Урок-свято на тему: "Мовне свято-підсумок за вивченим матеріалом"

Тема: Мовне свято-підсумок за вивченим матеріалом.

Мета: продемонструвати знання з теми «Лексика», а також показати

           вміння опрацьовувати матеріал з теми «Іменник як частина мови»,

           виховувати любов, гордість, захоплення красою, багатством рідної

           української мови, її можливостями.

Тип уроку: узагальнення знань і вмінь

Обладнання: вислови про рідне слово, виставка книг про таїну української мови, підручник, ноутбук.

ХІД УРОКУ

І Актуалізація опорних знань

… - це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміло користуватися ним  - велике мистецтво. … можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим різцем так, щоб із-під ваших рук виходила тільки краса»

                                                                                          Василь Сухомлинський

Діти, чи здогадалися ви про який різець іде мова? Що замість трьох крапок мені слід дописати?

Так, це – слово.

ІІ Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя про тему уроку, мету.

Сценка

Слово : (похмуро, похнюпившись) Було спочатку тільки Слово…

(до Граматики)З’явилась, слава Богу, ти!

Морфологія: Заграло слово веселково,

                       Навік позбувшись самоти!

Мова : Не може мова буть без тебе, Слово,

            Без неї – теж не зможеш ти,

            Підносиш Слово аж до неба,

            Додавши море чистоти,

            Додавши гумору і жартів,

            Одвічну мудрість пам’ятай:

(разом із Словом):

              Свої знання постав на варті

(піднявши руку Слова)

               І Слово далі звеличай!

 

1. Учень

Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати  найтонші відтінки  думок і почуттів.

2. Учень

Та щодня розмовляючи вдома, на вулиці,  ми іноді й не задумуємося над особливостями, відтінками слів, доцільністю вживання їх.

3. Учень

Сприймаємо слово, як щось звичайне, само собою зрозуміле.

4.Учень

А тим часом мова – одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

5. Учень

У нашій мові є чимало захоплюючого і дивовижного.

6. Учень

Вона із  сім’ї східнослов’янських мов. Російська і білоруська -  рідні сестри українській.

1. Учень

Ну, що б , здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!                        Тарас Шевченко.

2. Учень

Петро  Перебийніс  «Чудо»

Та  звідки ж воно, оце слово,

Ніколи, здається, не чуте?

Ну просто не слово, а чудо –

Та звідки ж воно, оце слово?

Зійшло у свідомості слово

Таке таємниче, неждане

Таке невловиме, жадане.

Зійшло у свідомості слово

Колише мене оце слово.

Боюсь наполохати слово –

І неньку у далечі бачу,

І криком найпершим  дитячим

Боюсь наполохати слово.

У слові просвічує слово,

Словечко, слівце, словенятко.

Зіницями праславенятка

У слові просвічує слово.

А слово народжує слово,

Співає з братами – словами.

Життя за віками спливає,

А слово народжує слово.

А слово живе у розмаї

І краю праслову не має.

Та звідки воно, оце слово?

3. Учень

     Із сивої давнини бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Перетерпіла і дикунський циркуляр царського міністра Валуєва, який забороняв друкування книг українською мовою, і ганебний з найганебніших Емський указ 1876 року, який зовсім заборонив друкування книг  українською мовою.

4. Учень

Цареві блазні і кати

Раби на розум і на вдачу

В ярмо хотіли запрягти

Її, як дух степів, гарячу.

І осліпити й повести

На чорні торжища, незрячу

Ти вся порубана була

Але свій дух велично гідний,

Як житнє зерно, берегла

Та Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати.

І спів той виглядав на жарт не раз.

То був у нім завдаток сил багатий

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

Учитель.  Ми говоримо про слово, а скажіть, яка наука займається вивченням слова? (лексикологія).У віршах ви чули слова на одне і теж значення слова, але звучать вони по-різному. Що це за слова? (синоніми). А які можете назвати із почутих? (завірюха, віхола, завія..).А який розділ мовознавчої науки ми почали вивчати після лексики? (морфологія). А яку з частин мови ми вивчили? (іменник).

     Пропоную виконати тестові завдання за вивченою темою «Іменник».

1. Визначте іменник, який пишеться з великої букви:

а) ( П, п) перемога;

б) (Д,д) ністер;

в) (Р,р) усалка;

г) (П,п) арк.

2. Яка з поданих власних назв береться в лапки:

а) Лада (автомобіль);

б) Росія (країна);

в) Карпати (гори);

г) Сатурн (планета).

3. Який іменник пишеться з не окремо:

а) (не)роба;

б) (не) мовля;

в) (не) біда;

г) (не) года.

4. Укажіть, у якому іменнику 2-ої відміни в родовому відмінку однини пишеться закінчення  -у (-ю):

а) Київ;

б) Долар;

в) Кривий Ріг;

г) відсоток.

5. Який іменник відрізняється від інших закінченням у кличному відмінку:

 а) сторож;

б) товариш;

в) батько;

г) доповідач.

6. Визначте, перед закінченням орудного відмінка однини якого іменника 3-ої відміни подвоєння приголосних не відбувається:

а) сіль;

б) любов;

в) тінь;

г) осінь.

7. У якому імені по батькові допущено помилку:

а) Василівна;

б) Якович;

в) Віталівна;

г) Андрійович.

8. Укажіть іменник, що відрізняється від інших за родом:

а) емаль;

б) рояль;

в) біль;

г) пенал.

9. Яке з прізвищ не змінюється в непрямих відмінках:

а) Тарас Шевченко;

б) Світлана Білоножко;

в) Леся Українка;

г) Оксана Задорожна.

10. Додайте префікс су-:

а) паросток;

б) зірки;

в) щастя;

г) автор.

11. Визначте, який з іменників, що вживається  лише у формі множини, має паралельні закінчення в орудному відмінку:

а) ворота; 

б) радощі; 

в) сходи;

     г) вила.

    12. Який іменник твориться способом переходу з іншої частини мови:

         а) борода;

        б) військовий;

        в) ключовий;

        г) ніс.

Учитель

А зараз Слово  пропонує відпочити. ( Слово показує карточки із словами, треба додати тільки одну  літеру)

   1. «линок», «буря», «міх»,  «буква», «їжа», «кобза», «лата» 

(млинок, буряк, сміх, буквар, їжак, кобзар, плата –Злата).

2. Відгадайте, що стоїть посеред Одеси? 

(буква е).

3. У якому вигуку є 100 однакових звуків?

(сто-п)

4. Чого нема у вола, а є у корови, кози, коня ?

(букви  К)

5. Що треба зробити, щоб майка злетіла?

(майка  -  чайка)

6.Який синонім до слова «тепер» не змінює своє лексичне значення, коли читати його зліва  направо і навпаки?

(зараз).

Дякую за вашу обізнаність!

1 Учень

Не можна бути байдужим до того, як ми користуємось мовою, як виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово.

2.Учень

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс, лісок, лісочок,

Пуща, гай, діброва, бір, переліс,

Чорноліс, є іще й байрак!

І така розкішна і гнучка, як мрія

Можна «звідкіля» і «звідки»,

Можна і «звідкіль»

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

                                                  Олександр Підсуха.

3.Учень

Один мудрець сказав: «Людина, байдужа до рідної мови, схожа на  дикуна, тому що її байдужість до мови пояснюється певною байдужістю до минулого, до сучасного, до майбутнього свого народу».

4 Учень

Максим Рильський

Як парость виноградної лози, плекайте мову.

Пильно й ненастанно політь бур’ян.

Чистіша від сльози вона хай буде.

Вірно і слухняно нехай вона щоразу

Служить вам, хоч і живе своїм життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов. І гнів

У тому гомоні  морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів:

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

5 Учень

Слово буває ніжним і грізним, закличним і ласкавим. Недарма ж кажуть. Що словом можна окрилити, а можна і вбити.

6 Учень

Існує  мудре прислів’я: «Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина»

Слово:

У «Словнику української мови», який  складається з 11 томів. Зареєстровано більше 135 тисяч слів, але це лише загальновживані слова.  Учені підрахували, що звичайна людина  у середньому вживає до 4 тисяч слів.

Учитель:

Дякую тобі.  Слово – не зброя. а глибоко ранить.

Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.

Як назвати ці вислови? (Прислів’я)

А яка наука в мові їх вивчає? (фразеологія) Працюємо біля дошки

Так, фразеологія збирає, ніби намистинки, народну мудріть. Пропоную написати одним словом:

Бити байдики                                      (лінуватися)

Комарика придавити                          (заснути)

Пекти раки                                           (червоніти)

Продавати зуби                                   (посміхатися)

Плескати язиком                                 (говорити)

Накивати п’тами                                 (втекти)

Дамоклів меч                                       (небезпека)

Учитель:

Хто ж наймудріший творець слів?  (народ)

Слово :

Прошу учнів , до зубріння звичних;

Ви не бійтесь правил граматичних.

                                  Є у кожного до мови хист, -

                                  Не зубріть, а розумійте зміст.

                                  Як зумієм  правила ми з вами

                                  Виражати власними словами,

                                  знань одразу збільшиться запас, -

                                  вчитель просто не впізнає вас! 

                   (Дмитро Білоус)

 

 Пізнавальний матеріал

Учитель: Сьогодні незвичайний у вашому житті урок. Урок- підсумок як звіт вивченого за І семестр. Ви вже отримали свої оцінки семестрові, але процес навчання мові ще не вичерпано. Повірте, не всі можливості мови ви ще знаєте. Ось послухайте. У 1916 році, їдучи поїздом «Львів – Відень», зустрілись чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець (відомий львівський артист Богдан Костів). Коли заговорили про мови, чия ж найкраща, то англієць сказав: «Англія – країна завойовників, мандрівників, мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. І їй належить світове майбутнє».  Німець, заперечуючи:  «Німецька мова – це мова двох великих держав-імперій, які займають пів - Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Гегеля, Канта, Вагнера, Гете,Гейне, вона претендує на світове панування.» Посміхаючись, італієць наголосив: «Італійська – це мова музики й кохання, тому їй бути провідною в світі». Українець же, довго поміркувавши, сказав: « Я б міг говорити про Котляревського, про Шевченка, про Лесю Українку, Франка, який володів 14 мовами. Проте жоден з вас не сказав про можливості своїх мов. А я ось можу скласти оповідання, в  якому усі слова будуть починатися на одну літеру.» Один із присутніх запропонував букву П.

• Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».

Популярному Перемишлянському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, - погостюєте, повеселитесь».

 Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд з панночкою – премилою Поліною.

Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора – попросили пообідати.

 Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків…

 Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…

 Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.

 Прощай, парубоче привілля!

  У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв. «А коли б я назвав іншу букву? – вигукнув він. Наприклад, букву С». «Гаразд, хай буде С. Своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, в якому всі слова починатимуться літерою С».

Самотній сад

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг.

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.

  «Геніально! Незрівнянно!» - закричали англієць та італієць. Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби.

Отож, пропоную висловитися кожного, чим цей урок вам сподобався, чи почерпнули ви щось цікаве, які для себе зробили висновки.

ІІІ. Підсумок уроку    Оцінки

ІV. Домашнє завдання спробуйте скласти розповідь з використанням однієї літери