Урок "Слухова сенсорна система, її будова і функції"

Тема: Слухова сенсорна система, її будова і функції

Мета: продовжити формувати поняття «аналізатор» на прикладі слухового аналізатора; розкрити значення органу  слуху в житті людини і тварини; ознайомити учнів з будовою і функціями органу слуху; синтезувати знання з біології та фізики для отримання цілісної картини про орган слуху; розвивати вміння працювати в колективі, вміння логічно мислити, аналізувати, синтезувати матеріал, узагальнювати, робити висновки; виховувати повагу до думки інших людей, проводити естетичне та санітарно-гігієнічне виховання  

Тип уроку: комбінований.

Методи й методичні прийоми: словесні (бесіда, інструктаж, розповідь, пояснення, самостійна робота з підручником); наочні (демонстрація таблиць); проблемний (використання проблемних питань); логічні (узагальнення, виділення головного, формулювання висновків, порівнянь); організаційні (відповідь з місця), методи контролю (біологічний диктант), інноваційні методи.

Основні поняття і терміни: звуковий шлях, вушна раковина, зовнішній слуховий прохід, вушна сірка, барабанна перетинка, овальне вікно, молоточок, коваделко, стремінце, перетинчастий лабіринт, завитка, кортіїв орган, перилімфа, ендолімфа.

Обладнання: таблиця «Орган слуху», мультимедійний комплекс.

Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки: природознавство, фізика, основи здоров’я.

Структура уроку

1. Організаційний момент. Психологічна підтримка                          2 хв.

2. Перевірка домашнього завдання.                                                     10 хв.

3. Повідомлення теми і мети уроку.                                                     2 хв.

4. Мотивація навчальної діяльності учнів.                                          3 хв.      

5. Сприймання і первинне осмислення матеріалу.                             15 хв.                                                             

6. Узагальнення і систематизація вивченого.                                      10 хв.                                                             

7. Підсумки уроку.                                                                                  3 хв.

8. Повідомлення домашнього завдання.                                              1 хв.

Хід уроку

1. Організаційний момент (бесіда)

Доброго дня любі діти. Рада вас вітати. Чи готові ви відкривати незвідані таємниці власного тіла? Якщо так – то вперед до знань.

2. Перевірка домашнього завдання

Зараз ми перевіримо, як ви засвоїли тему минулого уроку. (фронтальне опитування усно/письмово)

1. Очне яблуко має такі оболонки …
2. Зовнішня білкова оболонка називається …
3. У передній частині ока вона переходить …
4. Райдужна оболонка містить отвір …
5. Желеподібна маса порожнини ока …
6. Змінює свою кривизну …
7. Світлочутливі клітини …
8. Допоміжний апарат ока складається з …
9. Місце утворення зображення предмета …
10. Здатність ока пристосовуватися до ясного бачення предметів, що знаходяться на різній відстані …

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Сьогодні ми з вами продовжимо вивчення теми аналізатори на прикладі слухового аналізатору, роль якого в нашому житті також досить суттєва, оскільки нас постійно оточують звуки, а в звукоізольованій кімнаті людина сходить з глузду вже через з дні. Тому сьогодні ми вивчимо будову і функції слухової сенсорної системи, а також з’ясуємо, яким шляхом звукові хвилі проходять до кори головного мозку. (розповідь) Запишемо тем уроку: «Слуховий аналізатор, його будова та функції». (запис в зошит)

4. Мотивація навчальної діяльності

Діти, ви мене чуєте?

За допомогою чого ви мене чуєте?

Що такого я роблю, щоб ви мене почули?

Якщо я заспіваю, то що ви чутимете? А якщо б на місці дошки був водоспад? А якщо ми вийдемо на проїжджу частину? (мозковий штурм)

Я хочу сказати, що ми з вами зробили щойно відкриття, яке здійснив Піфагор 2,5 тис. років тому. Він зі своїми учнями вперше звернув увагу на те, що звуки дуже різні і людина може їх диференціювати. Звичайно, звуки є незмінними нашими супутниками, вони по різному на нас впливають. За часів Піфагора вважали навіть, що звуки можуть здвигати гори і розганяти хмари. Їх широко використовували в ритуальних піснях. (розповідь) До речі, а що ви знаєте про звук? Напишіть, будь ласка, шість слів, якими ви можете охарактеризувати таке явище, як звук. (прийом «асоціативний кущ»)

5. Сприйняття і первинне осмислення матеріалу.

     Спочатку давайте з вами з’ясуємо, що таке звук. Звук – поширення в середовищі механічних коливань, що сприймаються органом слуху. (запис терміну в зошит) Тобто, звук – це ніщо інше, як прості коливання простору. Наприклад, якщо я плесну в долоні – я змушу молекули повітря тремтіти, коливатись і вони розповсюджують цей рух, ніби хвилі на воді від каменю. (пояснення) Як ви гадаєте, чи буде звук поширюватися у вакуумі? Чому? А в дереві? (бесіда)

     Чим більша густина простору, тим швидше поширюється звук. Якби ми, знаходячись в Києві, змогли крикнути так голосно, щоб звук долетів, наприклад, до Ужгороду, то нас би почули там лише через півгодини, а якби звук на цю ж відстань поширювався в сталі, то його прийняли вже через 2 хвилини.

     Природу звуку вивчає наука – акустика, вона поділяється на ряд наук, але нам саме ближче фізіологічна акустика, що вивчає природу поширення звуку по звуковій системі людини та біологічна акустика – вивчає способи спілкування тварин за допомогою звуків. (розповідь) Які тварини спілкуються звуками? А які тварини орієнтуються за допомогою звуків? Чому кажан влітає у волосся? (воно поглинає ультра звукові хвилі кажана і він думає, що там немає перешкод і можна вільно пролетіти) (бесіда)

     Якщо звук – коливальний рух, то він характеризується частотою та інтенсивністю коливання.

      Частота коливання – кількість повних коливань за одну секунду. Вимірюється в герцах (Гц). Чим вища частота звуку, тим вищий тон. Людське вухо сприймає звуки частотою від 16Гц до 20000Гц, голос людини знаходиться в діапазоні 500-3000Гц.

     Звуки відрізняються і по довжині хвилі – це відстань між двома гребнями чи впадинами, однакові по тембру звуки звучать по різному, через існування так званих супроводжуючих звуків. (розповідь)

    Зі звуками розібрались. Тепер перейдемо до самого вуха, що складається з трьох частин. Я пропоную для більшої ефективності нашої роботи розділитися на три групи і попрацювати з підручником. Перша група опрацьовує матеріал по будові та функціям зовнішнього вуха, друга група – середнього і третя – внутрішнього. У вас на підготовку є 3 хвилини, потім поділитесь своєю інформацією з класом, та разом зі мною складемо і запишемо схему в зошит. (робота в групах)  

Схематична будова вуха людини

Зовнішнє вухо                          Середнє вухо                      Внутрішнє вухо

вушна раковина                порожнина середнього вуха     півколові канали

зовнішній слуховий прохід         молоточок                       кістковий лабіринт

барабанна перетинка                   коваделко                        рідина      

                                                       стремінце                        чуттєві рецептори

                                                       євстахієва труба             з волосками

                                                       овальне вікно

(складання і запис схеми в зошит) 

     Для кращого засвоєння матеріалу, давайте переглянемо невеличкий відео фрагмент. (Відео 1) (перегляд відео фрагменту)

    У 1957 році французький лікар П.Мотьє на основі даних стародавньої китайської медицини поділився досвідом голковколювання. Згідно з Мотьє, зовнішнє вухо розглядається як перевернутий ембріон в утробі матері, вушна раковина нагадує тіло людини, усі органи проектуються так як в корі головного мозку. На мочці вуха знаходиться 11 точок, зв’язаних з очима, язиком, зубами. На перший погляд – проколоти вухо й вдягнути сережку є невеликою проблемою, але невдалий прокол може зачепити одну з точок і спричинити подразнення відповідного, зв’язаного з нею, органа.

      Чому тварини можуть ворушити вухами, а людина втратила таку можливість? (відбулася атрофія вушного м’яза) Чому під час вибуху чи будь-якого голосного звуку потрібно відкривати рота?  (щоб зрівноважити тиск у вусі та в ротовій порожнині, що може призвести до розриву барабанної перетинки). (бесіда, демонстрація таблиці)

      Добре, молодці! А тепер повернемось до нашого експерименту з плескотом в долоні та подивимось, як звук потрапляє до нашого вуха.

     Звукові хвилі, потрапляючи в зовнішній слуховий прохід, підсилюються в 2-2,5 рази і викликають коливання барабанної перетинки. Посилення звукових коливань пояснюється меншою у 2,5 рази площею барабанної перетинки у порівнянні з площею поперечного перерізу слухового проходу. У результаті відбувається концентрація енергії звукових коливань.

     Коливання барабанної перетинки за допомогою слухових кісточок (молоточок, коваделко, стремінце) передається на мембрану овального вікна. Слухові кісточки зменшують амплітуду коливань і збільшують їх силу в 30-40 разів. Коливання мембрани овального вікна викликають відповідні коливання рідини, що призводить до порушення волоскових клітин і виникнення нервових імпульсів. Збуджені клітини посилають нервові імпульси у відповідні ділянки слухової кори головного мозку по нерву, і в результаті виникає слухове відчуття.

     Розрізнення інтенсивності звуку залежить від того, що кожна ділянка базилярної мембрани містить набір сенсорних клітин з різними програмами чутливості до вібрації. (пояснення, демонстрація таблиці та складеної схеми)

6. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

Зараз давайте пограємо в гру «Екстрасенси», я починаю речення, а ви спробуйте здогадатися, яке в нього закінчення.

-         Я знаю три частини вуха …

-         Звукові коливання сприймаються …

-         До мозку збудження передає …

-         Інформація про звуки обробляється …

-         До зовнішнього вуха належать …

-         До середнього …

-         У внутрішньому вусі є …

-         Вухо з носоглоткою з’єднуються …

-         Барабанна перетинка передає коливання на …

-         Від звукових коливань збуджується …

(фронтальне опитування)

Для тих, хто ще не розвинув в собі такі екстрасенсорні здібності, пропоную поглянути на екран. (Відео 2) (перегляд відео фрагменту)

7. Підсумки уроку (бесіда)
8. Повідомлення домашнього завдання.

Заповнити таблицю.

 Підготувати за бажанням доповідь на одну з приведених нижче тем:

«Звукотерапія»

«Історія дослідження звуку»

«Аромотерапія» (випереджувальне завдання)

(бесіда, інструктаж, запис в щоденник)