Урок " Слухова сенсорна система. Сприйняття звуків. Гігієна слуху. Лабораторна робота №9 “Вимірювання порога слухової чутливості”.

Тема: Слухова сенсорна система. Сприйняття звуків. Гігієна слуху. Лабораторна робота №9 “Вимірювання порога слухової чутливості”.

Мета:
Освітня: продовжити формувати знання учнів про сенсорні системи людини; ознайомити із слуховою сенсорною системою; розкрити поняття “завитка”, “перетинчастий лабіринт”, охарактеризувати особливості сприйняття звуків вухом людини у порівнянні з іншими організмами; особливу увагу звернути на чинники, які можуть пошкодити слух.
Розвиваюча: розвивати уміння учнів порівнювати зорову та слухові системи; уміння виражати власну думку.
Виховна: Виховувати у собі необхідність вести здоровий спосіб життя та бережливе ставлення до свого здоров’я, до систем, які допомагають сприймати навколишній світ.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, медицина.
Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, слайди.
Основні поняття та терміни: вушна раковина, барабанна перетинка, слухові кісточки, євстахієва труба, завитка, перетинчастий лабіринт, кортіїв орган.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Накреслити і пояснити схему зорового аналізатора.
2. Вікторина – гра:
- чому рогівка заломлює промені вдвічі сильніше, ніж кришталик (тому, що її заломлююча сила незмінна, а кришталик змінює кривизну завдяки війковим м*язам, а на це потрібен час);
- яку частину ока порівнюють з діафрагмою фотоапарату;
- чи бачили б ми, якби наші очі сприймали інфрачервоні промені (ні, світло Сонця зникло б для нас через власне випромінювання;
- яким би був наш зір, якби на сітківці були лише палички чи колбочки;
- чому у кішки виблискують очі, а у людини ні (у людини перший шар сітківки має фусцин, який не відбиває променів, а у кішки є “дзеркальце” для кращого поглинання світла вночі);
- людину з гострим зором порівнюють з орлом (у цих птахів колбочки мають діаметр у 10-15 разів менший, ніж у людини);
- чи можна по окулярах, які знаходяться на людині визначити, вона страждає на короткозорість чи далекозорість (по зовнішньому вигляді лінз:опуклі чи ввігнуті).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Розповідь – казка про лебедя і бобра:
- крилатий красень лебідь пишався і хвалився перед підсліпкуватим бобром своїми зіркими очима. А бобер запитав: “чи не знає лебідь, що там хлюпнуло за третім поворотом річки. Але не побачив лебідь нічого тривожного.” Цим прикладом пояснюється, що мати добрий слух – це те ж саме, що мати добрий зір.
- Що ж дає людині слух?
Це і буде темою нашого уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

- Відчуття звуку пов’язано з коливанням повітря, які в слуховій системі, перетворившись на нервові імпульси, несуть інформацію про зміни довкілля, формують гаму почуттів. Наше вухо здатне сприймати звукові коливання в діапазоні від 16 Гц до 20 000 Гц (20 кГц). Вухо людини найчутливіше до звуків із частотою 1-4 кГц. Частоту нижче 16 Гц називають інфразвуком, а понад 20 000 Гц – ультразвуком. Хоча людина не сприймає ні ті, ні інші звуки, вони впливають на тканини. Ультразвуки здатні глибоко проникати в тіло і прогрівати тканини.
У людини орган слуху виконує ще важливу функцію: він забезпечує здатність до членороздільної мави. Слухові сприйняття тісно пов’язані з мовою.
До складу внутрішнього вуха входить вестибулярний апарат, який є органом рівноваги тіла в просторі.
- Будова і функції органа слуху.
1) зовнішнє вухо:
а) вушна раковина;
б) зовнішній слуховий прохід;
в) барабанна перетинка.
2) середнє вухо:
а) порожнина з трьома слуховими кісточками;
б) євстахієва труба (поєднує вухо з носоглоткою).
3) внутрішнє вухо:
а) кістковий лабіринт з перетинчастим лабіринтом – завитка;
б) півколові канали (вестибулярний апарат).

ІV. Осмислення об’єкивних зв’язків і взаємозалежностей у вивченому.

Робота з таблицями та малюнками. Показати малюнок із проекцією органів тіла на вушній раковині (кольоровий).

V. Узагальнення знань.

Закінчити речення.
1. На межі між зовнішнім і внутрішнім вухом знаходиться барабанна перетинка.
2. Середнє вухо з внутрішнього боку обмежено перетинкою овального вікна.
3. Коваделко зі стремінцем з’єднано суглобом.
4. Порожнина середнього вуха з’єднана з носоглоткою євстахієвою трубою.
5. Внутрішнє вухо складається з кісткового лабіринту.
6. Всередині кісткового лабіринту знаходиться перетинчастий лабіринт.
7. Головну функцію в лабіринті виконує завитка.
8. Верхній та нижній канали заповнені перилімфою, а середній ендолімфою.
9. Звукосприймальний апарат це кортіїв орган.
10. Кортіїв орган знаходиться на основній мембрані.

VІ. . Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок.

VII.  Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати матеріал підручника, дати відповіді на поставлені у кінці тексту запитання, виконати завдання у робочому зошиті (за вибором учителя).