Урок "Т.Шевченко « І мертвим, і живим, і ненародженим…» як поетичний заповіт українському народові»

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

 української літератури

в 9 класі

на тему:

«Т.Шевченко « І мертвим, і живим, і ненародженим…» як

поетичний заповіт українському народові»

 

 

 

 

 

           

             Підготувала

вчитель філії Михайлівська гімназія

Крупецького ліцею

                              Серватович М.В.   

Тема Т.Шевченко « І мертвим, і живим, і ненародженим…» як     

               поетичний заповіт українському народові                

 

Мета: засобами виразного читання передати пафос, гнів,сарказм,

               біль поетового заповіту нащадкам; проаналізувати текст, на-

               голосити на значенні послання, в якому автор подає правди-

               ву історію України і пропонує універсальний рецепт поря –

               тунку українців від комплексу меншовартості; розвивати ін-

               терес учнів до образного слова, виробляти вміння зіставляти

               літературний процес з історичними фактами; формувати по-

               лікультурну та інформаційно – комунікативну компетент –

               ність; виховувати любов до своєї країни, її історії та культу –

               ри.

Цілі.  

Учні знатимуть:

 історію створення і зміст твору, ідею, особливості композиції послання; культурні і політичні чинники, що спонукали поета до написання твору.

Учні вмітимуть:

Виразно і усвідомлено читати твір,визначати і характеризувати адресата послання, провідну думку твору; висловлювати власне ставлення до порушених у творі проблем; виявлятимуть настроєві інтонації твору ( суперечку, пересторогу, заклик тощо); робити висновки.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: текст твору,  ілюстрації до твору,картки із завданнями для роботи в групах

Епіграф:   Кажуть, немає програми державотворення?

                    Ось вона, тут! У «Кобзарі»! Читаймо і робімо,

                   Як тут написано, й збудуємо Україну!

                                                               Юрій Мушкетик

Випереджувальне завдання: підготувати зв’язну розповідь про

«Переяславську осінь» у житті Т.Г.Шевченка, повідомлення про чинники, які спонукали поета до написання твору.

Хід  уроку

І Мотиваційний етап

1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку ( стислий обмін думками: « Що ти знаєш про поезію періоду « трьох літ» Т.Шевченка?»)

 

2.Актуалізація суб’єктного досвіду:

а) бесіда:

- Яке місце у творі уривка, котрий ви зараз почуєте, і чи викликав він

 у вас запитання? Якщо так, то яке?

І смеркає , і світає,

День Божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я ,мов окаянний,

І день, і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає –

Оглухли, не чують… ( Хто?)

 

•          Це й буде основним проблемним питанням нашого уроку.

 

б) повідомлення учня про «Переяславську осінь» Шевченка.

 

  «Переяславська осінь» Шевченка – так умовно називають ті диво –

вижні «труди і дні» нашого генія, коли з’явилося послання. Це був

час інтенсивного світоглядного змужніння поета: «Я прозрівати став

потроху,- каже Тарас Григорович у вірші «Три літа». Йому відкрила-

ся гірка правда про становище тогочасної України, про ту частину су-

спільства, яку ми називаємо інтелігенією, елітою, проводирями нації

(«Кругом мене, де не гляну, не люди, а змії»), про нашу історію. Шев-

ченкові не давали спокою сучасне і майбутнє свого народу, він ак –

тивно шукав причини й шляхи подолання соціального та національ –

ного поневолення, то закликаючи усіх українців до згоди, то застері-

гаючи суспільну верхівку від можливих катаклізмів, то впадаючи у відчай, і тоді єдиним виходом для співвітчизників йому вбачалася бо-

ротьба: «Вражою злою кров'ю волю окропіте». Такі рядки із «Запові –

ту» завершують цей трагічно- яскравий, як спалах серед ночі, твор –

чий етап письменника.

 

ІІ Цілевизначення та планування

1. Оголошення теми уроку.
2. Вибір цілей із запропонованих учителем.
3. Колективне планування роботи на уроці.

ІІІ Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Тарас Шевченко, як і кожний геній,складний, бо в його творчості пульсують проблеми не лише епохи, в яку він жив, а й загаль-нолюдські. Поет болісно переживав трагедію свого поневоле –

ного народу, шукав відповіді на злободенні питання. Головною ме –

тою свого життя і творчості вважав зцілення душі української нації

як запоруку її визволення в майбутньому з довголітнього ярма. З

творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, чи не най-

глибше, виявляє патріотизм і почуття національної гідності поета. Це

послання «І мертвим, і живим…»

•          Коли була написана поезія? ( 14 грудня 1845р. у В’юнищі)
•          До якої збірки ввійшла? ( «Три літа»)
•          Чи сподобалось вам це послання? – Чим?
•          Що воно провіщає?
•          Яке головне питання піднімає автор у «дружньому посланні»?

( про взаємовідносини інтелігенції та народу)

•          Чому Шевченко звернувся до жанру послання?
•          Які послання ви знаєте? ( Біблія, «Повчання» Мономаха, «Тренос» М.Смотрицького, «Послання до єпископів» І.Вишен-

ського).

2. Теорія літератури.

Послання – публіцистичний твір у формі листа- звернення до пев-

ної особи ( чи багатьох осіб). Фундатором цього жанру називають

 римського поета, що жив в І ст. до н.е. – Горація.

3. Бесіда

-Що в «Посланні» стоїть  на першому плані? (роздуми й перекона –

ння ліричного героя)

•          А на другому плані? ( проблеми, факти, ідеї)
•          Який це твір? ( ліричний)
•          Як би ви визначили вид цього ліричного твору: поема, поема-

монолог, поема- звернення, монолог – програма, поема – застере –

ження? ( поема – монолог)

•          Який це монолог – зовнішній чи внутрішній? ( внутрішній)
•          Що передає філософський зачин поеми? ( природний плин жи –

ття)

4. Робота «Словникового бюро»

Окаянний –грішний, проклятий, нечестивий.

 Праведник – людина, яка суворо дотримується Божих заповідей.

Слов’янофіли – прихильники об’єднання всіх слов’ян

5. «Спільний проект»

( Дослідження думок і почуттів поета в творі)

Сповідь перед власною совістю

 

Біль  - зойк

 

Звинувачення – прокльон

 

Викриття

 

Застереження

 

Заклик   єднатися

 6. Робота в парах

- Прочитайте ще раз назву твору. Поясніть, як ви її розумієте? Хто -

«мертві», хто -  «живі», а хто «ненароджені земляки Т.Шевченка?

( «мертві» - предки, українські поміщики, «живі» - сучасники поета,

інтелігенція, «ненароджені» - майбутні покоління, можливо простий

народ)

- Назвіть проблематику твору. ( правди і брехні; ставлення до «свого»

й «чужого»; ставлення до історичного минулого; взаємини між різ –

ними верствами українського суспільства )

- Чи залишаються актуальними ці проблеми й на сьогодні?

- Яка проблема, з названих вами, є наскрізною в творі? ( проблема

правди і брехні)

- Де, на вашу думку, вона найкраще закріплена? ( в епіграфі)

7.Робота з епіграфом

- Звідки поет узяв ці слова? ( повідомлення підготовленого учня)

- На кого натякає таким епіграфом Т.Шевченко? (на панів, які експлу-

атують кріпаків і одночасно говорять, що люблять народ)

- Становище кріпаків було настільки нестерпним і рабським, так болі-

ло поетові, що він не витримує й кілька разів закликає: «Схаменіться!»

- Чи однаково звучать ці слова у поемі?

- Про що нагадують ці слова у поемі? («розкуються незабаром закова-

ні люди», «настане суд», «потече сторіками кров» - кінець світу)

- Чи однакові значення мають різні форми слова «розкуватися»?

«Розкуйтеся, братайтеся!» ( наказ стосується всієї нації і є закликом позбутися московських кайданів, а це можна зробити лише спільними

зусиллями еліти і народу)

8.Робота в групах ( Метод «Акваріум»)

- Поміркуйте, яку освіту Т.Шевченко у поемі заперечує, а яку вважає

за необхідну? З'ясувати,що хотів поет сказати словами:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

- Запрошую групу учнів, які працюватимуть в «Акваріумі». Вони виконають  поставлене завдання, всі інші слухатимуть. Після закін –

чення виступів група займе свої місця, а ви проаналізуєте почуте.

І учень.Тарас Шевченко осудив тих співвітчизників, які одцуралися

свого, рідного, а натомість принесли з «чужого поля» лише пусті сло-

ва. Він гостро  картає тогочасних панів, котрі захоплювалися інозем –

ною (німецькою) наукою, «по німецькому показу» збиралися вивчати

 навіть свою мову й історію.

ІІ учень. При цьому поет з повагою ставиться до мов і культур інших

народів, але вважає обов'язком кожної людини знати рідну мову, лю –

бов до якої дитина вбирає з материнським молоком.

ІІІ учень. Поет закликає  українців учитись так, як треба, щоб у них

була своя мудрість, але щоб вони вивчали й кращі здобутки  світової

науки та культури.

IV учень. Від інших народів світу брати насамперед те, що не супере-

чить душі своєї нації і не притлумлює її історичної пам’яті.

Спільний висновок: поет дав безпомилковий діагноз хвороби своєї на-

ції – малоросійство. Він закликав шанувати передусім своє, рідне, а з

чужого переймати те, що має загальнолюдське значення.

ІV  Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Метод « Займи позицію»

  Учитель.

- Дякую всім за роботу. Підсумуємо сказане, висловлюючи  свою думку згідно з чотирма етапами, зазначеними на картках, які я

вам роздала.

 

1.Позиція. Почніть зі слів: «Я вважаю, що…» й оцініть роботу групи

та  озвучте свою точку зору.

- Я погоджуюся з думкою групи. Вона була достатньо аргументована

й доведена. Шевченко закликає нас добре вивчити свою історію, об –

стоювати  власну правду у своїй хаті й обмінюватися духовними ці

нностями з іншими народами.

 

2. Обгрунтування. Починаючи словами: «Тому що…», наведіть дока-

зи, на яких ґрунтується ваша позиція.

 - Тому що бажано володіти другою, третьою, багатьма мовами, зна -

тися на культурах інших народів, щоб «чужому научатись» і щоб по-

бачити своє в ширшому світлі. Патріотизм, по- моєму, починається з

любові до своєї мови, яка стоїть в одному ряду з поняттями рідний

дім, батьківська хата, материнське тепло, Вітчизна.

 

3. Приклад. Продовжіть міркування словом «Наприклад…» та наве –

діть факти, що підтверджують вашу позицію.

 - Наприклад, ми вивчаємо англійську мову, при бажанні можемо й

французьку, німецьку та інші, але рідну, українську, зобов’язані зна-

ти досконало, бо це мова наших дідів, батьків, державна мова. На

уроках історії багато дізнаємось про культуру українців, бо це наше минуле, від якого залежить сучасне і майбутнє.

 

4. Висновки. Закінчіть висловлювання фразою «Отже…» й узагаль –

ніть свою думку, зробіть висновок, як жити українцям.

 

 - Отже, заповітом нам – сучасним – і наступним поколінням є слова

Шевченка, що вже стали афоризмом:

Не дуріте самі себе!

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь

 

2. Саморефлексія та самооцінка діяльності на уроці

 

V Домашнє завдання.

Обов’язкове: навчитися виразно читати, вивчити напам’ять уривок із «Послання» Т.Г.Шевченка; виписати слова, які стали афоризмами; аналізувати твір.

За бажанням: написати твір-мініатюру « Чи є висновок, зроблений Т.Шевченком майже два століття тому, актуальний і сьогодні?»