Урок "Сталінська індустріалізація України"

Тема. Сталінська індустріалізація України

Очікувані результати:

• використовувати карту як джерело інформації про основні індустріальні новобудови в УСРР (УРСР);

•  визначати основні тенденції та суперечності форсованої індустріалізації;

• висловлювати та аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

• називати та застосовувати поняття й терміни: директивна економіка, форсована індустріалізація, п’ятирічка, соціалістичне змагання, командно-адміністративна система

Основні поняття: індустріалізація, форсована індустріалізація, п'ятирічка, командно-адміністративна система, соціалістичне змагання, директивне планування

Основні дати: грудень 1925 р. – курс на індустріалізацію,  кінець 1929 р. – перехід до форсованої індустріалізації, 1928/1929-1932рр. – перший п’ятирічний план, 1928р. – «Шахтинська справа», 1932р. – запуск Дніпровської ГЕС, 1933-1937рр. – другий п’ятирічний план, 1938-1942рр. – третій п’ятирічний план, 1935р. – початок стаханівського руху

Обладнання: документи, фотографії, атласи, відеофільми: «Будівництво Дніпрогесу», «Й. Сталін», роздатковий матеріал

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок-дослідження

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1.  Метод «Асоціативний ряд»

«Воєнний комунізм», нова економічна політика, радянська модернізація – це…

2. Метод «Асоціативний кущ»

 Пригадати основні риси нової економічної політики

 

 

3.Метод «Обговорення в загальному колі»

Ще Ленін, впроваджуючи НЕП, сказав: «Ця політика надовго, але не назавжди». Як ви вважаєте, чому?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

Ринкові відносини не давали можливості владі керувати й контролювати всі сфери господарства. Тому на зміну некерованому НЕПу прийшло централізоване директивне планування.

1. Оголошення теми і очікуваних результатів уроку

2. Робота із словником

Директивне планування  — централізовані державні перспективні програми розвитку народного господарства, його соціальної сфери, культури, освіти, науки й техніки.

Індустріалізація — створення фабрик і заводів переважно важкої промисловості.

Командно – адміністративна система — спосіб економічної організації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи.

Форсована індустріалізація – прискорена індустріалізація.

Соціалістичне змагання – форма трудового ентузіазму робітників.

Слово вчителя

У Радянському Союзі наприкінці 20-х років точилась гостра боротьба з питань подальшого розвитку країни. Перебуваючи географічно між відсталою Азією і розвиненою Європою, СРСР намагався підтягтися до рівня останньої, відтак прискорення економічного розвитку, створення нових галузей стали об'єктивною необхідністю, з якою були згідні всі. Думки різнилися щодо темпів розвитку, джерел індустріалізації, пріоритетного розвитку окремих галузей народного господарства.

3.Метод «Займи позицію»

Слайд1

Наприкінці 20-х pоків окреслилися два варіанти індустріальних перетворень:

І. Збереження товарно-грошових основ непівської економіки і проведення плавної індустріалізації, коли темпи розвитку пов'язуються із зростанням добробуту і поступовим добровільним кооперуванням селянства.

ІІ. Форсована індустріалізація з високими темпами промислового розвитку, заради чого визнавалася припустимість зниження життєвого рівня, можливість швидкого здійснення суцільної колективізації за допомогою адміністративно-командних методів.

Який варіант вибрали б ви? Чому?

Який варіант вибрало керівництво СРСР? Чому?

Якими документами можете підтвердити свою думку?

Лозунг більшовиків: «Спочатку завод, а потім місто, спочатку верстати, вугілля, нафта, а потім будемо піклуватися про життя й школи».

Сталін заявив: «Затримати темп – це значить відстати. А тих, хто відстає б'ють. Однак ми не хочемо бути битими. Ми відстали від передових країн на 50-100 років. Ми мусимо пройти цю відстань у 10 років. Або ми це зробимо, або нас знищуть.»

4. Проблемне питання-дослідження

Л.Троцький в «Бюлетені опозиції» писав: «Тепер гасло одне: без оглядки вперед! План переглядається у бік збільшення… Посилання на об’єктивні перешкоди – погане обладнання, нестачу сировини, або її погану якість - прирівнюється до зради революції. Зверху вимагають: розмах, ударність, наступ! Усе інше - від лукавого!»

Слова Троцького відображають ті події, ту політику, яка проводилася  в Радянському Союзі в період, який ми з вами будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

Наше з вами завдання на протязі уроку, розглядаючи тему, знайти пояснення словам автора.

5. Метод «Читання з маркуванням»

Визначте причини індустріалізації СРСР за документом.

 Із резолюції ХІV зїзду ВКП(Б) 23 грудня 1925року

«...Вести економічне будівництво під таким кутом зору, щоб СРСР із країни, що ввозить машини та обладнання, перетворився на країну, що виробляє машини та обладнання, аби таким чином СРСР в умовах капіталістичного оточення не міг перетворитися на економічний придаток капіталістичного світового господарства, а був самостійною економічною організацією…

...поставити задачу повного забезпечення перемоги соціалістичних господарських форм над приватним капіталом, зміцнення монополії зовнішньої торгівлі, зростання соціалістичної держпромисловості та залучення під її керівництво і за допомогою кооперації дедалі більшої маси селянських господарств у русло соціалістичного будівництва....»

Чи всі причини ви назвали?

Слайд 2

Причини індустріалізації:

- подолати економічну та технічну відсталість від провідних країн Заходу;

-створити військово-промисловий комплекс в умовах капіталістичного оточення;

- забезпечити економічну незалежність держави;

- збільшити чисельність  робітничого класу як основної опори ВКП(б);

- побудувати комунізм.

6. Розповідь  вчителя

Запам'ятати  дати основних подій

XIV з’їзд ВКП(б) у грудні 1925 року взяв курс на індустріалізацію для перетворення СРСР на могутню індустріальну державу з великим військовим потенціалом. XVз'їзд ВКП(б) у грудні 1927 року схвалив директиви першого п'ятирічного плану на 1928/1929 – 1932 pоки,  за якими середньорічні темпи нарощування промислової продукції підвищувалися до 16 %. (Держплан СРСР, розробляючи п'ятирічний план у двох варіантах – відправному та оптимальному, темпи індустріалізації підвищив відповідно до 18 і 20 %.) Такі високі темпи передбачалося забезпечити за рахунок селянства. Змінювався лише спосіб вилучення цих коштів до бюджету: не через підвищення податків, як пропонував Л. Троцький, а використовуючи «ножиці цін». У 1929 році  більшовицьке керівництво відмовилося від НЕПу. У листопаді цього ж року в газеті «Правда» з'явилася стаття Сталіна «Рік великого перелому», в якій проголошувався курс на різке форсування індустріалізації.

7.Складання хронологічної таблиці (на протязі уроку)

1925р.,1928р., 1929р., 1928-1932рр., 1932р., 1933-1937рр., 1935р., 1938р.-

8. Метод «Мозковий штурм»

Де, на вашу думку, керівництво могло брати кошти для індустріалізації? 

Які джерела ви не назвали? Прочитайте.

Слайд3

- Перекачування коштів з групи «Б» в групу «А».

- Перекачування коштів з сільського господарства в групу «А».

- Продаж культурних цінностей та сировини за кордон.

- «П’яні гроші» (збільшення продажу горілчаних виробів).

- Використання примусової праці політв’язнів ГУЛАГУ.

- Експропріація непманів (конфіскація майна).

-Режим економії за рахунок скорочення адміністративно-управлінських витрат.

- Емісія : додатковий випуск паперових грошей.

- Внутрішні державні позики в населення .

-Масове соціалістичне змагання (збільшення темпів виробництва та продуктивності праці без належного матеріального заохочення).

9. Робота з історичним джерелом

Радянські агітаційні плакати. 1930-ті рр.

Як називається історичне джерело?

До якого періоду відноситься?

Яке ставлення до явищ та процесів намагалися сформувати в глядачів?

Які пропагандистські ідеали доби втілено в плакатах?

Слово вчителя

Була розроблена система відповідних директивних планів господарювання на 5 років (п’ятирічки).

10. Випереджувальне завдання. Складання учнями тезисних планів

І пара – І п'ятирічка

11. Робота в групах. Читання історичного джерела  з відмітками.

І група

 Наведіть фрагменти з тексту (слова та словосполучення), які доводять, що він є пропагандистським. Яка мета цієї пропаганди?

 «...Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу. Його передбачали збудувати на кінець п'ятирічки, а ми його збудували вже третього року п'ятирічки. Цей завод дав нам уже понад 16 тисяч тракторів, які тепер допомагають нам обробляти наші соціалістичні лани. Цей завод-велетень збудовано за 15 місяців у чистому полі. Це промовляє про той більшовицький ентузіазм, яким захоплені були робітники й інженерно-технічні працівники, що будували цей завод. Це переконує нас в тому, що боротьба за соціалізм, за поширення власної соціалістичної індустрії, за побудову велетнів соціалістичного машинобудування захоплює нечуваним піднесенням багато тисяч і мільйони ентузіастів.» (З доповіді голови Раднаркому УСРР В. Чубаря на V сесії ВУЦВК про підсумки виконання  першої п'ятирічки  1933 р.)

ІІ група

Якими були реальні умови праці?

Хто працював на будівництві?

Зі щоденника працівника Дніпробуду: «Розмах будівництва вражав: у березні, коли будівництво тільки починалося, працювало всього 650 осіб, а коли в листопаді 1927 року  було офіційне закладення Дніпровської ГЕС - уже понад 10 тисяч. Урочистий мітинг з нагоди закладення станції відбувся 7 листопада 1927 року, у річницю Жовтневої революції. На ньому були присутні члени українського уряду. На місці майбутньої станції забетонували чавунну меморіальну дошку з текстом російською та українською мовами. Наприкінці року задиміли труби тимчасової теплової станції, був зведений бетонований будинок управління Дніпробуду, навколишні пагорби прорізали залізничні колії. Механізмів було мало, хоча будівництво Дніпровської ГЕС уважалося найбільш механізованим. Земельні роботи здебільшого виконувалися вручну за допомогою лопати, грабарки й тисяч коней. Народ на будівництві був різний: ув'язнені, бандити, петлюрівці, злодії всіх мастей. Ще були білі офіцери, контрабандисти, священики, спекулянти, куркулі, сектанти, учасники заколотів, аристократи. Усі робітники жили в темних бараках. Бригади набирали так швидко, що не встигали будувати нові бараки. З'явилися жінки. Водночас з підготовчими роботами зі зведення гідростанції будували й житло. Фахівці, які приїхали зі Сполучених Штатів, мешкали окремо в спеціально побудованих для них в американському стилі котеджах, з гаражами й майданчиками для тенісу. У той час не було механізмів з укладання бетону.

Маси бетону втоптували ногами. Цю важку працю виконували здебільшого жінки. У 1930 році потрібно було укласти 500 тисяч кубометрів бетону.»

12. Перегляд та обговорення відеофільму «Будівництво Дніпрогесу»

Чи відповідає побачене вами попередньому історичному джерелу?

Яке враження справив на вас відеофільм?

13. Метод «Прес»

Уривок з якого листа був надрукований в газеті «Правда» у 1932 році. Чому?

З листа М.Ізотова «Як я працюю»

«Я працюю 10 років вибійником на одній з найбільш великих шахт Донбасу – на Георгіївській шахті №1. Кілька років підряд я перевиконую всі завдання і зараз щоденно даю 400-500% норми. У нас 6-годинний робочий день, але багато вибійників фактично лише 3-4 години працюють в забої. Я сиджу в забої в середньому 5 годин. На прихід і повернення з уступу я витрачаю не більше години. Я намагаюся ущільнити свій робочий день, не витрачаючи час, дорогий для мене і для держави. Коли на нашій шахті і на всіх шахтах кожен вибійник повністю використає свій робочий час, наша країна отримає тисячі тонн вугілля.»

З листа робітників металургійної промисловості – вчорашніх колгоспників: «Ми звертаємось до всіх організацій заводу з проханням покращити наші побутові умови… Багато наших товаришів – колгоспників  тікають назад. Майже кожен день 10-15 людей розраховуються.»

Слово вчителя

Якщо вивчати історію індустріалізації країни за тогочасними газетами в око впадають, перш за все, величезний ентузіазм трудящих, патріотичні почини в соціалістичному змаганні, спрямовані на дострокове виконання планів, самопожертва тисяч і тисяч робітників, що відмовляли собі в найнеобхіднішому, щоб якнайшвидше побудувати економічний фундамент соціалізму. Поштовхом до розгортання масового змагання стала публікація в газеті «Правда» статті В. І. Леніна «Як організувати змагання?» 9травня 1929року  ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про соціалістичне змагання заводів і фабрик». У ній наголошувалося: змагання не епізодична кампанія, а постійний метод роботи. Його організація покладена на профспілки, а загальне керівництво ним - на партію. Так в СРСР розгортається соціалістичне змагання.

Логічне завдання : яку роль у виконанні завдань індустріалізації відводилося виробничому змаганню?

14. Тезисний план

ІІ пара – ІІ п’ятирічка

15. Робота з фотодокументами

Порівняйте зображення учасників стаханівського руху на пропагандистському плакаті та фотознімках. Яку помітили невідповідність?

 

Молоді гірники-ізотівці з інструкторами виходять із вибою. Донецька обл. 1933 р.

Гірники Донбасу (в центрі –

 О. Стаханов). 1935 р.

 

 

 

 

 

 Радянський агітаційний плакат зі словами Сталіна на І Всесоюзній нараді робітників та робітниць - стаханівців: «Жити стало краще, товариші, жити стало веселіше, а коли весело живеться, робота ладнається.»  1935 р.

 

 

 

 

16. Тезисний план

ІІІ пара – ІІІ п’ятирічка 

17. Робота з картою

1. Знайдіть місця розташування промислових підприємств-гігантів.

2.Спростуйте чи  підтвердьте факт нерівномірного розміщення продуктивних сил.

3. Серед збудованих і реконструйованих в Україні підприємств переважали підприємства групи «А» чи «Б»? Чому?

4. Назвіть регіони України, у яких переважала важка промисловість.

Слово вчителя

Протягом перших п'ятирічок утверджувався господарський механізм, відірваний від ринкової економіки. 5 грудня 1929 року ЦК ВКП(б) прийняв постанову, згідно з якою підприємства, а не трести, стали головними ланками управління. На відміну від трестів, підприємства були позбавлені економічної самостійності. Чітко простежувалася тенденція монополізації центром управління промисловістю республік. Республіканські наркомати керували лише місцевою промисловістю. Отже, новий господарський механізм спирався на директивні методи управління, вів до створення командно-адміністративної системи, для якого був характерний високий рівень централізації управління. 

Проте за швидкі темпи будівництва було заплачено надзвичайно високу ціну - підірвано здоров’я цілого покоління; внаслідок викачування коштів  із сільського господарства, Україну охопив Голодомор, що забрав мільйони людських життів.

18. Перегляд відеофільму «Й. Сталін»

Що чекало на український народ з приходом такої людини до влади?

19. Робота з текстом. Метод «Спрямоване читання». Метод «Фішбоун» (початок формування сталінського тоталітарного режиму)

Країна потребувала високих темпів індустріалізації, на що неодноразово звертав увагу В.І. Ленін. Однак в роки непу йшлося про збереження прискореного розвитку промисловості без жертв з боку інших галузей і населення в цілому. Та починаючи з 1928 року Сталін почав відкрито спекулювати на об’єктивній потребі прискорення промислових темпів. Різке падіння життєвого рівня трудящих оголошувалося неминучим , а економічні труднощі (постійно підкреслювалося «тимчасові») - передбачуванними й цілком природними. ХVз’їзд ВКП(б) був останнім, на якому делегати висловлювалися, не побоюючись звинувачень у ворожих випадах проти генеральної лінії партії. В рік «великого перелому» партійні працівники і господарники критикували політику необґрунтованого форсування темпів індустріалізації в пом’якшеній або замаскованій формі. Згодом протести проти прагнення форсувати індустріалізацію зійшли нанівець. І це не дивно, адже на ХVI з’їзді ВКП(б) генсек зауважив: «Люди, які базікають про необхідність зниження темпів розвитку нашої промисловості, є ворогами соціалізму, агентами наших класових ворогів.»  Це була не порожня погроза. Першим політичним процесом стала «шахтинська справа» 1928 року. Сфабрикований процес над «шкідниками», а по суті суд над 53 старими спеціалістами вугільної промисловості Донбасу. Їх звинувачували у «висаджуванні в повітря і затоплюванні шахт, псуванні устаткування, підпалі електростанцій, зриванні промислового і продовольчого постачання гірників. Із 49 засуджених 7 розстріляли. Справа була задумана залякати стару інтелігенцію і змусити її працювати на новий режим. Перегляд стенографічних звітів засвідчив: на ХIV i XV з’їздах партії про «шкідництво» не згадувалося, на ХVI Всесоюзній конференції цієї теми торкнулися у своїх виступах 5 із 79, а на ХVIз’їзді -107 із 163. Масовий психоз навколо «шкідництва» створювався цілеспрямовано і свідомо. Голова ДПУ Галицький вважав, що після «шахтинської справи» шкідництво на Донбасі не скінчилося. Шкідники спромоглися перебудувати свою роботу та організувати свої осередки по-новому, з нових людей. Сталін у здійсненні «генеральної лінії на соціалістичну індустріалізацію» покладався перш за все на репресії. Так інженерний корпус зіткнувся з проблемою «соціального походження». На кожного, хто мав дореволюційний диплом про вищу освіту, лягало тавро «буржуазного спеціаліста». За офіційною думкою, такого спеціаліста треба було перевиховувати роками, бо його походження, начебто закономірно, зумовлювало «шкідницьку лінію поведінки». Історики і досі не мають змоги виявити масштаби «полювання на відьом», яке розгорнулося в радянській промисловості після «шахтинської справи». Проте можна бути впевненими у величезності цих масштабів. Багаторічне нещадне переслідування привело до практичного знищення нечисленного прошарку інтелігенції. Їхнє ж місце в промисловості заступили недипломовані «висуванці» з робітників або спеціалісти,  поспіхом підготовлені в радянських технічних вузах. Та хоч вони і не завдавали клопоту владі своїм «соціальним походженням», терор не слабшав. Змінилася тільки термінологія: тавро «шкідника» лишалося за «буржуазними спеціалістами» (добитими і недобитими), а нові жертви стали «саботажниками.»

Слово вчителя

Без репресій неможливо було здійснювати воєнно-комуністичну політику. В країні робилися відчайдушні спроби утвердити господарський механізм. За існування такого механізму людина втрачає матеріальну заінтересованість у результатах своєї праці, на неї впливають методами залякування, примушування. Атмосфера тотального страху, повсякденне очікування на неминуче покарання.

20. Робота в групах «Наслідки індустріалізації»

Метод «Взаємної перевірки»

І група – позитивні

- З переважно аграрної країни Україна перетворилась на індустріально – аграрну.

- Україна -  важлива металургійна, вугільна, машинобудівна база СРСР.

- Зростання кількості промислових підприємств в 11 разів.

- Урбанізація, формування робітничого класу.

- Ліквідація безробіття.

ІІ група – негативні

- Переважання важкої промисловості.

- Нерівномірний розвиток промисловості.

- Ускладнення житлової і продовольчої проблеми.

- Зниження життєвого рівня.

- Ліквідація приватної торгівлі.

- Відсутність матеріальних стимулів.

- Ізоляція радянської економіки від світової.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1.Встановити відповідність між поняттями і визначеннями

1.Індустріалізація                                        А. Прискорена індустріалізація

2.Командно-адміністративна система         Б. Створення фабрик і заводів

                                                                            переважно важкої промисловості

3.Форсована індустріалізація                       В. Централізовані державні

                                                                           перспективні програми

                                                                           розвитку народного

                                                                           господарства СРСР 

4.П'ятирічка                                                   Г.Спосіб економічної організації

                                                                            суспільства, за якого усі питання

                                                                             вирішують державні органи

5.Директивне планування                             Д. Система директивних планів

                                                                            на 5 років

 

 

 

2.Встановити події

А. 1925р.

Б. 1928-1932рр.

В.1929р.

Г. 1935р.

Д. 1933-1937рр.

Е. 1938р.

Є. 1932р.

Ж. 1928р.

3.Вставити пропущені слова

Індустріалізація поклала початок… розвитку промисловості. Збільшилася питома вага… промисловості. В Україні вона розвивалася в містах… району, що обмежувало можливості розвитку інших регіонів. Індустріалізація здійснювалася за кошти селян через… І хоч індустріалізація привела до великих зрушень, вона практично не позначилася на… людей, оскільки результати праці стимулювалися здебільшого… методами.

(Донецько-Придніпровського, форсованому, «ножиці цін», важкої, добробуті, позаекономічними)

Підсумки дослідження

Повертаємося до вислову Л.Троцького в «Бюлетені опозиції», яке ми на початку уроку визначили як дослідження.

Чому саме так Л.Троцький писав про події, що відбувалися в СРСР?

ІV. Рефлексія

Сьогодні я дізнався (дізналася)…

Я зрозумів (зрозуміла), що…

Мене вразило…

Я зміг (змогла)…

Я навчився (навчилася)…

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал по темі за підручником, вивчити записи в зошиті.