2 грудня о 18:00Вебінар: Предмет «Захист України» у школі: теоретичні засади, цікаві ідеї, поради для дистанційного навчання

Урок Становлення держави з центром у Києві

Про матеріал
Урок №1 Тема. Становлення держави з центром у Києві Мета: опрацювати поняття „державність”, „держава”, „соціальна структура суспільства”; пояснити процес та особливості утворення держави у східних слов’ян; показати роль Києва як осередку об’єднання східнослов’янських племен у державу; виробляти вміння характеризувати історичних діячів, розкривати їх значення й місце в історичному процесі; вчити працювати з текстом підручника і довідковим матеріалом; виховувати інтерес до історії. Тип уроку: урок засвоєння навих знань і вмінь. Форма уроку: історична подорож. Обладнання: карта „Давньоруська держава Київська Русь в ІХ – на початку ХІІІ ст.”, портрети перших князів Аскольда, Олега, Ігоря; фрагменти з літопису „Повість минулих літ”, атласи. Основні поняття і терміни: протодержавні утворення, норманська теорія назви „Русь”, „Київська Русь”, династія, „гради”, „християнство”. ХІД УРОКУ ...Звідки почалася руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки руська земля стала буть „Повість минулих літ” І. Організаційний момент. ІІ. Мотивація теми. Вступне слово вчителя. Минулого уроку ми розпочали вивчення нової теми – „Виникнення та розквіт Київської Русі”. Київська Русь – держава східних слов’ян, що існувала кілька століть (з VІІІ ст. і до 1132 р.). Її внесок у світову історію і культуру надзвичайно великий. Київська Русь Х – ХІІ ст. була найбільшою державою в Європі. На її теренах знаходилися сотні міст-центрів ремісництва й осередків культури. Київська держава почала створюватись як феодальна (пригадайте, які основні ознаки феодального ладу; розподіл суспільства на феодалів (землевласників) і селян, вільних або частково залежних від феодалів, позбавлених необхідної для життя кількості землі). Протягом тривалого часу зберігалися й давні звичаї і традиції. Київська Русь досягла визнання у світі і слави, але загинула через внутрішні війни, а також навали кочовиків – монголо-татар. Київська Русь, як і кожна держава, виникає не раптом, водночас, виникненню її передувала ціла низка подій, про які ми й будемо сьогодні говорити на уроці. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Учитель. Цивілізація суспільства, що означала вищий розвиток його матеріальної і духовної культури, виникнення класів і розвиток феодальних відносин у східних слов’ян в епоху раннього середновіччя зумовили переростання їхніх племінних союзів у державі об’єднання-князівства, які стали початком утворення нової держави – Київської Русі. З’ясуємо, як відбувався процес її утворення, здійснивши історичну подорож. (На дошці вивішено плакат подорожі, на яку нанесені основні зупинки – план уроку.) Перша станція. Руська земля. Завдання: довести, що формування нової держави починалося під загальною назвою „Руська земля”, з’ясувати, як виникла й поширювалася етнічна назва „Русь”, „Руська земля”. Учитель. Для того, щоб ми могли просуватися далі, необхідно отримати візу. Нам треба розкрити основні ознаки держави. Бесіда за питаннями: 1) Що таке держава? 2) Чи були ці ознаки у східних слов’ян у VІІІ – ІХ ст., ми зараз і з’ясуємо. (На кожній парті лежить таблиця „Передумови виникнення держави у східних слов’ян). Учитель. Передумови виникнення держави можна розподілити на три групи: економічні, зовнішні та внутрішні. Робота з таблицею. Учням пропонується низка ознак, які вони мають пояснити й віднести до певної групи. Учитель. Отже, який можна зробити висновок? Як же вона стала називатися? Учні роблять висновок. Через відсутність джерел з’ясувати перебіг тодішнього політичного життя не можна. Іноземні автори проливають світло лише на окремі його сторони. Так, держава східних слов’ян згадується ними переважно під назвою „Русь”, а її мешканці – як „русичі”. Учитель. Походження Русі та її назви – одне з дискусійних питань вітчизняної історичної науки. У чому суть цієї дискусії? Пропонується заслухати повідомлення учнів. 1-й учень. У цьому питанні спостерігається дві позиції дослідників – одні вважають, що виникнення державності у східних слов’ян є наслідком зовнішнього втручання; інші вважають, що це було результатом їх внутрішнього розвитку. Представники першої точки зору сповідують так звану „норманську теорію”, які вважають, що саме варяги (нормани-скандинавці) принесли державність східним слов’янам. 2-й учень. Дещо іншого за змістом, але схожою за суттю є точка зору, що зовнішньою силою для утворення держави у слов’ян стала так звана Чорноморська Русь. Прибувши у Подніпров’я, ця Русь підкорила собі слов’ян й укріпилась у Києві. Через деякий час вона повністю асимілювалася у слов’янському середовищі, залишивши останнім свою етнічну назву. 3-й учень. До представників цієї теорії слід віднести тих дослідників, які вважають, що на території східних слов’ян у пошуках рабів прийшли хозари і створили на Подніпров’ї власну систему влади. На її основі пізніше утворилася Київська Русь, перебравши як спадщину структури, створені хозарами. Учитель. Можна навести ще цілий ряд прикладів, коли історики ставили процес виникнення державності у східних слов’ян у безпосередню залежність від іноземного впливу. А що ж нам скажуть противники цієї теорії? 4-й учень. Представники іншої позиції доводять, що заснування східнослов’янської держави, та й сама назва „Русь”, мають виключно слов’янська коріння і походження. До уваги вони беруть не один якийсь фактор, а сукупність суспільних процесів (ми їх щойно розглянули), які зумовили виникнення у державності східних слов’ян, першою державою яких стала Київська Русь. Цієї точки зору сьогодні дотримується більшість істориків. Маємо численні свідчення того, що Русь у вузькому значенні – це землі, які населяли поляни і древляни. Саме на цих територіях збереглося найбільше топонімів, пов’язаних з назвою „Русь” – Росава, Рось, Роставиця тощо. Друга станція. Київ. Учитель. Важливим кроком на шляху розвитку державності в Середньому Подніпров’ї стало заснування Києва – провідного політичного центру східних слов’ян. Бесіда за питаннями. 1) Коли виник Київ? Які історичні джерела про це свідчать? 2) Хто тут зображений на малюнку? (Кий та його брати (додаток)). 3) Яку династію заснував Кий? Учні працюють з таблицею „Перетворення Києва в політичний та економічний центр східних слов’ян. Третя станція. Правління Аскольда і Діра. Учитель. Утворення полянського племінного союзу в Середньому Подніпров’ї можна вважати першим етапом становлення Київської Русі. Наступний етап – це VІІІ – ІХ ст. Він пов’язаний із князюванням Аскольда і Діра. За відомостями арабських держав, Дір княжив перед Аскольдом, але у давньоруських літописах вони згадують разом, як князі-співправителі (дуумвірат). Хто вони? Пропонується заслухати повідомлення учнів: а) легенда; б) історична справка; в) розглянути портрети князя Аскольда і Діра. Учитель. У зв’язку з походами Аскольда на Константинополь у візантійських джерелах згадується про хрещення населення Київської держави. Вважається, що князь Аскольд був із числа перших християн на Русі. Хоча коріння християнства на Русі мало давні корені. Звернемося до „Повісті минулих літ”. Там ми знаходимо легенду про візит до Києва у І ст. н. е. Андрія Первозванного. Хто такий Андрій Первозванний? Четверта станція. Київська Русь за правління Олега. Учитель. На початку 80-х років ІХ ст починається заключний етап формування Київської держави. Головний його зміст – об’єднання всіх слов’янських племен навколо Києва. У другій половині ІХ ст. на території Східної Європи склалася така ситуація: в середньому Подніпров’ї існувала перша східнослов’янська держава з центром у Києві, де правила місцева династія Києвичів. Водночас на півночі сформувався осередок державності з центром у Новгороді (показати на карті), де володарював варязький конунг (правитель) Рюрик, започаткувавши династію Рюриковичів. Пропонується заслухати повідомлення учнів. Учитель. Хоч історики вважають, що Олег загинув під час одного із походів на Каспій, літопис, художні твори донесли до нас легенду про смерть Олега від коня. Літописець. Оплакували його всі люди плачем великим, і понесли його, і поховали на горі, що називалася „Щековицею”. Є ж могила його і донині, називають її могилою Олеговою. І було всіх літ князювання його тридцять три. Учитель. Олег поступово підкорив багато племен, розширив територію держави. Він хотів створити централізовану державу із самодержавною формою правління, але до кінця довести справу не зумів. Об’єднання слов’янських племен навколо Києва тривало протягом наступного періоду і завершилося наприкінці Х століття. П’ята станція. Князь Ігор. Вивчення діяльності князя Ігоря можна організувати за схемою: характеристика внутрішньої політики, походи проти Візантії та Закавказзя, перші сутички з печенігами. Можна в класі заповнити таблицю „Видатні князі Київської Русі” Князь Роки правління Внутрішня політика Зовнішня політика ІV. Закріплення матеріалу. Хронологічне змагання. Учитель називає подію, а учні піднімають картку з правильною відповіддю. V. Підсумок уроку. Учитель. Перші київські князі: Аскольд, Дір, Олег, Ігор – зміцнили свою державу, об’єднавши окремі князівства східних слов’ян, посилили її військову могутність, домоглися міжнародного визнання. Утворення у ІХ ст. Київської держави мало велике значення. Так, східнослов’янські племена вперше об’єдналися в межах однієї держави. Цим було закладено традиції державотворення на території України, що дало потужній імпульс розвиткові української народності та її самобутньої культури.VІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику. Заповнити таблицю „Видатні князі Київської Русі”.
Перегляд файлу

Урок №1

Тема. Становлення держави з центром у Києві

Мета: опрацювати поняття „державність”, „держава”, „соціальна структура суспільства”; пояснити процес та особливості утворення держави у східних слов’ян; показати роль Києва як осередку об’єднання східнослов’янських племен у державу; виробляти вміння характеризувати історичних діячів, розкривати їх значення й місце в історичному процесі; вчити працювати з текстом підручника і довідковим матеріалом; виховувати інтерес до історії.

Тип уроку: урок засвоєння навих знань і вмінь.

Форма уроку: історична подорож.

Обладнання: карта „Давньоруська держава Київська Русь в ІХ – на початку ХІІІ ст.”, портрети перших князів Аскольда, Олега, Ігоря; фрагменти з літопису „Повість минулих літ”, атласи.

Основні поняття і терміни: протодержавні утворення, норманська теорія назви „Русь”, „Київська Русь”, династія, „гради”, „християнство”.

ХІД  УРОКУ

...Звідки почалася руська земля, хто

в Києві перший став князювати

і звідки руська земля стала буть

„Повість минулих літ”

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація теми.

 Вступне слово вчителя.

 Минулого уроку ми розпочали вивчення нової теми – „Виникнення та розквіт Київської Русі”. Київська Русь – держава східних слов’ян, що існувала кілька століть (з VІІІ ст. і до 1132 р.). Її внесок у світову історію і культуру надзвичайно великий. Київська Русь Х – ХІІ ст. була найбільшою державою в Європі. На її теренах знаходилися сотні міст-центрів ремісництва й осередків культури. Київська держава почала створюватись як феодальна (пригадайте, які основні ознаки феодального ладу; розподіл суспільства на феодалів (землевласників) і селян, вільних або частково залежних від феодалів, позбавлених необхідної для життя кількості землі).

 Протягом тривалого часу зберігалися й давні звичаї і традиції. Київська Русь досягла визнання у світі і слави, але загинула через внутрішні війни, а також навали кочовиків – монголо-татар.

 Київська Русь, як і кожна держава, виникає не раптом, водночас, виникненню її передувала ціла низка подій, про які ми й будемо сьогодні говорити на уроці.

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 Учитель. Цивілізація суспільства, що означала вищий розвиток його матеріальної і духовної культури, виникнення класів і розвиток феодальних відносин у східних слов’ян в епоху раннього середновіччя зумовили переростання їхніх племінних союзів у державі об’єднання-князівства, які стали початком утворення нової держави – Київської Русі.

 З’ясуємо, як відбувався процес її утворення, здійснивши історичну подорож. (На дошці вивішено плакат подорожі, на яку нанесені основні зупинки – план уроку.)

 Перша станція. Руська земля.

 Завдання: довести, що формування нової держави починалося під загальною назвою „Руська земля”, з’ясувати, як виникла й поширювалася етнічна назва „Русь”, „Руська земля”.

 Учитель. Для того, щоб ми могли просуватися далі, необхідно отримати візу. Нам треба розкрити основні ознаки держави.

 Бесіда за питаннями:

 1) Що таке держава?

 2) Чи були ці ознаки у східних слов’ян у VІІІ – ІХ ст., ми зараз і з’ясуємо. (На кожній парті лежить таблиця „Передумови виникнення держави у східних слов’ян).

 Учитель. Передумови виникнення держави можна розподілити на три групи: економічні, зовнішні та внутрішні.

 Робота з таблицею.

 Учням пропонується низка ознак, які вони мають пояснити  й віднести до певної групи.

 Учитель. Отже, який можна зробити висновок? Як же вона стала називатися?

 Учні роблять висновок.

 Через відсутність джерел з’ясувати перебіг тодішнього політичного життя не можна. Іноземні автори проливають світло лише на окремі його сторони. Так, держава східних слов’ян згадується ними переважно під назвою „Русь”, а її мешканці – як „русичі”.

 Учитель. Походження Русі та її назви – одне з дискусійних питань вітчизняної історичної науки. У чому суть цієї дискусії?

 Пропонується заслухати повідомлення учнів.

1-й учень. У цьому питанні спостерігається дві позиції дослідників – одні вважають, що виникнення державності у східних слов’ян є наслідком зовнішнього втручання; інші вважають, що це було результатом їх внутрішнього розвитку. Представники першої точки зору сповідують так звану „норманську теорію”, які вважають, що саме варяги (нормани-скандинавці) принесли державність східним слов’янам.

 2-й учень. Дещо іншого за змістом, але схожою за суттю є точка зору, що зовнішньою силою для утворення держави у слов’ян стала так звана Чорноморська Русь. Прибувши у Подніпров’я, ця Русь підкорила собі слов’ян й укріпилась у Києві. Через деякий час вона повністю асимілювалася у слов’янському середовищі, залишивши останнім свою етнічну назву.

 3-й учень. До представників цієї теорії слід віднести тих дослідників, які вважають, що на території східних слов’ян у пошуках рабів прийшли хозари і створили на Подніпров’ї власну систему влади. На її основі пізніше утворилася Київська Русь, перебравши як спадщину структури, створені хозарами.

 Учитель. Можна навести ще цілий ряд прикладів, коли історики ставили процес виникнення державності у східних слов’ян у безпосередню залежність від іноземного впливу. А що ж нам скажуть противники цієї теорії?

 4-й учень. Представники іншої позиції доводять, що заснування східнослов’янської держави, та й сама назва „Русь”, мають виключно слов’янська коріння і походження. До уваги вони беруть не один якийсь фактор, а сукупність суспільних процесів (ми їх щойно розглянули), які зумовили виникнення у державності східних слов’ян, першою державою яких стала Київська Русь. Цієї точки зору сьогодні дотримується більшість істориків. Маємо численні свідчення того, що Русь у вузькому значенні – це землі, які населяли поляни і древляни. Саме на цих територіях збереглося найбільше топонімів, пов’язаних з назвою „Русь” – Росава, Рось, Роставиця тощо.

 Друга станція. Київ.

 Учитель. Важливим кроком на шляху розвитку державності в Середньому Подніпров’ї стало заснування Києва – провідного політичного центру східних слов’ян.

 Бесіда за питаннями.

 1) Коли виник Київ? Які історичні джерела про це свідчать?

 2) Хто тут зображений на малюнку? (Кий та його брати (додаток)).

 3) Яку династію заснував Кий?

 Учні працюють з таблицею „Перетворення Києва в політичний та економічний центр східних слов’ян.

 

 Третя станція. Правління Аскольда і Діра.

 Учитель. Утворення полянського племінного союзу в Середньому Подніпров’ї можна вважати першим етапом становлення Київської Русі. Наступний етап – це VІІІ – ІХ ст. Він пов’язаний із князюванням Аскольда і Діра. За відомостями арабських держав, Дір княжив перед Аскольдом, але у давньоруських літописах вони згадують разом, як князі-співправителі (дуумвірат). Хто вони?

 Пропонується заслухати повідомлення учнів:

 а) легенда;

 б) історична справка;

 в) розглянути портрети князя Аскольда і Діра.

 Учитель. У зв’язку з походами Аскольда на Константинополь у візантійських джерелах згадується про хрещення населення Київської держави. Вважається, що князь Аскольд був із числа перших християн на Русі. Хоча коріння християнства на Русі мало давні корені. Звернемося до „Повісті минулих літ”. Там ми знаходимо легенду про візит до Києва у           І ст. н. е. Андрія Первозванного. Хто такий Андрій Первозванний?

 Четверта станція. Київська Русь за правління Олега.

 Учитель. На початку 80-х років ІХ ст починається заключний етап формування Київської держави. Головний його зміст – об’єднання всіх слов’янських племен навколо Києва. У другій половині ІХ ст. на території Східної Європи склалася така ситуація: в середньому Подніпров’ї існувала перша східнослов’янська держава з центром у Києві, де правила місцева династія Києвичів. Водночас на півночі сформувався осередок державності з центром у Новгороді (показати на карті), де володарював варязький конунг (правитель) Рюрик, започаткувавши династію Рюриковичів.

 Пропонується заслухати повідомлення учнів.

 Учитель. Хоч історики вважають, що Олег загинув під час одного із походів на Каспій, літопис, художні твори донесли до нас легенду про смерть Олега від коня.

 Літописець. Оплакували його всі люди плачем великим, і понесли його, і поховали на горі, що називалася „Щековицею”. Є ж могила його і донині, називають її могилою Олеговою. І було всіх літ князювання його тридцять три.

 Учитель. Олег поступово підкорив багато племен, розширив територію держави. Він хотів створити централізовану державу із самодержавною формою правління, але до кінця довести справу не зумів. Об’єднання слов’янських племен навколо Києва тривало протягом наступного періоду і завершилося наприкінці Х століття.

 П’ята станція. Князь Ігор.

 Вивчення діяльності князя Ігоря можна організувати за схемою: характеристика внутрішньої політики, походи проти Візантії та Закавказзя, перші сутички з печенігами.

 Можна в класі заповнити таблицю „Видатні князі Київської Русі”

   Князь

 Роки правління

Внутрішня політика

   Зовнішня політика

 

 

 

 

ІV. Закріплення матеріалу.

 Хронологічне змагання.

 Учитель називає подію, а учні піднімають картку з правильною відповіддю.

 V. Підсумок уроку.

 Учитель. Перші київські князі: Аскольд, Дір, Олег, Ігор – зміцнили свою державу, об’єднавши окремі князівства східних слов’ян, посилили її військову могутність, домоглися міжнародного визнання.

 Утворення у ІХ ст. Київської держави мало велике значення. Так, східнослов’янські племена вперше об’єдналися в межах однієї держави. Цим було закладено традиції державотворення на території України, що дало потужній імпульс розвиткові української народності та її самобутньої культури.VІ.

Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику. Заповнити таблицю „Видатні князі Київської Русі”.

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Бойко Людмила
Додано
29 вересня 2019
Переглядів
422
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку