Світ на межі двох тисячоліть.
Глобальні проблеми сучасності.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Глобальні проблеми
ПЛАН
1. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та шляхи їх вирішення.
2. Міжнародний тероризм – одна з найболючиших проблем сучасності.
1. Глобальними називаються проблеми, що зачинають життєво-важливі інтереси всіх народів та країн світу і породжені загальними законами існування й розвитку людства. До глобальних проблем відносяться проблеми війни і миру, економічної відсталості багатьох країн світу, катастрофічне забруднення навколишнього середовища, повітря та світового океану, вичерпання природних ресурсів, поширення ряду нових захворювань, енергетична, сировинна, продовольча, демографічна ситуації.
Головним шляхом вирішення проблеми війни і миру є не нарощування військового потенціалу, як це вважалося раніше, а політика розумної достатності, довіра між країнами і народами, здоровий глузд в міжнародних відносинах. Зараз обов’язково необхідний перехід від мілітаризації економіки, чим грішать майже всі країни, до економіки роззброєння, випуску мирної продукції.
Екологічна проблема також має своє вирішення. Воно полягає у екологічній переорієнтації виробництва, здійсненні екологічної революції, створенні екологічно чистих технічних систем. Вкрай необхідно міжнародне співробітництво у забороні випуску деяких видів продукції, наприклад фреонів. Вагому роль повинна відігравати державна екологічна політика. Необхідно дотримуватися екологічних стандартів чистоти води і повітря, раціонально споживати електроенергію. Треба також посилити екологічне виховання громадян.
Для розв’язання продовольчої проблеми необхідні ефективні біотехнології, впровадження передової техніки, високоврожайних культур, стійких до шкідників, розвиток високопродуктивного тваринництва.
Для розв’язання енергетичної проблеми необхідний швидкий пошук нових джерел енергії, а головне сонячної. Перед людством постало важке завдання навчитись використовувати екологічно чисті і дешеві альтернативні види енергії – атомну, енергію морів, океанів.
Ресурсну проблему можливо розв’язати, здійснюючи природоохоронні та природовідтворюючі заходи, налагоджуючи безвідходне виробництво, зменшуючи матеріаломісткість продукції. Також вирішить проблему освоєння світового і космічного океанів.
Для ефективного вирішення усіх глобальних проблем, у тому числі для боротьби з невиліковними хворобами (такими, як СНІД), з міжнародною злочинністю необхідно об’єднати міжнародні зусилля.
2. Напередодні третього тисячоліття особливу небезпеку для здоров’я і життя людей становлять наркотики і тісно пов’язана з ними міжнародна злочинність. Поширення вживання наркотиків набрало планетарних масштабів. основними постачальниками опіумних наркотиків є країни Південно-Східної Азії (трикутник на стику Лаосу, Таїланду і Бірми), а також Колумбія. В останні роки окремі наркотичні речовини виготовляють в лабораторних умовах в індустріально-розвинутих країнах. Окремі «наркокоролі», володіючи сотнями мільйонів доларів, навіть формують свої армії і партизанські загони, корумпують державних чиновників і службовців, намагаються стати політичними лідерами, щоб максимально легалізувати свій злочинний промисел. Сильні позиції наркоторговці мають у Колумбії, Бірмі, Таїланді, Панамі.
Ще більше загострилась у другій половині ХХ ст. боротьба з тероризмом. Тероризм у ХХ ст. був зведений окремими політичними партіями і державами у ранг повсякденної політики. Його жертвами ставали не тільки монархи, керівники урядів, політичні лідери, державні чиновники, а й діячі культури, мистецтва, спортсмени і пересічні громадяни. Лише у другій половині ХХ ст. жертвами терору стали: Генеральний секретар ООН Д.Я. Гаммаршельд, у США – президент Дж.Кеннеді та його брат, сенатор Р.Кеннеді, борець за громадські права Мартін Лютер Кінг, в Індії - прем’єр-міністр Індіра Ганді, її син, колишній прем’єр-міністр Раджив Ганді, король Саудівської Аравії Фейсал, прем’єр-міністр Швеції У.Пальме, президент Єгипту Анвар Садат, прем’єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін. Тероризм набрав широких масштабів і особливо загрозливих форм у Європі, Африці, на Близькому Сході, в латинській Америці.
Інакше як державним тероризмом не можливо назвати дії президента Югославії С.Мілошевича у другій половині 90-х років по відношенню до сербських албанців.
У другій половині ХХ ст. виникли національні й міжнародні терористичні організації. З 60-х років систематичні терористичні акти здійснюють у Північній Ірландії і Великій Британії ІРА (Ірландська республіканська армія), в Іспанії – ЕТА (організація баскських націоналістів).