Урок. "Тарас Шевченко. Садок вишневий коло хати - перлина пейзажної лірики."

Тема. Тарас Шевченко. «Садок вишневий коло хати…» - перлина пейзажної лірики.

Мета: опрацювати ідейний зміст вірша «Садок вишневий коло хати…» Тараса Шевченка, пов’язуючи його з життєвою долею митця, визначити тематичну спрямованість твору, проаналізувати його художні засоби;

розвивати вміння виразно читати поетичні твори, описувати власні почуття від прочитаного, викликані художнім словом, робити висновки; розвивати творче мислення, уяву;

виховувати почуття поваги до поетичної творчості Т. Шевченка, власної родини, рідного краю.

Формування компетентностей:

• власне читацької;
• комунікативно-мовленнєвої;
• продуктивної;
• емоційної;
• рефлексивної;
• особистісної.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Жанр уроку: урок із використанням інтерактивних технологій, ІКТ.

Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, репродукції картин

О. Шупляка «Садок вишневий коло хати…», «Хрущі над вишнями гудуть…»,  текст поезії, запис пісні на слова вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…», запис співу солов’я,».

ТЗН: ноутбук.

Очікувані результати:

Учні повинні знати:

• зміст вірша «Садок вишневий коло хати…»;
• біографічні відомості із життя Т. Шевченка;
• художні засоби;
• лексичні одиниці: хрущі, плугатарі.

Учні повинні вміти:

• виразно читати;
• аналізувати поезію;
• аргументувати власну думку;
• дискутувати;
• працювати в групах.

                                              Хід уроку

І. Організаційний момент.

Підготовка учнів до початку уроку. 

Привітання, перевірка присутніх і готовності до уроку.

Прийом «Подаруй усмішку».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Станція «Для Чого Це Мені Знадобиться?

 

• Хто такий Великий Кобзар та навіщо ми вивчаємо його творчість?. 

Пояснення щодо заповнення карток самооцінювання.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Перевірка вчителем виразного читання учнями поезій(пейзажна лірика) Т. Шевченка напам’ять.

2. Огляд малюнків, фотокарток із зображенням природи.

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

2. Тестові завдання (повторення біографії Т. Шевченка)

    1. Коли народився Шевченко?

А.  9 березня 1814 року.

Б. 10 березня 1814 року.

В. 9 березня 1815 року.

    2.  У якому селі народився?

А. У селі Кирилівці.

Б. У селі Моринцях.

В. У Чернігові.

   3. У якому селі минуло дитинство поета?

А. У Кирилівці.

Б. У Моринцях.

В. У Бондарівці.

  4. Хто першим провіщував майбутнє кобзаря?

А. Батько.

Б. Мати.

В. Баба-повитуха.

    5. Чим захоплювався Тарас у дитинстві?

А. Любив мандрувати, малювати, співати….

Б. Любив куховарити.

В. Любив грати у квача.

    6. Чи був він допитливим?

А. Так. Тарас слухав музику.

Б.  Так. Тарас із задоволенням слухав розповіді діда про гайдамаків, хотів дізнатися, де край світу.

В. Ні. Йому було байдуже.

7. Як звати батьків Тараса?

А.  Тато – Тарас, мати – Катря.

Б. Тато – Григорій, мати – Оксана.

В. Тато – Григорій, мати – Катря.

8. Чому ім`я Катерина було подвійно дороге поетові?

А. Так звали його сестру та матір.

Б. Так звали його подружку та матір.

В. Так звали його сестру та подружку.

    9. Скільки дітей було в сім`ї Тараса?

А. Шестеро.

Б. Четверо.

В. Двоє.

 10.  Яка подія призвела до того, що хлопець із часом став вільною людиною?

А. 22 квітня 1838 р. Тараса Шевченка викупили з кріпацтва.

Б. 22 квітня 1838 р. пан Енгельгардт дав Шевченку відпускну.

В. Скасування кріпацтва.

  11. Де похований Шевченко?  

А. На Чернечій горі в Каневі.

Б. На Чернечій горі в Києві.

В. У Петербурзі.

  12. Автором якої книги є Шевченко?

А. Літописні оповідання.

Б. «Кобзар».

В. Казки.

(За кожну правильну відповідь –1 бал).

V. Повідомлення теми, мети уроку.

1. Слово вчителя.

• На прикладі поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати» ми відчуємо силу українського слова у змалюванні природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків.

2. Учні записують тему уроку в зошити.

VІ.   Мотивація вивчення даного матеріалу.

Слово вчителя.

       Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в  Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській                археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами –кріпаками.

     1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга.

    Тут, у  казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, заборона писати й малювати.

   Саме у тюрмі Шевченко написав  цикл із 13 поезій « У казематі». Однією з них і була поезія « Садок …» - шедевр світової пейзажної лірики.

 VІІ. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Виразне читання напам’ять  учителем  поезії «Садок вишневий коло хати» під музичний супровід ( дітям у цей час пропонується заплющити очі та  «поспостерігати»  за картинами в поезії ).
2. Словникова робота.

Хрущі – великі жуки.

Плугатарі – орачі, ті, хто ходить за плугом.

                                         Фізкультхвилинка

Сильний вітер до землі 

гне дерева молоді, (присідають)

А вони ростуть, міцніють (піднімаються)

Вгору тягнуться, радіють. (встають навшпиньки, руки тягнуть вгору)

 

3. Знайдіть у вірші дієслова, порівняйте їхню кількість із іншими

частинами мови. Яка їх роль? ( Дієслів багато, означають вони рухові

          дії, сприяють зміні одних картин іншими, роблять вірш динамічним ).

4.  Міні-конкурс «Інтелектуал».

Які є слухові та зорові образи? Установіть відповідність між образами вірша і їх особливостями.

Садок вишневий.   Тьохкає соловейко. Вечірня зіронька. Батьківська хата. Співають дівчата. Плугатарі з плугами. Хрущі над вишнями гудуть. Сім’я, що вечеряє.	Зорові
	Слухові

 

• Який настрій створює ця поезія?
• Музикою якого характеру можна передати такий настрій?

5. Прослуховування аудіо запису пісні на слова вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…».

• Чи справдилися ваші міркування про співзвучність настрою вірша і музики, якою він переданий?

6. Дихальні вправи.

- Перш, ніж почати читати вірш, давайте налаштуємося. А для цього зробимо дихальні вправи. 

1. Реве та стогне Дніпр широкий,

    Сердитий вітер завива,

   Додолу верби гне високі,

    Горами хвилю підійма.

                        (Учні сильно дують)

2. Реве, свище завірюха.

    По лісу завило;

    Як те море, біле поле

    Снігом покотилось.

                       (Дують ще  сильніше)

3. Вітер віє-повіває,

    По полю гуляє…

                           (Дують спокійно)

4. Тихесенько вітер віє,

    Степи, лани мріють,

   Між ярами над ставами

   Верби зеленіють.

                      (Дують тихо, легко)

7. Виразне читання поезії учнями.

VІІІ. Узагальнення  та систематизація знань.

Метод «Прес».

Учні формулюють повні, чіткі та аргументовані відповіді на запропоноване вчителем запитання за схемою:

«Я вважаю, що…».

«Тому що…»

«Наприклад…».

«Отже, я вважаю…».

• Навіщо ми вивчаємо творчість Тараса Шевченка?

ІX. Підбиття підсумків уроку.

Аналіз успішності, опанування знаннями і способами діяльності.

Загальна характеристика роботи класу, оцінка навчальних досягнень окремих учнів

Усна рефлексія.

На уроці я…

• дізнався…
• зрозумів…
• навчився…
• найбільші труднощі відчув…
• не вмів, а тепер умію…
• змінив своє ставлення до…

На наступному уроці я хочу…

X. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:

Вивчити напам’ять вірш «Садок вишневий коло хати…».

2.Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

• відповідати на запитання, уміщені в підручнику після тексту вірша  «Садок вишневий коло хати…»;
• намалювати ілюстрації до поезії або знайти в мережі Інтернет картини й фотографії українських хат із вишневими садками навесні.