Урок "Україна наприкінці 1919 – на початку 1920. Холодноярська республіка."

Урок з історії України

10 клас.

Тема: Україна наприкінці 1919 – на початку 1920. Холодноярська республіка.

Мета: Охарактеризувати процес виникнення, діяльність та обставини поразки Холодноярської республіки; визначити роль і значення Холодного Яру

в історії України,  його місце в національно – визвольному русі;

розвивати історичні компетентності: удосконалювати навички роботи

учнів з історичними джерелами; розвивати вміння аналізувати та

систематизувати матеріал, робити висновки, висловлювати думку й

оцінювати історичні явища та події; на прикладах діяльності

учасників  повстанського руху, виховувати в учнів патріотичні почуття

та національну гордість за повстанців Холодноярської республіки.

Очікувані результати:  Після цього уроку учні зможуть проаналізувати:

 як виникла й діяла Холодноярська республіка, як впливала на хід

подій української революції; діяльність діячів республіки Холодного

Яру; історичне значення та уроки поразки Холодноярської республіки.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, історична карта, мультимедійна презентація, роздавальний матеріал.

                                                                 Епіграфи уроку:

                                                                       «І повіє огонь новий

                                                                                      З Холодного Яру».

                                                                                           ( Т. Г. Шевченко; 1845)

                      «Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом –

                      можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом».

                                                                                         (Ю. Горліс – Горський)

Хід уроку:

I.Організаційний момент уроку.

Вчитель: Діти, на сьогоднішньому уроці я бажаю вам хорошого настрою, активної діяльності і нових історичних знань. Все буде Україна.

II. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

1. Діти, вам потрібно було знайти інформацію, які відомі історичні діячі походять з Черкащини. (Учні називають Т. Шевченка, гетьманів Б. Хмельницького, П. Дорошенка, І. Виговського, І. Скоропадського, керівників Коліївщини М. Залізняка та І. Гонту, військового діяча УНР В. Чучупаку, Героя України В. Чорновола.) Вчитель з учнями з’ясовує про яких діячів вони вже знають з історії, а з діяльністю кого ще незнайомі.
2. Пригадайте, які події в історії українського народу, пов’язані з Холодним Яром, вам відомі? (Учні пригадують, що це події Коліївщини – найвищого піднесення гайдамацького руху 

III. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Клаптик паперу»

Друзі, тепер уявіть, що усі ми з вами селяни, що живуть і працюють в часи української революції. У вас є по два білі маленькі листочки, які ви отримали заздалегідь. Будь-ласка, напишіть на кожному з них,  довго не роздумуючи найцінніші для вас речі, людей, або ж заняття. (1-1,5хв. Діти записують)

Далі вчитель пройшовся і забрав вибірково окремі листочки учнів.

• Щойно частина з вас втратила дорогі для вас речі. Як ви думаєте, хто чи що  стало тогочасною причиною ваших втрат.

Діти можуть висунути свої ідеї

• Правильно – тільки що пройшов  більшовицький червоний терор, який приніс людям не менше страждань аніж Велика, або ж Світова війна.

У стані відчаю українці вже особливо не надіючись на високу владу і міцну державу  стають на захист власного життя.

Вчитель: Діти, сьогодні, коли в Україні триває війна з Росією, яка як і сто років тому намагається панувати на нашій рідній українській землі, ми просто зобов’язані  знати свою історію і особливо історію визвольних змагань. Однією з найяскравіших сторінок цієї історії є історія Холодноярської республіки, територія якої охоплювала Чигиринський і східну частину Черкаського повіту. Понад сімдесят років радянська влада замовчувала правду про ці героїчно-трагічні події. Лише за часів незалежної України стали можливими глибокі наукові дослідження історії Холодноярської республіки. Це саме та історія, яку треба  нам знати аби перемогти в сьогоднішній війні. Нагадю, що 93-тя бригада – одна з тих, яка стала учасником найзапекліших боїв українсько-російської війни на Сході України. Бригада була в боях під Іловайськом, біля Донецького аеропорту, у Пісках. На даний час знаходиться під Бахмутом. Не дивно, що саме ця бригада зазнала найбільше втрат серед військових частин України.

Назву “Холодний Яр” бригада отримала не через локацію в цій місцевості на Черкащині, адже її штаб розташований у Дніпропетровській області – а символічно, на честь мужності й відданості повстанців Холодного Яру.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель знайомить учнів з темою уроку і вони визначають  навчальні цілі уроку. Далі учні обговорюють епіграфи уроку.   Вчитель доводить до учнів план уроку за яким вони будуть працювати: 

1. Становлення Холодноярської республіки (весна – осінь 1918 р.).
2. Час найбільш запеклої боротьби повстанців (весна 1919р. – кінець 1920р.).
3. Поступовий занепад повстанського руху (кінець 1920 р. – початок 1921р.).
4. Причини поразки та історичне значення Холодноярської республіки.

Вчитель : Протягом уроку ви заповнити порівняльну таблицю. Попередньо на канікулах ви перегляну художні фільми «Весілля в Малинівці», «Чорний ворон», «Холодний яр».

Порівняльна таблиця

Вчитель: Переходимо до вивчення першого питання:

1. Становлення Холодноярської республіки (весна – осінь 1918 року).

З початком Української революції навесні 1917 року почали виникати загони місцевої самооборони, які ґрунтувалися на традиціях давнини і дістали назву Вільне козацтво. Вже 16 – 17 жовтня у Чигирині відбувся Всеукраїнський з’їзд вільного козацтва, делегати якого в подальшому  і склали керівний осередок повстанського руху на Черкащині та Чигиринщині. А інакше і не могло бути, адже чигиринщина – це місце, де витав непокірний дух козацької вольниці. Тут завжди точилася боротьба за волю і долю простого народу. Саме він, простий наш, але надзвичайно волелюбний народ і буде да героєм на нашому уроці.

Завдання . Контурна карта. Обвести названі території охоплені отаманським рухом.( Чигиринський і східну частину Черкаського повіту.)

Основним центром початку повстанського руху став православний Мотронинський монастир в с. Мельники.   Це саме той монастир, де послушником був М. Залізняк, саме з цим монастирем пов'язаний початок Коліївщини. На прохання ігумені монастиря в 1918 році місцевий вчитель Олекса Чучупак створив загін охорони з 22 осіб для захисту монастиря від пограбування після гетьманського перевороту. Після поразки бою з німецькою частиною односельці звернулися до його брата Василя, щоб він став отаманом. ( сл.7) Уже з осені 1918 року Холодний Яр став стрижнем антиукраїнським та ворожим до селянства силам. Джерела різних воюючих сторін в цей час фіксують існування в Мельниках потужної повстанської організації, яка стала основою полку гайдамаків Холодного Яру. Начальником штабу полку став третій із братів Чучупаків – Петро. (сл.8)  Чим був Холодний Яр в ті буремні революційні роки? Сьогодні ми знаємо про це не лише з численних документів більшовицької влади, але й з мемуарів безпосереднього очевидця тих  подій Юрія Горліса-Горського – старшини Запорозької дивізії дієвої армії УНР.

Біографічна розвідка.

Учениця підготувала і представляє  виступ Ю. Горліса – Горського.

 Учениця повідомила,  як Юрій потрапив до Холодного Яру: на початку 1920 року, під час Першого зимового походу занедужав і лишився на лікуванні в Мотронинському монастирі. А видужавши влився в 1-й курінь полку гайдамаків, ставши одним з найближчих помічників курінного Петренка та головного отамана В.Чучупаки. Потім зупинилася на його підпільній діяльності в окупованій більшовиками Україні. А далі розповіла про Юрія Горліса-Горського, як літописця холодноярського повстанського руху. 27 вересня 1946 року  він загадково зник в Аугсбурзі. Йому відкрито пам’ятники в с. Мельники Чигиринського району та в с. Розумівка біля Кропивницького.

Вчитель показує учням книгу Ю. Горліса-Горського «Холодний Яр», яка є своєрідним літописом холодноярського повстанського руху і радить обов’язково її  прочитати, щоб більше дізнатися про ці героїчно-трагічні події нашої історії.

2.Час найбільш запеклої боротьби повстанців (весна 1919- кінець 1920 року).

Весна 1919 року започаткувала другий етап в історії холодноярського повстанського руху. Другий прихід Червоної армії спонукав до нового розгортання боротьби. В кінці березня 1919 року 22 села на Черкащині стають територією, куди більшовиків не пускають. Під керівництвом головного отамана Василя Чучупаки  холодноярівські загони ведуть боротьбу і проти більшовиків, і проти денікінців. Білі, женучи червоногвардійські війська на північ, виявляються безсилими проти місцевих повстанців, адже проти них підняли зброю від старого до малого. Після білогвардійців знову приходять більшовики, але вкотре Холодний Яр залишається неприступною фортецею. В чому ж причина такого потужного повстанського руху? Щоб знайти відповідь давайте звернемось до письмового джерела.

 Учень з презентації   зачитує слова більшовицького діяча Л. Троцького:

 «Ні для кого не секрет, що не Денікін змусив нас залишити межі України (наприкінці 1919 р.), а грандіозне повстання, яке підняло проти нас українське сите селянство. Комуну, чекістів, продзагони і комісарів зненавидів український селянин до глибини душі. У ньому прокинувся вільний дух запорізького козацтва і гайдамаків, який спав сотню років. Це страшний дух, який кипить і вирує, як найгрізніший Дніпро на своїх порогах і змушує українців творити дива хоробрості».

Вчитель: Отже, хто зі слів Троцького вигнав більшовиків з України наприкінці 1919 року? Учні дають відповідь, що це селяни. Але ж ми знаємо, що саме селянство у 1918 році підтримало радянську владу. Давайте згадаємо, яке гасло цієї влади спонукало селян спочатку підтримувати більшовиків, а що ж змусило тих же селян повстати потім проти них? Учні згадують більшовицьке гасло: «Земля – селянам!», а потім про перехід радянської влади до політики «воєнного комунізму», одним із заходів якої було грабіжницьке вилучення зерна у селян,   що і сприяло розгортанню потужного селянського руху в Україні.

Центром і штабом Холодноярських повстанців був Мотронинський монастир, неподалік якого існували укріплені пункти оборони з позиціями для стрільців, кулеметів. Також монастир відігравав роль військової бази та шпиталю. В підземеллі концентрувалися запаси зброї, боєприпасів. Черниці лікували поранених і хворих, виконували розвідницькі завдання. Дзвін монастиря попереджав про небезпеку. Холодний Яр – це своєрідний український феномен, який сміливо можна позначати терміном «Холодноярська республіка».  Звернемося до підручника (стор. 89) і зачитаємо пояснення цього терміна. Учень зачитує визначення, що таке Холодноярська республіка. Вчитель висловлює свою думку, що більше погоджується з тими істориками, які вважають, що Холодноярська республіка не є назвою державного утворення, хоч і проукраїнської спрямованості, а саме є назвою повстанської організації і звертає увагу учнів на зміст відозви  військової ради повстанців Холодного Яру:

 «Український народе! В своїй хаті ти мусиш бути вільним і сам собі господарювати. Ми визнаємо, підтримуємо й будемо боронити IV Універсал, проголошений урядом УНР 22 січня 1918 року. Всі ж до зброї й оборони! Всі за свою суверенну, соборну, самостійну Україну!»   ;

цитати  Ю. Горліс-Горського: «…в добу визвольних змагань серед холодноярців завжди цілковито панували українські націоналістичні настрої»; «Повстанча боротьба в околицях Холодного Яру відрізнялася від тієї ж боротьби в інших місцевостях організаційним ладом та свідомістю цілі – визволення України – в широких масах» (сл.19). Вчитель підводить учнів до висновку, що холодноярські повстанці ніколи не відмежовували себе від України, а своєю боротьбою вони відстоювали право жити в своїй вільній, суверенній державі.

Відчайдушні холодноярці здійснювали блискучі рейди під національним прапором УНР, вичищаючи свої села від ворогів. Полк отамана Чучупаки брав участь у вигнанні денікінців з Черкас. Червоні загони безслідно зникали в Холодному Яру. Повстанці під проводом головного отамана та полководців брали Чигирин, Черкаси, Кам’янку, Смілу, ходили до Канева, Корсуня, Звенигородки, Умані та Олександрії (сл.20)  (показ по карті). Більшовицькі лідери їхньою боротьбою були доведені до сказу. В  цей час територія Холодноярської республіки охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15 тис. селянську повстанську армію ( показ карти Холодноярської республіки (сл.21-22). Повстанці активно контактували з військами УНР. Так, у лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Дієвою армією УНР, яка здійснювала Перший зимовий похід. 12 лютого в Медведівці командуючим армією М. Омеляновичем-Павленком була скликана нарада командирів та начальників штабів дивізій Зимового походу, куди були запрошені  холодноярівські отамани на чолі з головним отаманом В. Чучупакою. Холодноярівці надавали підтримку частинам регулярної армії, лікували поранених і хворих, допомагали зброєю та боєприпасами. Вони ніколи не втрачали надії на відновлення УНР в межах усієї соборної України. Найбільше піднесення холодноярського повстанського руху пов’язане саме з ім’ям головного отамана Василя Чучупаки.

 Біографічна розвідка

Учениця представляє своє дослідження про В. Чучупаку 

 Учениця наголосила, що своє життєве  кредо головний отаман сформулював так: «Ми – вільні гайдамаки. Є у нас вільна ненька Україна і ми, її рідні сини, повинні битися зо всіма, хто простягне до неї  рідної України. Навела слова Ю. Горліса – Горського про В. Чучупаку «… він нікого не боїться – ні більшовики, ні денікінці нічого не могли йому зробити». Розповіла  з-за яких обставин загинув. Перш, ніж вистрелити в себе, щоб не потрапити до ворога Василь крикнув щосили: «Готуй нових борців, Холодний  Яре!» Зачитала цитату Ю.Горліса-Горського з роману «Холодний Яр» про похорон головного отамана, якому не було і 25 років.

Вчитель: Через кілька днів чекісти розстріляли Петра Чучупаку.  1920 рік став періодом розквіту повстанського руху на Холодноярщині, не зважаючи на смерть головного отамана. Адже  В. Чучупака створив військово-політичну формацію не навколо себе, а довкола національно-визвольної ідеї. Отаман загинув, але не загинула ідея. Навколо неї і об’єднувалися все нові і нові партизани – повстанці Холодного Яру. Після Василя головними отаманами холодноярців були Іван Деркач, Кость Блакитний (Пестушко), Герасим Нестеренко-Орел. (На екрані портрети отаманів, крім Деркача І., портрет якого не зберігся (сл. 27.) Всі вони загинули або були розстріляні. Останніми словами перед смертю Блакитного були: «Вмираю за рідну Україну!» (сл.28)  Герасиму Нестеренку в 1922 році вдалося з кількома бійцями пробитися на територію Румунії. Більшовицькі служби знайшли його і там в 1945 році. В доповіді таємно-інформаційного відділу при раді НК УСРР сказано: «Минуле всіх отаманів дуже характерно, всі вони бувші петлюрівські офіцери, вчителі, дуже освічені, які підтримували ідейність за «рідну неньку». Лідери холодноярців – це місцева інтелігенція – сільські вчителі (В. Чучупак, П.Чучупак, Г.Нестеренко), люди з належним рівнем освіти, які досить добре усвідомлювали сенс своєї боротьби.

Далі вчитель з учнями розглядають прапори холодноярського  повстанського руху: 1) чорний прапор, на якому дружина Петра Чучупаки срібними нитками вишила легендарний напис «Воля України або смерть». Під цим прапором повстанці звільняли  рідний край від ворога. Прапор холодноярських повстанців майорів на Євромайдані в Києві як свідчення незламності на свободолюбивості українського народу (сл.29)

2)В якості символіки використовували й національний жовто-блакитний прапор полку гайдамаків Холодного Яру. Учні зачитують написи на прапорі: Хай живе незалежна Українська народна республіка; Ми поляжем, щоб славу і волю, і честь, рідний краю, здобути тобі (сл. 30). Серед холодноярців набуло поширення вітання «Слава Україні!», на нього відповідали не «Героям слава!», як це робиться нині, а «Україні слава!» (сл.31).

3. Поступовий занепад повстанського руху (к. 1920 р. – початок 1921 р.). 

У серпні 1920 року дзвін Мотронинського монастиря закликає до зброї. У вересні до холодноярців долучається військо Чорного лісу під проводом отамана Хмари. З херсонських степів прибуває озброєна дивізія Костя Блакитного. Холодноярська армія штурмом бере Чигирин та рушає на північ. На знищення холодноярського повстанського руху спрямовані більшовицькі війська на чолі з М.Фрунзе і 25 кінна дивізія Будьонного. Радянська влада бере на озброєння масовий терор, бажаючи раз і назавжди знищити повстанців. Більшовики випалюють українські села, вдаються до розстрілів, катувань родин гайдамаків, використовують систему заручництва. Сили холодноярців танули, дедалі більше відчувалася нестача зброї, амуніції та медикаментів. Навесні радянська влада оголосила курс на нову економічну політику, яка базувалася на заохоченні селянства у результатах власної праці. Як ви гадаєте, чому більшовики вирішили відмовитися в цей час від політики «воєнного комунізму»? Учні приходять до думки, щоб привернути селянство на свій бік і зупинити повстанський рух. Крім того командування Червоної армії та місцева радянська влада  оголосили амністію для учасників антирадянської боротьби. Здати зброю в обмін на мирне і спокійне життя було дуже заманливо.  Повстанці  перевтомлені багатолітньою війною та нелегким партизанським побутом піддаються на спокуси більшовиків. Окремі  загони склали зброю і перейшли на бік радянської влади. В Холодноярському лісі залишилось кількасот повстанців. Так звані залишенці. Їх мало, та вони не збиралися миритися з ворогом і готувалися до тривалої боротьби. Це були найстійкіші. А тих, хто пішов з повинною чекала одна доля – рано чи пізно вони один за одним були знищені ворогом. Та більшовики ламають голови як викурити з лісу залишенців. У ЧК розробили спецоперацію («Дело рыцарей леса» або «Заповіт») з нейтралізації та захоплення холодноярських отаманів. Були завербовані двоє петлюрівців, які стали агентами ЧК. Була створена фіктивна «Чорноморська повстанська група». Агенти вийшли на повстанців і переконали отаманів Холодного Яру і Чорного лісу провести велику раду в Звенигородці з метою організації всеукраїнського повстання. 27 вересня 1922 року до рук чекістів потрапило понад 30 найвідважніших борців за волю України. Тільки найбільш обачні з отаманів уникнули пастки. Фальшивий повстанський загін продовжив «діяти», збираючи повстанців, щоб потім їх знищити. Упрдовж 1922/1923 рр. чекісти здійснювали зачистку території Чорного лісу та Холодного Яру.

Історичне дослідження

 Учень робить повідомлення про долю захоплених отаманів у Звенигородці:

«Заарештованих кинули до Лук’янівської  в’язниці  в Києві. 2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського революційного трибуналу засудила ув’язненних  повстанців до страти з конфіскацією всього майна. Більшовики готували показовий розстріл холодноярських ватажків, щоб дати зрозуміти усім нескореним – змагатися далі марно. Полоненим втрачати було нічого. Вранці 9 лютого 1923 року вони захопили зброю і вирвалися з-за грат. Повстанці вступили в бій: 4 години посеред Києва тривала запекла стрілянина. Коли набоїв залишилось зовсім мало, повстанці вирішили живими не здаватися. Вони вишикувалися один навпроти одного, попрощалися і вистрелили один в одного, щоб не здатися в полон. Про таких говорять: «вони боролись до загину». Показовий процес та публічна страта «лицарів лісу» безславно провалилася».

Вчитель: Ми почули , що остання спроба приречених повстанців здобути свободу зазнала невдачі, однак в черговий раз засвідчила незламність їхнього духу. Вони залишились вірні гаслу: «Воля України або смерть». Без вільної України вони не мислили свого життя. Холодноярська повстанська організація припинила існування, однак окремі загони продовжували діяти до середини 20-х рр.., а за деякими данними аж до початку 30-х рр..

4.Причини поразки та історичне значення Холодноярської республіки.

Учні під керівництвом вчителя визначають такі причини поразки Холодноярської повстанської організації:

1. Брак військового досвіду переважної більшості повстанців.
2. Нестача зброї та боєприпасів.
3. Відсутність професійних політичних кадрів.
4. Відсутність єдиного стратегічного плану.
5. Відсутність постійного зв’язку з керівництвом УНР.
6. Локальний характер.
7. Підступність противника .

Далі учні  визначають в чому полягало історичне значення Холодноярської республіки. Вони наголошують на тому, що:

1. Холодний Яр – це вражаючий приклад боротьби українців за свою свободу і незалежність.
2. Холодноярська республіка – героїчна сторінка боротьби українського народу за свою державність.
3. Боротьба холодноярських повстанців – це приклад того, як треба боронити рідний край від ворогів.
4. Історія Холодноярської повстанської організації була і є вагомим чинником у формуванні українського патріотизму 

Криптограма для закріплення.

Відповіді:

1.УРСР.

2.Шевченко.

3.Крути.

4.Революція.

5.Київ.

6.СРСР.

7.Універсал.

8.УНР.

V.ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Вчитель: Подивіться на ці візуальні джерела на світлини і визначте яка історична постать, чи зображення зайве (фото). Назвіть кого ви бачити на світлинах?

Вчитель: Пам'ять про холодноярських повстанців продовжує жити. 1995 року на місці останнього бою В.Чучупаки поставлено перший меморіальний знак українським повстанцям Холодного Яру. В 2003 році в с.Мельники відкрито пам’ятний знак «Героям Холодного Яру З 2018 року почесне найменування Холодний Яр має 93 окрема механізована бригада ЗС України, яка відзначилася в боях за Іловайськ та в обороні Донецького аеропорту.  На честь героїчних подій Холодноярської Республіки названий історичний клуб «Холодний Яр».  Пам'ять холодноярських повстанців живе в назвах вулиць, майданів. Про них зняті документальні та художні фільми. Ось така героїчна і водночас трагічна ще одна сторінка нашої історії, яку ми з вами сьогодні перегорнули. А на закріплення сьогоднішньої теми подивіться кліп  української народної пісні «Чорний ворон», присвяченої Холодноярській республіці:  https://www.youtube.com/watch?v=SS9epUUx04g

VІ. Підбиття підсумків.

Вчитель: Діти, ми бачимо, що події столітньої давності в певній мірі схожі до сучасності і вони яскраво показують, що сила нашого народу в єдності і якщо політики будуть боротися не за владу, а за людей, тоді в нашій Україні все буде добре. А я хочу побажати нашим воїнам, які відстоюють нашу незалежність і цілісність  перемоги, а вам, діти, поваги один до одного, взаємопідтримки і взаєморозуміння, будьте гідними громадянами нашої Батьківщини.

Вчитель підводить підсумок уроку; задає домашнє завдання.

VІІ. Домашнє завдання:

 Опрацювати параграф. Написати лист-пораду отаманам Холодноярської республіки.