За підручником В.І. Соболь.
розвивальна: розвивати логічне мислення, вміння працювати з текстом підручника,
робити висновки і узагальнення, удосконалювати вміння працювати з додатковою
літературою, працювати в групах;
виховна: виховувати бережливе ставлення до власного організму.
Компетентності учнів:
Очікувальні результати:
- діяльність: розпізнає органи травлення описує дію ферментів на їжу;
- знання: оперує термінами, називає органи травної системи, характеризує процеси травлення, наводить приклади ферментів, пояснює роль травних ферментів, печінки і підшлункової залози в травленні;
- ставлення: висловлює судження та усвідомлює значення травної системи.
Обладнання й матеріали. Таблиця «Органи травлення», схеми з курсу зоології із зображенням різних типів травних систем, роздатковий матеріал.
Базові поняття й терміни. Травлення, ферменти, травний канал, ротова порожнина, стравохід, шлунок, кишечник, фістула, зондування, ендоскопія, електрогастрографія.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда:
Біологічний диктант
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Прийом «Дивуй»
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
- Які системи органів зображені на малюнках?
- Яким тваринам вони належать?
- Як ускладнюється травна система в процесі еволюції тваринного світу?
- Чи здогадались ви, що ми будемо вивчати сьогодні на уроці?
Формулювання теми та завдань уроку.
V. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Метод «Мозковий штурм»
- Що вам відомо про процес травлення? (Збираються ідеї, записуються на дошці, потім формулюється і записується визначення поняття Травлення)
В процесі життєдіяльності організму вони синтезуються та розпадаються. Ці процеси у всіх клітинах, тканинах і системах відбуваються безперервно та характеризують обмін речовин, які є продуктами життя. Якщо припиняється обмін речовин – припиняється життя.
Харчування – необхідна умова для нормального розвитку, росту та життєдіяльності людського організму. До складу різноманітних харчових продуктів входять поживні речовини. Які? (Білки , жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни і вода. )
Білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини та вітаміни, які надійшли з їжею, змінюються, перетворившись на субстракти тканин організму, а продукти обміну, які утворилися внаслідок окислення цих речовин, із організму виводяться. Початкові стадії хімічних змін із харчовими продуктами відбуваються у системі травлення. Основа травлення – це розщеплення великих і складних молекул (білків, вуглеводів та жирів) до їх складних компонентів.
Їжа, переміщуючись органами травлення, піддається дії соків, які сприяють її перетравленню. До складу цих соків входять різні хімічні речовини.
Травленням слід вважати процес фізичних і хімічних змін їжі, що надійшла в організм, внаслідок якого складні харчові речовини перетворюються на простіші, здатні засвоюватися організмом.
Травлення – це початковий етап обміну речовин між організмом і зовнішнім середовищем. Розщеплення поживних речовин відбувається в органах травлення поетапно, з допомогою травних соків.
Система органів травлення забезпечує приймання, роздрібнення, розрідження, переміщення, розщеплення і всмоктування їжі та видалення перетравлених решток.
Загальний огляд травної системи людини. (Робота з підручником, таблицею «Травна система», складання опорної схеми)
Виділяють три види травлення за місцем, де фермент впливає на речовину:
Оболонки стінного травного каналу (Схема)
.
Будова і функції органів травної системи. (Робота в групах. складання таблиці).
Травна система складається зі шлунково-кишкового тракту (травного каналу) і допоміжних органів травної системи (травних залоз).
Схема будови травного каналу
Шлунково-кишковий тракт має вигляд трубки з розширенням (шлунок) і петлями (кишки) загальною довжиною 6-9 м: починається ротовою порожниною, за нею розміщені глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишечник, товстий кишечник і завершується анальним отвором.
Побудований так, що їжа по ньому може просуватися тільки в одному напрямі (від рота до анального отвору), тому людина може продовжувати харчуватися й тоді, коли з'їдена раніше їжа ще перетравлюється.
Допоміжні органи травної системи: травні залози (слинні, печінка із жовчним міхуром і підшлункова залоза) виробляють секрети, необхідні для процесів травлення. Ці органи виробляють та зберігають речовини, які допомагають травленню, але їжа крізь них не проходить.
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ:
Функція |
Значення |
Забезпечують |
Рухова функція |
забезпечує захоплення їжі, її подрібнення, змішування з травними соками, просування її по травному тракту, виведення неперетравлених решток назовні. |
М'язи нижньої щелепи, язика, м'якого піднебіння та стінок травного каналу |
Секреторна функція |
забезпечує виділення травних соків і слизу, гормонів, які регулюють діяльність травної системи |
слизові клітини слизової оболонки стінки травного каналу, великі залози |
Функція розщеплення |
забезпечує розщеплення складних молекул на їхні складові під дією травних ферментів |
травні ферменти у складі травних соків, які продукують залози та залозиста оболонка травного тракту |
Функція всмоктування |
забезпечує надходження у кров та лімфу води, розчинних мінеральних солей, вітамінів і простих речовин розщеплення молекул білків, жирів
|
слизова оболонка та судини, що підходять до органів травлення |
Функція виділення |
полягає у виведенні з організму деяких продуктів травлення, здебільшого не потрібних організму |
сфінктер прямої кишки |
Захисна функція |
знешкодження чужорідних сполук та мікроорганізмів, що поступають з їжею |
мигдалики у глотці, лімфовузли у стінках травного каналу, бактерицидні речовини у складі слини та травних соків, печінка (фільтрує кров, що відтікає від кишечника). |
Регуляторна функція |
Гуморальна регуляція процесів гормонами, участь печінки в теплорегуляції організму, апендиксу - в імунній регуляції. |
ендокринна система шлунково–кишкового каналу (слизові оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки та підшлункової залози), печінка, апендикс |
Методи дослідження травлення. (Робота з підручником, складання опорної схеми)
Метод фістул (фістула — штучне сполучення порожнини вну-трішнього органа або протоки залози із зовнішнім середови-щем). Зондування (уведення до шлунка гумової трубки для взяття проб шлункового соку). Ендоскопія (уведення до травного каналу спеціальних оптичних приладів).
Електрогастрографія (реєстрація електричних струмів шлунка).Метод фістул був розроблений російським фізіологом, лауреатом Нобелів Метод фістул (фістула — штучне сполучення порожнини внутрішнього органа або протоки залози із зовнішнім середовищем)
VІ. Узагальнення і систематизація знань
Робота в групах за методом «Бумеранг»
Учні продовжують працювати у вже створених групах, кожна з яких має скласти одне запитання з використанням нових термінів і задати його іншій групі, якщо відповідь неправильна, то «бумеранг» повертається до того, хто його пускав.
Вправа «Правильна послідовність»
На слайді зображені органи травної системи (пронумеровані), їх потрібно назвати та розмістити в правильній послідовності.
VІІ. Контролно-коригувальний етап
Вправа «Закінчи речення»
VIII.Підведення підсумків уроку
Обговорення цитати
Людина живе не тим, що вона з’їдає, а тим, що перетравлює. (Бенджамин Франклін)
ІХ. Рефлексія
Мені сподобалося……….
Мене здивувало………….
Для мене стало новим……
Мене надихнуло………….
Х. Домашнє завдання
1.Опрацювати §8. Автор підручника В.І. Соболь.
2. Підготувати повідомлення про захворювання зубів.
Список використаної літератури
1.Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. —
Київ: КОНДОР, 2008.
2. Полушкина Н. Н. Диагностический справочник гастроэнтеролога. М.: — АСТ, 2007.
3. Травна система // Біологічний словник / ред. К. М. Ситник, В. О. Топачевський. – 2-е вид.,
перероб. і доп. – К. : Головна редакція УРЕ, 1986.
4. Біологія : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Валерій Соболь. Кам’янець-
Подільський : Абетка, 2016.