Тема. Що за людина Фауст? Суперечливість натури Фауста?
Мета: узагальнити спостереження за головними героями трагедії Й.Гете «Фауст», висвітлити суперечливість натури Фауста; розвивати аналітичне мислення, творчі здібності учнів; виховувати в учнів потребу критичного ставлення до себе, прагнення до внутрішнього самопізнання, культуру спілкування.
Тип уроку: урок-суд (рольова гра)
Хід уроку.
І. Слово вчителя.
Настав час підбити підсумки нашої роботи над трагедією Й.Гете «Фауст», дати відповідь на запитання: «Що за людина Фауст? Яка роль в його житті Мефістофеля? Хто винен у трагедії? Хто повинен відповідати перед законом?
Перш ніж передати слово слідству, давайте з’ясуємо, що собою являє автор?
Автор. Повідомлення учня у ролі автора.
Учитель. У Гете є власна думка щодо свого героя, а у слідства є справа, порушена проти Мефістофеля. Надаємо слово слідству.
ІІ. Судовий процес.
Суддя. Сьогодні у літературному суді пропонуємо заслухати справу пана Мефістофеля. Під час вивчення справи слідство намагалося розкрити таємницю Мефістофеля, розгадати таємничі речі.
Слідством установлено, що Мефістофель, будучи досить спостережливим, добре розбирається в людях, але приносить їм нещастя. Він втрутився в людське життя, це призвело до трагедії. Цього стало достатньо, щоб передати справу до суду.
У судовому засідання приймають участь: прокурор, потерпілий Фауст, адвокат та його підсудний Мефістофель, свідки.
Прошу прокурора висунути обвинувачування до підсудного.
Прокурор. Ваша честь, на лаві підсудних Мефістофель. Цей чоловік винний у скоєнні навмисного злочину, тобто втручання у життя іншого чоловіка з своїх корисних цілей. Мефістофель не давав спокою своїй жертві, навмисно пропонував Фаусту все, щоб заволодіти його душею. Його мета - творити зло на землі. Таким чином, це зла, хитра, підступна людина, яка заради своєї мети ладна на все. Мефістофель заслуговує на покарання по закону за статтею 68 кожен зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Суддя. Підсудний чи визнаєте Ви себе винним?
Мефістофель. Ні. Угода була добровільною. Всі зобов’язання були виконані.
Адвокат. Насамперед, я хочу зауважити, що мій підзахисний не за своєї волі робить такі необдумані вчинки. Не забувайте, він диявол, по-перше, а по-друге, як було ним зазначено, угода була добровільною.
Суддя. Потерпілий Фауст, чи Ви свідомо усвідомлювали умови з боку підсудного Мефістофеля?
Фауст. Так, але я навіть гадки не мав, що це настільки небезпечно, що від цього страждатимуть мої близькі і не лише вони. Я в житті досяг всього сам, це було ще одне моє відкриття… Так я гадав…, але це була найбільша помилка.
Адвокат. Чому, на Вашу думку, мій підзахисний обрав саме Вас?
Фауст. Цього мені невідомо.
Адвокат. А мені здається, що саме Ви цінуєте більше багатство та владу ніж тих, хто Вас оточує
Суддя. Переходимо до допиту потерпілих. Запрошуємо першого свідка – Маргариту. В залі суду Ви повинні говорити правду, так як несете повну відповідальність за свої слова. Розкажіть суду по суті справи.
Маргарита. Потерпілого я знаю давно, але останнім часом він змінився не на краще. Причина цьому мені невідома, мені здавалося, що в його душу вселився диявол. Підсудного я бачу вперше
Прокурор. Чи завдавав Вам хтось із присутніх моральної шкоди?
Маргарита. У мене загинула дитина. Чия у цьому провина поки що загадка. Я нікому тепер не вірю.
Адвокат. У мене немає питань до свідка.
Прокурор. Немає питань до свідка.
Суддя. Прошу викликати свідка – Марту.
Я попереджую Вас про те, що за неправдиві свідчення, Ви несете кримінальну відповідальність. Питання прокурора.
Прокурор. Що Вам відомо про діяння Мефістофеля?
Марта. З Мефістофелем я познайомилася у Маргарити. Він розповів про смерть мого чоловіка та про те, що він не залишив мені спадку. Спочатку я не повірила в його розповідь, навіть назвала його чортом. Він на це не образився і це мене здивувало.
Прокурор. Це ще один доказ хитрощів та підступності підсудного. До свідка у мене запитань немає
Адвокат. Чому про свої підозри Ви не попередили Маргариту або когось іншого.
Марта. Я не бачила у цьому необхідність.
Адвокат. У мене питань немає.
Суддя. Гадаю слідство можна завершити. Переходимо до обговорення. Слово прокурора.
Прокурор. Провина підсудного повністю доведена. Мефістофель скоїв злочин, за який повинен відповідати перед законом. Тому він заслуговує на покарання моральне та юридичне.
Суддя. Слово адвоката.
Адвокат. Шановний суддя, докази, які були представлені прокурором та свідчення свідків, підтверджують невинність мого підзахисного. Вам вирішувати його долю, але зважте на терезах провину мого підзахисного та потерпілого вона, на мій погляд, буде рівною.
Суддя. Засідання літературного суду завершено. Рішення суду за учнями класу.