Урок "Сучасне світове господарство"

Урок 5 ____________________   клас_________________    дата____________________

Тема  Сучасне світове господарство. Етапи формування світового господарства Поняття «спеціалізація міста (району, регіону, країни)», «міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок».

Мета: формувати в учнів систему уявлень про поняття "світове господарство", "міжнародний поділ праці", "всесвітня інтеграція"; систематизувати знання учнів про закономірності розвитку світового господарства та його структуру; розвивати навички роботи з картою та комп'ютером; сприяти розвитку глобального світосприйняття учнів; формувати  комунікативні, інформаційні, полікультурні, соціальні компетентності; сприяти розвитку економічного мислення учнів; виховувати пізнавальний інтерес до предмету.

Тип уроку Урок формування знань, умінь та навичок

Обладнання: політична карта світу, атласи, Інтернет - ресурси

Організаційний момент

 Мотивація навчальної діяльності

Природа неоднаково наділила країни світу своїми багатствами. Крім природних ресурсів кожна країна має певні соціальні та куль­турні особливості, своєрідне географічне положення, природні умови. Всі ці чинники ведуть до розвитку тих галузей господар­ства, що є найбільш вигідними та прибутковими. З давніх часів на­віть величезні імперії не могли повністю забезпечити себе всіма необхідними товарами та послугами (пригадайте мандрівки євро­пейців за спеціями в Індію). Унаслідок цього виникала потреба завозити з інших країн товари, яких бракувало, та з’явилася мож­ливість продавати в інші країни надлишок своїх товарів. Торгівля між країнами обумовила встановлення стійких різнобічних взаємозв’язків між ними та утворення світового господарства.

Світове господарство стосується кожного з нас безпосередньо. Ми користуємося речами, виготовленими в Туреччині, Польщі, Китаї, країнах Європи, п’ємо каву з Бразилії, чай з Індії. В Україні чимало вітчизняних товарів містять складові, вироблені за її межами. Світове господарство пройшло тривалий шлях свого розви­тку й у наш час ще продовжує змінюватися. Які особливості має сучасне світове господарство та які чинни­ки на нього впливають, ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.

 Вивчення нового матеріалу

       Світове господарство — це система взаємозалежних національних економік, пов’язаних між собою різними формами міжнародних економічних відносин. Світове господарство пройшло тривалий шлях свого розвитку, продовжує змінюватися й у наші дні. Відповідно в історії розвитку світового господарства виділяють певні його етапи

Етапи розвитку світового господарства

1. Привласнювальне господарство. У той час людина насамперед дбала про добування харчів, тому основними видами господарської діяльності були полювання, рибальство, збір диких плодів та ягід, бортництво. На цьому етапі людина була частиною природи і майже не завдавала їй помітної шкоди. Для суспільного устрою характерна родова община з рівністю всіх її членів.
2. Аграрне господарство. від неоліту(5 тис. років до н.е.) до Нового часу (кінець ХV — середина ХVІІІ ст.)

Основним видом діяльності людини залишалось отримання харчів, але вони не вилучались з

дикої природи, а вироблялись. Відповідно з’являється новий вид людської діяльності — виробництво. Провідним видом стає сільське господарство. Ремесла й торгівля, що зародилися, тільки обслуговували його. Для суспільного устрою характерні нерівність і експлуатація людини людиною, панують рабовласництво, потім феодалізм. Активна господарська діяльність людини сприяла загостренню екологічної ситуації.

3. Індустріальне господарство 70-80 рр. ХVІІІ ст.) —70-ті рр. ХХ ст. Провідним видом економічної діяльності стає промисловість. Розвиток товарного виробництва визначався орієнтацією на виготовлення продукції для її продажу й отримання прибутків.

Підприємці увесь час прагнуть здешевити виробництво, залучити ресурси як власних країн, так й інших. Відповідно країни поділяються на колонії, що постачають ресурси, та метрополії, які ці ресурси переробляють. Розширення виробництва товарів і послуг приводить до формування суспільства споживання. Суспільний устрій — капіталізм і соціалізм. Інтенсивний розвиток господарства призводить до значного погіршення екологічної ситуації

4. Постіндустріальне господарство

• Проблемне запитання. У середині минулого століття важливими  постачальниками  продукції  рослинництва  (у  першу  чергу  зерна) були деякі азіатські та африканські країни, а покупцями — країни Західної  Європи.  В  останні  десятиліття  ситуація  змінилась  —  основними  покупцями  зерна  є  азіатські  та  африканські  країни,  а  постачальниками — країни Європи, США, Австралія. Цим би ви пояснили ці зміни?

ПОНЯТТЯ «СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ МІСТА (РАЙОНУ, РЕГІОНУ, КРАЇНИ). У господарстві будь-якої країни, регіону, міста виділяються дві групи видів економічної діяльності: спеціалізації і обслуговуючі. Види спеціалізації відіграють провідну роль у структурі господарства країн і регіонів. Їх ще називають профілюючими видами економічної діяльності,міжнародного (міжрайонного) значення.

Спеціалізація країн і регіонів (міст) — результат територіального поділу праці. Вона обумовлена вдалим використанням сприятливих історичних, економічних, природних та інших умов. Це дає можливість виробляти певні види продукції в кількості, що значно перевищує місцеві потреби, при порівняно низьких витратах праці. Відповідно з’являється можливість розвивати такі види економічної діяльності, продукція яких конкурентоспроможна на зовнішньому (внутрішньому) ринку і переважно орієнтована на вивіз.

Практичне завдання 1.

 Клас поділяється на чотири групи. На екрані написані назви виробів: легковий автомобіль, мобільний телефон, розчинна кава, готель на пляжному курорті.

Кожна група отримує по одному виробу, а також роздатковий матеріал «Світові ресурси». Їм потрібно вирішити, в якій країні заснувати свої виробництва. Потрібно обрати одну із чотирьох запропонованих країн: Південна Корея, Болгарія, Німеччина, Бразилія. Час на виконання – 5 хв.  Після того, як групи виконають цю вправу, вони мають доповісти класу про свої результати. Відповідь повинна бути чітко обґрунтована – вказано причини розміщення даних товарів в певних країнах.

Практичне завдання 2.

Учні об’єднуються у групи:

І група отримує папір, ножиці і кольорові олівці;

ІІ група отримує папір, ножиці і клей;

ІІІ група отримує гроші.

Один учень, який вміє малювати, отримує гроші, а інший, який не вміє малювати, отримує папір і олівці. Це окрема група (з двох учнів), яка ізольована від інших (з іншими групами не обмінюється нічим).

Завдання. Для І-ІІ груп зробити гарну квітку (щоб її купили) і красиву коробочку з паперу.

Через кілька хвилин ІІІ група купляє товар. Він вибирає кращий. Кращу квітку зроблять (намалюють) учні І групи (бо мають олівці; вирізана з паперу не така гарна), кращу коробочку зробить ІІ група (бо в них є клей).

Висновок: кожна країна могла б виробляти всі товари, але найкращі вони будуть у тих країнах, де для цього є кращі умови.

Група з двох учнів обмінюються ресурсами: той учень, який не вміє малювати продає олівці і папір тому учневі, який уміє малювати.

Висновок: одні країни спеціалізуються на експорті сировини, а інші, де вищий науковий потенціал, на виробництві готової продукції. Наявність сировини – не єдиний чинник визначення спеціалізації країни.

Географічний поділ праці проявляється:

1)    у формуванні господарської  спеціалізації території (тобто виробництво певної продукції, призначеної для вивозу на інші території). За певними територіями закріплюються ті галузі спеціалізації , для яких тут існують найкращі природні та соціально – економічні умови;

2)    у товарному обміні між територіями (тобто вивезення продукції галузей спеціалізації та ввезення продукції інших галузей). При цьому завозиться продукція, виробництво якої на даній території неможливе, недоцільне  або недостатнє для  власних потреб.

       “Обличчя”  країни у МПП визначають галузі спеціалізації, продукція яких значною мірою зорієнтована на експорт (вивезення в інші країни).

Спеціалізація зумовлюється різними економічними й природними чинниками, які доцільно згрупувати в таблицю:

Чинники географічного поділу динамічні, вони варіюють, змінюються, залежно від цього поступово змінюється і спеціалізація країн. Таким чином формується світове господарство.

Узагальнення знань

5. Визначте обличчя України (галузі спеціалізації ) у міжнародному поділі праці. 

Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал параграфа 5.
2. Користуючись картами шкільного атласу, визначте країни, що спеціалізуються

на виробництві: риби, алмазів, кави, нафти, бавовни, годинників, вовни, парфумів, літаків.

3. Нанесіть на контурну карту країни-лідери у зовнішній торгівлі та за картами

атласу встановіть, яку продукцію вони експортують.

Додаток 1

СВІТОВІ РЕСУРСИ  Республіка Корея

Республіка Болгарія

\

Федеративна Республіка Бразилія