Урок з всесвітньої історії для 9-го класу на тему «Франція наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття»

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 9-го класу

на тему

«Франція наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття»

Підготувала

учитель історії та правознавства

Конмунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

2018

Тема. Франція наприкінці ХІХ – на початку ХХ столітті

Мета: визначити причини та наслідки франко-прусської війни, охарактеризувати її вплив на суспільний розвиток Франції, процес становлення та розвитку ІІІ Республіки у Франції, аналізувати діяльність Жоржа Клемансо; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Обладнання: підручник   «Всесвітня історія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів : С. В. Дячков, С. Д. Литовченко. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 192 с. : іл.», історичні карти, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка виконання письмового завдання.

Кілька учнів зачитують есе на тему «Соціал-демократія на межі ХІХ – ХХ століття: барикади чи парламент?».

2. Бесіда за запитаннями.

• Що спільного між марксизмом та анархізмом?
• У чому полягала головна суперечність у поглядах К. Маркса та М. Бакуніна?
• Як розвивалися робітничий та соціал-демократичний рухи після ліквідації Першого інтернаціоналу?
• Які ідеї марксизму стали програмою для Другого інтернаціоналу?
• Чому виникла необхідність і можливість ревізії марксистського вчення?
• Що таке «Декларація прав людини і громадянина»?
• Назвіть підсумки віденського конгресу 1815 р. для Франції?
• Коротко охарактеризуйте революційні події у Франції 1830  та 1848 рр.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся як розвивалися події у Франції наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, про причини та наслідки Франко-прусської війни та охарактеризуєте діяльність одного із французьких діячів.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Міністр-президент Пруссії О. Бісмарк намагався ізолювати та послабити Францію, яка могла перешкодити об’єднанню Німеччини в єдину державу.

Приводом до війни стала суперечка Франції та Пруссії влітку 1870 р. щодо кандидатури на вільний престол Іспанії. 19 липня 1870 р. Франція оголосила Пруссії війну. Пруссія вступила у війну з такими союзниками як Баден, Баварія, Вюртемберг, Гессен-Дармштадт та Північнонімецький союз. З самого початку війни була очевидна перевага німців. 17 та 18 серпня французькі війська під командуванням маршала Базена були блоковані у Меці. Військо, що вийшло їм на допомогу, зазнало нищівної поразки 1 вересня під Седаном. Наполеон ІІІ потрапив у полон.

4 вересня у Парижі була проголошена республіка, яку очолив «уряд національної оборони». 27 жовтня армія, що було обложена у Меці, капітулювала. 4 грудня французи втратили Орлеан. У січні 1871 року у Версальському палаці прусський король Вільгельм І прийняв титул імператора. Так виникла Німецька імперія.

10 травня 1871 р. у Франкфурті-на-Майні було підписано мирний договір, за яким Франція втрачала Ельзас та Лотарингію та зобов’язувалася виплатити Німеччині контрибуцію в розмірі 5 млрд франків.

Після поразки у війні Франція опинилася у глибокій соціальній і політичній кризі.

2. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті основні бойові дії, що точились у ході Франко-прусської війни 1870 – 1871 року.

3. Розповідь учителя.

Незважаючи на підписання перемир’я, парижани відмовилися підкоритися Пруссії. У березні 1871 року було створено Паризьку комуну. Почалося повстання. Учасниками комуни були звичайні люди. Вона прийняла програму реформ:

• справедлива організація праці;
• відокремлення церкви від держави;
• безкоштовне та обов’язкове навчання дітей;
• заміна постійної армії озброєнням народу;
• виборність чиновників.

Адольф Тьєр вирішив за будь-яку ціну придушити повстання. Шість тижнів Париж потерпав від бомбардування. Після підписання у травні 1871 р. Франкфуртського договору почалася жорстока збройна боротьба, яка характеризувалася беззаконням з обох сторін. 28 травня 1871 р.  Париж був повністю взятий під контроль урядовими військами. Франція розкололася на два табори.

4. Робота з карикатурою (с. 96 підручника)

• Розгляньте карикатуру.
• Визначте, до якого політичного табору належав її автор.
• Які події повстання на ній зображено?

5. Самостійна робота з текстом підручника (с. 97 – 98)

• Опрацюйте матеріал підручника та дайте відповіді на запитання.
• Коли та кого було обрано президентом республіки? (31 серпня 1871 р., А. Тьєр)
• За що його нагородили титулом «визволитель території»?
• Назвіть дату прийняття Конституції Третьої республіки. (1875 рік)
• На які дві групи розкололися прихильники республіки? (поміркованих та радикалів)
• Завдяки чому республіка могла проводити імперську колоніальну політику?
• Які колонії з’явилися на карті Африканського континенту? (Французька Західна Африка, Французька Екваторіальна Африка)
• За що виступали націоналісти? Охарактеризуйте їхню діяльність.
• За що виступали синдикалісти?

6. Робота з таблицею.

• Розгляньте таблицю. Визначте, як вплинула діяльність Жоржа Клемансо на становище Франції.

5. Узагальнення та систематизація отриманих знань учнів.

1. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті територію Франції.
• Пригадайте, чи змінилась її територія через постійні революції у ХІХ столітті?
• Продемонструйте основні бойові дії, що точились у ході франко-прусської війни.

2. Робота з історичним джерелом (с. 99 підручника)

• Використовуючи цитати Ж. Клемансо, охарактеризуйте його як людину й політика.

3. Робота з карикатурою.

• Розгляньте карикатуру Андре Жиля на Жоржа Клемансо.
• Що хотів показати автор?
• Що Ж. Клемансо тримає в руках? Про що це свідчить?

Карикатура Андре Жиля на Жоржа Клемансо відображає подвійність натури французького політика: з одного боку - безжалісність, підкріплена зброєю, з іншого - заклопотаність соціальними проблемами.

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 18 підручника.
2. Підготувати повідомлення про життя і діяльність імперського канцлера Отто фон Бісмарка.
3. Завдання 11 (С. 99 підручника) письмово.