Урок. Реформи адміністративно - політичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні.

Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Тема уроку. Реформи адміністративно - політичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні.

Мета: визначити, в чому полягала необхідність проведення реформ адміністративно-політичного управління в Російській імперії;

з’ясувати суть та значення проведених перетворень;

розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, з’ясовувати суть історичних подій та явищ, робити висновки;

 розвивати навички самостійної роботи з джерелами інформації.

Основні поняття:  модернізація, реформа, земства.

Обладнання: підручник, презентація, таблиця, картки з текстовими джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учень

характеризує основні реформи суспільного життя в українських землях і визначає їх наслідки;

пояснює суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині ХІХ ст.;

дає оцінку цим зрушенням, визначає їх наслідки щодо соціального розвитку та життя людей.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда з учнями. Формування понять.

Середина ХІХ ст. Чи була на той час Україна незалежною державою?

Наш урок є продовженням теми: «Модернізація українського суспільства в середині-другій половині ХІХ ст.». Що, на вашу думку означає поняття: «модернізація»? (Оновлення, осучаснення)

Доведіть, що Російська імперія, до складу якої входила Наддніпрянська Україна, потребувала оновлення, осучаснення.

Вірш Т. Шевченка до чого закликав поет?

Добра не жди

Не жди сподіваної волі -

Вона заснула: цар Микола

Її приспав. А щоб збудить

Хиренну волю, треба миром,

Громадою обух сталить;

Та добре вигострить сокиру -

Та й заходиться вже будить.

У вірші “Я не нездужаю, нівроку” (1858) він пояснював народу, що царю вірити не можна, що волю здобувати треба тільки збройною боротьбою.

 

Який вихід з такої ситуації винайшов правитель Російської імперії Олександр ІІ (1855-1881)

1. Яка реформа була проведена в 1861 р. в Російській імперії? (селянська реформа)

2. Якими були її наслідки для України?

3. Шлях для розвитку яких відносин вона відкривала?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з текстовим джерелом інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

 

«Скасування кріпосного права стало початковим кроком, своєрідним ключем до модернізації Російської імперії. Таке радикальне перетворення в аграрному секторі вимагало термінових

змін та зрушень в інших сферах суспільного життя, які б дали можливість гармонізувати та стабілізувати ситуацію». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 253)

 

Завдання

1. Як ви вважаєте, чи достатньо було провести одну реформу про скасування кріпацтва?

2. Які ще перетворення, на вашу думку, необхідно було здійснити в Російській імперії? Які сфери суспільного життя потрібно було реформувати негайно?

 

Що таке реформа?

Реформа –зміни, перетворення, які не знищують основи існуючого ладу.

Яка головна мета реформ? (пристосувати систему до нових умов життя, покращити життя людей).

Чи необхідно вивчати реформи, які відбулися в ХІХ ст.? Навіщо?

Коли реформи будуть ефективними й дадуть позитивний результат? (Будуть не тільки проголошені, а й впроваджені в життя).

 

Тема нашого уроку: Реформи адміністративно - політичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні.

 

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Судова реформа.
2. Земська реформа.
3. Реформа міського самоврядування.
4. Військова реформа.
5. Освітня реформа.

 

Завдання.

Охарактеризуйте особливості кожної реформи. Чи були вони послідовними і досконалими?

Робота з джерелами інформації (параграф підручника, роздатковий матеріал).

Завдання учням. Заповнити таблицю.

 

Реформи 60–70-х років ХІХ ст.

 

Назва, дата реформи	Зміст реформи	Наслідки реформи
Судова реформа 1864 р.	Суд став безстановим, гласним і незалежним (судді призначалися урядом).                   Запроваджено суд присяжних засідателів.                  Обвинувачений мав право на захист — адвоката                  Змагальність сторін	Найбільш послідовна демократична з усіх реформ                  Сприяла підвищенню законності в судочинстві, впливу громадськості на судовий процес
Земська реформа 1864 р.	Створювалися виборні органи влади — земства (в губерніях і повітах), які складалися з представників усіх станів.                  Земства займалися господарськими та культурними питаннями	Відіграли позитивну роль у розвитку освіти й системи охорони здоров’я             Брали участь у загальнодемократичному і національному русі
Реформа міського самоврядування 1870	У містах створювалися виборні органи влади — міські думи, які вирішували питання благоустрою міст, освіти, охорони здоров’я	сприяла залученню широких верств населення до рішення важливих питань управління
Військова реформа 1862—1877 рр.	- Запроваджувалася загальна військова повинність для чоловіків по досягненні 21 р. - Скорочувався строк військової служби (піхота — 6 років, флот — 7 років). - Переозброєння армії, створення системи підготовки офіцерів	Посилилася боєздатність російської армії
Освітня реформа 1864	Збільшилася кількість початкових, середніх і вищих навчальних закладів.       Відкривалися земські школи.                  Відкривалися навчальні заклади для жінок                  Автономія університетам	Розширилася мережа навчальних закладів, поліпшилася якість освіти, процес освіти було демократизовано

 

Картка 1

Судова реформа була проведена в 1864 р. й була викликана невідповідністю старого законодавства новим умовам.

Раніше суд був становий, закритий і цілком залежав від царської адміністрації, зокрема губернатора. У результаті реформи почав діяти безстановий суд, у якому судові справи всіх громадян розглядали ті самі судові установи. Було утворено суд присяжних. Присяжними були виборні особи, що залучалися до розгляду карних судових справ, пов’язаних із втратою всіх або частини громадянських прав, і виносили рішення про винуватість чи невинуватість підсудного.

Запроваджувалася змагальність сторін: прокурора — звинувачення й адвоката — захисту. Звинувачуваний отримував право захисту та здійснював своє право на захист або сам, або через адвоката. Суд став відкритим. На його засіданнях могли бути присутні представники преси та глядачі.
У кожній губернії було створено першу судову інстанцію — окружні суди. Також сформувалися три судові палати: Київська, Харківська та Одеська. З’явився інститут мирових суддів, які розв’язували дрібні справи. Касаційні функції виконував сенат.

Судова реформа 1864 р. в Російській імперії була однією з найпрогресивніших, але зберігалася певна нерівність для громадян різних станів. Так, наприклад, існували окремі суди для духовенства й військових. Збереглися волосні суди у справах селян, які не були пов’язані із загальною судовою системою та мали право присуджувати селян до принизливого покарання, биття різками.
 

Алгоритм відповіді

1. Судова реформа була проведена у             році.
2. Метою реформи було
3. Реформа передбачала
4. Однак реформа була суперечлива, тому що зберігала феодально-станові пережитки, а саме:
5. Значення реформи

 

Картка 2

Земська реформа була проведена в 1864 р. Її метою було поліпшення системи управління. Реформа передбачала запровадження органів місцевого земельного самоврядування губернського та повітового рівнів. Створювалися земства — загальні виборні органи місцевого (земського) самоврядування з розпорядчими (губернські та повітові земські збори) та виконавчими (губернські та повітові земські управи) функціями.

В Україні органи земського самоврядування було запроваджено в 1865—1870-х рр. у шести губерніях на території Лівобережної, Слобідської та Півдні України. На території Правобережної України, де переважна більшість поміщиків належала до польської шляхти й брала участь у польському національно-визвольному русі, земські установи запроваджено лише в 1904 р.
Вибори до земських установ здійснювалися відповідно до станової належності, віросповідання та майнового цензу, що надавало переваги землевласникам-дворянам.

Водночас у земствах працювали національно свідомі українці — учителі, лікарі, агрономи. Серед них — відомі діячі українського національного руху П. і Д. Дорошенки, І. Шраг, В. Тарновський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський. Земства були позбавлені політичних прав й займалися винятково господарськими і соціально-культурними питаннями (доглядом та ремонтом шляхів, організацією охорони здоров’я, будівництвом та утриманням шкіл, налагодженням поштового зв’язку, розподілом державних грошових зборів). Утримання земств здійснювалося за рахунок оподаткування населення. Земствам заборонялося збирати податки з промислових підприємств. Це позбавляло земства фінансів. Влада земств була обмежена., для виконання рішень треба було звертатися до вищих державних установ.

Земства відіграли позитивну роль: у розвитку освіти та системи охорони здоров’я. Земства зі своїх лав висунули багато відомих громадянських діячів, які брали участь у загальнодемократичному і національному русі. В земствах вперше було введене виборне самоуправління, в роботі земств брали участь представники різних станів суспільства.

 

Алгоритм відповіді

1. Земська реформа була проведена у             році.
2. Метою реформи було
3. Реформа передбачала
4. Земства займалися
5. Однак реформа була суперечлива, тому що зберігала феодально-станові пережитки, а саме:
6. Значення реформи

 

Картка 3

Реформа міського самоврядування була проведена в 1870 р. реформа була викликана прагненням влади перекласти на плечі місцевого управління ряд невирішених царатом проблем.

В містах створювалися безстанові органи самоуправління — міські думи, членів яких обирали всі платники податків. Щоправда, виборча система передбачала такий високий майновий ценз, який забезпечував перевагу в думах представникам від середньої та великої буржуазії.

У коло обов’язків міських дум входило упорядкування міст, промисловості, торгівлі тощо.  Міські думи вирішували питання місцевого благоустрою, охорони здоров’я, освіти, розвитку промисловості і торгівлі Члени думи обирали міську управу на чолі з головою, посада якого мала бути затверджена міністром внутрішніх справ чи губернатором. За діяльністю органів міського самоврядування здійснював нагляд губернатор. Реформа врахувала інтереси міської торговельно-промислової буржуазії, що зростала кількісно та прагнула відстоювати свої інтереси.

Міські думи, як і земства, мали позитивні результати своєї діяльності. Реформа міського самоврядування, як і земська, сприяла залученню широких верств населення до рішення важливих питань управління. Це слугувало передумовою для формування в Російській імперії громадянського суспільства та правової держави.

 

Алгоритм відповіді

1. Реформа міського самоврядування була проведена у             році.
2. Метою реформи було
3. Реформа передбачала
4. Міські думи займалися
5. Однак реформа була суперечлива, тому що зберігала феодально-станові пережитки, а саме:
6. Значення реформи

 

Картка 4

Військова реформа проводилася протягом 1862—1877 рр., в цей час уряд Російської імперії здійснював реорганізацію збройних сил. Метою реформи було шляхом модернізації армії створити сучасне боєздатне військо. Українські губернії увійшли до 3 нових військових округів: Київського, Одеського, Харківського. У губерніях та повітах запроваджувалися управління військового начальника.

Було прийнято новий військовий статут. Замість рекрутчини запроваджувалася загальна військова повинність. Було скорочено термін військової служби, який раніше становив 25 років. Чоловіки, які досягли 21-річного віку, мали служити в піхоті — 6, на флоті — 7 років. Заборонялися тілесні покарання.

Створювалася мережа військових навчальних закладів – гімназій, училищ, академій із покращеною підготовкою офіцерських кадрів. Армія почала оснащуватися сучасними видами зброї, було проведено переобмундирування, будувався паровий військовий флот.

 

Алгоритм відповіді

1. Військова реформа була проведена у             році.
2. Метою реформи було
3. Реформа передбачала
4. Значення реформи

Картка 5

Реформа освіти була проведена в 1864 р. реформа була викликана зростанням попиту на фахівців у зв’язку з початком капіталістичного розвитку (потреба в інженерах, механіках, лікарях і т.п.)

Згідно з «Положенням про початкові народні училища» запроваджувалася єдина система початкової освіти. Початкові школи могли створювати державні та громадські установи, приватні особи. Навчально-виховний процес контролювався повітовими та губернськими шкільними радами, до яких входили представники влади, земств і духовенства. Відкриті земські школи. Створювалися недільні школи для дорослих. Серед обов’язкових предметів були граматика, арифметика та Закон Божий.

Реформування зазнала й середня освіта. Створювалися класичні та реальні чоловічі й жіночі гімназії з платним навчанням. Випускники реальної гімназії могли вступати до вищих технічних навчальних закладів, класичної гімназії — до університетів. У випускниць жіночих гімназій такого права не було: жінкам, як і раніше, заборонялося навчатися в університеті. Хоча право на освіту отримували всі стани населення, далеко не всі були здатні заплатити за освіту, тому що плата за навчання різко підвищувалася, існувало обмеження на навчання євреїв.

Відновлювалася автономія університетів, діяльністю яких керувала рада професорів. Це нововведення сприяло демократизації внутрішнього університетського життя.

В результаті проведення освітньої реформи розширилася мережа навчальних закладів, поліпшилася якість освіти, процес освіти було демократизовано.

 

Алгоритм відповіді

1. Реформа освіти була проведена у             році.
2. Метою реформи було
3. Реформа передбачала
4. Однак реформа була суперечлива, тому що зберігала феодально-станові пережитки, а саме:
5. Значення реформи

 

Вчитель: протягом 1860—1864 рр. проводилася фінансова реформа, в 1865 р. – цензурна.
 

V. Узагальнення та систематизація знань

1. Робота з текстовим джерелом інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«Скасування кріпосного права і пов’язані з ним перетворення в українських землях… спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання суперечностей між всестановою виборністю до земств та авторитарним режимом, між самодержавством та створюваною ним правовою державою тощо, з іншого боку — формували позастанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 255)

 

Запитання

Чи можна стверджувати, що реформи 60–70-х років сприяли розвиткові модернізаційних процесів у Російській імперії? Доведіть це фактами.

 

2. Установіть відповідність між назвою реформи та її змістом.

 

1. Судова реформа	А. створювалися виборні органи влади, які займалися господарськими та культурними питаннями
Земська реформа	Б. переозброєння армії, створення системи підготовки офіцерів
Реформа міського самоврядування	В. Відкриття земських шкіл, навчальних закладів для жінок
Військова реформа	Г. Створювалися виборні органи влади, які вирішували питання благоустрою міст, освіти, охорони здоров’я
	Д. суд став позастановим, гласним і незалежним

 

3. Установіть відповідність між датами і подіями.

1860 р.	А. судова реформа
1870 р.	Б. земська реформа
3. 1864 р.	В. військова реформа
4. 1862—1877 рр.	Г. реформа міського самоврядування
5. 1864 р.	Д. освітня реформа
6. 1863 р.	Е. фінансова реформа
7. 1864 р.

 

4. Закінчіть речення.

1. Реформи 60-80-х років ХІХ ст. створили основу для переходу Російської імперії від ________ ладу до _____________.
2. Реформи підвищували роль _____ і _______, законодавчо закріпили _________ населення.
3. Реформи створили умови для  ___________ і ___________ розвитку Російської імперії.

 

Висновок. Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, тим самим заклавши основи громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку — не провів зміни в управлінні державою, не проголосив конституції і не скликав парламент. Саме тому модернізація в Росії не мала системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до прогресивнішого, порівняно з феодалізмом капіталістичного способу виробництва.

 

VІ. Домашнє завдання

 

Опрацювати параграф 22. Які зміни в соціальній структурі суспільства відбулися після реформ?

 

Творче завдання:

описати спір, який міг би відбутися між двома освіченими російськими підданими в 1870 -х роках. Одні захищають дії консервативних міністрів , які прийшли до влади в 1866 році, а другий - їх ліберальних попередників. При цьому кожен із сперечальників на доказ своєї точки зору.