Методична розробка уроку з біології, 9 клас
Тема: Стабільність екосистем та причини її порушення.
Мета:
Очікувані результати:
учень (учениця):
• оперує терміном: екосистема;
• наводить приклади: екосистем;
• пояснює: значення колообігу речовин у збереженні екосистеми;
• робить висновок: про цілісність і
саморегуляцію живих систем.
Обладнання: Комп’ютер, проектор, екран, презентація «Стабільність екосистем та причини її порушення» електронне посилання: (https://naurok.com.ua/prezentaciya-stabilnist-ekosistem-ta-prichini-porushennya-251672.html)
Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку
І.Актуалізація опорних знань.
Розминка. Закінчити речення.
Слайд 2
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
«Поетична хвилинка»
Учитель зачитує вірш Л.Костенко «Ліс»
Вовтузяться в ґрунті гриби.
Цвітуть черемухи млосно.
Дубів золоті герби горять під коронами сосен.
Біліють храми беріз.
То мудра і древня держава —
вкарбований профілем ліс
в черленого сонця кружала.
Тут кожен сам собі пан, .
живе по своєму закону.
І сонце — найвищий Коран.
І крона — найкраща корона.
Століття — лише на розгін.
Звір'я — від мурашки до лева.
У сосен державний гімн:
«Ненавиджу дрова з древа!»
І тільки при людях, мабуть,
дерева тремтять від жаху,
бо кращих із них поведуть
ні за що ні про що на плаху.
Каліками — тими погребують.
Найкращих зрубають, повалять...
Задзвонять над ними погребно
білі дзвони конвалій.
І гірко в нічній глушині
запалять люльки серед моху
старі бородаті пні —.
підданці царя Гороха.
Слайд 3
У вірші Ліни Костенко ліс зображений, як окрема держава, що живе за своїми законами. Як ви можете трактувати цей вірш із біологічної точки зору. Які біологічні явища описує поетеса.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
Повідомлення учня за випереджувальним завданням.
Важливою властивістю екосистем , що відрізняє її від простої сукупності організмів, є стійкість – властивість зберігати свою структуру і функціональні параметри стабільними протягом багатьох років. Це досягається за рахунок здатності біоценозів до саморегуляції і самовідтворення. Проте виявляється, що за певних умов співжиття організмів починають швидко змінюватися.
Слайд 4,5,
Так добре знайомий ліс за 20 років так змінюється, що його важко впізнати. І справа не тільки в тому , що дерева стають вищими, а й у тому, що з’явився густий підлісок з ліщини й малини, змінився травостій (замість злакових – папороть). На зміну одним комахам і птахам прийшли інші. У такому лісі вже немає тих грибів , які збирали раніше. Такі ж зміни можна спостерігати і з колись швидкоплинною річкою з прозорою водою – вона замуліла, заросла, течія уповільнилась, вода, насичена органічними речовинами, потемнішала, риби залишилось мало. У багатьох місцях заплавні луки перетворились на рідколісся берези й осики. Очевидно, що ці екосистеми були виведені із стану рівноваги, а перетворення , які в них спостерігаються, зумовлені прагненням екосистем знову перейти у стійкий стан.
Евристична бесіда:
Як ви гадаєте, чому один біоценоз може змінювати ся іншим?
- Тому що змінюються кліматичні і фізичні фактори середовища.
Учитель.
Так. Через потепління клімату, природні катастрофи (повені, посухи, пожежі) і негативний вплив діяльності людини (вирубування лісів, розорювання луків і степів) природні умови постійно змінюються, що неминуче спричинює зміни видового складу біоценозу і порушення його екологічних параметрів.
Учень (за випереджувальним завданням).
Екосистеми не ізольовані глухими стінами. У них активно вселяються нові види. Тільки на території Європи налічується не менше 10 тис. чужорідних видів рослин, грибів і тварин, більша частина яких завезена людиною. Як правило – це екологічно агресивні види, здатні швидко створювати численні популяції. Вони активно впливають на видові угруповання , що склалися історично. Наприклад, вселення невеличкої рибки ротан з Далекого Сходу, призвело до того, що тепер у багатьох водоймах вона виявляється єдиним видом риб. Ця ненажерлива всеїдна рибка просто виїла ікру інших риб. І навіть амфібій. До того ж вона легко переносить дефіцит кисню у літню спеку і промерзання водойми взимку.
Слайд 6
Учитель.
Закономірний спрямований процес зміни угруповань у результаті взаємодії живих організмів між собою і з абіотичним середовищем навколо них називають сукцесією.
Сукцесія (від лат. Succesio – «наступність, успадкування» – це процес саморозвитку угруповань. Сукцесії бувають первинні і вторинні. Первинні виникають у місцях , де життя певний час не існувало – скелях, урвищах, сипучих пісках. Першими поселяються в таких місцях невибагливі організми, як лишайники, мохи , а потім трав’янисті рослини. Наступний етап – утворення чагарникових угрупувань за участю різних видів верб. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом починають формуватися хвойні ліси, сюди проникають і хребетні.
Слайд 7
Вторинні сукцесії являють собою відбудовні зміни. Вони починаються в тому разі, якщо в уже сформованих угрупованнях порушені сталі взаємозв’язки організмів, наприклад вилучено рослинність одного чи кількох ярусів (у результаті вирубування, пожежі, оранки) . Відбудовні зміни відбуваються швидше й легше, ніж при первинних сукцесіях, тому що в порушеному місцеперебуванні зберігаються ґрунтовий профіль, насіння, зачатки і частина колишнього населення, а також колишні зв’язки.
Слайд 8
Закономірності сукцесії:
- Процес сукцесії необоротний;
- Під час сукцесії збільшується видове різноманіття організмів, розгалужуються трофічні зв’язки;
- На перших етапах сукцесій переважають еврибіонти;
- Процес сукцесій триває доки екосистема не досягне значного різноманіття;
- Під час сукцесій поступово уповільнюються темпи приросту біомаси;
- Кожна сукцесія закінчується періодом стабільності (клімаксом).
Слайд 9
Популяції , що становлять клімаксне угруповання , не схильні ані до різких спалахів чисельності, ані, навпаки, до депресій. Для них характерна висока продуктивність. Дуже важливою складовою стабільності біоценозів є рівновага між організмами і фізичними факторами середовища існування.
Слайд 10
Екосистеми відрізняються своєю продуктив, яка залежить від географічного положення на поверхні земної кулі. Найбільш продуктивним біомом суходолу є вологі тропічні ліси, а Світовому океані - коралові рифи.
Слайд 11
Ще однією важливою характеристикою будь-якої екосистеми є біологічне різноманіття. У Конвенції про охорону біологічного різноманіття термін “біологічне різноманіття” визначається як “різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає у себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманітність екосистем”.
Слайд 12
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
Розгляньте рисунки, що ілюструють часові зміни в екосистемах. Розташуйте етапи сукцесій у правильній послідовності.
Визначте тип кожної сукцесії.
А. Хвойний ліс Б. Однорічні трави В. Лишайники і суходільні водорості Г. Скельна порода Д. Чагарники Е. Мішаний ліс Є. Багаторічні трави |
А. Хвойний ліс Б. Березовий ліс В. Згарище у хвойному лісі Г. Трав'янисті форми Д. Мішаний ліс Е. Чагарники |
||
|
Послідовність етапів |
|
|
|
Тип сукцесій |
|
|
Слайд 13
Вправа «Аукціон думок »
Учні короткими реченнями висловлюють думку , щодо вивченого на уроці
(ланцюжком, вчитель демонструє слайди для підказки) : наприклад,
Першими в екосистемах поселяються … (еврибіонти)
Після пожеж відбуваються…. (вторинні сукцесії)
Найпродуктивнішою екосистемою є … (тропічний ліс)
Прикладом штучної екосистеми є….(акваріум)
Слайд 14
V. Домашнє завдання:
1. Опрацювати параграф 54 підручника (Біологія для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів /Р.В.Шаламов, Г.А.Носов, О.А. Литовченко,М.С. Каліберда. Харків: Соняшник, 2017. – 352с.: іл.) стандарту, академічний рівень. С.В. Межжерін, Я.О. Межжеріна. - К.: Освіта, 2011.
2. Виконати завдання 13, 14 рубрики
«Дізнайся самостійно та розкажи іншим» на сторінці 296.
Використані джерела інформації:
1. Шаламов Р.В. Біологія для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів/Р.В.Шаламов, Г.А.Носов, О.А.Литовченко, М.С.Каліберда. Харків: Соняшник, 2017. – 352с.: іл.)
2. Каліберда М.С., Литовченко О.А., Шаламов Р.В. Робочий зошит з біології 9 клас/ 2. М.С. Каліберда , Х.: Соняшник, 2017. – 128 с.