Даний урок передбачає виконання учнями випереджального завдання – опрацювання матеріалу з певного питання та систематизація його у вигляді повідомлення, презентації чи проекту!

Історія України 9 клас

Тема. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Мета. З’ясувати характерні особливості розвитку промисловості та сільського господарства на  українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Розвивати вміння учнів критично осмислювати  та аналізувати навчальний матеріал, робити висновки, виступати з повідомленнями. Виховувати в учнів повагу до історичного минулого рідного народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Вид уроку: урок-конференція

Обладнання: обладнання для демонстрації відео та презентацій; стінна карта «Україна початку ХХ ст.» або атласи.

Основні терміни і поняття: концентрація виробництва, монополія, синдикат, економічна криза, меценат, аграрне перенаселення, трудова еміграція, артіль.

Хід уроку

Вступна частина

І. Організаційний момент

Оголошення теми, мети, завдань уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

• Робота з картою 

Учні аналізують карту «Україна початку ХХ ст.»  і дають відповідь на питання:

? Які українські землі на початку ХХ ст. перебували у складі Російської імперії, а які – Австро-Угорської?

• Перегляд відеоматеріалу

Для того, щоб пригадати особливості економічного розвитку українських земель в складі Російської імперії наприкінці ХІХ ст., давайте переглянемо відео

«Розвиток промисловості в Наддніпрянщині в др. пол. ХІХ ст.»:  https://www.youtube.com/watch?v=t9tVg1twzGw

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми починаємо вивчення нового розділу в курсі історії України 9 класу – «Україна початку ХХ ст. перед викликами модернізації». Для того, щоб сформувати повноцінну картину модернізаційних процесів не можна оминути питання соціально-економічного розвитку, які ми і будемо досліджувати протягом нашої конференції.

Основна частина

IV. Розгляд нового матеріалу - обговорення

Клас заздалегідь ділиться на три групи, кожна з яких отримує випереджальне завдання опрацювати різні джерела інформації з певного питання, систематизувати та узагальнити його у вигляді повідомлення, презентації, проекту (на вибір учнів або вчителя):

Група 1. Розвиток промисловості.

Група 2. Промисловці- меценати.

(відеоматеріали, які можна використовувати для підготовки:

• Історична правда: Секрети найбагатших українських меценатів. Цукрові магнати Терещенки :   https://www.youtube.com/watch?v=GJgeGyxBV1E
• Михайло Терещенко. Історичний фильм:   https://www.youtube.com/watch?v=GX8puAKnqWc
• Документальний фільм «Родина Терещенків»:   https://www.youtube.com/watch?v=vAkquAEb3D0
• Історична правда: Секрети найбагатших українських меценатів (Семеренко, Чикаленко). Меценати культури:

 https://ru-clip.net/video/sYc6AMHVGWc/  )

Група 3. Розвиток сільського господарства та кооперативний рух.

(відеоматеріал, який можна використовувати для підготовки:

Конференція відбувається шляхом виступу кожної групи  та обговорення висвітленого питання в загальному колі. Після чого вчитель підсумовує кожне питання і акцентує увагу на основних процесах і поняттях:

1. Розвиток промисловості.

2. Промисловці- меценати.

• Економічний розвиток призвів до появи нової української еліти з кола підприємців, які опікуються культурою, освітою, медициною тощо.
• Серед таких підприємців-благодійників слід відмітити родини Терещенків, Семиренків, поміщик-землевласник Є.Чикаленко.

3. Розвиток сільського господарства та кооперативний рух.

• Розвиток капіталістичних відносин сприяв спеціалізації сільськогосподарського виробництва.
• На початку ХХ ст. відбувається скорочення землеволодіння поміщиків, землі яких поступово переходять у власність буржуазії.
• Зростання соціального розшарування на селі, процес обезземелення селянства, який призвів до аграрного перенаселення та появи великої кількості безробітних.
• Відбувається масова трудова еміграція з Наддніпрянщини до Середньої Азії, Сибіру та Далекого Сходу.
• Набуває розповсюдження кооперативний рух як форма пристосування селян до ринкових відносин.
• Микола Левитський- «артільний батько», ідеї якого покладено в основу створення хліборобських артілей.

Заключна частина

V. Підсумки конференції

- За допомогою методу «Прес» ( ключові слова: Я вважаю… Тому що… Наприклад… Отже…) учні дають відповідь на питання:

?  Що, на вашу думку, можна назвати головною ознакою суспільно-політичного життя українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.?

VI.Домашнє завдання.