Урок. "Ірина Жиленко. «Жар-птиця». Cвіт дитинства — вічне джерело сили, натхнення, мрій, фантазій".

6 клас українська література                                                                                      ______________

Чорна О.О.

Тема: Ірина Жиленко. «Жар-птиця». Cвіт дитинства — вічне джерело сили, натхнення, мрій, фантазій.

Мета:   ознайомити учнів із життям і творчістю І. Жиленко; вчити аналізувати її програмові поетичні твори, вміти прокоментувати їхній зміст, знаходити і пояснювати використані художні засоби виразності; висловлювати власні роздуми про щастя і шлях до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                                  Людина створена для щастя, як птах для польоту.

                                                                                                                  В. Короленко                                                       

Хід уроку:

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку. Перевірки відсутніх та наявності чергових у класі.

Емоційний настрій до заняття

Дзвоник дзвенить, не стихає,

Школярів усіх скликає:

Гей, до класу поспішайте,

На місця свої сідайте.

Хочу побажати вам гарного уроку,

Щоб було цікаво всім нам працювати,

Щоб хотіли дуже всі відповідати.

Щоб допомагало вам вміння міркувати

І дванадцять балів легко заробляти.

2. Підготовка до сприймання.

 Вчитель: Усі ми з вами родом з дитинства, і часто  мріємо про щось прекрасне та чудесне, про свято Нового року. От і на сьогоднішньому уроці пропоную перенестися у країну, де панує мир та спокій, де здійснюються мрії.

Відгадування загадки.

Чарівна, золота, сонячна, яскрава.

Чарує, дивує, вражає.

Дарує радість і щастя.

Її шукав Іван-Царевич на сірому вовку.

      Бесіда про жар-птицю, малювання її словесного портрету.

• Чи вірите ви у чарівну птаху?
• Якою ви її уявляєте?
• Які б фарби ви використали, щоб відобразити її забарвлення?
• Що, на вашу думку, вона символізує?

3. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Бесіда за питаннями:

• Дайте визначення казки як літературного жанру.
• Що таке реальне та уявне у творі?
• Чому боротьба добра і зла є вічною проблемою?
• Що відомо вам про жар-птицю — казкову істоту?
• В якій народній казці ви вже читали про цього птаха? («Про Жар-птицю та вовка»)
• Які новорічні свята вам вже відомі? Чим вони нас вражають?

4. Оголошення теми, мети уроку.

Вчитель: Кому б не хотілося мати перо жар-птиці чи підкову на щастя? Або побачити якесь диво? Здається, про це мріють усі. І не помічають, що дива скрізь, поруч із нами: іскристий сніг на вулиці рідного села чи міста, усміхнені мама й тато чи бабуся, затишок рідного дому, врешті-решт, власні добре здоров’я, бадьорість та оптимізм. Бачити диво у звичайних речах, цінувати те, що є, закликають нас вірші сучасної української поетеси Ірини Жиленко.

5 . Мотивація навчальної діяльності

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок познайомить мене…
• На цьому уроці я хочу дізнатися….

6.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель:                     Життя і творчість І. Жиленко (матеріал для вчителя)

                                                   (народилась у 1941 році)

    Яка вона, Ірина Жиленко? (Учнірозглядають портрет поетеси.) Невисока на зріст, з очима веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій — навіщо? звідки? чому? — проблискує сивина… А це — емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, зневірена й довірлива, безтурботна і саркастична, наївна і прозірлива, проста і парадоксальна, і оптимістична, яка сама Поезія — такою знають її люди.

    Народилась Ірина Володимирівна в Києві. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і післявоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою у дитячому садку, згодом — у редакціях газет та журналів.

     Перші книжки Ірини Жиленко — «Автопортрет у червоному», «Вікно у саду», «Останній вуличний шарманщик» та інші.

     Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї дитина — це чудо, а дитинство — святкова казка.

     Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого дитинства».

     Чим цікаві поезії Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках (за винятком вибраного, де вміщені вірші з інших збірок) назви кольорів вжито 1059 разів. А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро описує їх у своїх віршах (можливо, тому що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна?). На честь фіалок (своїх улюблених квітів) вона навіть створила літературний жанр — «фіалки-вірші».

     І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає («І вулиця Микільсько — Ботанічна покотить вниз затрав’янілий брук…»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).

    Робота з підручником.

Робота з тлумачним словником

Жар-Птиìця – у східнослов 'янській народній творчості — казковий птах сонячного царства із сліпучо-золотавим, мов жар, пір'ям (тому птаха називають ще золотою птицею); одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад; чародій краде Жар-Птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що постійно відроджується; Жар-Птиця встигає знести яйце, і саме сонце постає яйцем, що його поклала Жар-Птиця; символ щастя, чогось величного, ідеального; чарівне перо Жар-Птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.

    Інша назва Жар-Птиці — «крешана», яка бере вогонь у бога Сонця, креше ним з неба, посилаючи його всюди і в дерево, і в камінь.

    Воскреснути — це саме викресати живий вогонь, жар тієї птиці, що креше з неба блискавиці.

    Вона їсть золоті молодильні яблука, які дарують красу, вічну молодість і безсмертя. Коли співає Жар-Птиця, з її дзьоба сиплються перлини. Вона здатна перевтілюватися в червоного і чорного коня. Червоний кінь — то сонце, а чорний — то нічне небо. Ці коні-птахи переносять душі померлих у тридесяте царство, тобто у вирій. Не випадково в українських народних казках герой не може окремо здобути ні Жар-птицю, ні вогняного коня, ні царівну-золотоволоску.

  Виразне читання поезії вчителем

 Самостійне читання твору учнями

                                     Робота над паспортом твору

Тема: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям ра­дість і щастя.

Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх ра­дісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).

Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьо­му перемагає світле, радісне і щасливе.

                                              Композиція.

   Поезія побудована як протиставлення доброго, світлого, радісного (жар-птиця) і злого, заздрісного, лютого (ґава).

    Події відбуваються в зимовий період, напередодні новорічних свят, коли кожний мріє про щасливу радість, здійснення всіх бажань, не звер­таючи уваги на «люту скрекотняву» ґави.

Експозиція: покинувши чарівницю через відчинені дверцята клітки, жар-птиця на волі освітлює «казково столицю».

Зав’язка: радість люду від світла жар-птиці, заздрість ґави птаху. Кульмінація: чудесний птах «простудився трішки», його лікування.

Розв’язка: сподівання на швидке одужання жар-птиці, сподівання, що вона принесе «новорічну радість» усім людям.

Обговорення змісту поезії за питаннями:

• Де і в яких умовах жила жар-птиця?
• Чому птаха покинула чарівницю?
• Як сприйняли люди появи жар-птиці?
• Чим пояснити поведінку ґави? Як вона себе називає?
• Чому «скрекотняву» ґаву поетеса називає лютою?
• Через що у людей «посмутніли лиця»?
• Що трапилось із жар-птицею? Як про це зазначено у творі?

(Ну, от і простудилась трішки, лежить вона терпляче в ліжечку, п’є молоко, клює родзинки, чита «Барвінок» і «Мурзилку)

• А що необхідно робити для запобігання хвороби у зимову пору року?
• Чому, на ваш погляд, люди не байдужі до того, що трапилося з жар- птицею?
• А як ви ставитеся до птахів у зимовий період? Для чого ми повинні їм допомагати?
• Як пояснити народну мудрість: «Не лови гав»?
• Які почуття у вас викликає Жар-птиця?
• Чому «хороше жити під сонцем Жар-птиці»?
• Що означає «бути щасливим»?

                           Поетична хвилинка     Що таке щастя?

Що таке щастя?- це промені сонця,

Світанок та мирного неба блакить,

Узор, що лишає мороз на віконцях,

Осіння пора, що ліси золотить.

Що таке щастя?- це спокій у серці,

Вірного друга рука на плечі.

Щирість і віра, надія й відвертість,

Такий собі стан людської душі.

Що таке щастя?- це посмішка мами,

Це дім, де тебе зустрічають теплом.

Щастя- проведений час із коханим,

Це випити чаю на кухні разом.

Що таке щастя?- це долі дарунок,

Це радісна звістка, здорова рідня.

Відчути спросоння легкий поцілунок,

Найрідніших людей обіймати щодня.

Що таке щастя?- це синочок і донька,

Це вперше тримати своє немовля.

І в руці твоїй сильній маленька долонька,

Це чути, як дзвінко сміється маля.

А щастя не купиш, це не річ і не слово,

Це вміння завжди залишатись людьми.

Це наше життя і світ весь навколо,

А щастя - це просто. А щастя - це ми!

• Відгадайте:

Без сокири і без рук, а дім будує. (Пташка)

Прилетіли гості,

Сіли на погості,

Без сокири, без лопати Поробили собі хати. (Пташки)

                                                   Фізхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки.

Вище руки підніміть -

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу - все гаразд.

                              Характеристика героїв твору. (по варіантах)

1) Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскра­ва», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», чита «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;

2) Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, …кульгава», у неї «люта стрекотня», заздрісна, підступна, називає себе Павою.

                              Художні особливості твору: (в парах)

• епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха гава»;
• порівняння: «очі-намистинки»;
• метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця по­смутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».
• риторичні оклики:

«Як хороше жити під сонцем жар-птиці!», «Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!»,

«Ганьба!», «Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!», «…на новорічну радість нам!».

• повтори: «яскра…»
• риторичні запитання: «Її нема, бо-розумієте?».

7. Закріплення вивченого.

Гра « Чи віриш ти…?» :

1. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко народилась у 1941 році? (так) 
2. Чи віриш ти, що чоловіком Ірини Жиленко був Іван Драч? (ні, Володимир Дрозд) 
3. Чи віриш ти, що вірш, у якому Жиленко сформулювала свій життєвий девіз «любити землю, любити людей, любити працю і ранкові гомони..» називається «Радість»? (так) 
4. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко має справжнє ім’я Іраїда? (так) 
5. Чи віриш ти, що перша збірка віршів , написана для дітей, називалась «Достигаючі яблучка»? (ні, «Достигаючі колосочки») 
6. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко – лауреат двох державних премій? (так). 
7. А чи вірите ви, що Ірина Жиленко щаслива людина? (Так, бо ….., ні, бо це може сказати лише вона сама) 

Тести для перевірки засвоєння змісту вірша

1. Сусідка годувала Жар-птицю

а) пшеницею;   б) хлібом;   в) родзинками;   г) насінням.

2. Рвонулась на волю птиця, бо сусідка

а) забула зачинити дверцята;                  б) відпустила її;

в) випустила, аби птаха провітрилася;  г) тим часом прибирала у клітці.

3. Події відбуваються

а) у селі;     б) у казковій країні;   в) у містечку;    г) у столиці.

4. Стара ґава прожила на світі

а) 100 років;    а) 200 років;    а) 300 років;    а) 400 років. 

5. Пава «знайшла Жар-птицю»

а) вродливою;   б) непристойно яскравою;   в) молодою;  г) непривабливою.

6. Жар-птиці не було

а) 1 день;     б) 2 дні;   в) 3 дні;  г) 5 днів.

7. Птаха зникла, бо

а) простудилася;  б) полетіла у теплі краї;   в) її викрали;  г) полонили ворони.

8. Під час хвороби Жар-птиця

а) лежала у лікарні;   б) пила молоко і читала журнали;

в) гралася з дітьми;   г) літала над містом.

9. Жар-птиця приносить людям

а) нещастя;    б) пташенят;   в) журнали;  г) красу і щастя.

10. Коли чарівна птаха зникла, люди

а) раділи;   б) сумували;   в) були байдужі;     д) сміялися.

11. Ґава, охарактеризувавши Жар-птицю, назвала її:

а) безпечною; б) нескромною; в) щирою; г) непристойною.

12. Якого дитячого журналу не читала жар-птиця:

а) «Малятко»; б) «Барвінок»; в) «Мурзилка»; г) «Дзвіночок».

8. Підсумок уроку.

Вчитель: Для дітей І. Жиленко ніколи не стомлюється писати, навпаки, багато її «дорослих» віршів пронизані теплими і щемливими спогадами про дитинство, що є другим ії життєдайним джерелом, яке ніколи не замулюється і не висихає. Взагалі для неї дитинство — «святкова казка». Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, у гномів, Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладає ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом краси і радості. (Б. Чайковський)

9.Оцінювання. Аргументація оцінок.

10. Домашнє завдання.

Законспектувати біографію поетеси, виразно читати поезію, намалювати малюнок.

Скласти усний міні-твір «Щастя у наших руках».

Метод «Мікрофон»

• Мене найбільше вразило…
• Мене найбільше здивувало…
• Мені найбільше сподобалось…
• Мені найбільше запам’яталось…