваша квітка засяяла, її треба наповнити головним почуттям. Яким? (Кохання)

Я впевнена, що квітка вашого життя та кохання допоможуть сьогодні створити неповторну квітку нашого уроку. Слайд 13

Учитель зарубіжної літератури. Буремне, грізне та непередбачуване ХХ століття переосмислювало все людське буття, зокрема й кохання. Воно стало символом і закликом, філософською алегорією й реалістичним атрибутом буденності. Але ніколи воно не зникало з палітри справжніх митців слова в усіх куточках світу.

Слайд 14 Олександр Купрін у своїй творчості висвітлював різні теми. Але була одна, до якої він звертався, як до «святині», - тема кохання. «Олеся», «Суламіф», «Гранатовий браслет» та інші твори порушують цю проблему. Особливу силу «Гранатовому браслету» надає те, що в ньому кохання зображено як несподіваний подарунок - всежертовний і поетичний, який освітлює життя.

Учитель української літератури. Слайд 15 Григір Тютюнник завжди передавав у творах те, чим повнилося серце, що його хвилювало, свої життєві принципи. Можна впевнено стверджувати, що він жив, як писав, а писав, як жив. Доброта, самовідданість, милосердя – провідні теми його творчості Разом з іншими загальнолюдськими цінностями він оспівав велике почуття, яке рухає життя на землі, і ймення йому – Любов.  «Три зозулі з поклоном» - дивовижної краси новела, присвячена «любові всевишній». Про те, яким бачили це почуття О. Купрін і Григір Тютюнник, ми й поговоримо сьогодні на уроці, розкриємо моральний зміст вчинків головних героїв, спробуємо розібратися в складних проблемах людських взаємин.

Психолог. Особливість нашого уроку в тому, що з основним його змістом ви уже знайомі, адже самі здійснили 20 індивідуальних досліджень. Матеріал попередньо узагальнили у своїх робочих зошитах.

Отже, мета нашого уроку – не здійснити статистичний звіт про цю роботу, а пропустити через душу і серце почуття та переживання героїв.

А в кінці уроку дамо відповідь на проблемне питання: чи принесло щастя героям твору подароване богом кохання? Адже до відповіді на це питання ви йшли протягом усього періоду підготовки до уроку – у творчих завданнях, дослідженнях, роздумах.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 

1. Робота у групах

2. Бесіда. Актуалізація набутих знань з теми «Особливості літератури реалізму та модернізму»

Учитель зарубіжної літератури. Слайд 16 Олександр Купрін та Григір Тютюнник – письменники-гуманісти, письменники-реалісти, їм притаманні:

-правдивість;

-почуття міри й такту;

-інтерес до внутрішнього світу людини;

-біль за людину, її страждання, її приниження та безпорадність.

Вони пройшли різними дорогами та, як виявилося, не такими й далекими.

На рубежі епох, у кінці ХІХ-початку ХХ століть, у російській та українській літературі ознакою часу були дві лінії розвитку. Які саме? (реалістична та модерністська)

Згадаємо основні риси реалізму, адже це матеріал 10-го класу.

Літературознавці

1-й дослідник

Основні риси реалізму:

-соціальна зумовленість життя людини;
-змалювання згубного впливу антигуманного світу на вчинки і долю людини;
-історизм у відтворенні явищ дійсності;
-гуманізм, співчуття і протест проти всіх форм соціального і духовного поневолення.

-провідні жанри: роман, роман-епопея, повість, філософський нарис, оповідання, цикл оповідань, новела.

Учитель української літератури. Які риси літератури реалізму притаманні твору О. Купріна та Г. Тютюнника?

Діти відкривають конверт та шукають риси літератури реалізму, притаманні твору О. Купріна та Г. Тютюнника.

Назвіть основні риси модернізму.

2-й дослідник

Основні риси модернізму:

-особлива увага до внутрішнього світу особистості;

-проголошення самоцінності людини та мистецтва;

-надання переваги творчій інтуїції;

-розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникати у найінтимніші глибини існування особистості і одухотворити світ;

-пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість тощо);

-прагнення відкрити нові ідеї, що перетворять світ за законами краси і мистецтва, філософічність мистецького твору;

-домінування індивідуалізму над масовістю;

-розкриття суперечливості внутрішнього світу особистості;

-новий психологізм – пізнання героєм вищих істин, духовних цінностей;

-культ сили волі, активності, боротьби;

-нові жанрові форми: роман-антиутопія, роман-міф, роман-притча, антироман, філософський інтелектуальний роман, повість-притча, «театр абсурду», «епічний театр», драма-притча.

Учитель української літератури. Які риси літератури модернізму притаманні твору О. Купріна та Г. Тютюнника?

Діти відкривають конверт та шукають риси літератури модернізму, притаманні твору О. Купріна та Г. Тютюнника.

3-й дослідник

Історія створення новели «Три зозулі з поклоном».

Декламатор Слайд 17

Надвечірнім простором солоним,

Подолавши даль гірких років,

Три зозулі прилетять з поклоном

До квітчасто чистих рушників.

 

І душа здригнеться рушниково,

І дитинність вирветься з оков,

Як джерельце Григорове слово –

З первозданним іменем: Любов.

 

                                        С. Чернілевський

Звучить пісня «Летіла зозуля через мою хату» (2) Слайд 18

Ця новела чи не найглибше віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до написання її він ішов усе своє попереднє життя. А поштовхом послужила, здавалося б, незначна подія.

Слайд 19 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий  бандурист. Серед пісень, які він виконував, найбільше вразила одна – «Летіла зозуля через мою хату». Йшлося в ній не просто про нещасливе кохання, а й про вічне, непереборне ніким і нічим людське страждання.  Григір  Тютюнник ураз підхопився і побіг до себе в кімнату, де відразу ж узявся до роботи. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном».

Слайд 20 В основі новели відчутні автобіографічні моменти. Образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, якого восени 1937 року заарештували і відправили до Сибіру, де він загинув. Була жінка, яка кохала Григорового батька – Михайла. У своєму щоденнику новеліст записав: «Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за батька і за маму. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити любов, велику і безвзаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки…Ти подивись, яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді зовсім молодої мами…Мабуть, одна вона в цілому світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла…»

Слайд 21 Мне дорого все, что с тобой тогда было,

Все то, чего знать никогда не хочу,

А той, что тебя неоглядно любила,

Я слова обидного не прокричу. 

А слезы мои - солоница-водица,

Смахну рукавом - все бесследно прошло.

Я долго глядела, как солнце садится,

Сияньем нечаянно веки прижгло.

                                                     Лариса Васильева

4-й дослідник

Історія створення оповідання О. Купріна «Гранатовий браслет».

Слайд 22 Оповідання «Гранатовий браслет» було одним з найулюбленіших творів письменника; думаючи про нього, він плакав. Купрін зізнавався, що «нічого цнотливішого він ще не писав». «Гранатовий браслет», подібно до багатьох купрінських творів, побудовано на реальних подіях. Письменник використав факти із сімейної хроніки князів Туган-Барановських: «це... сумна історія маленького телеграфного чиновника» П. П. Жолтого, що був «так безнадійно, зворушливо і самовіддано закоханий у дружину Любімова». Проте напіванекдотичній історії Купрін надав рис високого трагізму. До того ж дію оповідання перенесено з Петербурга до Одеси.

Тема оповідання — «велике кохання, яке повторюється лише один раз на тисячу років», за висловом одного з персонажів. У «Гранатовому браслеті» відстоюється велике призначення кохання.

Слайд 23 Любовь сильна, как божество,

И божеству равна,

Ее я славлю оттого,

Что жизнь дарит она.

Нигде я Бога не видал,

Любовь везде одна.

Жизнь наша без ее начал

 Бесплодна и скудна.

Чему молиться – божеству

 Или любви земной?

Любовь я Богом назову

 И ей молюсь одной.

                              Лариса Васильева

 Символісти

Учитель зарубіжної літератури. (На фоні сонати Бетховена) (3) Оповідання О. Купріна «Гранатовий браслет» залічують до реалістичних творів. Однак у ньому помітні елементи поетики модернізму. Зокрема - незвичний епіграф. Замість традиційної цитати - назва частини музичного твору: “L. van Beethoven. 2 Son. (op. 2. №2). Largo Appassionato”. He випадково епіграф написано не російською мовою. Італійська - мова музики, зрозуміла в Росії тільки «обраним» (людям мистецтва). Чи не таким є й саме оповідання: звернене до тих, хто зможе його тонко зрозуміти?

1-й дослідник. Слайд 24 Так, епіграф до «Гранатового браслету» — «L. van Beethoven. 2 Son. (op. 2. № 2). Largo Appassіonato» символічним є . Це назва частини музичного твору геніального німецького композитора. Саме ім’я Бетховена, що прожив важке життя (позбавлений особистого щастя, глухий), звучить як трагічний акорд до подій купрінського оповідання. Вказівка на доволі маловідомий твір композитора (Друга соната), що його любить Желтков, також символічне: люди не почули маленького чиновника, так само як і Бетховена. Музичний термін Largo Appassіonato вказує на темп і характер виконання твору: Largo — дуже повільно, широко, аppassіonato — пристрасно, з великим почуттям. Саме так повинно, за задумом Купріна, звучати і його оповідання, що розгортається дуже повільно й описує велике почуття. Саме так — Largo Appassіonato, і за Бетховеном, і за Купріним, нехай повільно, але з великим почуттям — потрібно жити людині.

2-й дослідник. Слайд 25 Григір Тютюнник написав епіграф-посвяту: «Любові Всевишній присвячується». Архетип «любові всевишньої» - християнський, вселенський. Якщо зважити на суспільне антирелігійне середовище, у якому написано твір, стане зрозумілим прагнення автора відродити в читачів християнське духовне начало. Письменник виводить найпрекрасніше людське почуття - кохання, в якому кожен залишається чесним перед самим собою, в якому немає й тіні заздрощів і суперництва. Він зумів піднести над усім грішним і земним саме любов (додавши слово всевишня), адже любити, на думку Гр. Тютюнника, - це найвище призначення людини: «Мало бачити. Мало - розуміти. Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові».

3-й дослідник. Кожне покоління задає собі питання: чи Є любов? Яка вона? Чи потрібна вона? Питання важкі і неможливо однозначно відповісти на них. Купрін – неперевершений майстер пера, здатний задавати такі питання, відповідати на них. Почуття щемливої туги і одночасно просвітлення настає після прочитання «Гранатового браслета».

Скромний поштовий службовець самозабутньо любить княгиню. Сім довгих, виснажливих років Желтков любить жінку, з якою навіть жодного разу не зустрівся. Він просто ходить за нею, збирає забуті нею речі, дихає повітрям, яким дихає вона. А які він пише їй листи! Слайд 26 Їх можна вивчити напам’ять. (Учениця відкриває книгу з творами Купріна та знаходить лист Желткова, зачитує уривок з нього)

 «Я не винен, Віро Миколаївно, що богу було бажано послати мені, як величезне щастя, кохання до Вас. Сталося так, що мене в житті ніщо не цікавить: ні політика, ні наука, ні філософія, ні турбота про майбутнє щастя людей — для мене все життя втілюється лише у Вас. Я тепер відчуваю, що якимсь незручним клином врізався у Ваше життя. Якщо можете, пробачте мені за це. Сьогодні я виїжджаю і ніколи не повернусь, і ніщо Вам про мене не нагадає. Я безмежно вдячний Вам за те, що Ви існуєте. Я перевірив себе — це не хвороба, не маніакальна ідея — це кохання, яким богу було бажано за щось винагородити мене.

Хай я був смішний у Ваших очах і в очах Вашого брата, Миколи Миколайовича. Відходячи назавжди, я в захопленні говорю: "Хай святиться ім'я твоє».

Яка глибина любові, самопожертви і самозречення. Кажуть, що зараз так не можуть любити. Напевно. Генерал Аносов в повісті каже, що немає любові, і в наш час не було. Виходить, про вічну любов мріють всі покоління, але пізнати її вдається одиницям.

4-й дослідник. Здається, що про кохання вже давно все написано і сказано. Але коли починаєш читати новелу Г. Тютюнника, стає зрозумілим, що він знає про кохання значно більше ніж інші, знає щось невловиме і тендітне, піднесене і чисте.

Слайд 27 У новелі любов оточено якимсь неземним ореолом, далеким од звичного, побутового розуміння, хоча насправді ніякими особливи­ми словами митець не користується, передаючи цю любов, хіба показує, як і в житті, і в розлуці Марфа й Михайло «отак одне одного» чули. Любов благодатним світлом розливається довкруги. Звернімо увагу: листо­ноша, який приніс вістку від Михайла, поблажливо дає Марфі пригорнути до грудей листа. Він розуміє й поважає її почуття. Любов — почуття, незалежне від свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить залишатися поза осудом чи запереченням, справжня любов має право на існування. Соня не картає «суперницю», навпаки, розуміє й тому найкращими, теплими словами говорить про неї своєму синові. Нарешті, Михайло пише Соні: «Не суди мене гірко. Але я ніколи нікому не казав неправди і зараз не скажу: я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Мар­фина душа нещасна, Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй… послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть од морозу. Сходи, моя єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад, і тоді до мене хоч на хвильку прийде забуття. Обіймаю тебе і несу на руках колиску з сином, доки й житиму».

У цьому творі письменник спробував розгадати «вічну загадку любові» як писав І. Дзюба, «незбагненність призначення однієї людини іншій».

5-й дослідник. Не випадково письменники дають імена своїм героям, які  точно відповідають персонажам і   допомагають розкрити їхні образи.

Слайд 28 Михайло  правильний, урівноважений, чуйний, з ним легко спілкуватися, душа компанії, вірний чоловік, що кохає свою дружину, делікатно ставиться до почуттів Марфи

Софія → мудра жінка, ніжна, делікатна, добра, готова прийти на допомогу, сильна, чесна, співчуває суперниці

Марфа → однолюбка, емоційна, відчайдушна у своєму коханні, безнадійно закохана, але не претендує на чуже щастя, страждає через нероздільне кохання.

Отже, бачимо, що герої дійсно відповідають своїм іменам. Кожен із персонажів сповнений коханням, але вони не переступають Божих законів, моральності і водночас залишаються вірними своєму коханню.

1-й дослідник. Слайд 29 У творі О. Купріна процитовано кілька біблійних думок. Найчастіше повторюється фраза «Нехай святиться ім’я Твоє», яку Желтков уживає в прощальному листі до Віри. Це слова з молитви «Отче наш», і звернені вони до Бога. Желтков говорить їх звичайній земній жінці, цим підкреслюючи, що його почуття чисте й саможертовне, таке, про яке генерал Аносов мовив: «Любов безкорислива, самозречена, яка не чекає винагороди... та, про яку сказано - «сильна, як смерть»... для якої здійснити будь-який подвиг, віддати життя, піти на муки - зовсім не обтяжливо, а лише  радісно». Желтков прощається з коханою словами «Дай Боже Вам щастя, і хай ніщо тимчасове й житейське не тривожить Вашу прекрасну душу».

У цих цитатах сфокусовано головну думку всього твору: О. Купрін звеличує справжнє високе почуття, на яке здатна звичайна людина. Автор показує не пристрасть чи безглузду одержимість, а кохання, піднесене до рівня святині. Він хотів би, щоб за таким законом любові жило все людство.

2-й дослідник. Слайд 30 «Сю ніч снилася мені моя сосна. Це вона вже досі в коліно, а може, й вища. Сосна – а за нею річки сине крило...», «татова сосна».

Сосну вважали надгробним деревом, тому «татова сосна» - натяк на те, що чекає оповідачевого батька в  майбутньому. Водночас це і спроба лишити по собі слід на рідній землі. Сосна гоїть рани своєю смолою-живицею. Отже, пам’ять про батька допоможе з’ясувати болючі питання, що й стане кроком сина до зрілості.

У новелі є такі рядки: «...я послав їй... три зозулі з поклоном». Зозуля - одна з найприкметніших «міфічних» пташок. Зозуля-ворожка віщує весну і пророкує людині, скільки років та житиме. Оповідачеві не слід забувати про минуле та «серця трьох». Три зозулі відкрили головному героєві таємницю кохання.

Учитель зарубіжної літератури. "Гранатовий браслет" може слугувати еталоном справжнього гуманізму, чуйності, величі людської душі. Мабуть, кожна людина, доторкнувшись до цього, стає хоч трошечки кращою. Перейдемо безпосередньо до бетховенської сонати і з'ясуємо ,навіщо вона знадобилася автору в оповіданні.

Мистецтвознавці

Твори образотворчого мистецтва, співзвучні оповіданню О. Купріна «Гранатовий браслет»

1-й дослідник.  Слайд 31 Твори О. Купріна та Гр. Тютюнника цікавили художників своїм трагізмом, а образи головних героїв оживали на картинах відомих митців.

"Гранатовий браслет" - картина Валентина Якубича. Він зобразив головного героя повісті - Желткова. Сам В. Якубич описував Желткова так: «дуже блідий, з ніжним дівочим обличчям, з блакитними очима і впертим дитячим підборіддям з ямкою посередині». Художником зображує його, коли він пише останній лист до коханої: «Від глибини душі дякую Вам за те, що Ви були моєю єдиною радістю в житті, єдиною розрадою, єдиною думкою».

Також зображує В. Якубич і головну героїню Віру Шеїну. Вона тримає подарунок Желткова. Художник зобразив Віру простою й велично спокійною. «Віра, пішла в матір, красуню англійку, своєю високою гнучкою фігурою, ніжним, але холодним і гордим обличчям, прекрасними, хоча досить великими руками і тією чарівною округлістю плечей, яку можна бачити на стародавніх мініатюрах ... "

Слайд 32 Дуже блідим та з неймовірною тугою в очах зображує Желткова і художник Петро Пінкисевич.

Слайд 33 Картина Вадима Конопкіна (поширена назва картини - «Три зозулі з поклоном») говорить сама за себе. Три зозулі і сосна є символічними для новели Гр. Тютюнника.

Слайд 34 На картинах Опанаса Сластіона правдиво і з великою любов’ю передані образи кобзарів.

Учитель зарубіжної літератури. Учні дібрали вірші митців різних літератур, співзвучні оповіданню О. Купріна «Гранатовий браслет».

Поетична п’ятихвилинка.

Учні декламують дібрані ними поезії, співзвучні з темою уроку на фоні пісні Артема Кондратюка «Я небом твоїм стану» (4)

Слайд 35 Люблю. Без пам’яті люблю...

Хай, може, більше проклинаю.

Я знаю - сам себе гублю,

Але не можу і кохаю...

Хто ти? Ти квітка без краси,

Ти літній ранок без проміння, 

Ти в щасті жити не даси 

З душею, повною каміння.

І  все ж люблю! За що люблю,

І сам не бачу і не знаю...

Я знаю - сам себе люблю,

Але не можу і кохаю.

                                           Олександр Олесь

Слайд 36 «Як на вулиці зустрінеш…»

Як на вулиці зустрінеш,

То мене обходиш ти.

Добре робиш! Спільним шляхом

Не судилось нам іти.

Йди направо, я наліво

Шлях верстатиму в тумані,

І не здиблемось ніколи,

Як дві краплі в океані.

Як в дорозі здиблю горе,

Що тобі несе удар,

Сам його до себе справлю

І прийму його тягар.

А як щастя часом схоче

В мою хату загостить,

Я його до тебе справлю,

Най голубочком летить.

Що мені без тебе щастя?

Звук порожній і мана!

Що мені без тебе горе?

Щезла і йому ціна.

Наче крапля в океані,

Розпливусь я, потону;

Ти гуляй на сонці, пані,

Я ж спадатиму ік дну.

                            Іван Франко

Слайд 37 Вас так ніхто не любить. Я один.

Я вас люблю, як проклятий. До смерті.

Земля на небі, вечір, щастя, дим,

Роки і рік, сніги, водою стерті,

Вони мені одне лиш: ви і ви…

Димлять століття, води і народи…

Моя ви пам'ять степу-ковили,

Зорі червоний голос і свободи.

Дивіться, гляньте: мій — то голос ваш:

Як світиться він тепло на світанні…

Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,

Як ліс у грудні свій листок останній.

                                Микола Вінграновський

Учитель української літератури. Учні дібрали вірші митців різних літератур, співзвучні новелі Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Поетична п’ятихвилинка.

Учні декламують дібрані ними поезії, співзвучні з темою уроку на фоні пісні Lama feat. Тоня Матвієнко «Де ти є мій милий» (5)

Слайд 38 «Тебе нема»

Нема тебе - і світло дня зникає.

Згасає сонце золоте,

Журба гнітить, розради дух шукає,

І смуток в серцеві росте...

Нема тебе - і плаче ніч ласкава,

І з нею тихо плачу я,

І перли сліз горять у хвилях ставу,

І тихих верб задумалась сім’я...

Ти геть пішов - і по вишневім цвіті 

літає тихая жура,

А  вколо трави шепчуть розмаїті,

Що мрія білая вмира...

                       Христя Алчевська

Слайд 39 Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

А може, власне, і не в тому справа.

А головне, що десь вдалечині

Є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.

Луна луни туди не долітає.

Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.

                                     Ліна Костенко

Скептики

Учитель української літератури. А чи не занадто ми ідеалізуємо кохання у творах та реальному житті? Можливо, варто прислухатися до думки скептиків?

1-й дослідник. Любов, кохання…  Деякі  люди говорять, що без цього почуття не існує життя. Я досить скептично ставлюсь до цієї думки.  Життєво необхідними є їжа та повітря, а без всього іншого можна обійтися. Це моя думка. Кохання – не матеріальна річ, тому я вважаю що це людська вигадка. Такого почуття, як любов, не існує, це просто звичка…

Навіть якщо уявити, що любов існує, то позитивне це почуття чи негативне? Якби це був негатив, то чи складали б про це пісні, вірші, поеми, твори? Звичайно, ні! Отже, кохання повинно випромінювати  тільки позитив!

Слайд 40 Та чи приносить це, так зване "кохання", радість для Желткова ("Гранатовий браслет") та Марфи ("Три зозулі з поклоном")? Желтков, у якого думки протягом семи років зайняті тільки Вірою, сліпо пише листи їй, навіть не сподіваючись на відповіді. Він, не обдумуючи, дарує їй свою найціннішу річ - гранатовий браслет, камінці з якого йому відійшли зі срібним браслетом у спадок від бабусі. Мені він нагадує маленького хлопчика, який для того, щоб привернути увагу дівчинки, дарує їй свою найціннішу річ, хоча знає, що вона може її просто викинути. На мою думку, це принизливо. Особисто я не розумію його вчинків. Якби в мене була б така ситуація, я ніколи б не дозволила собі опуститися так низько.

Марфа... "Маленька Марфа" була дуже наївною і гадала, сподівалася на те, що Мишко зверне на неї увагу, напише їй листа, наділить своїм поглядом, але це все марно. Вона була маленькою дівчинкою, яка вірила у кохання і хотіла взаємності. Щастя їй приносило тільки те, що листоноша дозволить їй потримати  листа, який адресований Софії. Я гадаю, що без цього "кохання" їй би було краще. Я б на її місці спробувала б знайти того, хто б справді цінував таке віддане кохання.

2-й дослідник. У програму 11 класу для позакласного читання включені два твори, які мають назви «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника та «Гранатовий браслет» І. Купріна.  Але я одразу поставився до них зі скептицизмом, бо вважаю, що таке високе почуття не можна передати на папері. Це потрібно відчути, лише потім про нього читати та говорити.         

Слайд 41 То що є кохання? Чи можна керувати цим почуттям? Заборонити собі кохати - це, приблизно, те ж саме, що не дозволити людині харчуватись, рослинам рости, птахам літати. Тому я вважаю, що кохання або є, або його немає взагалі. І ніякої терпимості.

Саме така ситуація спостерігається у творі «Гранатовий браслет, де внаслідок терпимості зруйнувалось не тільки кохання, а й життя молодого чоловіка.

Така ж сама ситуація терпимості спостерігається у творі «Три зозулі з поклоном».         

Отож в обох творах ми маємо схожий трагічний кінець, причиною якого є терпимість. Якщо кохати, то кохати, а якщо ні - то лишається тільки страждати.

3-й дослідник. Розглянемо платонічне кохання на прикладі твору Г. Тютюнника "Три зозулі з поклоном".

Слайд 42 Дійсно, письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього платонічного кохання.

Любов Марфи до Михайла вища за тілесне єднання, вона вища за власну гордість, бажання мати особисте щастя, тому що це почуття надзвичайного благородства, позбавлене заздрості до своєї суперниці.

Також мотиви платонічного кохання існують і в творі О. Купріна "Гранатовий браслет".

Оповідання «Гранатовий браслет» має цілком реальну основу. Однак талант Купріна конкретний життєвий факт перетворив на історію, про яку століттями мріють і тужать кращі уми й душі людства: поети, романісти, музиканти, художники.

Любов для письменника - основа всього існуючого: "Любов повинна бути трагедією, величезною таємницею у світі. І ніякі життєві незручності, розрахунки і компроміси не повинні її торкатися". Любов дозволяє героям піднятися над буденністю, суєтністю. У листі Купрін писав: "Не в силі, не в спритності, не в розумі, не в таланті виражається індивідуальність, а - в любові".

4-й дослідник.  Я вважаю, що кохання з першого погляду - це романтичний міф, який найчастіше вводить в оману, породжує невиправдані ілюзії і, як наслідок, розчарування.

Слайд 43 Як відрізнити справжнє кохання від несправжнього? Можливо, розібратися в цій проблемі допоможе притча.

Колись одного мудреця запитали:

- Чи знаєш ти ліки від кохання з першого погляду?

- Знаю, - відповів мудрець. - Треба уважно придивитися вдруге.

Справжнє кохання - це не закоханість з першого чи другого погляду.

Справжнє кохання - це коли ти бачив людину два, десять, сто, тисячу разів з різних боків, - і від цього не виникло розчарування, а почуття зміцніло.

Таке почуття може зрости лише на ґрунті спільних інтересів, цінностей, духовної близькості, взаємоповаги, - постійних складових наших щоденних взаємин, - це не диво, яке ні з того ні з цього впало нам на голову з неба.

Варто згадати слова Антуана Сент-Екзюпері:

«Любити - це не дивитися один на одного. Любити - це разом дивитися в одному напрямку».

Тож тим, хто вірить у справжнє кохання, не варто надто довіряти міфу про кохання з першого погляду та імпульсам закоханості. А натомість - уважніше приглядатися, ставлячи перед собою питання: «Чи це та людина, з якою я зможу прожити у згоді й взаєморозумінні все життя?»

Психологи

Психолог. То чи потрібно говорити про тему кохання на уроках світової та української літератур?

1-й дослідник. Слайд 44 Кожен щодо цього має свою думку. Особисто я вважаю, що це більш, ніж необхідно. Адже лише звертаючись до творів світових титанів, ми можемо справді зрозуміти, яким є це почуття незрозумілим та загадковим. Лише так ми можемо дізнатись, настільки чистим та глибоким воно може бути. Саме літературні твори вчать, застерігають від життєвих помилок, формують нас як особистість.

Для того, аби писати про кохання, необхідно відчути його солодкий чи то гіркий присмак.

Щодо творів Олександра Купріна "Гранатовий браслет" і Григора Тютюнника "Три зозулі з поклоном", то є що проаналізувати.

Кохання завжди приваблювало Купріна. Він характеризував усі сторони цього діаманта, описуючи ніжні та тонкі почуття. Купрін вважав, що пережити всі негаразди та душевні тривоги людина може, лише будучи закоханою. Він на сторінках твору «Гранатовий браслет» описує, здавалось б, ідеальне кохання.

У творі Тютюнника розглядається класичний трикутник у коханні. В зображенні внутрішньої краси героїв автор передає справжнє чисте почуття.   Кохання виливалося і у невмирущі рядки О. Пушкіна, М. Булгакова, М. Лєрмонтова, Т. Шевченка, В. Сосюри, Лесі Українки, І. Франка.

Кохання-це той  коштовний камінь, який майже кожен письменник намагався вставити у свій вінець, та лише у деяких він засяяв по-особливому.

2-й дослідник. Слайд 45 Порівнявши філософські концепції кохання у двох письменників, ми дійшли висновку, що О. Купрін розумів кохання як основи сутності людини. Він вважав, що воно дається не всім і приходить на Землю зрідка, може бути «раз на тисячу років», а потім надовго зникає. Однак саме воно становить сенс людського буття.

Гр. Тютюнник своєю новелою доводить, що любов - почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням.

3-й дослідник. Проаналізувавши твори двох видатних письменників, ми можемо доповнити асоціативний кущ. Діти доповнюють кущ

Отже, любов – це не лише щастя, насолода, турбота, ніжність, а й жертовність, відповідальність, мука й туга. Але все-таки кохання – прекрасне почуття. І має право на існування, навіть якщо воно не взаємне.

Психолог.

Метод "Припущення на основі зорових образів" (під музику Шуберта "Аве Марія") (6)

Слайд 46 Подивіться на образи на слайді,  подумайте та поясніть, що можна подарувати коханій людині, щоб зробити її щасливішою?

- безмежне небо та загадкові зорі (щоб  вірити у мрії та намагатися їх здійснити);

-  яскраве сонце (щоб на душі було тепло і радісно);

 - барвиста  веселка (щоб вона розфарбовувала своїми кольорами сірі думки);

- щира посмішка  (щоб ніколи не було смутку та горя);

- чарівна музика (щоб підняти настрій);

- безмежна любов (щоб вона зігрівала серце протягом всього життя)    

Підсумкове слово учителів. (Продовжується під музику Шуберта "Аве Марія")

Учитель зарубіжної літератури. Слайд 47 У 1-ому Посланні до Коринфіян (13:4—13) сказано: «Любов багато терпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не підноситься, не пишається, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, а втішається істиною, все покриває, всьому вірить, на все сподівається, все переносить. Любов ніколи не закінчується...». 

Учитель української літератури. Мені здається, що сьогодні у нас з вами відбулася дуже щира і відверта розмова про любов, людяність і щастя. І я сподіваюся,  ви зрозуміли, у чому полягає справжня мудрість. Здатність на самопожертву заради коханого - ось сенс стосунків між людьми. І чим більше жертва, тим сильніше наша любов. Це мудрість нашого серця, здатного на велике, всеперемагаюче кохання.  

Учитель зарубіжної літератури. Підсумовуючи сьогоднішній урок давайте складемо сенкан до слова «любов».

ІV. Контроль, корекція та оцінювання знань.

V. Узагальнення вивченого.

Психолог. Тож давайте дамо відповідь на проблемне питання: чи принесло щастя героям твору подароване Богом кохання?

Рефлексія. Метод «Мікрофон»

Що для вас було найцікавішим на уроці?

Що взяли з уроку для себе?

Про яке кохання мрієте ви?

Яку роль цьому почуттю відводите у своєму житті і чи ладні заради нього чимось пожертвувати?

Звучить пісня Ірини Федишин «Як я тебе люблю» (7)

VІ. Домашнє завдання.

Написати вірш чи есе про любов, що був би суголосний проаналізованим творам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної ітератури:

1. Ганіч Н. "Сильне, як смерть", кохання у творах "Три зозулі з поклоном" Гр. Тютюнника і "Гранатовий браслет" О. Купріна / Н. Ганіч // Дивослово : Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал . – 03/2009 . – N3 . – С. 12-15.

2. С. Рудакова, Л. Васик, С. Ковш, Н. Темрякович . Урок позакласного читання «Сильне, як смерть»/ С. Рудакова, Л. Васик, С. Ковш, Н. Темрякович//Світова література: газета для вчителів та методистів світової літератури. – 04/2014. - №8. – С. 4-22.

 

docx
Додано
3 квітня
Переглядів
120
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку