Урок з всесвітньої історії для 9-го класу на тему «На шляху модернізації: провідні країни Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст»

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 9-го класу

на тему

«На шляху модернізації: провідні країни Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст»

 

 

 

 

 

 

Підготувала учитель

історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

 

 

 

 

 

2018

Тема. На шляху модернізації: провідні країни Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

Мета: охарактеризувати основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку провідних країн Європи та Америки; зміни в світогляді та житті людей, визначити причини і наслідки процесів індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки; проаналізувати причини відмінності в темпах розвитку провідних країн Європи та Америки; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичною картою та історичними джерелами, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Обладнання: підручник «Всесвітня історія» для 9-го класу (С. В. Дячков, С. Д. Литовченко), роздатковий матеріал, історичні карти.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда за запитаннями.

• Що таке промисловий переворот?
• Які зміни в життя людей він вніс?
• Як відбувалося зародження індустріального суспільства?

2. Установіть відповідність.

фабрика мануфактура завод майстерня

А   Кімната, приміщення чи цілий будинок з набором інструментів, у яких ремісник виготовляє товари Б Форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. В  Промислове підприємство, здебільшого з механізованими виробничими процесами  Г   Промислове підприємство, засноване на використанні системи машин; форма великого машинного виробництва.

• Розмістіть їх у хронологічній послідовності, за часом виникнення. (Майстерні, мануфактури, заводи, фабрики)

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з візуальним джерелом.

Парад суфражисток у Нью-Йорку, 6 травня 1912

• Розгляньте зображення.
• Поміркуйте, якій події воно присвячене.
• За що могли мітингувати ці люди?
• Зверніть увагу на склад мітингуючих. Про що це свідчить?
• Яким було становище жінки у 17 – 18 столітті?
• Чи змінилося воно у 19 столітті?
• Про це та про інше ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Наприкінці ХІХ ст. у найбільш розвинених країнах завершився промисловий переворот: ремісничі майстерні й мануфактури замінили підприємства нового типу – заводи та фабрики, які виготовляли набагато більше продукції. Вчені вважають, що становлення індустріалізації настає, коли частка промислової продукції, вироблених за допомогою машин на великих підприємствах перевищує 50% від усього обсягу виробництва в країні. Промисловість почала переважати над сільським господарством. Велика Британія стала першою країною, якій вдалося досягти цієї мети. Наприкінці ХІХ століття до групи індустріально розвинених країн увійшли Франці, Німеччина, Австрія, Бельгія, США та інші.

В індустріальному суспільстві важливу роль відігравав банківський капітал. Багато банків надавали кредити великим підприємствам, сприяючи їхньому розвитку та процвітанню. Основу індустріального суспільства  складали базові галузі промисловості – металургія, енергетика, машинобудування. В середині ХІХ століття особливого значення набула металургія. Британські металурги у 1830 р. виплавляли 400 тис. т чавуну, а до 1910 р. виробництво чавуну збільшилось у 25 разів.

Поміркуйте, чому саме металургія мала велике значення для індустріального суспільства?

Однією з важливих причин становлення індустріального суспільства фахівці вважають «залізничну революцію». До кінця ХІХ століття залізниці зв’язали всі найбільші промислові центри Європи. Бурхливо розвивалися всі види транспорту й зв’язку. Поступово створювалося світове капіталістичне господарство.

Серед причин стрімкого економічного зростання виділяють перехід до нових видів енергії.

Пригадайте, які види енергії відомі із стародавніх часів та Середньовіччя? (Дрова, торф, сила вітру й води, мускульна сила людей і тварин)

Почали активно використовувати вугілля й нафту. На розвиток економіки провідних країн впливали й інші чинники. Наприклад, одночасно з промисловим переворотом у великій Британії, Франції, Німеччини, США та Японії в кілька разів зросла частка державних витрат на потреби освіти і науки. Вдалося досягти ліквідації неграм одності. Збільшилася середня тривалість життя(з 30-32 років до 48 – 52 років).

Промисловий переворот та економічне зростання в різних країнах розвивалося не рівномірно. На початок ХХ ст. Франція та Велика Британія поступилися першістю в Європі Німеччині. США впевнено посіли провідні позиції у світовій економіці.

• Тож назвіть основні причини зростання економіки та індустріалізації суспільства наприкінці ХІХ століття?
• Чому зросло значення металургії у цей період? Які галузі від неї залежали?
• Як змінилося становище країн на карті світу на початку ХХ століття?

2. Самостійна робота з текстом підручника (с. 87).

• Пригадайте, що таке урбанізація?
• Як розвивалася урбанізація у ХІХ ст.?
• У якій країні кількість городян вперше у світі перевищила сільське населення? (Велика Британія)
• Чи змінилося життя населення? В яку сторону?

3. Слово вчителя.

Головною метою капіталістичного виробництва було отримання максимального прибутку. У цих умовах неминуче виникали кризи надвиробництва товарів, на які не було попиту. Досить масштабною виявилася економічна криза 1900 – 1903 рр., яка вразила економіку більшість країн. Це змусило власників промислових підприємств і банків шукати рішення цих проблем. Так між ними почали виникати монополії.

Монопо́лія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб чи державі.

Монопо́льне утво́рення — підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку.

4. Робота з таблицею.

• Вчені виділяють кілька видів монополій.
• Розгляньте таблицю. Виділіть спільне та відмінне в усіх видах монополій.

5. Вибіркове читання (с. 89 – 90 підручника)

• Зачитайте усі речення, у яких зустрічається слово людина в усіх формах та відмінках. Скільки разів воно вам зустрілося? (3)
• Зачитайте усі речення, які містять слово населення (2); монархія; держава; партія; народ; боротьба.
• Яке слово зустрілося найчастіше? Яке найменше? Як ви гадаєте, чому?

6. Робота в парах.

• Уважно прочитайте текст та охарактеризуйте становище жінки у провідних країнах Європи та Америки наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.

Друга хвиля руху жінок за свої права охоплює другу половину XIX ст. Вона характеризується появою численних феміністських організацій у ряді країн. Про актуальність вимог говорить поява у другій половині XIX ст. численних феміністських організацій у ряді країн. У 1888 р. був створений Міжнародний рада жінок, до початку ХХ ст. до нього входили Сполучені Штати, Великобританія, Австралія, Норвегія, Нідерланди. 
Висуваються вимоги надання жінкам виборчих прав, які відкрили б їм доступ до політичної діяльності, забезпечили соціальну рівність. 
У цей час багато жінок Сполучених Штатах почали залишати свої домашні обителі. Хтось активно виступав з лекціями, хтось зайнявся політикою, беручи участь в жіночих антирабовласницьки товариства, тисячі жінок знайшли собі роботу поза домом: структурні зміни в економіці і поява нової техніки змінили і сильно розширили область застосування найманої жіночої праці. Очевидною змінної в їхньому житті стало збільшення кількості робочих місць: продавщиць у магазинах, які служать в конторах і установах і т.п. 
Крім того, для жінок відкрили кілька вищих навчальних закладів. До кінця XIX століття активно діяли суфражистки. У результаті повільних завоювань всіх цих феміністських потоків, до кінця XIX - початку XX століття суспільні стереотипи і норми вже дозволяли жінці виходити за межі будинку з тим, щоб отримати освіту, роботу. 

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Бесіда за запитаннями підручника (с. 90 підручника)
2. Робота з історичною картою (с. 85 підручника)

• Покажіть на карті США та провідні країни Західної Європи.
• Покажіть країну, у якій вперше промисловість переважила над сільським господарством. (Велика Британія)
• Покажіть країни, які в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. втратили свої позиції на карті світу? (Велика Британія та Франція)
• Покажіть країну, яка їх випередила. (Німеччина)
• Покажіть країну, для якої наслідки економічної кризи 1900 – 1903 р. були особливо важкими (Росія).

6. Підсумки уроку.

1. Підберіть п’ять слів-іменників, якими можна охарактеризувати суспільно-політичне та економічне життя провідних країн світу 19 – 20 століття.
2. Схарактеризуйте трьома словами-прикметниками становище жінки в той період.
3. Опишіть зміни в суспільстві та економіці п’ятьма дієсловами.

7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 16 підручника.
2. Завдання 7, 12 підручника (с. 90) виконати письмово.