Урок «Стабільна грошова одиниця – основа державних фінансів»

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

(структура заняття)

Постановка навчальних цілей  та мотивація. 

Вступне слово.

Ми з вами добре знаємо, що формою грошового устрою країни є грошова система, а її головним та обов’язковим елементом є найменування грошової одиниці та вид державних грошових знаків, що мають законну платіжну силу на території країни. Саме грошова одиниця  уособлює в собі категорію «національні гроші», які в свою чергу складають основу державних фінансів.

Якщо прапор, гімн і герб – символи державного суверенітету, то національні гроші  – його серцевина, суть цього суверенітету.

Наша національна грошова одиниця 2 вересня 2016 року «відсвяткувала» ювілей, 20 років з дня запровадження. І до цієї знаменної дати ми приурочили наше заняття.

 Повідомлення теми, мети, завдань та плану семінару

Всім відомо, що головне при будівництві будинку - це хороший, якісний, міцний фундамент. Саме він є запорукою того, що побудований будинок буде довговічним, стіни в ньому не покриються тріщинами через кілька років, а житло буде радувати вас і вашу сім'ю довгі і довгі роки.

Для створення міцного фундаменту державних фінансів, потрібна сильна, надійна, конвертована грошова одиниця – національна валюта.

Тема нашого заняття «Стабільна грошова одиниця – основа державних фінансів »

Сьогодні ми з вами, повинні  дослідити процес становлення національної грошової одиниці на різних етапах її державного життя: від історії до сьогодення, зокрема розглянемо історію гривні, процес виготовлення та захисні елементи банкнот, визначимо роль  «національних грошей» в системі державних фінансів.

 

Ми дуже часто  в повсякденному житті вживаємо термін «фінанси», маючи на увазі «гроші» або навпаки, кажемо «гроші» маючи на увазі «фінанси». Недарма, коли пусті кишені кажуть «мої фінанси співають романси». Та в більшості випадків, у повсякденному житті «гроші» у нас асоціюються  і з національною валютою – гривнею. Тому про неї ми зараз і поговоримо.

Для розгляду питань семінарського заняття  студенти  попередньо були розподілені на три групи.  Для роботи на занятті кожна группа повинна обрати:

• Спікера (керівника групи)

 Обов’язки спікера: зачитує завдання групі; організовує порядок виконання; заохочує групу до роботи; підбиває підсумки роботи;  визначає доповідача.

• Секретаря

Обов’язки секретаря:  веде записи результатів роботи групи; як член групи має бути готовий висловити її думки під час підбиття підсумків чи допомогти доповідачу.

• Доповідача

Обов’язки доповідача: чітко висловлює думку групи; доповідає про результати роботи групи.

Отже,  запрошуємо до слова спікера першої групи.

 

Група «Історики»

Спікер: наша  мала група називається «Історики». Завдання групи було дослідити історичні передумови винекненняя національної грошової одиниці. Секретарем групи є________________.

Доповідати про результати роботи групи буде_______________.

Є припущення, що назва "гривня" походить від старослов'янського "гривна" — "намисто, браслет".

У побуті Київської Русі існувала прикраса "шийна гривна" — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч. Зазвичай його носили на шиї (на "загривку"). Частіше за все це були м’яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю.

Гривна вважалася предметом розкоші, і тому дозволити собі її могли люди високого достатку, причому обох статей: прикрасу полюбляли як чоловіки, так і жінки. От чому гривна була відмінною ознакою князівської дружини, свідчила про приналежність до вищої знаті.

"Гривнами" іноді називали також металеві амулети (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов'янського кореня "грива" — "шия".

 

За іншою версією, гривня спершу означала голову худоби (гриву), що виконувала роль еквівалента в процесі обміну. Ця версія не позбавлена сенсу. Вона акцентує увагу на генетичності розвитку грошової одиниці, в ролі якої тривалий час виступала худоба.

Перше згадування "гривні" у значенні грошової одиниці зустрічається в "Повісті минулих літ". У VIII-IX ст. під час здійснення торгових операцій та сплати данини гривна використовувалась як міра ваги та лічби.

У різні історичні періоди слово "гривня" означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом - у три, і, нарешті, назву "гривеник" дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів).

Водночас із назвою "гривеник" у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва "злотий", яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

Торгівля між Візантією та Західною Європою, надійним посередником в якій була Київська Русь, чітко регламентувалася угодами між давньоруськими князями та візантійськими імператорами, мала позитивне сальдо, тому й приносила чималі доходи у князівську скарбницю. Тому виникла потреба у власних грошах. І їх почали карбувати при дворі Володимира Святославовича. Перші грошові знаки нарекли златниками, трохи згодом з'явилися срібляники (кілька типів).

                     Златник                                                  Срібляник

 

Аналіз Руської Правди дозволив дослідникам зробити висновок, що в X-XI ст. вага гривні залежала від ваги арабського дирхема, який називався куною і важив 2,73 г. Отже, вагова (68,22 г) і лічильна гривні дорівнювали 20 ногатам (3,41 г), 25 кунам та 50 різаним (1,36 г). Крім того, найдрібніші грошові одиниці вивериці (векші) складали 1/3 різаної.

У наступному столітті загальноруська грошова система переділилася на південну (засновану на візантійській літрі) й північну, в основі якої лежав західноєвропейський денарій.  З редакції Руської Правди видно, що в XII ст. гривня, що складала 51 г, відповідала 20 ногатам, 50 кунам.

Після припинення недовгочасного карбування давньоукраїнських монет (златників і срібляників) та скорочення надходження закордонних монет грошима у Київській Русі служили великі нерозмінні зливки - монетні гривні. Сировиною для їх виготовлення були чужоземні монети.

Мабуть, наші пращури таки були оригіналами, інакше як же пояснити їхнє прагнення надати гривні незвичайної форми, а саме - шестикутної, та ще й вагою майже 140-160 г.

Ці гривні, що виготовлялися у Києві з XI до 40-х років XIII століття, були в обігу переважно на південно-західних землях. Учені висловлюють припущення, що, можливо, ці гривні виготовлялися не лише у Києві. Такі собі грошенята відтягали будь-яку кишеню. Та це не турбувало ні продавців, ні покупців, гривню з успіхом використовували не тільки як платіжний засіб, а ще й накопичували про всяк випадок. Можна дійти висновку, що прадавні слов'яни вірили у свою грошову одиницю і довіряли їй.

Відомо кілька типів гривень, названих за місцем їхнього виготовлення чи знахідок, серед яких є київські, новгородські, чернігівські, литовські, татарські.

Київські гривні перебували в обігу від кінця XI до ХІІІ ст. Названі так за місцем їхнього виготовлення, ці зливки мали шестикутну форму і важили 161-163 г. Дослідники вважають, що ця вага була пов'язана з візантійською ваговою одиницею літрою (327,5 г) і становила її половину. Київські гривні були найбільш поширеними на території Південної та Південно-Західної Русі.

Київська срібна гривна

 

Гривні всіх типів відпивались у відкритих формах. Ознакою цього для київських зливків був невеликий горбик на лицевому боці. Крім того, гривня була вкрита невеликими тріснутими пухирцями, що свідчить про вигоряння під час плавлення домішок у сріблі.

На півночі гривні виготовлялись у формі бруска. За місцем першої знахідки та виготовлення вони дістали назву новгородських. На відміну від київських вони важили близько 204 г, що складало половину каролінзького фунта. На новгородських гривнях траплялися видряпані імена, що могли означати осіб, на замовлення яких вони вироблялися. Крім написів, на відлитих шматках срібла можна також побачити продряпані поперечні риски, остання з яких є похилою. На думку дослідників, вони могли означати втрату ваги.

Новгородська гривня.

 

У Новгороді під час археологічних досліджень було знайдено форми і "ложки" для розливання рідкого срібла, ємність яких точно відповідала майбутній вазі гривні. Виготовляючи велику партію, майстри розтоплювали метал, розливали його у відкриті форми, а решту срібла повертали власникові. Якщо відпивалося кілька зливків, вага срібла могла дозуватися ще перед топленням. Передбачаючи втрату певної частки металу в розплавці, майстри позначали її поперечними нарізами.

Новгородські гривні перебували в обігу у XII-XV ст. У XIII ст. вони почали називатися рублями. З часом ця назва перекинулася на інші російські грошові одиниці (вагові, лічильні та монетні), існує вона й зараз.

Перехідним типом від київських до новгородських були чернігівські гривні. Названі так за місцем їх знахідок, виглядом (ромбоподібні з розплющеними краями) вони нагадують київські. Деякі з чернігівських гривень важили 204 г, що уможливлює висновок про їх відповідність новгородським. Останні знахідки чернігівських гривень свідчать про те, що більшість із них важили близько 197 г, що відповідало скандинавській марці. їх виробництво почалося наприкінці XI - на початку XIІ ст., а обіг тривав до другої половини X111 ст.

Чернігівська гривня

 

Крім названих вище, було знайдено човноподібні гривні з повздовжним нарізом, які дістали назву татарських. За вагою вони відповідають новгородським, але датуються лише XIV ст. Учені вважають, що вони використовувалися для розрахунків із монголо-та-тарами.

Татарська гривна

 

Ще один вид монетних гривень, названих за місцем їх знахідок литовськими, не був поширений на українських землях. Виготовлені у формі паличок із широкими поперечними прим'ятинами, вони важили близько 100 г. Литовські монетні зливки використовувалися в обігу від кінця XIІІ по XV ст.

Литовська гривна

 

Гривні-зливки були характерними ознаками "безмонетного періоду", що припадає на XII, XIII та частково XIV століття.

Про гривню ж не згадували  аж до 1918 року, коли Україна намагалася втілити омріяну віками ідею створення національної валюти. За гетьмана Скоропадського (1915-1919 роки) було випущено в обіг знаки та білети державної скарбниці, державні кредитні білети тощо. Ці гроші вважалися офіційними скарбничими знаками.

 

 

Історична назва "гривня" повернулася в Україну у вересні 1996 року - року здійснення грошової реформи га уведення в обіг національної грошової одиниці

Спікер.  Отже, підсумовуючи вище сказане, відзначу, що українські гривні – це не лише грошові знаки. В них – наша історія, сила і воля, наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

 Можливо у когось будуть запитання?

Можливі питання для обговорення

1. Скажіть, чи правда що назва російської грошової одиниці «рубль» якось пов’язана із гривнею?

 Відповідь: Так, деякі  історики стверджують, що слово рубль бере початок від української гривні. Під час монголо-татарської навали срібні гривні стали ділити – рубати навпіл. Так з’явилися рублі – як частина, обрубок гривні.

2.Ви згадували, що під час здійснення торгових операцій та сплати данини гривна використовувалась як міра ваги та лічби. Скажіть, як визначали, чи що визначало вагу гривні ?

 Відповідь: З плином часу слово "гривня" втратило первинне значення і набуло іншого смислу, що відповідав певній вазі - вмісту цінного металу (срібла). Завдяки цьому вона й отримала назву - вагова. Вагова гривня важила 96 золотників (1 зол. - 4,266 г) і відповідала приблизно 1 фунту. Стандартом для гривні слугувала фіксована вага дирхеми: певна кількість однакових монет важила 49,25 г. Це спричинило появу рахунку монет на штуки (тобто число).

3.    Чому власні гроші, що карбувалися при дворі Володимира Великого  (златники  та срібляники)  не прижилися?

Відповідь: На жаль, ні златники, ні срібляники не виправдали покладених на них надій через низьку якість металу, з якого карбували монети, та через недосконалість виробничої бази. До того ж населення, що користувалося при розрахунках дзвінкою монетою, з невідомих причин було не в захваті від неї. Хоча майстри-карбувальники,  неабияк старалися та оздоблювали монети оригінальними декларативними написами на зразок "Володимир на столі (себто на престолі), а се его серебро (або злато)" - тобто гроші.

Тому златники та срібляники проіснували в обігу Київської Русі протягом приблизно 25-30 років.

4.    Ви говорили про те, що до середини XIV століття тривав безмонетний період.  Які гроші перебували в обігу в період з  другої половини XIV  до моменту, коли знову повернулися гривні?

Відповідь. Гривні-зливки вирізнялися не лише солідною вагою, а й були недоступні для бідних людей через високу цінність. Дозволити собі таку розкіш могли найбагатші люди в державі і зливками розраховувалися за дуже дорогі товари. Тому в торговельних відносинах знову  почали активізуватися товарообмінні операції. Щоб підсилити останні, на ринок було викинуто, говорячи сучасною мовою, товаро-гроші або грошові сурогати: намистини, шиферні прясла та черепашки-каурі. Такими замінниками грошей без перешкод розраховувалися під час купівлі-продажу.

Так тривало до другої половини XIV століття, коли монети знову з’явилися в обігу. Проте вони були не лише видозмінені, а й отримали інші назви: гроші, квартики, динарії, напівгрошовики тощо.

Були в обігу й неофіційні гроші. Хто тільки не випускав власної розрахункової одиниці: тимчасові уряди Сулькевича, Соломона Крима, білогвардійські формування Денікіна, Врангеля.

5. Хто був автором ( дизайнером)  гривні 1918 року?

Відповідь: Автором перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок) був Гео́ргій Іва́нович На́рбут  український художник-графік, ілюстратор. Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв. Основною історичною та мистецькою цінністю створеної Георгієм Нарбутом купюри в 10, 100, 500  гривень стало зображення тризуба як національного символу. За основу він взяв так званий "тризуб Володимира Великого".

Працюючи над малюнком першого українського грошового знака, Георгій Іванович не копіював наявних банкнот, а створив особливий глибоко національний малюнок у стилі українського бароко. Нарбутівські банкноти можна вважати і художніми творами.

Автором банкноти у 2 гривні був український художник  Василь Кричевський.

 

 

Отже, Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінної національної валюти. Ми з вами  вже дослідили історичні аспекти становлення «гривні» як грошової одиниці.  Можемо рухатися далі.

Кожній людині цікаво знати як саме виготовляють гроші. На разі, час дізнатися де та як народжується сучасна національна грошова одиниця.

 Запрошуємо до слова спікера другої групи.

 

Група «Фінансисти»

Спікер: наша  мала група називається «Фінансисти». Завдання групи полягало у вивченні процесу виготовлення держаних грошових знаків та зя’суванні основних способів її захисту від підробки.

Секретарем групи є________________.

Доповідати про результати роботи групи буде_______________.

 

«Рідний дім гривні»

 

Власне виробництво грошей – Банкнотно-монетний двір Україна почала започатковувати ще в 1992 році.  Сьогодні Національним банком України створений цілий комплекс підприємств із виготовлення грошових знаків, яким ми по праву можемо пишатися. До складу комплексу входять Фабрика банкнотного паперу, Банкнотна фабрика та Монетний двір. Нині  це і є  – рідний дім гривні.

Фабрика банкнотного паперу

Зараз ми запрошуємо вас  на віртуальну екскурсію на фабрику банкнотного паперу. Відеофрагмент «Виготовлення паперу»

В сучасних умовах фабрика здатна виготовляти на рік понад 3 000 тонн високозахищеного паперу трьох десятків найменувань. Найпопулярніші з них: банкнотний для всіх номіналів національної валюти, папір для паспортів, чеків, лікарняних листків, акцизних марок і всього спектра бланків цінних паперів.

Варто також відмітити, що наш банкнотний папір успішно конкурує на світовому ринку - поставлявся для потреб Франції,  Індії, Азербайджану, Молдови.

Банкнотна фабрика

Друга ланка виробництва паперових грошей – Банкнотна фабрика, яка стала до ладу 1994 року.

Тут все починається з дизайну банкнот. Дизайнери створюють графічні елементи захисту за допомогою цифрового програмного забезпечення.

Використання ж орловського офсетного друку при виготовленні гривні – своєрідна візитівка не тільки підприємства, а й усієї держави. Адже Україна входить до четвірки країн світу, які застосовують орловський офсетний друк на банкнотах. Він дає змогу створити зображення з різким переходом одного кольору в інший без розривів, накладання або зміщення ліній малюнка. Такими унікальними технологіями послуговуються також Японія, Китай і Росія.

У друкарському цеху працюють чотири лінії, укомплектовані машинами серії «Супер». За робочу зміну через одну таку машину проходить 45 тисяч аркушів, а вся фабрика може видавати до двох мільярдів банкнот на рік.

Але самі банкноти обов’язково потрібно і порахувати, і пронумерувати. Це неодмінна вимога до грошових знаків. Підрахунок й остаточний контроль якості виконують у цеху оброблення продукції. Кожна банкнота проходить ретельний комп’ютерний контроль за десятками параметрів. Якість роботи новітньої системи контролю просто вражає: на сьогодні не зафіксовано жодного випадку потрапляння неякісної банкноти в обіг.

Монетний двір.

Власну виробничу базу з карбування розмінних, обігових, пам’ятних і ювілейних монет, нагородної продукції Україна отримала в квітні 1998 року, коли було введено в дію вітчизняний Монетний двір. Відтоді виготовлено понад 10 мільйонів пам’ятних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів.

На шляху до споживача монета проходить довгий технологічний шлях. Отримавши художній ескіз, скульптор у відділі розроблення дизайну виготовляє гіпсову модель, в інструментальному цеху спеціальний редукційний верстат переносить точну копію зображення на металеву заготовку, гравери доводять її до потрібної кондиції для виготовлення карбувального штемпеля. І лише ніжним жіночим рукам довірено відполірувати робочий інструмент до дзеркального блиску, що дає змогу карбувати монети найвищої якості.

2010 року було завершено технічне переоснащення цеху карбування розмінних та обігових монет. Він здатний продукувати до 700 монет за хвилину. Важлива складова – автоматизований комплекс пакування та зберігання монет, який дає змогу ретельно контролювати весь технологічний процес. А йдеться про півтора мільярда штук монет на рік.

Іще один підрозділ Монетного двору – цех виготовлення орденів і медалей. З 2008 року лише Банкнотно-монетний двір виготовляє всі державні нагороди. Та й значки народних депутатів роблять саме тут.

А зараз до вашої уваги відео фрагмент, який покаже як саме виготовляють  національні гроші.

 

Захисні елементи гривні

Паперові гроші давно стали невід’ємною частиною нашого життя. Вони є не тільки розрахунковим засобом, але й витвором мистецтва та обличчям країни. Тому потребують ретельного підходу до створення та використання сучасних технологій у розробці системи захисту.

Для банкноти важливим є весь спектр характеристик – і дизайн, і надійна система захисту, і забезпечення довговічності. Скажімо, дизайн українських банкнот є візитівкою нашої країни. Він віддзеркалює історичне минуле та культурні надбання України, тобто виконує і просвітницьку функцію.

Захисний комплекс теж надає вагу грошам. Якщо він знаходиться на належному рівні, то унеможливлює або мінімізує спроби підробити банкноти. Крім того, формує довіру населення до національної валюти.

Захисний комплекс розділяють на кілька груп.

Перша група – це захисні ознаки для населення: водяний знак, захисна стрічка, рельєфне зображення, зображення на суміщення та інші.

Друга група – захисні ознаки для касирів, які працюють зі спеціальними приладами. Це поліграфічні захисні елементи, які спостерігаються в ультрафіолетовому або інфрачервоному випромінені, магнітні ознаки.

Спікер.  Отже, наші гроші добре захищені. Захист українських грошей знаходиться на рівні банкнот євро, які зараз перебувають у обігу. Національний банк постійно відслідковує сучасні тенденції та вивчає світовий досвід. Цей процес йде безперервно, випробовуються нові технології та захисні елементи.

 Можливо у когось будуть запитання?

Можливі питання для обговорення

1.    Скажіть, яка статистика підробки банкнот в Україні?

Відповідь: Кількість підроблених банкнот української гривні в порівнянні з іншими валютами свідчить про високий рівень захисту. Так, за підсумками 2015 року на 1 млн. шт. банкнот гривні припадало лише 49,9 шт. підроблених банкнот.

Для порівняння, у країнах Євросоюзі цей показник становив приблизно 36 шт. підроблених банкнот євро; у Росії – приблизно 12,8 шт. підроблених банкнот. За 9 місяців поточного року кількість вилучених з обігу підроблених банкнот гривні знаходиться на рівні аналогічного періоду минулого року.

2.    Де виготовляли монети та банкноти до 1998 та 1994 року відповідно?

Відповідь. Перші монети  в 1992 році виготовляли на Монетному дворі італії, у 1996 році – в Україні на Луганському верстатобудівному заводі, а з 2000 року – на монетному дворі.  А першу серію банкнот номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень було віддруковано  у 1992 році в Канаді, а у 1994 році у великобританії.

3.    Хто є дизайнером  сучасних українських  грошей?

Відповідь: автором ескізів усіх розмінних монет є український художник Василь Лопата, він же у співавторстві з  БорисомМаксимовим є автором першої серії банкнот зразка 1992 – 1994 років.

4.    Відомо, що якість грошей визначає тривалість їх життя. Як довго живуть гривні?

Відповідь: У цьому відношенні наші банкноти теж нічим не поступаються іншим валютам. Середня тривалість життя українських банкнот залежить від номіналу. Як правило найчастіше використовуються банкноти низьких і середніх номіналів. Тривалість їх життя від 1 до 3 років; банкноти номіналом 50 та 100 гривень  - «живуть» біля 5 років. Справжніми «довгожителями» можна вважати банкноти найвищих номіналів,  тривалість їх життя становить 7 і більше років.

Тривалість життя монет значно вища та складає 20-25 років.

 

Викладач. Ми розібралися з тим,  як створюється гривня, які елементи використовують для її захисту, як за 20 років існування вона змінювала своє обличчя.

Що для історії 20 років?  Це практично непомітний період часу.  Для людини 20 років - це період усвідомлення та становлення особистості, зведення на ноги, змужніння.

 Як і чим жила гривня, з якими здобутками зустріла соє 20-річчя аналізували ваші колеги із  третьої групи.

 

3 група «Аналітики

Спікер: наша мала група називається «Аналітики». Завдання групи полягало у проведення аналізу економічної складаової життя  національної грошової одиниці за період від 1996 до 2016 року. Ми зібрали всі факти та розділили їх на  дві категорії: песимістична та опттимістична інформаціі.

Секретарем групи є________________.

Доповідати про результати роботи групи буде_______________.

 

«Гривня: 20 років в обороті»

   25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні".

  Грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

  Протягом 15 днів - від 2 до 16 вересня 1996 року - в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року єдиним законним засобом платежу на території України стала гривня.

  Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності  національні гроші.

  Зарубіжні аналітики вітали здійснення грощової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти гривні, як свідчення початку стабілізації української економіки.

 Але давайте проаналізуємо, чи сталося, як гадалося, чи виправдалися надії, які покладали на національну валюту, як вона прожили ці 20 років?

Монолог песиміста

1.     За 20 років існування національна валюта пережила декілька витків девальвації (знецінення):

 

1996 рік	1$ = 1,76 грн.	Введено в обіг національну валюту
1998 рік	1$ = 4,50 грн.	Економічна криза в Україні (Росія об’явила Україні дефолт)
2008 рік	1$ = 8,00 грн.	Світова економічна криза
2014 рік	1$ = 12,00 грн.	Революція гідності в Україні
2015 рік	1$ = 33,00 грн.	Різкий обвал курсу: Анексія Криму, військові дії на сході (за оцінками зарубіжних аналітиків найслабша валюта в світі, випередила російський рубль)
2016 рік	1$ = 24,00-26,60 грн.	Запроваджено валютні обмеження НБУ, відносна стабілізація курсу

 

В результаті, за 20 років національна валюта знецінилась у 15 разів.

 

2.     В наслідок цього знизилась і купівельна сила національної валюти.

Що можна купити на 1 грн.?
1996 рік	2016 рік
2 хлібини	1/8 хлібини
2,5 кг солі	100 г солі
600 г бензину А-92	44 г бензину А-92

 

3.     У 1996 році найбільш поширеними та востребуваними були купюри в 1 грн (складали 40% готівки); У 2016 році найпопулярнішими  є банкноти номіналом в 200 грн.
4.     В цілому кількість банкнот в обігу зросла на майже 300 млрд шт.
5.     У 2015 році НБУ ставить питання про вилучення із обігу монет номіналом 1 та 2 копійки(зараз їх виготовлення повністю припинено).
6.     Непослідовність переведення економіки на ринкові засади, адміністративне втручанням держави в економічне життя, висока інфляція, а також слабкість самого грошового механізму тримають суспільне виробництво вже близько 10 років у стані хронічної кризи.
7.     Економічні суб'єкти нерідко віддають перевагу натуральним формам економічних відносин (бартеру), "тіньовим" методам господарювання, переведенню вільного фінансового капіталу за кордон, конвертації його в іноземну валюту тощо. Ці процеси істотно стримують позитивний вплив ринкових перетворень та грошей на розвиток економіки.

 

Монолог оптиміста

Невже у нашої національної валюти все так погано, давайте спробуємо знайти щось позитивне:

1. Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності  національні гроші;
2. Поступово українська гривня перетворилась у справді загальний еквівалент, у "головну діючу особу" на ринку. Кожний, хто має гроші, може вільно купити будь-який потрібний товар на внутрішньому ринку;
3. Запровадження часткової конвертованості гривні істотно підвищило роль грошей у розвитку зовнішньоекономічних відносин, в інтеграції економіки України у світову економіку;
4. Формування позитивного міжнародного іміджу держави та НБУ послужило збільшенню обсягів іноземних інвестицій в Україну;
5. Розвиток банківської системи дав змогу залучати в економіку країни кредитні ресурси та підтримати розвиток малого бізнесу;
6. За 20 років гривня кілька разів змінювала свій зовнішній вигляд (НБУ дбав про те аби грошова одиниця мала привабливий вигляд і в обігу  вже пебевають банкноти третього покоління);
7. Українська гривня двічі перемагала на  світових конкурсах краси серед валют:

• У 2008 році Міжнародний фінансовий банк визнав гривню найкрасивішою та найбільш стійкою до зносу банкнотою, а у 2013 році купюра номіналом в 200 грн із зображенням Лесі Українки стала найкрасивішою банкнотою у світі;
• У 2001 році срібна монета «Різдво Христове» 1999 року визнано найкращою монетою року у світі у номінації «найбільш надихаюча монета»;

Спікер. І на завершення хочеться сказати, що майже всі говорять про стрімке знецінення  національної валюти та майже не вірять в неї, але мало хто знає, що і загальний світовий улюбленець американський долар за цей період теж втратив половину своєї купівельної спроможності.

Можливо у когось будуть запитання?

Контроль та корекція засвоєних студентами знань

На разі ми завершили обговорення питань винесених на семінарське заняття. Для перевірки якості нашої роботи, ми пропонуємо вам невелику вікторину, яка покаже наскільки добре ви працювали на занятті та як засвоїли матеріал .

Завдання для контролю знань за темою семінара.

1. Зобразіть графічний символ гривні.
2. Назвіть дату грошової реформи в Україні (день народження гривні).
3. Що означає назва гршової одиниці «гривня».
4. Скільки груп захисту мають банкноти.
5. Назвіть типи давньої гривні.
6. Де виготовляють українські монети?
7. У скільки разів знецінилася гривня?
8. Хто автор дизайну сучасної гривні?
9. Назвіть номінал української валюти.

 

 

 

Підведення підсумків заняття.

Сьогодні ми спробували дослідити «життєвий шлях» нашої грошової одиниці – від історичного минулого до сьогодення. Очевидним є те, що для України національна грошова одиниця - віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні. Шлях, припорошений пилом століть...  

 Нелегкими та непевними були і перші кроки гривні, були і невдачі і нищівна критика, і некоректна політика держави,і загальне невдоволення. Були і злети і падіння… Та попри все, гривня вистояла, була і залишається символом омріяної свободи, невід’ємним атрибутом державності.

 Та очевидним залишається те, що багато зусиль  ще доведеться прикласти державі, щоб зміцнити нашу грошову одиницю, наділити її беззаперечною силою, щоб вона нарощувала свої позиції, піднімала свій авторитет не лише в Україні а й за її межами, була надійною опорою незалежності та міцним фундаментом державних фінансів.

На завершення заняття, та відзначимо те що залишилося поза увагою.

 

Невідомі факти про гривню, або те залишилося поза увагою…

•   Нинішні копійки відповідно до давніх традицій Русі споконвічно мали називатися "шаги", але Верховна рада вирішила назвати українські монети "копійками", щоб населенню було звичніше.
•   Символ гривні був введений в 2004 році з ініціативи тодішнього глави НБУ Сергія Тігіпка. Знак являє собою варіант прописної кириличної букви Г з двома горизонтальними рисами, що символізують стабільність, як і в знаках інших валют, наприклад, долар чи євро.
•   Серед банкірів розповсюджений жарт з приводу символізму залежності гривні від курсу долару. Якщо накласти знак гривні на знак долару, вийде "в'язень" за решіткою.
•   У зв'язку з фізичним зносом банкнот Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн. банкнот всіх номіналів, переважну більшість з яких складають банкноти невеликих номіналів - 1, 2, 5, 10 або 20 гривень.
•   Найбільш уважні громадяни підмітили, що історичні особистості на купюрах мають деякий портретну схожість з самим художником – Василем Лопатою. На пряме запитання про причини такого явища Василь Іванович не раз з посмішкою відповідав, що будь-який художник підсвідомо в кожному портреті зображає себе.
•   Влітку 2012 року Нацбанк почав підтримувати національну валюту по-новому - піснею. Пісня під назвою "Наша гривня" була написана підприємецем та фінансистом Михайлом Гойхманом, а виконували її учасник "Голосу країни" Сергій Юрченко та заслужена артистка України Наталка Карпа. За словами представників Нацбанку, пісня дісталася регулятору безкоштовно, а от тираж дисків обійшовся у 16 тисяч 139 гривень 20 копійок. Згодом у ЗМІ з'явилася інформація, що пісню про гривню уже співають на сільських весіллях.
•   На одного мешканця України припадає 65 банкнот та 278 монет.