Урок. "Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму». «Забула внучка в баби черевички». Настрої та почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність). Образ р

6 клас українська література                                                                                      ______________

Чорна О.О.

Тема: Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму». «Забула внучка в баби черевички». Настрої та почуття, висвітлені  в поезіях (любов, доброта, висока духовність). Образ рідної людини та важливість родинних цінностей.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, передати глибину материнської безкорисливої любові, її доброти, високої духовності через високохудожнє слово С. Чернілевського; визначити в поезіях головну думку; з’ясувати роль метафор у розкритті ідеї; вчити учнів висловлювати власні думки;   розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; виховувати почуття поваги до творчості Чернілевського, батьків, рідної оселі, близької людини, рідного краю; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                                                                    Найдорожча на світі – мама,

                                                                                   найцінніше в житті – щирість і теплота

                                                                                                        родинних стосунків.

                                                                                                                              С. Чернілевський                                                                                                              

Хід уроку:

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку. Перевірки відсутніх та наявності чергових у класі.

Емоційний настрій до заняття

Добрий день, шановні діти!

Ще один за розкладом урок.

Щоб пірнути в літературну безодню,

Давайте зробимо наступний крок.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

2. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

                                          Бесіда:

• Що таке тема художнього твору? (Це найголовніше питання, яке розкриається у творі.)
• Що таке основна думка (ідея) твору? (Висновок про зображені у творі життєві події, явища.)
• Як пов'язані між собою тема та ідея? (Змальовуючи певні життєві явища (тему), письменник дає їм оцінку, підводить читача до якихось висновків.)
• Що означає грецьке слово "метафора"? (Перенесення.)
• Що називається метафорою? (Це слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.)
• Наведіть приклади метафори. (Вітер стогне, свище. Сонце цілує квіти. Жебонить струмок. Листя шепоче.)

                    Складання інформаційного грона «Щастя»

Любов

Родинне тепло

Доброта                                        Щастя

Повага

Взаєморозуміння

Сім’я

                       «Мікрофон»

• Сім’я-це...

3. Підготовка до сприймання.

Вчитель: Із якими поняттями асоціюється у вас слово дім?

- Чи можете ви назвати свій дім оазою тепла та взаєморозуміння?

    Зрозуміло, що батьківський дім є дорогим для кожного з нас. Багато українських поетів і письменників оспівували у своїх творах найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.

                             Поетична хвилинка Н.Чемерис «Що таке сім’я?»

Розкажу вам, друзі, я,

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя —

Як пишаюсь нею я!

В неї рук золотії.

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий —

Він господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо для всього хист він має.

Дід і бабця — у пошані,

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять.

І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати —

 Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло всіх сім «я»

 Знайте, це моя сім’я.

 -  Пригадайте, які ви твори знаєте. (Діти можуть назвати: Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати», Леся Українка «Як дитиною бувало…», «Мрії» та інші)

4. Оголошення теми, мети уроку.

Вчитель: Сьогодні на уроці ми познайомимося з життям та творчістю сучасного поета Станіслава Чернілевського; проаналізуємо його поезії “Теплота родинного інтиму…” та “Забула внучка в баби черевички…”. Сподіваюся, що вірші допоможуть вам глибше пізнати своїх матерів, свою родину, відчути їхню втому, ніжність і доброту. Нехай з любові до матері проростає любов до України.

5 . Мотивація навчальної діяльності

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок познайомить мене…
• На цьому уроці я хочу дізнатися….

6. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

                              Розповідь учителя про С. Чернілевського.

      Станіслав Чернілевський народився 1950 року на Вінниччині. “Я народився поміж двох річок — невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, — так поетично починає про себе розповідь сучасний український письменник Станіслав Чернілевський. — Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі, могутні рухи. Береги Дністра, де я жив, були райськи благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та помідори, поки сторож не гнався за нами. ...Є одне дитинство на все життя. Воно завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір”. Талант до поетичного слова виявився рано: він, будучи учнем четвертого класу, надрукував у районній газеті свій перший вірш про Тараса Шевченка. Пізніше Станіслав Чернілевський навчався навпереміну в трьох вищих навчальних закладах: Київському університеті на філологічному факультеті, у Київському театральному інституті на факультеті кінорежисури, а також у Вінницькому педагогічному інституті. Упродовж життя працював учителем, потім на кіностудії імені О. Довженка. Зараз працює режисером і редактором на ТРК "Студія 1 + 1”, зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. Карпенка-Карого. Ось яка багатогранна діяльність Станіслава Чернілевського. Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах кіносценариста. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Проте де б не був Станіслав Чернілевський, яку життєву дорогу собі не обрав би, він, перш за все, поет.

    З дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити нині гучним прибоєм поетичного слова”. Про палку любов до рідної неньки свідчить вірш “Теплота родинного інтиму”. Мати творить диво, намагаючись зігріти свою родину, вона запалює піч і прив’язує "мотузком диму” хату до небес. У неї в гостях уже дорослий син, але в хаті, зігрітій материнським теплом, він знову стає малесенькою дитиною, його душа світліє, бо відчуває світло світанкового маминого вогню. Коли роз’їхалися діти, мати сумує, знову і знову чекає їх у спорожнілій хаті, щоб зігріти своєю теплотою. Пізніше свої найкращі думки мати пов’язує з онуками. Про це вірш “Забула внучка в баби черевички”. Коли літо “перекотилось” за село і осінь тихенько опустила “горіховий листок перед вікном”", прийшла пора бабусі прощатися з онучкою, яка гостювала у неї в селі. Маленька дівчинка махнула “рученям”, окропила повітря дитячим сміхом і поїхала в місто. Випадково забуті маленькі дитячі черевички нагадали бабусі про те, як вона була колись маленькою, про те, як підростали її діти, про маленьку онучку, яку хотілося б бачити частіше. Перед сном бабуся торкнулася до черевичків, щоб уві сні побачити їх маленьку господиню.

   Любов до матері, до рідного дому сформувала особистість Станіслава Чернілевського. Надзвичайно тонкий лірик, він. як ніхто інший, зумів передати материнську гіркоту і сум розставання з рідними дітьми і онуками.

     Робота з підручником.

 Учитель. Чи помічали ви, як ваші бабусі, дідусі ставляться до своїх дорослих дітей — ваших мами, тата? Як ви думаєте, чому саме так?

       Для батьків діти, навіть дорослі, завжди залишаються дітьми, тому за них так само переживають, як і раніше, так само їх люблять і жаліють.

      Незвичайні, неповторні вірші Станіслава Чернілевського оспівують рідний дім, найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.

                  Ідейно-художній аналіз поезії “Теплота родинного інтиму”.

Виразне читання вчителем вірша С. Чернілевського “Теплота родинного інтиму”

  Словникова робота.

Інтим, інтимний — особистий, задушевний; затишна обстановка, що сприяє відвертості, близькості.

Шиби - віконне скло. Скрес, скреснути — зник, зникнути. Досвіток — світанок, ранок. Печія — пекучій біль. Зело — зелень, трави.

Учитель. Придумайте по одному реченню з кожним з цих слів (усно).

Тема: згадування письменником про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту, щирість душі.

Ідея: уславлення найсвятішого для кожної людини — материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства.

Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство.

                         Обговорення змісту поезії за питаннями:

• Яке значення має мати для кожної людини? Чим ми їй зобов’язані?

• Поясніть слова з поезії С. Чернілевського: «Встала мати. Мотузочком диму хату прив’язала до небес».

• Що символізує вогонь у батьківській оселі? Яка легенда про вогонь вам відома з 5-го класу?

• З якими почуттями згадує поет власне дитинство?

• Чи можна вважати поезію автобіографічною? Доведіть це.

• Від чого у ліричного героя твору «душа світліє»?

• Чому, на ваш погляд, поетові найбільше з дитинства запам’ятався досвітній ранок рідної оселі?

                                             Слово вчителя.

    Про палку любов до рідної неньки свідчить вірш “Теплота родинного інтиму”. Мати творить диво, намагаючись зігріти свою родину, вона запалює піч і прив’язує “мотузком диму” хату до небес. У неї в гостях уже дорослий син, але в хаті, зігрітій материнським теплом, він знову стає малесенькою дитиною, його душа світліє, бо відчуває світло світанкового маминого вогню. Коли роз’їхалися діти, мати сумує, знову і знову чекає їх у спорожнілій хаті, щоб зігріти своєю теплотою. Пізніше свої найкращі думки мати пов'язує з онуками. Про це вірш “Забула внучка в баби черевички”. Коли літо "перекотилось” за село і осінь тихенько опустила “горіховий листок перед вікном”, прийшла пора бабусі прощатися з онучкою, яка гостювала у неї в селі. Маленька дівчинка махнула “рученям”, окропила повітря дитячим сміхом і поїхала в місто. Випадково забуті маленькі дитячі черевички нагадали бабусі про те, як вона була колись маленькою, про те, як підростали її діти, про маленьку онучку, яку хотілося б бачити частіше. Перед сном бабуся торкнулася до черевичків, щоб уві сні побачити їх маленьку господиню.

                                            Фізкультхвилинка. 

Встали рівно біля парт.

Починаємо наш старт.

Руки вгору, руки вниз,

Подивились пильно скрізь.

Головою покрутили, 

Потім разом всі присіли. 

Піднялись, понагинались 

І здоровими зостались.

             Ідейно-художній аналіз вірша “Забула внучка в баби черевички”.

   Виразне читання вчителем вірша С. Чернілевського “Забула внучка в баби черевички”.

Тема: зображення суму бабусі за внучкою, яка, від’їжджаючи, забула свої черевички.

Ідея: уславлення любові, щирості, доброти бабусі до своєї внучки.

Основна думка: бабуся — це та людина, яка здатна на все заради щасливого дитячого сміху, здоров’я для своєї внучки.

                          Обговорення змісту твору за питаннями:

• Чому внучка приїжджала до своєї бабусі?

• А чи відвідуєте ви своїх дідусів, бабусь? Чи допомагаєте їм?

• Як виявляється любов старших до вас? Що про це свідчить?

• Через що бабуся плакала, коли від’їжджала внучка?

• Чому хата в поезії названа спорожнілою?

• Що свідчить про велику любов бабусі до своєї внучки?

• Яке значення у творі приділяється черевичкам?

• З чим пов’язаний від’їзд внучки?

• Про що свідчать забуті черевички?

- Як ви думаєте, чому саме горіховий листок упав перед бабусиним вікном?

- Що він, на вашу думку, може символізувати? (Горіх — символ багатства для когось, а не для себе. Він — багате дерево, яке бідне саме по собі: дає багатий урожай своїх плодів, але це не збагачує його власних сил. Тобто наші рідні, бабусі, дідусі віддають нам все, що мають: свою любов, тепло душі, надихають нас на добрі справи.)

- Як ви вважаєте, яка основна думка твору? (Звернення до нас, читачів, любити рідних, не забувати їх, уміти дякувати за ласку і тепло.)

        Аналіз художньої мови твору.

- Як ви розумієте зміст рядків: “І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном”?

- Навіщо, на вашу думку, поет використовує образні вислови: “перекотилось літо за село”, “бризнувши в зело”, “і осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном”?

- Знайдіть у вірші слова зі зменшено-пестливими суфіксами й випишіть їх у робочий зошит. З якою метою автор використовує їх?

7. Закріплення вивченого.

   Складання сенкану на тему: “Бабуся”.

Бабуся.

Самотня, старенька.

Сумує, чекає, любить, їй потрібна турбота дітей.

Берегиня.

   Методичний прийом “Пінг-понг”.

Учні по черзі ставлять одне одному запитання за опрацьованою темою.

Визначте слова і вислови, що виражають любов бабусі до внучки і сму­ток та самотність старенької.

(А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз" " тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу хату зане­сла "Лягла собі. І світло не світила. Торкнулась черевичків перед сном.)

Щоб ви порадили внучці? (Писати листи, телефонували частіше, приї­жджати у гості до бабусі.)

                Розгадування кросворду

1. Онучка помахала бабусі на прощання… (рученям). 2. Давньоруський синонім до слова «зелений», «зелень». (Зело) 3. Який листок подарувала осінь бабусі? (Горіховий) 4. Яким вогнем «прив'язана» хата до небес? (Світанковим). 5. Що не скресло на шибках. (Досвіток) 6. Прикметник, що вказує на те, яким уявляв себе головний герой у рідній хаті. (Маленький) 7. Що забула внучка в бабусі? (Черевички). 8. Поширений символ у світовій міфології. (Вогонь) 9. Чим висікали вогонь. (Кресалом) 10. У якому селі народився поет? (Жвань) 11. Для чого використовували живий, чистий вогонь? (Лікування)

12. Що повинна мати кожна людина? (Родину) 13. Ким працював батько поета? (Комбайнером)

                                                       Робота з таблицею

8. Рефлексія.

 Розв’язування тестових завдань «Теплота родинного інтиму»

1. Досвіток ще на шибках не:

а) не з’явився; б) не зарожевів; в) не скрес.

2. Чим мати прив’язала до небес хату?

а) Золотим ланцюжком; б) мотузочком диму; в) родинним теплом.

3. Полум’я в печі гуляє по гіллю:

а) із задоволенням; б) жваво; в) весело.

4. Продовжіть фразу з поезії: Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, …

а) чи не болить що; б) чому не сплю; в) чи буду їсти.

5. У поезії С. Чернілевький згадує про:

а) те, як був маленькою дитиною; б) шкільні роки; в) перше кохання.

6. Вогонь у творі названий:

а) світанковим, маминим; б) світлим і чарівним; в) родинним і щасливим.

7. Душа маленького поета світліє:

а) перед днем; б) коли відчуває радість від будь-чого;
в) при отриманні цікавого подарунка.

                                  «Забула внучка в баби черевички…»

1. Від’їзд внучки був пов’язаний:

а) із тим, що дівчинці набридло перебувати в селі; б) закінченням літа;
в) терміновим лікуванням.

2. Який художній засіб використано поетом у рядку: «Перекотилось літо за село»? а) Порівняння; б) епітет; в) метафору.

3. Яким транспортом скористалася внучка, від’їжджаючи від бабусі?

а) Бензовозом; б) пароплавом; в) літаком.

4. Після від’їзду внучки бабуся, стоячи, хустинкою витирала сльози через:

а) клопіт, який їй завдано дитиною; б) власне горе, самотність;
в) сум з приводу розлучення.

5. Як у творі названо зорі? а) Смарагдами; б) жаровичками; в) блискавками.

                                        Робота на картках

                                                  Картка № 1

1. Прокоментуйте, як зрозуміти, що розлука з матір’ю — смертне страждання (С. Чернілевський «Теплота родинного інтиму»). Власну думку обґрунтуйте.

2. Доведіть на прикладі твору С. Чернілевького «Забула внучка в баби черевички…», що розлучення з внучкою для бабусі було хвилюючим.

3. Останній рядок першої строфи твору С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму» закінчується словами:

а) «Хату прив’язала до небес»;

б) «Не катує серце печія»;

в) «Матері розказувать не треба».

                                                       Картка № 2

1. Порівняйте власну думку і думку автора про значимість рідної оселі для кожної людини. Відповідаючи, посилайтеся на зміст тексту С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму».

2. Що свідчить про велику любов бабусі до внучки. Як про це сказано у творі С. Чернілевського «Забула внучка в баби черевички»?

3. Поезія С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму» побудована:

а) як монолог про красу рідної природи;

б) спогад про дитинство і материнську любов;

в) роздум про зв’язок людини зі світом, що її оточує.

                                                       Картка № 3

1. Чому, на ваш погляд, дитячі роки — найщасливіші в житті людини? Чи ми за це зобов’язані нашим батькам?

2. Дослідіть, якою змальовує свою матір поет. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму».

3. Що опустила осінь перед вікном бабусі (С. Чернілевський «Забула внучка в баби черевички…»)?

а) Гілля з рожевими яблуками;

б) горіховий листок;

в) кетяг горобини.

9. Підсумок уроку.

«Мікрофон»

На уроці я...

- дізнався...

- зрозумів...

- навчився...

- найбільші труднощі відчув...

- не вмів, а тепер умію...

- змінив своє ставлення до...

- На наступному уроці я хочу...

10.Оцінювання. Аргументація оцінок.

11. Домашнє завдання

навчитися виразно читати поезії С. Чернілевського, відповідати на запитання, вміщені у підручнику; створення родинного кола: намалювати коло і вписати всіх людей, яких ви любите, цінуєте, які вас зігрівають у цьому світі.