Урок "Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях"

Про матеріал
Розробка уроку історії України в 9-му класі на заявлену тему, мета якого – з’ясувати стан сільського господарства та аграрних відносин на українських землях у першій половині ХІХ століття, особливості становища населення, розвивати вміння аналізувати історичні факті і події, оцінювати їх значення, виховати патріо¬тичну свідомість, шанобливе ставленню до історич¬ного минулого.
Перегляд файлу

Історія України 9 клас

Тема    Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях                       

            у першій половині ХІХ століття

Мета: ознайомлення зі станом сільського господарства та аграрними

відносинами на українських землях, особливостями становища населення, розвивати вміння аналізувати історичні факті і події, оцінювати їх значення, виховувати патріо­тичну свідомість, шанобливе ставлення до історич­ного минулого.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

  1. Характеристика сільського господарства.
  2. Розширення товарно-грошових відносин.
  3. Аграрні відносини в українських землях.

IV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

V. Підсумковий етап. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Налаштування учнів на плідну роботу. Підняття емоційного настрою. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Фронтальне опитування

  1. Пригадайте, до складу яких держав входили українські землі в к. ХVІІІ – на поч. ХІХ ст.? (Російської та Австрійської імперій)
  2. Які саме регіони України увійшли до складу цих держав? (до Російської імперії – Правобережна, Лівобережна, Слобідська Україна та Волинь; до Австрійської імперії – Галичина, Буковина та Закарпаття)
  3. Яка панувала в Україні система управління? (феодально-кріпосницька)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Оголошення теми уроку. Учні самостійно визначають мету та завдання уроку.

«Багаж знань» (Учні записують нові поняття та події з даної теми)

Аграрний – сільськогосподарський, землеробський.

Екстенсивний розвиток господарства – кількісне збільшення за рахунок зростання витрат (розширення площ орної землі, збільшення панщини).

Інтенсивний розвиток господарства – зростання кількісних показників за рахунок вдосконалення.

Чумакування – перевезення вантажів на далеку відстань.

Рента – плата за користування землею.

20 лютого 1803р. – прийнято закон «Про вільних хліборобів»

1847 – 1848рр. – інвентарна реформа

  1. Характеристика сільського господарства

Втрата власної держави у другій поло­вині ХVІІІ ст. дорого обійшлася українському народові в усіх відношеннях. Відстала й кріпосницька Російська імперія гальмувала розвиток України запроваджувала тут такий устрій, який був учорашнім днем для Західної Європи. Росія залишалася аграрною державою, причому розвиток сільського господарства мав екс­тенсивний характер. Протягом пер­шої половини ХІХ ст. сільське господарство було головною складовою україн­ської економіки. Сприятливі кліматичні умови та родючі ґрунти давали можли­вість вирощувати найрізноманітніші сільськогосподарські культури, однак основною галуззю було зернове землеробство. В основному сіяли пшеницю, жито, просо й гречку. Врожайність зернових культур була низька – 1:5.

Причини низьких врожаїв:

  • застосування старих методів і технологій обробітку землі;
  • неправильне чергування озимих та ярих культур;
  • недостатнє удобрення полів;
  • відстале сільсько­господарське знаряддя;
  • нестача робочої худоби;
  • несприятливі погодні умови (посухи, зливи, приморозки, град).

Звідси, виснаження землі й зниження врожайності.

Отже, давайте підведемо підсумок розвитку сільського господарства в п.п. ХІХ ст.

Метод «Незакінчене речення»

  • Протягом пер­шої половини ХІХ ст. провідною галуззю економіки було… (сільське господарство)
  • Основною галуззю сільського господарства було… (зернове землеробство)
  • Вирощували такі зернові культури:… (пшеницю, жито, просо й гречку)
  • Селянські землі… і давали… врожайність (виснажувались… низьку)
  1. Розширення товарно-грошових відносин

Робота з картою

Ведення екстенсивного господарства та падіння врожайності спонукали селян до вирощування тих культур, які давали сталі грошові прибутки.

В Полтавській і Чернігівській губерніях стали вирощували коноплі й тютюн, на Півдні - льон, на Правобережжі - цукрові буряки, на Херсонщині й Катери­нославщині соняшник, дині і кавуни, на Харківщині й Полтавщині - груші, яблука, сливи і вишні, в Харківській губернії - часник й цибулю.

Отже, окрім зернових культур в Україні почали вирощувати овочеві й технічні культури та займатися садівництвом. Сільськогосподарські товари продавалися не лише на внутрішньому ринку, а й вивозилися до Росії, Білорусі, на Дон, що призвело до розвитку зовнішньої торгівлі.

Такий розвиток товарно-грошових відносин сприяв розширенню сільських промислів, а саме, українці пряли пряжу й ткали полотно, виготовляли килими, плели рибальські сіті, ткали мішковину, а також займалися чумакуванням.

Товарно-грошові відносини сприяли нерівномірному розвитку сільського господарства  в різних регіонах України. Наприклад, в  Центральній Україні, Галичині й Закарпатті сільське господарство знаходилось в занепаді, а от південні регіони України почали інтенсивно розвиватися.

Робота в парах

Опрацюйте текст «Розвиток товарно-грошових відносин» (підручник) і випишіть ознаки розвитку сільського господарства  в південних регіонах України.

Перевірка завдання методом «Снігова куля»

Очікувана відповідь:

  • розширення посівних площ (зросли в 25 разів);
  • покращення способу обро­бітку землі;
  • використання новітнього інвентарю (плуги, культиватори, борони і навіть машини);
  • актив­ний розвиток зернового господарства;
  • перехід від екстенсивного до інтенсивного господарства.

Крім розвитку сільського господарства поміщики почали розвивали й товарне тваринництво. Вони розводили на продаж дедалі більше коней, великої рогатої худоби, овець. Провідне місце у тваринництві посіли південні регіони України.

Фізкультхвилинка (виконання вправ для очей)

  1. Аграрні відносини в українських землях

Протягом першої половини ХІХ ст. аграрні відносини залишалися феодально-кріпосницькими. Економічну основу цих відносин становила приватна власність поміщиків на землю.

Поміщики мали 75% землі,

Держава – 25%,

Селяни (головні виробники продукції) – безземельні.

Поміщицька земля

 

ведення власного господарства                   перебувала в користуванні селян

                                                                          (відпрацювання або плата оброку)

Володіючи великими земельними багатствами, більшість поміщиків не вміли і не хотіли організувати успішне ведення господарства. Його прибутковість бу­ла низькою. До кінця ХVІІІ ст. така ситуація улаштовувала помі­щиків. Їхні потреби задовольнялися переважно за рахунок натурального помі­щицького господарства. У ХІХ ст. життя стало вимагати від поміщиків значно більших витрат (навчання дітей за кордоном, будівництво розкіш­них будинків, модний одяг і т.п.).

Щоб отримати більші прибутки, поміщики розширювали товарне виробництво, продавали на ринку все більше продукції. Збільшити прибутковість своїх маєтків вони могли лише двома способами: інтенсивним чи екстен­сивним. Інтенсивний спо­сіб вимагав запровадження нових високоефективних форм господарювання, застосування досконалішої техніки, добрив, а найголовніше - вивільнення гос­подарської ініціативи селянина, його зацікавлення результатами своєї праці.

Однак прихильниками інтенсивного способу господарю­вання ставали лише окремі високоосвічені поміщики. Вони намагалися підняти культуру землеробства се­лекцією насіння, використанням добрив, виробленням наукових правил сівозміни, удосконаленням реманенту та сільськогосподарської техніки.

Одним із таких поміщиків, який вважав, що в Україні засоби для життя добувають «по-скіфськи», був Василь Каразін.

Діяльність Василя Каразіна (випереджальне завдання)

Однак переважна більшість поміщиків України вибирала екстенсивний спосіб господарювання. Користуючись повною залежністю селян, поміщики посилювали їхню експлуатацію.

Основною формою феодального привласнення результатів праці селян була рента - плата за корис­тування землею. У першій половині ХІХ ст. поміщи­ки вимагали від селян сплати всіх трьох форм ренти: натуральної, відробіткової та грошової.

Найпоширенішою формою експлуатації кріпаків була відробіткова рента, або панщина. Відповідно до указу Павла І (1797) поміщики могли вимагати від селянського господарства 3 дні відробітків на тиждень. Проте феодали вимагали 4-6 днів відробітків, а на Поділлі селян примушували працю­вати навіть у неділю та релігійні свята.

Саме цю форму найнещаднішої експлуатації селян викриває українська народна пісня:

Молотив я в понеділок,

Молотив я і в вівторок,

Лишилося снопів сорок,

А в середу докінчив –

День панщини одробив.

Робота з підручником

Опрацювати текст  «Способи царського уряду врегулювати відносини селян і поміщиків» (підручник), дати відповідь на запитання 8 – усно.

IV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу

Метод «П’ять речень»

Уявіть, що ви репортер. Вам треба написати репортаж з минулого. За допомогою 5 речень охарактеризуйте стан сільського господарства та аграрних відносин в українських землях у п.п. ХІХ ст.

V. Підсумковий етап. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання

  1. Прочитати текст підручника.
  2. Виконати завдання 11 – І група.
  3. Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про розвиток транспорту в Україні п.п. ХІХ ст.

 

 

doc
До підручника
Історія України 9 клас (Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
Додано
29 жовтня
Переглядів
61
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку