Урок "Стрілецькі пісні. "Ой у лузі червона калина похилилася"

Про матеріал
Проінформувати учнів про січових стрільців, з’ясувати особливості стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина похилилася», вміти пояснювати її символи та визначати провідні мотиви; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння робити висновки та узагальнення; виховувати осмислене почуття патріотизму, віри в щасливе майбутнє свого народу.
Перегляд файлу

Урок № 12

Тема уроку: Стрілецькі пісні. «Ой у лузі червона калина похилилася»

 С. Чарнецького і Г. Труха – пісня, що стала народною.

Мета: проінформувати учнів про січових стрільців, з’ясувати особливості стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина похилилася», вміти пояснювати її символи та визначати провідні мотиви; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння робити висновки та узагальнення; виховувати осмислене почуття патріотизму, віри в щасливе майбутнє свого народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методично-дидактичне забезпечення: підручник, схема (її зміст – у конспекті уроку), портрет С. Чарнецького.

 

Перебіг уроку

І. Етап орієнтації.

ІІ. Етап цілепокладання.

Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів.

Епіграф до уроку:

Стрілецькі пісні – воістину документ епохи.

Тарас Салига

ІІІ. Етап проектування.

Сьогодні на уроці на нас чекають такі завдання:

1.Евристична бесіда.

2.Літературознавчий практикум.

3.Робота з текстом пісні-гімну.

4.Інтелектуальна розминка.

5.Руханка.

6.Колективне заповнення схеми.

7.Лінгвістична вправа «Кліше».

ІV. Етап організації виконання плану.

  • Сьогодні ми з вами перегорнемо ще одну сторінку нашої звитяги,

відкривши для себе неймовірний світ стрілецької поезії. Її авторами ставали військові провідники Українських січових стрільців, так знані «молодомузівці», безпосередні учасники війни та представники пост- стрілецтва: Іван Франко, Осип Маковей, Уляна Кравченко, Богдан і Левко Лепкі, Степан Чарнецький, Богдан Кравців, Роман Купчинський, Григорій Трух…

1.Евристична бесіда.

- Що ви знаєте про січових стрільців?

- Чи можна їх назвати патріотами своєї батьківщини і чому?

- Які стрілецькі пісні ви знаєте?

 

 

 

2.Літературознавчий практикум (основні поняття учні записують у зошити).

 - Стрілецькі пісні – це патріотичні пісні, створені бійцями загонів Українських січових стрільців під час національно-визвольної боротьби українського народу (1914 – 1920 рр.).

   Пісні січових стрільців – різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення і розвиток яких пов’язані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками і системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними – понад три століття, що внесло певні зміни і в тематику, і в ідейні мотиви, і в мелодику пісень.

   Зародилися пісні січових стрільців ще напередодні Першої світової війни, коли створювались перші січові організації в Галичині. Спочатку вони ставили перед собою просвітницько-пропагандистські цілі – вивчали і поширювали досвід життя демократичної держави Запорізька Січ (звідси й назва «січові стрільці»). Молоді гуртківці засвоювали побут запорозьких козаків, умови їхніх військових походів, культуру. Стрільці співали козацькі пісні, прилаштовували їх до своїх умов. Наприклад, пісню «Їхав козак на війноньку» співали як «Їхав стрілець на війноньку», дещо змінюючи текст твору. Це був регіональний варіант української народної пісні. Згодом з’явилися власні оригінальні слова і мелодії, що й започаткувало новий жанровий різновид фольклорної творчості.

   Особливо плідно почали працювати стрільці, коли війна втягнула їх у свою орбіту. Створювались мистецькі гуртки в польових умовах, які називали себе Пресовою квартирою. До неї входили літератори, композитори, музиканти.         Вони видавали газети, журнали, влаштовували виставки, співали пісні.

У цій творчій атмосфері в перерві між боями було створено чимало пісенних творів – справжніх шедеврів народної творчості.

   Тематично пісні січових стрільців можна розділити на соціально-побутові, героїко-патріотичні та жартівливі. За мелодикою – на ліричні  та маршові пісні. У соціально-побутових піснях розповідається про нелегку долю січових стрільців, висловлюється туга за рідним краєм, за батьками, родиною. Твори героїко-патріотичного характеру пройняті ідеєю боротьби за незалежну Україну, вірою в неодмінну перемогу хоч би ціною власного життя. Жартівливі пісні покликані привнести розвагу в нелегке стрілецьке буття, зняти психологічне напруження.

   Стрілецькі пісні створювалися оперативно, їхній зміст і тональність часто залежали від характеру розвитку конкретних подій та настрою творців слів і музики. Коли Галицька армія змушена була відступити на територію Східної України для з’єднання з військом Петлюри, покидаючи рідний край,стрільці співали пісню, щойно написану їхнім однополчанином:

Ой та зажурились

Стрільці січовії,

Як Збруч-річку переходили,

Що стільки народу

Впало за свободу,

Встояти не було сили.

   Стрілецькі пісні, створені в останнє століття, значно поповнили фонд народних пісень. Вони змістовні, мелодійні, досконалі за ритмікою, їх із великим задоволенням співає сучасна молодь. Тепер іде процес реанімації та реставрації призабутих чи заборонених тотальним режимом пісень січових стрільців. Вони збагатять духовну скарбницю нашого народу.

3.Робота з текстом пісні-гімну.

 - Сьогодні ми з вами ознайомимося зі справді народним гімном України, піснею «Ой у лузі червона калина похилилася».

 

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

Не хилися,червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

Марширують наші добровольці у кривавий тан

Визволяти наших українців з московських кайдан.

А ми наших братів-українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

Гей,у полі ярої пшенички золотистий лан,

Розпочали стрільці українські з москалями тан.

А ми тую ярую пшеничку ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

То прославить по всій Україні січових стрільців!

А ми тую стрілецькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

 

 

 

 

4.Інтелектуальна розминка.

Заслуховування повідомлень учнів про Степана Чарнецького і Григорія Труха.

5.Руханка.

Вітер дме нам у лице,

Захиталось деревце.

Вітерець все тихше, тихше,

Деревце все вище, вище!

Дерева високі-високі,

Травичка низенька-низенька,

Вітер дерева колише-гойдає,

Діти на місце тихенько сідають.

 

 

6.Колективне заповнення схеми «Спільне і відмінне між духовним та народним гімном України».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.Лінгвістична вправа «Кліше».

За поданою схемою учні заповнюють таблицю «Художні особливості стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина похилилася».

 

Художні особливості стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина похилилася»

 

Художні особливості

Приклад з твору

Повторення

 

Метафори

 

Звертання

 

Епітети

 

Риторичні оклики

 

 

 

ІV. Контрольно-оціночний етап.

1.Створення асоціативного ланцюжка.

Учитель показує ключове слово (символ),пропонуючи учням продовжити його власним трактуванням.

Калина – вічна любов – безперервність життя роду – вірність, дівоча краса і чистота -  материнство – нескореність і стійкість – українське козацтво – символ рідної землі.

2.Метод «Прес».

Пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» - яскраве втілення патріотичного ставлення до рідної землі.

1.Я вважаю, що, слухаючи її, необхідно… 2.Наприклад… 3.Отже, пісня…

Домашнє завдання: навчитися виразно  читати пісню «Ой у лузі червона калина похилилася».

docx
Додано
1 вересня
Переглядів
184
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку