Богдан ЛЕПКИЙ. Осінь природи і осінь душі ( поетичний цикл «Осінь»).

        

 

\

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ « Ти знаєш, що ти людина?»

Клас. 7-ий, література рідного краю.

 

Тема уроку:

Богдан ЛЕПКИЙ. Осінь природи і осінь душі ( поетичний цикл «Осінь»). Коротко про письменника. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям. Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Ліризм поезій.

 

Мета уроку:

ознайомити учнів із творами письменників про природу;

продовжити формування навичок виразного читання; розвивати творчу уяву й образне мислення;розвивати вміння самостійно працювати з додатковою літературою та Інтернет-потенціалом; розвивати комунікативну культуру учнів, уміння вести дискусію, грамотно аргументуючи свої думки, вислуховувати і брати до уваги думки інших;

виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї; критичне ставлення до власних вчинків.

 

Розвиток компетентностей учнів на уроці.

Художньо-читацька, літературознавча, ціннісно-світоглядна компетентності
Компетенції (індикатори сформованості компетентності)
Знання, розуміння	Уміння	Ціннісні орієнтири
- художньо-естетичного значення творів про природу; - функцій засобів художньої виразності.	- виразно читати поезії; - визначати, як у творі відображено взаємостосунки людини і природи; - визначати ключові слова й фрази, пояснювати доцільність їхнього обрання; - формулювати тему та ідею твору; - визначати проблеми, порушені автором.	- осмислення та сприйняття морально-етичних уроків доброти; - виховання почуття відповідальності, здатності до співпереживання,  вияву милосердя; - сприйняття надбань української культури як особистісно значущих.
Мовленнєво-комунікативна компетентність
Компетенції (індикатори сформованості компетентності)
Знання, розуміння	Уміння	Ціннісні орієнтири
- основних правил комунікації і українського мовленнєвого етикету; - граматично правильної побудови речень та збагачення лексикону учнів.	- формулювати власні запитання до тексту, автора; - брати активну участь у бесіді; - готувати діалогічне (діалог учня-вчителя з однокласниками); - виразно читати вірші напам’ять; - створювати презентації.	- установка до творчості у висловлюваннях; - установка до самостійності й неупередженості висловлювань.
Інформаційно-комунікаційна компетентність
Компетенції (індикатори сформованості компетентності)
Знання, розуміння	Уміння	Ціннісні орієнтири
- програм Microsoft Word, Internet Explorer, Opera, Nero.	- користуватися комп’ютером; - шукати й добирати потрібну інформацію в книгах, мережі Інтернет; - створювати власні мультимедійні презентації.	- розвиток самостійності, креативності, відповідальності.

 

Устаткування уроку. Відеозапис пісні Б. Лепкого «Журавлі», комп’ютерна презентації світлин «Богдана Лепкого», створена учнями в програмі PowerPoint

Тип уроку (за В.Онищуком). Комбінований.

 

Форма уроку.  Урок-фентезі.

 

Міжпредметні зв’язки. Українська мова, образотворче мистецтво, музика, інформаційні комп’ютерні технології.

Методи. Комбінований метод творчого читання і рецепції, тренінговий метод, метод евристики, метод ейдетики, проблемно-пошуковий (з елементами критичного мислення).

 

Прийоми. Вибіркове читання, творчої рецепції (висловлення власної емоційної оцінки прочитаного), ототожнення, евристична бесіда, резюмування, ігровий прийом, мультимедійні презентації, «навчаймося разом».

Попередня підготовка.

На попередньому уроці учням було запропоновано міні-комплекс домашнього завдання:

-   групі «Декламатори»: вибрати твори для обговорення на уроці, навчитися виразно їх читати;

•       підготувати, проконсультуватися з учителем за день до уроку, запитання для бесіди за змістом творів (група «Критики»);
•       підготувати відеозапис пісні Б. Лепкого «Журавлі»;
•       підготувати презентацію в програмі PowerPoint.

 

 

Х і д  у р о к у

І.  Організаційний момент.

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

 Учитель   визначає емоційний стан учнів, очікувані ними результати, допомагає учням усвідомити власну мотивацію за допомогою технології

• «Незакінчені речення».

 Учитель.  Замисліться над темою уроку, поміркуйте, яких навчальних результатів ви прагнете досягти, і закінчіть подані речення.

1. Перед цим уроком я хвилююся, оскільки…

2. На уроці я сподіваюся…

3. Від цього уроку я очікую…

 

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

Учитель.

Гори мої, гори, зелений розмаю,

Хоч вже стільки літ минуло,

Я про вас гадаю.

Бачу кожну стежку, чую кожну річку...

Туга, жаль, сум... і свята Синівська Любов ідуть у парі поетичною творчістю Богдана Лепкого.

Сьогодні на уроці нам випало поринути в історію. Ми побуваємо в  кінці XIX та першій половині XX століття, — бо це той час, коли жив і творив наш земляк Богдан Лепкий. А далі ми поміркуємо над поетичним циклом Майстра " Осінь ".

Запис у зошити теми уроку

Тема уроку «Богдан ЛЕПКИЙ. Осінь природи і осінь душі ( поетичний цикл «Осінь».

ІII.  Актуалізація опорних знань.

Учитель. Слайд 4. Погляньте на цю стареньку, але доглянуту і привітну хатину.. Тут жили надзвичайно добрі, мудрі й чесні люди — родина Лепких. Тут радо приймали гостей як багатих, так і бідних, давали спочинок стом­леним, співчуття і розраду знедоленим. Рід Лепких сягає своїм корін­ням у сиву давнину. Свідченням древності та аристократичності роду Лепких є герб. Слайд 5.

Метод «Прес»

• Погляньте і скажіть, що зображено на ньому?

Хрест, пера, мечі.

• На що, на вашу думку, вказує зображення на гербі хреста?

Хрест вказує на те, що вихідці цього роду були віруючими людьми, багато з них були священиками.

• А зображення пера?

Пера характеризують освіченість роду Лепких, їхню причетність до літературної і творчої діяльності.

• І ось мечі?..

У всі часи Лепкі були громадянами й патріотами, як словом так і мечем вони були готові до захисту рідного краю.

 

Учитель. У тій давній аристократичній родині з'явився на світ хлопчик. Назва­ли його Богданом. Сталося це 4 листопада 1872 року в селі Крогульці, що на Гусятинщині (нині Тернопільська область) в родині сільського священика Сильвестра Лепкого. Слайд 6.

Учитель. А зараз слово беруть літературознавці, вони пригадають нам життє­вий шлях Майстра.

 

Проектна  діяльність.

Озвучення результатів дослідницької діяльності літературознавців.

 

Завдання. Слухаючи розповідь літературознавця, поставити запитання, відповідь на яке розкривала б тему висловлювання.

 

Хлопчик ріс цікавим і допитливим. Уже в 5років він навчився чи­тати. Богдан дуже любив слухати оповідання батька і матері, тіт­ки Дарії, слухав пісень шляхтянки Яницької. Почуті оповідання й пісні розбуджували у хлопця фантазію, а згодом і пошану до усної народної творчості. Виростаючи серед обдарованих дорослих, сам ставав не по роках духовно зрілим. Маленького допитливого хлопчика любили всі. І домашній учитель, і селяни, і всі інші були при­хильні до нього і вибачливі за докучливі питання. В очах Богдана світ виростав як щось велике, повне важливих подій і пригод.

 

Коли Богданові минуло 6 років, він вилетів із родинного гнізда, щоб лише іноді навідуватись у рідну домівку. Широкий світ розкрив перед ним свої обійми. Далі життя протікало між Бережанською гімназією, Поручином та Жуковим, де був на парафії його батько Сильвестр Лепкий. Згодом його життєвий шлях протікає через Ві­день, де навчається живопису; Львів, де вивчає філософію та літературу в університеті; знову повертається у Бережани, тепер — учи­телем української мови.

 

А далі чужина, якої на його долю випало чимало. Спочатку Польща, Краків, де він працює в Ягеллонському університеті, викладаючи ук­раїнську мову. Перша світова війна закинула його в Угорщину, потім потрапляє до Австрії, а згодом до Німеччини (там працює у табо­рах для українських військовополонених, навчаючи їх рідної мови ). З 1925 року знову в Польщі, у Кракові, де проходять останні роки його життя.

Учні озвучують складені питальні речення.

 

Учитель.  Без творчості нашого земляка література буде не­повною, збідненою.

Йому доводилось бути далеко за межами рідної землі, але серцем і ду­шею він завжди був зі своїм народом, а його думки не знали меж і кордонів, як журавлі, і линули піснею...

 

IV.  Сприймання навчального матеріалу.

 

Звучить запис пісні  " Видиш, брате мій... "

https://www.youtube.com/watch?v=2_JkMpO3bgs

 

Учитель. Напевно, кам'яне серце здригнеться, почувши цю пісню. Стільки в ній невимовного болю, бездонного жалю, глибокого відчаю...

• Чи знаєте ви, як виникла ця пісня, яка її доля, хто автор музики?

Пісня народилася в Кракові 1910 року, коли письменник пізнього ве­чора вертався з театру, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Як згадує Б. Лепкий, " вірш склався, немов сам із себе, без мого відома й праці".

13 жовтня 1912 року львівський літературно-мистецький тижневик "Неділя " надрукував вірш "Видиш, брате мій..." за підписом "Нестор ".

 

Учитель. Справді, так народився текст, якому через кілька років, у період крово­пролитної першої світової війни, судилося стати народною піснею, сум­ним акордом пролунати по українській землі і за її межами.

• Назвіть ім'я автора музики.

Саме на хвилі трагічних подій першої світової війни виникла мело­дія до вірша, створена братом поета Левком Лепким.

• Скажіть, що найголовніше хотів передати поет словами вірша?

Сум, щем у серці від болю за тих, хто втрачає найдорожче в сві­ті — Батьківщину.

Поет хотів передати велику любов до свого народу, до тих скрив­джених і знедолених, які змушені були розпливатися, як журавлі, у сірій мряці під чужим небом. Ця пісня — про їхню муку, їхній біль; про муку і біль кожного, хто втрачає Вітчизну.

 

Учитель. От ми і пригадали, а одночасно познайомились з однією із поезій цик­лу " Осінь " — це вірш " Журавлі ".

І звичайно, після сказаного, навряд чи можна заперечувати, що даний цикл — один із ключових у поезії Богдана Лепкого. Він чи не най­точніше передає душевну тривогу митця, в серце якого запав глибокий смуток.

Осінь у віршах Лепкого — це не просто пора року, це стан його пора­неної душі, яка жадала б світла і тепла, але приречена невблаганною долею на скорботу і гіркий сум.

Цикл " Осінь " нерозривно зв'язує сучасне поета з минулим і майбут­нім. Поринаючи у мрії і спогади, художник прискіпливо оцінює той без­жалісний у своїй швидкоплинності рух, ім'я якому — життя.

Слухаймо живе слово Поета. Читаймо і сприймаймо Поета...

 

Учень читає напам'ять вірш

^" Останній птах в вирій летить"

 

Учитель. Саме цей вірш і визначає загальний настрій циклу. Вже тут з'являють­ся слова, які можна вважати опорними у тлумаченні поетом змісту по­няття "осінь".

• Якому слову відведено головну смислову увагу?
  Це слово "останній",яке повторюється в двох
  початкових рядках вірша. Використано худож­ній прийом — анафору.
• Які ознаки осені, відтворені автором, ви помітили?
  Зачитуються перші три рядочки поезії.
• Яка вражальна ознака осені передана автором?
  Сум, спокій, "цить.

Тепер спокій настане..."

• Із чим порівнює автор зав'ядання у природі?
  Зав'ядання у природі автор порівнює із боротьбою зі смертю.

Так, природа все ще шукає "прожитку собі", але вона не здатна протистояти володарці — осені, що безжально здирає цвіт з краси, при­мушує все марніти і конати.

Учитель. Але поезія — це завжди умовності, паралелі, асоціації, тому тут не тільки світ природи, але й етапи життя людини.

• Чи переконує нас поет у тому, що у природі все має свій вічний порядок, все підпорядковано певним законам, які порушувати  нікому не вдається?

Зачитуються останні три рядки поезії.

 

Учитель. І як би не було боляче це промовити поету, але осінь для нього пе­ретворюється на символ смерті. І все ж це, як бачимо, не добровільне відречення від життя — це нездоланний біль і смуток. Осінь... Ось уже спохмурніло, насупилось, стало свинцево-сірим не­бо. Потекли з нього ниточки осіннього дощу. Зранку мряка сльозилася, потім порошила мжичка, за нею посипався мачкастий дощик. Після того залопотів рівний дощ, а тоді хлющ уперіщив, мало не злива. Зда­ється, "відчинились небесні шлюзи".

 

Учень читає напам'ять вірш

^"Відчинились небесні шлюзи".

• Дуже цікавий і оригінальний художній засіб, який є центральним
  у творі, використав поет, щоб показати початок дощу. Назвіть його.
  Це метафора - "відчинились небесні шлюзи".
• Які художні тропи використав Лепкий для характеристики осіннього
  дощу?

Епітети, пестливі форми слова.

• Поряд з образом дощу у поезії присутній ще один персонаж, назвіть
  його.

Останній осінній листок,

• Так, це герой твору, що можете сказати про нього?
  Цей останній листочок, подібно людям, "безнастанно тремтить" у передчутті близької смерті. Він відчуває біль і помирає, як людина.

 

Учитель. Так, природа у Богдана Лепкого — це жива істота, вона здатна сумува­ти і плакати. Думка автора веде нас, читачів, по звичному для поетич­ного мислення шляху: природа — це людина. І в цю осінню тугу природи Поет вводить людину, її працю.

 

Учень читає поезію

" Минуло літо ".

• Які деталі дають нам можливість стверджувати: " Так, осінь при­йшла?"

• "полукіпки дрімають"— урожай зібрано;
• "плуги ниву підкидають" — готують землю до нового врожаю;
• "зів'ялі трави і квітки";
• "пожовкла бадилина".

• Знайдіть у тексті доказ того, що це пізня осінь.
  "Ненагодований товар женуть з пасовиськ діти ".
• Поясніть, чому "ненагодований" товар?

Товар цілий день на пасовиську, але соковитої травиці, як улітку, уже немає.

• У поезії відбувається зв'язок долі природи і людини. Знайдіть
  образ, який є об'єднуючим у цій сюжетній лінії.
       Сріблиста павутина і є тим об'єднуючим центром.
• Спробуйте прокоментувати цей поетичний образ.
      Сріблиста павутина — це сивина у волоссі.

Так, це срібні пасма волосся людини, вони завжди є за­сторогою того, що молодість відходить, лиш спомини за­лишає по собі.

 

Учитель. Справді, так, осінній смуток природи асоціюється у поета з неспин­ною загибеллю молодості. Але на зміну молодості приходить у життя людини ще одна, досить чаруюча пора — зрілість, тобто осінь.

Діти, коли читаємо Лепкого, чуємо, і як грає ріка, а водночас і чуємо музику його власної душі.

Ось вслухайтесь, як "грає" вітер, мов на лірі, над осінніми полями.

Учень читає вірш

" Глуха і зимна осінь ".

 

Учитель. Прихильники компаративного аналізу мають нагоду об'єднатися в групи. Перед вами репродукція картини Олександра Мицника «Пізня осінь».

Робота зі  слайдами 10,11,12,13.

Завдання. Що об'єднує вірш " Глуха і зимна осінь " з картиною художника?

Картина – це не тільки зображення. Картина – це маленький шматочок великого світу, вміло відтворений людиною. А поезія – це завжди загадка, це потоки слів із співзвучною римою, це життя, яке нас оточує.   Кожен осінній пейзаж - мальовничий або поетичний - це, перш за все, душа людини,  сприйняття навколишнього світу. Художник розкриває свої відчуття і враження від осінньої природи. Але, завдяки своєму таланту, він уміє знайти співзвуччя своїм почуттям у серцях глядачів чи читачів.  І звичайна осінь стає для нас явищем художнім.

 

Учитель. А ось увечері, коли все спить глибоким сном, вітер під вікнами ви­грає уже сумний псалом.

Учень читає поезію " Гостина ".

     Учитель. А ось чуємо, як над полями снуються " якісь пісні, давно, давно замовклі".

 

     Візуалізація.

Завдання. Слухаючи поезію, яку читає учень, заплющіть   оченята   і    уявіть себе осіннім листочком.

 

Учень читає вірш

      " Листки падуть ".

  У цей час звучить мелодія: Мішель Легран «Осінній смуток» https://www.youtube.com/watch?v=6uKxiiUMw4M

 

Учитель. Діти, ви уважно слухали виразне читання вірша, фантазували і мріяли. Тепер для вас творче завдання. Напишіть твір-мініатюру (перевтілення) на тему: «Сум осіннього листочка…».

Діти зачитують творчі роботи.

Осіннє листя опадає повільно і сумно. Якщо здіймається вітер, листочки кружляють у повітрі, їх багато-багато. Ось один затремтів у повітрі, а потім опустився на землю.  Він такий червоний, немов охоплений полум’ям. Уже, можливо, зранку листочок почорніє від першого приморозку, і в його душі перестане лунати ніжна мелодія осені, а синій подих неба прикриє його першим холодний снігом.

--------
Чудовий осінній день. Під ногами шарудять листочки. Піднімаю один, милуюсь барвою, яку подарувала йому осінь-чарівниця.  І раптом ледь вловимий шепіт… - Прийшла осінь, похолодало, стало сиро. Почасти налітає рвучкий безжальний вітрюган. Це він і відірвав мене від батька-клена, де ще залишились мої брати і сестри. Мені дуже  сумно і самотньо.

 

Учитель. І ось підсумком у циклі стає останній вірш — "Finale". Тема осінньої туги досягає у ньому філософської глибини.

Учитель читає вірш " Finale ".

 

 

V.  Підсумок  уроку.

Учитель. Осінь природи і осінь душі — ознака вічного руху Всесвіту, що по­єднує в собі початок і кінець.

Лепківська туга — не є страх перед смертю. Це жалкування за без­поворотно втраченим: наснагою життя, розумінням друзів, близькістю Батьківщини.

Лепківський біль стає не просто драмою душі поета. Його емоцій­ний вплив настільки сильний, що мимоволі ми, читачі, перетворюємо­ся у свідомих співучасників думки автора, яка продовжує бентежити нашу уяву навіть тоді, коли поетична збірка займає своє звичне міс­це на книжковій поличці.

Для того, щоб підбити підсумки уроку, пропоную таке завдання.

Завдання. Написати на аркуші паперу різнокольоровими фломастерами, які знаходяться на столах, про що нове дізнались на уроці, що сподобалось, що, можливо, на уроці було обговорено не в повній мірі.

 

Діти на аркушах паперу записують речення-підсумок уроку і прикріплюють до дошки. Після цього один із них, зачитуючи записи, підбиває підсумки уроку.

 

Заключне слово вчителя.

Чотирма бродами стікають води життя (дитинство — весна; юність — літо; зрілість — осінь; старість — зима) і назад не повертаються. Але ми повертаємо пам'ять, відроджуємо наші душі, наші серця. У цьому нам допомагають справжні митці, серед яких наш краянин, письменник Бог­дан Лепкий. Кращі поетичні твори Митця є духовним надбанням нашо­го народу. Вони і сьогодні не втратили своєї цінності. І не втратять ніколи...

VI. Оцінювання роботи учнів на уроці

VІІ.  Домашнє завдання. 

        Підготувати виразне читання і письмовий коментар

однієї із поезій даного циклу Б. Лепкого.

За бажанням вивчити напам’ять вірш «Видиш, брате мій…»