Урок."Стрілецькі пісні. «Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г.Труха - пісня, що стала народною"

Тема.  Стрілецькі пісні. «Ой у лузі червона калина похилилася»                С. Чарнецького  і   Г.Труха  - пісня,  що стала народною.

Мета: вивчити особливості стрілецьких пісень, проінформувати учнів про січових стрільців;

розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; робити власні висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд;

виховувати повагу до історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети С. Чарнецького і Г. Труха, пісні у музичному супроводженні, дидактичний матеріал.

Форми роботи: фронтальна, робота з підручником, дослідницько – пошукова.

Методи та прийоми:слово вчителя, бесіда, виразне читання, порівняльний аналіз, виконання тестових завдань, робота з картками.

Випереджальна робота: підготувати повідомлення про С. Чарнецького та історичні відомості про січових стрільців.

 Хід уроку

 I. Організаційний момент

 II. Перевірка домашнього завдання

1. Розкажіть напам’ять вірш «Молитва» О. Кониського  
2. Фронтальна бесіда:

• 1.Хто поклав на музику слова твору О. Кониського? ( М. Лисенко).
• 2.Від чого плакала дівчина-Україна, стоячи в куточку? (  від страждань,що були на її землі).
• 3.Як сприйняв Господь Бог горе дівчини?( вирішив допомогти).
• 4.Яким даром наділив Господь дівчину, обіцяючи прославити на весь світ?( дав пісню).
• 5.Для кого  люди просять зберегти Україну в «Молитві» О.Кониського? (для  себе і для нащадків).
• 6.Чому на вашу думку автор свій твір назвав «Дитячий гімн» (діти –майбутнє країни).
•    7.Дайте визначення літературної пісні.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Прочитайте  епіграф уроку.  Поясніть, як ви розумієте  слова  Максима Рильського

В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і усміх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров.
                     М. Рильський

 IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Особливості виникнення стрілецьких пісень

Учитель. Ці пісні були створені та побутували серед бійців загонів УСС (Українські січові стрільці) у час національно-визвольної боротьби українського народу (1915—1920).

2.Виступ підготовлених учнів.

Історик.

На початку Першої світової війни (серпень 1914 р.) у Галичині національно свідомі юнаки та дівчата у складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках вибороти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. В тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю» (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття.

Митець.  Пісні січових стрільців — різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення і розвиток яких пов’язані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками і системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними — понад три століття, що внесло певні зміни і в тематику, і в ідейні мотиви, і в мелодику пісень. Зародилися пісні січових стрільців, коли створювались перші січові організації в Галичині. Спочатку вони ставили перед собою просвітницько-пропагандистські цілі — вивчали і поширювали досвід життя демократичної держави Запорізька Січ (звідси й назва «січові стрільці»). Молоді гуртківці засвоювали побут запорозьких козаків, умови їхніх військових походів, культуру. Стрільці співали козацькі пісні, прилаштовували їх до своїх умов. Наприклад, пісню «Їхав козак на війноньку» співали як «Їхав стрілець на війноньку», дещо змінюючи текст твору. Це був регіональний варіант української народної пісні. Згодом з’явилися власні оригінальні слова і мелодії, що й започаткувало новий жанровий різновид фольклорної творчості.

Особливо плідно почали працювати стрільці, коли війна втягнула їх у свою орбіту. Створювались мистецькі гуртки в польових умовах, які називали себе Пресовою квартирою. До неї входили літератори, композитори, музиканти. Вони видавали газети, журнали, влаштовували виставки, співали пісні. У цій творчій атмосфері в перерві між боями було створено чимало пісенних творів — справжніх шедеврів народної творчості.

3. Учитель. Розглянемо таблицю.

Пісні січових стрільців
за мелодикою ліричні      та      маршові
за темою
соціально-побутові       розповідають про нелегку долю січових стрільців, висловлюють туга за рідним краєм, за батьками, родиною	героїко-патріотичні              пройняті ідеєю боротьби за незалежну Україну, вірою в неодмінну перемогу хоч би ціною власного життя	жартівливі покликані привнести розвагу в нелегке стрілецьке буття, зняти психологічне напруження.

4. Опрацювання пісні С. Чарнецького  та Г. Труха «Ой у лузі червона калина похилилася»

4.1.Виступ підготовлених  учнів. 

Бібліограф -1.

Степан Миколайович Чарнецький  — український поет і театральний діяч. Народився 21.01.1881  в селі Шмальківцях (тепер Чортківського району Тернопільської області). Селянський син, тринадцята дитина в родині (батько помер ще до його народження), Степан учився у гімназії, звідки був відрахований за зневажливе ставлення до релігії, навчався у реальній школі, політехнічному інституті. Працював інженером-мостобудівником. З 1913 р. — режисер і художній керівник українського театру у Львові. Деякий час працював пресі (газети «Українське слово», «Діло»). З 1939 р. — науковий співробітник бібліотеки АН УРСР у Львові.

У житті не раз доводилося йому скрутно. «Всі дивуються, як він живе і чим живе. Та ніхто не чув ніколи, щоб він жалувався на важкі умови існування… Є в що вдягнутися — добре, нема — обійдеться», — писав про нього П. Карманський.

Щоправда, далеко не вся поетична спадщина його зібрана, вона розсипана по газетах та журналах і ще чекає свого дослідника. Виступав С. Чарнецький також із новелами та фейлетонами, театральними рецензіями, перекладами віршів, п’єс і лібретто опер для театру з німецької та польської на українську мову та з української на польську. Зокрема, сучасники відзначали його майстерний польський переклад вірша І. Франка «Як почуєш вночі…».

Помер С. Чарнецький 2 жовтня 1944 року у Львові.

Бібліограф -2. Отець Трух Григо́рій Андрі́й  народився 19 лютого 1894, с. Гірне, Стрийський район, Львівська область — український галицький військовик (командант сотні УСС), згодом церковний діяч, священик-василіянин (з 1926 р.) 

У 1914 році закінчив гімназію і з початком війни вступив до Українських Січових Стрільців. Був командантом чоти у сотні Дмитра Вітовського, провідником  розвідувальних  стеж  у  Карпатах.

В бою під Потуторами на Бережанщині  30 вересня 1916 року врятувався з однією чотою з оточення. Восени 1917 року був у званні поручника командантом сотні Легіону УСС.                                                                                                          

Через рік брав участь у листопадовому чині — встановленні української влади у Львові, коли виникла Західно-Українська Народна Республіка.  Після окупації краю поляками прийняв монаший чин. Як священик діяв у Галичині, на Холмщині і (з 1932 р.) в США й Канаді.

Є одним  з  авторів  слів  славню  (гімну)  Українських січових  стрільців   «Червона калина».

Помер в Ґрімсбі (Онтаріо).

 

4.2 Робота з підручником.  Прочитайте  с.45  та дайте відповідь  на питання. Як трапилося, що у пісні «Ой у лузі червона калина похилилася»

 2 автори?

4.3. Прослухайте аудіозапис пісні.

• Який народний рослинний символ використав автор вірша?
• Виразне читання вірша.

4.4. Заповнення паспорту вірша

Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.

Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України.

 Основна думка: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси січових стрільців-захисників.

Художні особливості поезії:

• повторення:

«А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;

• метафора: «Україна зажурилася»;
• звертання: « червона калино», «славна Україно»;
• епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»;
• риторичні оклики:

      «А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»;
      «То прославить по всій Україні січових стрільців!».

5. Фронтальна бесіда за змістом  поезії.

1. Через яку причину, на вашу думку, Україна зажурилася?

2. Який  символ використав поет?  Які ще образи-символи вам відомі? (Верба, вогонь…)
3. Поясни рядки з твору: «Не журися, славна Україно, маєш добрий рід».
4. З яким ворогом і за що борються січовики?
5. Як січовики намагаються розвеселити Україну? Як  про це сказано у творі?
6. Чим прославилися січові стрільці?

 V. Закріплення вивченого матеріалу

 1. Розв’язування тестових завдань

«Ой у лузі червона калина похилилася»

 1. Україна зажурилася:

а) бо нічим прожити;
б) за ув’язненими українцями у московських кайданах;
в) за січовиками, що померли в боротьбі з москалями.

2. Калина має білий цвіт, а Україна:

а) багато золотих ланів;
б) добрий рід;
в) чарівну вроду.

3. Як названо битву українців з москалями?

а) жорстокою;
б) кривавою;
в) смертельною.

4. «Гей, у полі … золотистий лан…….

а) жита;
б) вівса;
в) пшениці.

5. Буйний вітер «повіє з широких степів»:

а) і відразу зміняться погодні умови;
б) прославить по всій Україні січових стрільців;
в) розгоне темні хмари на небі.

6. Що будуть зберігати нащадки України?

а) стрілецьку славу;
б) білий цвіт калини;
в) калину, щоб вона не хилилася.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 

2. Робота на картках

 Картка № 1

1. Вмотивуйте, чому січові стрільці, захищаючи рідний край, народ, не жаліли свого здоров’я і навіть життя. Обґрунтуйте власну думку, посилаючись на зміст твору С.  та Г. Труха «Ой у лузі червона калина похилилася».

2. Чому і для чого ми повинні пам’ятати історію рідного краю і тих, хто її творив? Доведіть це на прикладі пісні С. Чарнецького та Г. Труха  «Ой у лузі червона калина похилилася».

 Картка № 2

1. З якою метою, на ваш погляд, С. Чарнецький  та  Г. Трух

Написали  пісню «Ой у лузі червона калина похилилася»? Чи тільки для уславлення січових стрільців? Власні міркування обґрунтуйте.

2. Кого називають автори у творі «Ой у лузі червона калини похилилася» займенником «ми»?

а) Слов’ян;
б) українців;
в) січових стрільців.

 Картка № 3

1.Доведіть, що  твір «Ой у лузі червона калини похилилася» С. Чарнецького та Г. Труха  - пісня літературного походження.

2. Стрільці українські намагаються Україну ( «Ой у лузі червона калина похилилася»):

а) зробити багатою;
б) розвеселити і возвеличити;
в) уквітчати калиновим цвітом.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності

  VІІ. Рефлексія

  1. Що пізнавального  для вас було на уроці?

 2. Який вид роботи був найцікавіший?

 3. Що видалося важким і нецікавим?

 VII. Домашнє завдання

1. Підготувати повідомлення про січових стрільців
2. Виразне читання пісні «Ой у лузі червона калини похилилася»                      С. Чарнецького та Г. Труха .
3. Малюнок до пісні (за бажанням).