Урок з всесвітньої історії для 9-го класу на тему «Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності»

Про матеріал

Тема. Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності

Мета: охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн, зміни у світогляді та житті людей; визначити основні ознаки кризи «старого порядку», причини і наслідки індустріалізації та монополізації основних галузей економіки; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 9-го класу

на тему

«Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності»

 

 

 

 

 

 

Підготувала учитель

історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

 

 

 

 

 

 

2018

Тема. Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності

Мета: охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн, зміни у світогляді та житті людей; визначити основні ознаки кризи «старого порядку», причини і наслідки індустріалізації та монополізації основних галузей економіки; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Обладнання: підручник «Всесвітня історія» для 9-го класу (С. В. Дячков, С. Д. Литовченко), роздатковий матеріал, історичні карти.

Тип уроку: урок-практичне заняття

Хід уроку

  1. Організаційний момент.
  1. Робота з епіграфом уроку.
  • Прочитайте епіграф уроку. Поясніть, як ви розумієте слова давньогрецького філософа.

Вченість - це солодкий плід гіркого кореня.

Ісократ

(давньогрецький філософ, логограф і риторик)

  • Тож давайте сьогодні вкусимо гіркого кореня, щоб пізніше скуштувати його солодкий плід.
  1. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.
  1. Перевірка виконання письмового завдання в зошитах. (Завдання 7, 12 підручника, с. 90)
  2. Тестування.
  1. Першою ознакою заводів та фабрик є:

А   збільшення кількості найманих робітників

Б   розширення асортименту

В   використання машин і нових технологій виробництва

Г   збільшення території виробництва

  1. Встановлення індустріальної цивілізації настає, коли частка промислової продукції, виробленої за допомогою машин, перевищує :

А   45%;      Б   50 %;      В   70 %;      Г   80 %

  1. Перша країна, яка досягла становлення індустріальної цивілізації – це:

А   США     Б Німеччина           В   Франція          Г Велика Британія

  1. Яку назву отримало ХІХ століття?

А «коротке»    Б «довге»    Г «легке»    Д «світле»

  1. Яка галузь промисловості у процесі індустріалізації почала стрімко розвиватися?

А сільське господарство   Б металургія   В деревообробна   Г енергетика

  1. Ліквідації чого вдалося досягти у суспільному житті індустріальних країн?

А неграмотності       Б  бідності      В  безробіття           Г безземелля

  1. Яка країна отримала на початку ХХ ст. першість на економічній карті світу?

А  Франція       Б США       В   Німеччина      Г   Росія

  1. До чого призводило різке зростання капіталістичного виробництва?

А   економічного зростання            Б економічного зміцнення

В   економічної кризи                      Г  економічної стабільності

  1. Яка країна найбільше постраждала від економічної кризи 1900 – 1903 рр.?

А  Франція       Б США       В   Німеччина      Г   Росія

  1.                      До якого виду монополій належать організації «Продамет», «Продвагон» та «Продвугілля»?

А   синдикат       Б картель        В концерн         Г трест

  1.                      У якій країні на початку ХХ століття були поширені трести?

А США      Б Росія         В Франція           Г Німеччина

  1.                      Елізабет Андерсон – це перша жінка -…

А  вчитель     В   лікар      Г пілот       Д   політик

  1. Взаємоперевірка.
  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Бесіда за запитаннями.
  • Пригадайте, що являв собою рух чартистів?
  • Розкажіть про виникнення марксизму та Першого інтернаціоналу.
  • Як звучало гасло марксистів? («Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»)
  • Проти чого виступали Карл Маркс та його прихильники?
  • Який вплив мало вчення Карла Маркса та його прихильників на становлення європейської соціал-демократії ми сьогодні дізнаємося.
  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Робота з історичним документом.

 «Нема чого приховувати: бо чому слугують вдавання й замовчування? Ліонське повстання відкрило жахливу таємницю - внутрішню боротьбу, що відбувається в суспільстві між класом заможних і класом, який нічого не має. Наше торгове і промислове суспільство має свою болячку, як і всі інші суспільства: ця болячка - робітники. Немає фабрик без робітників, а з робітничим населенням, яке дедалі більше зростає і завжди нужденне, немає спокою в суспільстві. Сучасне суспільство загине від пролетарів, якщо воно не спробує всіма можливими засобами виділити їм частку власності», - писав історик Є. Тарле.

  • Як ви вважаєте, чи є така оцінка робітничого питання об’єктивною?
  • Як ви розумієте вислів історика Є. Тарле: «Сучасне суспільство загине від пролетарів, якщо воно не спробує всіма можливими засобами виділити їм частку власності»?
  1. Самостійна робота з текстом підручника (с. 90 – 91)
  • Уважно прочитайте текст підручника та виконайте завдання.
  • Чому Перший інтернаціонал припинив свою діяльність?
  • Що спільного між марксизмом та анархізмом?
  • У чому полягала головна суперечність  у поглядах К. Маркса та Михайла Бакуніна?
  1. Розповідь учителя.

Політичні партії, що відстоювали права найманих промислових робітників продовжували з’являтися і міцніти у Європі і після припинення діяльності Першого інтернаціоналу. Так, у 1869 р. була заснована Соціал-демократична робітнича партія Німеччини. Наприкінці 80-х років ХІХ століття всіма промислово розвиненими країнами прокотилася хвиля страйків.

Соціал-демократія – ідеологічна та політична течія, представники якої виступали за здійснення ідей демократичного соціалізму у всіх сферах життя суспільства.

З’явилися посібілісти – прихильники «політики можливого», на думку яких демонстрації, петиції та страйки можуть привести пролетаріат до бажаної мети.

14 липня 1889 р. у Парижі відкрився Другий інтернаціонал.

  1. Робота з історичними джерелами.

1. Уважно прочитайте текст та визначте головну думку авторів.

2. Складіть схему «здатності» тих чи інших європейських країн до запровадження в них соціалістичного устрою.

3. Як ви розумієте слова, що «на Німеччину комуністи звертають свою головну увагу, тому що Німеччина стоїть напередодні буржуазної революції»?

Уривок з «Комуністичного Інтернаціоналу»

Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (1848 р.)

«IV. Ставлення комуністів до різних опозиційних партій

...Вони борються за досягнення безпосередньо близьких цілей та інтересів робітничого класу, але в сучасному рухові вони разом з тим обстоюють і майбутність цього руху. У Франції комуністи примикають до соціалістично-демократичної партії, виступаючи проти консервативної і радикальної буржуазії, не зрікаючись, однак, права критично ставитись до фраз і ілюзій, що випливають з революційної традиції.

У Швейцарії вони підтримують радикалів, дуже добре розуміючи, що ця партія складається з суперечливих елементів, почасти з демократичних соціалістів у французькому дусі, почасти з радикальних буржуа.

Серед поляків комуністи підтримують ту партію, яка ставить аграрну революцію умовою національного визволення, ту саму партію, яка викликала краківське повстання 1846 р.

У Німеччині комуністична партія бореться спільно з буржуазією — оскільки буржуазія виступає революційно — проти абсолютної монархії, феодальної земельної власності і дрібного міщанства.

Але вона ні на хвилину не перестає виробляти в робітників якомога яснішу свідомість ворожої протилежності між буржуазією і пролетаріатом для того, щоб німецькі робітники могли одразу обернути як зброю проти буржуазії суспільні й політичні умови, які мусить створити панування буржуазії, для того, щоб після падіння реакційних класів у Німеччині зараз же почалася боротьба проти самої буржуазії.

На Німеччину комуністи звертають свою головну увагу, тому що Німеччина стоїть напередодні буржуазної революції і тому що вона зробить цей переворот при прогресивніших умовах європейської цивілізації взагалі і з далеко більш розвиненим пролетаріатом, ніж Англія в XVII і Франція в XVIII столітті, а значить, німецька буржуазна революція може бути тільки безпосереднім прологом пролетарської революції.

Одним словом, комуністи повсюди підтримують всякий революційний рух проти чинного суспільного і політичного ладу.

В усіх цих рухах вони висувають на перше місце питання про власність, як основне питання руху, незалежно від того, чи набрало воно більше чи менше розвиненої форми.

Нарешті комуністи повсюди працюють над об’єднанням і порозумінням демократичних партій усіх країн.

Комуністи вважають зайвим затаювати свої погляди й наміри. Вони відкрито заявляють, що їхні цілі можуть бути досягнені тільки шляхом насильного повалення всього суспільного ладу, що існував досі. Нехай панівні класи тремтять перед комуністичною революцією. Пролетарям нічого втрачати в ній, крім своїх кайданів. А здобудуть вони цілий світ.

Пролетарі всіх країн, єднайтесь!»

  1. Вибіркове читання тексту підручника (с. 93 – 94)
  • Зачитайте речення, у яких зустрічаються слова: рух, марксизм, ревізія, буржуазія, Бернштейн, аристократія, лідер, партія, революція.
  1. Робота з історичним джерелом.

К. Маркс сам визначив свій внесок:

Щодо мене, то мені не належить ні заслуга відкриття існування класів у сучасному суспільстві, ні відкриття їх боротьби між собою. Буржуазні історики задовго до мене виклали історичний розвиток цієї боротьби класів, а буржуазні економісти — економічну анатомію класів. Те, що я зробив нового, полягало у доведенні такого: 1) що існування класів пов'язане лише із певними історичними фазами розвитку виробництва, 2) що класова боротьба із необхідністю приводить до диктатури пролетаріату, 3) що ця диктатура сама є лише переходом до знищення усяких класів та до суспільства без класів.

  • Як К. Маркс оцінював свій внесок у класову боротьбу?
  1. Узагальнення та систематизація знань учнів.
  1. Вправа займи позицію.

В різних кутках класної кімнати розміщені плакати зі словами «Підтримую», «Не підтримую», «Не знаю». Діти повинні зайняти свою позицію, відповідаючи на питання.

  • Чи підтримуєте ви твердження: «Карл Маркс та Ф. Енгельс відкрили дорогу до становлення індустріального суспільства»?
  1. Підсумки уроку.
  2. Домашнє завдання.
  1. Опрацювати § 17 підручника
  2. Скласти есе на тему «Соціал-демократія на межі 19 – 20 ст.: барикади або парламент?»

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Павловна Анна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
4 лютого 2018
Переглядів
3401
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку