Урок "Складання формул бінарних сполук"

Тема.   Складання формул бінарних сполук за валент­ністю атомів елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук                                                                                                                                              Цілі:   продовжити формування вмінь на підставі знань валентності складати хімічні формули бінарних сполук і за формулами визначати валентності атомів хімічних елементів; узагальнити й погли­бити знання про зміст хімічної формули, склад простих і складних речовин; підготувати учнів до тематичного оцінювання зі знання хімічних формул.                                                                                                                                                                          Тип уроку:   поглиблення і систематизації знань.                                                                                                                        Форми роботи:   фронтальна бесіда, самостійна робота з опорною схемою, лабораторний експеримент. Обладнання:   періодична система хімічних елементів.

ХІД УРОКУ

1. Організація класу до уроку

II. Перевірка домашнього завдання (у формі Переклику)

III.Засвоєння і закріплення знань

2. Об'єднуємося в групи по два - три учні.

Завдання: вибрати в періодичній системі три атоми, для яких ва­лентність у сполуці з Оксигеном дорівнює:

група 1 — 1;

група 2 — II;

група 3 — III;

Група 4 — IV.

Представник групи зачитує свій варіант відповіді. Наступна група виправляє, доповнює і коментує відповідь попередньої групи.

Алгоритм визначення валентності за хімічними формулами речовин, що складаються з двох елементів

б) Хлор, Бром та Іод з Гідрогеном і металами завжди одновалентні;

в) Сульфур з Гідрогеном і металами завжди двовалентний;

г) Нітроген і Фосфор з Гідрогеном і металами завжди тривалентні;

д) Карбон і Силіцій з Гідрогеном і металами завжди чотиривалентні.

2. Обчислюють спільне число (найменше загальне кратне — НЗК) ва­лентностей. Для цього поставлену валентність множать на індекс біля хімічного елемента.
3. Обчислюють валентність елемента з невідомою валентністю. Для цього загальне число валентностей (НЗК) ділять на індекс цього хі­мічного елемента.

Алгоритм складання хімічних формул речовин, що містять два елементи, за валентністю

1. Поряд записують знаки хімічних елементів, що входять до складу речовини, в такому порядку:

а) метал завжди записується на першому місці;

б) із двох неметалів на першому місці пишеться той елемент, який у назві формули читається першим;

в) в оксидах на другому місці завжди записують Оксиген..

2. Над знаками хімічних елементів записують їх валентності:

а) якщо елемент виявляє змінну валентність, то вона обов'язково вказується в назві речовини;

б) Хлор, Бром та Іод з Гідрогеном і металами завжди одновалентні;

в) Сульфур з Гідрогеном і металами завжди двовалентний;

г) Нітроген і Фосфор з Гідрогеном і металами завжди тривалентні;

д) Карбон і Силіцій з Гідрогеном і металами завжди чотиривалентні.

3. За поставленими валентностями розраховують загальне число (най­менше загальне кратне — НЗК) валентностей, як правило, шляхом перемножування валентностей.
4. Поділом загального числа валентностей на валентність відповідно­го хімічного елемента розраховують його індекс у хімічній формулі. Індекс «1» у хімічній формулі не пишуть.

IV. Поглиблення і систематизація знань

1.      Ми можемо скласти формулу сполуки, якщо ми знаємо валентність?
2. Яким правилом ми повинні скористатися, складаючи хімічну фор­мулу?

(Сума одиниць валентності атомів одного елемента дорівнює сумі оди­ниць валентності атомів іншого елемента в бінарній сполуці)

3.      Як можна зрівняти одиниці валентності елемента?
   {Змінити відповідно кількість атомів у молекулі)

У цьому випадку сума одиниць валентності — це найменше спільне кратне валентності елемента та кількості цих атомів.

Спробуємо використовувати ці положення на прикладі:

 А1₂0₃    НСК — 6; додатковий множник для А1 — 2, додатковий множник для О — 3.

   І   II     III І    II  І     III II   VI II

група 1:  К О,   N Н,   ZnС1,  А1S,    S0;

   III  І   IV II   II  III      III  І     V II

група 2: СгСІ,   S0,      СаN,       РН,       N0;

    IV І  III  II   І  II    II III    V І

група 3: СВг,   FеО,   NaS,    СаN,   РС1;

   V II II.    1       II  II      IV І    III II

група 4: РО,       РЬСІ,      ВаS,      SіН,      N0.

Групи під керівництвом учителя обговорюють, виконують завдання, записують відповіді на дошці, коригують їх.

Хімічна формула показує, як саме атоми хімічних елементів пов'язані між собою, в якому співвідношенні. Частково відповісти на це питання допомагає поняття валентності.

Ще раз пригадаємо:

1.            Як можна визначити валентність атома?
2.            Як скласти хімічну формулу, знаючи валентність атома?

 «Хрестики-нулики»

Виграшний шлях: одновалентні метали.               Виграшний шлях: тривалентні метали.

Тренувальні вправи

1. Визначити валентність атомів елементів у таких сполуках: Nа₂S; ВеО; SiO₂; АІСl3; Li₃N; РН₃; N0,; НF; N₂0; К₂0.
2. Визначити валентність атомів елементів:

а) у сполуках з Йодом, знаючи, що він одновалентний: НІ, СаІ₂, АlI₃, СІ₄;

б) у сполуках з киснем: К₂0, Мg0, Сг₂0₃, С0₂, Р₂О_б.

3. Записати формули таких сполук за валентністю:

           FеО,    Sі О,  АІF,   СиО,  АІІ,    СгО, N0 , ВаH

Самостійна робота №2