Урок розкриває поняття "світове господарство", "міжнародний поділ праці", "всесвітня інтеграція" пояснює закономірності розвитку світового господарства та його структуру. В ході уроку дається характеристика поняття "спеціалізація міста, району". Урок містить практичні завдання, виконання яких покращує сприйняття інформації про спеціалізацію та географічний поділ праці.
Урок 5 ____________________ клас_________________ дата____________________
Тема Сучасне світове господарство. Етапи формування світового господарства Поняття «спеціалізація міста (району, регіону, країни)», «міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок».
Мета: формувати в учнів систему уявлень про поняття "світове господарство", "міжнародний поділ праці", "всесвітня інтеграція"; систематизувати знання учнів про закономірності розвитку світового господарства та його структуру; розвивати навички роботи з картою та комп'ютером; сприяти розвитку глобального світосприйняття учнів; формувати комунікативні, інформаційні, полікультурні, соціальні компетентності; сприяти розвитку економічного мислення учнів; виховувати пізнавальний інтерес до предмету.
Тип уроку Урок формування знань, умінь та навичок
Обладнання: політична карта світу, атласи, Інтернет - ресурси
Організаційний момент
Мотивація навчальної діяльності
Природа неоднаково наділила країни світу своїми багатствами. Крім природних ресурсів кожна країна має певні соціальні та культурні особливості, своєрідне географічне положення, природні умови. Всі ці чинники ведуть до розвитку тих галузей господарства, що є найбільш вигідними та прибутковими. З давніх часів навіть величезні імперії не могли повністю забезпечити себе всіма необхідними товарами та послугами (пригадайте мандрівки європейців за спеціями в Індію). Унаслідок цього виникала потреба завозити з інших країн товари, яких бракувало, та з’явилася можливість продавати в інші країни надлишок своїх товарів. Торгівля між країнами обумовила встановлення стійких різнобічних взаємозв’язків між ними та утворення світового господарства.
Світове господарство стосується кожного з нас безпосередньо. Ми користуємося речами, виготовленими в Туреччині, Польщі, Китаї, країнах Європи, п’ємо каву з Бразилії, чай з Індії. В Україні чимало вітчизняних товарів містять складові, вироблені за її межами. Світове господарство пройшло тривалий шлях свого розвитку й у наш час ще продовжує змінюватися. Які особливості має сучасне світове господарство та які чинники на нього впливають, ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.
Вивчення нового матеріалу
Світове господарство — це система взаємозалежних національних економік, пов’язаних між собою різними формами міжнародних економічних відносин. Світове господарство пройшло тривалий шлях свого розвитку, продовжує змінюватися й у наші дні. Відповідно в історії розвитку світового господарства виділяють певні його етапи
Етапи розвитку світового господарства
Основним видом діяльності людини залишалось отримання харчів, але вони не вилучались з
дикої природи, а вироблялись. Відповідно з’являється новий вид людської діяльності — виробництво. Провідним видом стає сільське господарство. Ремесла й торгівля, що зародилися, тільки обслуговували його. Для суспільного устрою характерні нерівність і експлуатація людини людиною, панують рабовласництво, потім феодалізм. Активна господарська діяльність людини сприяла загостренню екологічної ситуації.
Підприємці увесь час прагнуть здешевити виробництво, залучити ресурси як власних країн, так й інших. Відповідно країни поділяються на колонії, що постачають ресурси, та метрополії, які ці ресурси переробляють. Розширення виробництва товарів і послуг приводить до формування суспільства споживання. Суспільний устрій — капіталізм і соціалізм. Інтенсивний розвиток господарства призводить до значного погіршення екологічної ситуації
4. Постіндустріальне господарство
ПОНЯТТЯ «СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ МІСТА (РАЙОНУ, РЕГІОНУ, КРАЇНИ). У господарстві будь-якої країни, регіону, міста виділяються дві групи видів економічної діяльності: спеціалізації і обслуговуючі. Види спеціалізації відіграють провідну роль у структурі господарства країн і регіонів. Їх ще називають профілюючими видами економічної діяльності,міжнародного (міжрайонного) значення.
Спеціалізація країн і регіонів (міст) — результат територіального поділу праці. Вона обумовлена вдалим використанням сприятливих історичних, економічних, природних та інших умов. Це дає можливість виробляти певні види продукції в кількості, що значно перевищує місцеві потреби, при порівняно низьких витратах праці. Відповідно з’являється можливість розвивати такі види економічної діяльності, продукція яких конкурентоспроможна на зовнішньому (внутрішньому) ринку і переважно орієнтована на вивіз.
Практичне завдання 1.
Клас поділяється на чотири групи. На екрані написані назви виробів: легковий автомобіль, мобільний телефон, розчинна кава, готель на пляжному курорті.
Кожна група отримує по одному виробу, а також роздатковий матеріал «Світові ресурси». Їм потрібно вирішити, в якій країні заснувати свої виробництва. Потрібно обрати одну із чотирьох запропонованих країн: Південна Корея, Болгарія, Німеччина, Бразилія. Час на виконання – 5 хв. Після того, як групи виконають цю вправу, вони мають доповісти класу про свої результати. Відповідь повинна бути чітко обґрунтована – вказано причини розміщення даних товарів в певних країнах.
Практичне завдання 2.
Учні об’єднуються у групи:
І група отримує папір, ножиці і кольорові олівці;
ІІ група отримує папір, ножиці і клей;
ІІІ група отримує гроші.
Один учень, який вміє малювати, отримує гроші, а інший, який не вміє малювати, отримує папір і олівці. Це окрема група (з двох учнів), яка ізольована від інших (з іншими групами не обмінюється нічим).
Завдання. Для І-ІІ груп зробити гарну квітку (щоб її купили) і красиву коробочку з паперу.
Через кілька хвилин ІІІ група купляє товар. Він вибирає кращий. Кращу квітку зроблять (намалюють) учні І групи (бо мають олівці; вирізана з паперу не така гарна), кращу коробочку зробить ІІ група (бо в них є клей).
Висновок: кожна країна могла б виробляти всі товари, але найкращі вони будуть у тих країнах, де для цього є кращі умови.
Група з двох учнів обмінюються ресурсами: той учень, який не вміє малювати продає олівці і папір тому учневі, який уміє малювати.
Висновок: одні країни спеціалізуються на експорті сировини, а інші, де вищий науковий потенціал, на виробництві готової продукції. Наявність сировини – не єдиний чинник визначення спеціалізації країни.
Географічний поділ праці проявляється:
1) у формуванні господарської спеціалізації території (тобто виробництво певної продукції, призначеної для вивозу на інші території). За певними територіями закріплюються ті галузі спеціалізації , для яких тут існують найкращі природні та соціально – економічні умови;
2) у товарному обміні між територіями (тобто вивезення продукції галузей спеціалізації та ввезення продукції інших галузей). При цьому завозиться продукція, виробництво якої на даній території неможливе, недоцільне або недостатнє для власних потреб.
Міжнародний поділ праці (МПП) полягає у спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції, її частин, а також послуг і в подальшому товарному обміні ними на світових ринках. |
|
|
Бразилія – кава |
Індія – чай |
|
|
Японія – автомобілі, електротехніка |
|
|
|
Австралія – залізна руда, вовна |
“Обличчя” країни у МПП визначають галузі спеціалізації, продукція яких значною мірою зорієнтована на експорт (вивезення в інші країни).
Спеціалізація зумовлюється різними економічними й природними чинниками, які доцільно згрупувати в таблицю:
Економіко - географічні |
Природні |
· економіко – географічне положення, транспорт; · трудові ресурси (кількість, навички, віковий склад, кваліфікація) |
· природні умови (рельєф, клімат, сонячна радіація); · природні ресурси (мінеральні, водні, земельні, біологічні) |
Чинники географічного поділу динамічні, вони варіюють, змінюються, залежно від цього поступово змінюється і спеціалізація країн. Таким чином формується світове господарство.
Узагальнення знань
1. Чому жодна держава світу в сучасних умовах не може існувати ізольовано?
2. Чому деякі галузі господарства недоцільно розвивати на певних територіях?
3. В межах яких територій відбувається міжрайонний поділ праці?
4. Яким чином впливає географічне положення на міжнародний поділ праці?
5. Визначте обличчя України (галузі спеціалізації ) у міжнародному поділі праці.
Домашнє завдання
на виробництві: риби, алмазів, кави, нафти, бавовни, годинників, вовни, парфумів, літаків.
атласу встановіть, яку продукцію вони експортують.
Додаток 1
СВІТОВІ РЕСУРСИ Республіка Корея
Територія |
99,646 км² |
Клімат |
помірний мусонний; на півдні – субтропічний |
Рельєф |
гориста країна, 25 % – рівнини |
Мінеральні ресурси |
родовища вугілля, залізних, марганцевих, мідних, свинцево-цинкових, вольфрамових, молібденових і інших. руд, родовища неметалічних корисних копалин та нерудних будівельних матеріалів |
Джерела енергії |
кам'яне вугілля |
С/г угіддя |
21 % |
Населення |
49.044.790 |
Густота |
493 чол./км² |
Щорічний приріст населення |
0,578% |
Кількість населення віком до 15 років |
25 % |
Рівень письменності |
98 % |
Валюта |
південнокорейський вон (KRW) |
ВВП |
$1,276 трильйонів |
ВВП на душу населення |
$26.277 |
ІРЛП |
0,912 |
Відсоток працівників, зайнятих у с/г |
6,4% |
Відсоток працівників, зайнятих у промисловості |
26,4% |
Відсоток працівників, зайнятих у сфері послуг |
67,2% |
Експорт |
напівпровідники, автомашини, комп'ютери, сталь, суднобудівна продукція, нафтопереробна продукція. |
Імпорт |
машини та механізми, електроніка, транспортне обладнання, технічна олія, сталь, органічні хімікати, пластик. |
Республіка Болгарія
Територія |
110 910 км² |
Клімат |
помірний континентальний |
Рельєф |
рівнини, гори |
Мінеральні ресурси |
невеликі: лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді, кам'яне вугілля, природний газ |
Джерела енергії |
кам'яне вугілля |
С/г угіддя |
53 % |
Населення |
7 450 349 |
Густота |
69,5 чол./км² |
Щорічний приріст населення |
-0,79% |
Кількість населення віком до 15 років |
13,8 % |
Рівень письменності |
98 % |
Валюта |
лев (BGN) |
ВВП |
$93.805 млрд. |
ВВП на душу населення |
$ 12 372 |
Відсоток працівників, зайнятих у с/г |
28% |
Відсоток працівників, зайнятих у промисловості |
55% |
Відсоток працівників, зайнятих у сфері послуг |
17% |
Експорт |
сільськогосподарська продукція, кам'яне вугілля, вантажопідйомне обладнання, туристичні послуги. |
Імпорт |
енергоносії. машини та механізми, електроніка, транспортне обладнання, метали. |
\
Федеративна Республіка Бразилія
Територія |
8 514 877 км² |
Клімат |
екваторіальний, субекваторіальний, тропічний |
Рельєф |
низовини, плоскогір'я |
Мінеральні ресурси |
нафта, природний газ, вугілля, руди чорних і кольорових металів, гірський кришталь, бітумінозні сланці |
Джерела енергії |
нафта, природний газ, кам'яне вугілля, гідроресурси |
С/г угіддя |
33 % |
Населення |
188 078 227 |
Густота |
21чол./км² |
Щорічний приріст населення |
1,04 % |
Кількість населення віком до 15 років |
25,8 % |
Рівень письменності |
86,4 % |
Валюта |
лев (BGN) |
ВВП |
$ 1,803 трлн. |
ВВП на душу населення |
$10 073 |
Відсоток працівників, зайнятих у с/г |
30% |
Відсоток працівників, зайнятих у промисловості |
55% |
Відсоток працівників, зайнятих у сфері послуг |
15% |
Експорт |
авіаційна техніка, кава, транспортні засоби, соя, залізна руда, помаранчевий сік, сталь, тканини, взуття, електроапаратура та цукор. |
Імпорт |
промислова сировина (нафта, вугілля, кольорові метали), машини й обладнання, хімічні продукти, напівфабрикати, зерно. |