Урок "Тарас Шевченко. "Садок вишневий коло хати..."

 

Конспект уроку

 

 

Тарас Шевченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: допомогти  учням  усвідомити  ідейно-художню цінність поезій               Т. Шевченка; дати поняття про епітет і порівняння; розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, описування власних відчуттів, викликаних художнім словом; виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

 

Обладнання:   підручник, "Кобзар" Шевченка, портрет митця,   учнівські ілюстрації до поезії,    репродукція картини Т. Г. Шевченка "Селянська родина", виставка книг Шевченка і про Шевченка, фрагмент документального фільму про  поета, фонограма мелодії   пісні "Садок вишневий коло хати".

 

Тип уроку: формування  і  вдосконалення  вмінь  та  навичок.

 

 

Методи і прийоми: ”Асоціативний ряд”, ”Інформаційне гроно”, ”Мозковий штурм”, ”Мікрофон”, бесіда, розповідь,  робота в парах і групах, самостійна робота.

 

Цілі :

учні повинні знати: ідейний зміст поезії «Садок вишневий коло хати», особливості виразного читання пейзажних віршів.

 

учні повинні вміти: виразно читати поезію; досліджувати в ній образи, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної поезії; описувати власні почуття, викликані прочитаним, порівнювати різні види мистецтва, робити висновки; здійснювати кольорову рефлексію роботи на уроці.

 

 

Хід уроку

 

І.  Організаційний момент

ІІ. Перевірка емоційної готовності до уроку

  Художня література пов'язана з настроєм. Гарний настрій – запорука успіху. Продемонструйте, будь ласка, свій настрій у кольорі. Перед вами кольорові папірці. Оберіть той, який найбільше співпадає з вашим станом душі.

 Подивіться, яка яскрава у нас вийшла палітра. Ми різні, маємо різний настрій, думки, ідеї.  Отож, нам буде цікаво працювати.

ІІІ. Актуалізація  опорних знань

1. Виразне читання напам'ять поезій Т. Шевченка.
2. Зачитування учнями власних листів, які вони написали   героям  творів Т. Шевченка.
3. Підведення підсумків роботи школярів в епістолярному жанрі.
4. Cтворення асоціативного ряду «Людина – поет».

IV. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

 Вибір учнями цілей із загального переліку, доповнення власними.

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Інсценівка.

Оксана: Чом же плачеш ти? Не сумуй Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

Тарас: Еге ж?

Оксана: І розмалюєш нашу хату?

Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо! Я буду, буду таки малярем!

Оксана: Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий – вони ж пити хочуть.

 

• Кого в образі маленького хлопчика ви впізнали?

 

2. Учнівське повідомлення (від імені самого митця).

  З ранніх літ у мене виявилась пристрасть до малювання. Вугіллям i крейдою я малював скрізь: на стінах, дверях, воротах. Життя моє в дяка закінчилося втечею від нього. Я утік у село Лисянку, де сподівався знайти co6i вчителя в oco6i диякона-маляра. Але замість науки малярству диякон лише змушував мене працювати по господарству. Я твердо вирішив усе знести, аби хоч трохи навчитися малярського мистецтва. Та дячок, поглянувши на мою ліву долоню, сказав, що в мене немає таланту.   Тоді я повернувся в рідне село, де пас громадську худобу, не залишаючи мрії знайти вчителя малювання. Мене погодився взяти в науку маляр iз села Хлипнівка, але зажадав на це панської згоди. I коли я звернувся до поміщицького управителя, той послав мене на кухню кухарчуком.

На 15-му році життя в моїй долі сталася зміна. Помер старий пан.    Кирилівка дісталася його синові — Павлу Енгельгардту, для якого набирали по селах двірню. Мене зробили «козачком», у мої обов'язки входило невідлучно сидіти в панському передпокої й чекати, поки панові необхідно буде дати люльку, вогонь чи налити склянку води. Разом з іншими слугами я опинився у Вільно. Тут, порушуючи панську заборону, сидячи в передпокої, тихенько наспівував пісеньки, крадькома перемальовував олівцем дешеві картини, які всілякими правдами i неправдами роздобував на постоялих дворах під час мандрів з України до Вільно. Одного разу, коли пан i пані поїхали на бал, я став копіювати портрети, не помітив, як повернулися пани. Пан за це мене дуже суворо покарав.

Невдовзі Енгельгардт покинув Вільно i   переїхав до Петербурга. За ним прибув i я. Тут, у Петербурзі, моя нездоланна пристрасть до малювання виявилася ще з більшою силою. Пан віддає мене в науку до Ширяєва, навчання збагатило мене необхідними професійними навичками.

Світлими ночами я ходив у літній сад змальовувати статуї. За цим заняттям мене якось i застав молодий художник Іван Сошенко, який, вражений моїм талантом, намагався мені допомогти. Він познайомив мене з Є. Гребінкою, викладачами Академії мистецтв, зокрема з             К. Брюлловим. Hові знайомі вирішили викупити мене з кріпацтва. Брюллов намалював портрет відомого поета В. Жуковського, який було розіграно в лотерею. На виручені гроші 22 квітня 1838 р. я був викуплений на волю i незабаром став учнем Академії мистецтв. Mоїм вчителем став Карл Брюллов, під керівництвом якого я досяг значних yспіхів.  Я одержав три  срібні медалі за художні роботи.

 

 

3.  ”Мозковий штурм” починаємо, все, що знаємо, пригадаємо.

Доповнення  учнів про  дитинство Шевченка. 

(Коментар учителя щодо вміння учнів добирати з додаткової літератури цікаві, доступні для розуміння їхнім одноліткам факти й події життя поета; вміння цікаво переказувати.)

 

4. Складання « Інформаційного грона».
5. Перегляд фрагментів фільму про поета.
6. Бесіда:

— Що нового ви дізнались про поета?

— Що із побаченого вам запам'яталось?

— Що свідчить про талант Т. Г. Шевченка?

 Прослухаймо уривок із твору  Оксани Іваненко «Біла ніч». Закрийте очі і уявно помандруйте у ті часи…

Як добре, що у Петербурзі білі ночі!

Хлопці, зморені денною працею, ще не сплять. Зовсім тихо на хазяйській половині. Тільки Тарас ніяк не може заснути у своєму кутку.

   У крихітне віконечко на горищі пробивається світло. Видно як удень. Це петербурзька біла ніч. Тарас не може заснути. Та він не хоче зараз спати. Голова його повна думок та мрій. Це його єдиний вільний час, він може думати, про що хоче. Зараз так видно, що він може робити, що хоче. Тарас пройшов літнім садом і повернувся в алею статуй. Яка тиша, який спокій зараз у цьому саду.  Ніхто й ніщо не заважає, він може віддатися своїй улюбленій справі. Тарас виймає папір і починає перемальовувати статуї. Про що міг думати Тарас? Ех! Якби можна було заспівати! Заспівати рідну пісню, яку співали рідні сестри, мати, старий дід, там, на рідній Україні. Йому дуже хотілося заспівати так, як колись співав сам:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть…

Біжать рядки за рядками, Тарас пише рідною українською мовою. Як же це добре, що у Петербурзі білі ночі!

 

7. Слухання й рефлексія щодо аудіозапису пісні на слова Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

 

8. Опрацювання  поезії  Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

8.1. Слово вчителя.

Хоч Тарасові Григоровичу більшу частину свого свідомого життя довелося перебувати за межами України, він за­вжди пам'ятав рідний край, серцем тягнувся до нього. Часто зга­дував чарівну українську природу, працьовитих і щирих людей, їхні пісні, легенди, звичаї, традиції.

Навіть сидячи в похмурому петербурзькому казематі за свою бунтарську поезію чи знаходячись у далекому казахському краї на засланні, він міг, заплющивши очі, уявити квітучий вишне­вий садочок біля чепурної біленької хатини в українському селі, червону калину над водою, вечірню зорю, озерце з очеретяними берегами, сповнене чарівних русалок. Про це він і складав поезії, якими захоплюється вже не одне покоління людей.

           8.2. Виразне читання твору  (прослуховування його в аудіозаписі).

          8.3. Читання поезії учнями мовчки.

          8.4. Словникова робота.

Хрущі—   великі жуки;

плугатарі—   орачі, ті, хто ходить за плугом.

5. Обмін враженнями від вірша.
6.  Історія написання.

Ув’язнений за ґратами каземату Т. Шевченко не схилив покірно голови перед жандармами і катом–царем. Поет не каявся на допитах. Не виявляв ні краплі каяття і в віршах, написаних у ІІІ відділі тюрми. Крім допитів були ще довгі дні й ночі в одиночній камері майже півтора місяця. Що пережив, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія. Контрастом до реальності каземату і майбутнього вироку для поета стає цей дивовижно світлий і радісний вірш «Садок вишневий…», у якому втілено спогади і мрії автора про Україну. Це 8-ий вірш з циклу «В казематі», написаний у 1847 році.

 

7. Ідейно-художній аналіз твору. 
   1.      Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.
   2.      Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю.
   3.      Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.
   4.      Жанр: пейзажна лірика.
   5.      Сюжет. Вірш містить опис мальовничої краси весняного надвечір’я на Україні. Тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини. Певне місце у творі займає зображення гармонії материнства, у поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов’язків: вона вечерю зготувала, доньку навчала, дітей спати повкладала. І все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.
   6.      Бесіда за питаннями.

- Що змальовує Т. Шевченко на лоні вишневого садка?

- Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської родини?

- Який час зображений у вірші? Свої міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.

- Чому пісня підбадьорює втомлених селян?

- Опишіть уявний образ матері з твору?

- Що бентежить нічну тишу?

- З яким піднесенням ставиться Т. Шевченко до співу солов’я?

- Які зорові, слухові, дотикові образи містить дана поезія?

8.7.7. Завдання. Відтворіть кольорову палітру вірша (червоний, синій, рожевий, сивий)

Учні коментують роботи.

 8.7.8.Сьогодні на уроці нам належить розгадати таємницю однієї з поезій Кобзаря — «Садок вишневий коло хати». 

Повторення  відомостей з теорії літератури.

1.  Які епітети, метафори та порівняння ви запам'ятали?

2. Яка їx роль у поезіях, особливо в пейзажній ліриці? (Так, тропи сприяють неабиякій образності, вони роблять картини зримими, а відчуття — гострими. Тож починаймо роботу).

  8.7.9.  Проблемно-пошукова робота.

-  Знайдіть тропи в поезії «Садок вишневий коло хати». (У цьому вірші немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв. Про maкі твори говорить, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.)

-  Завдяки чому досягається образність за відсутності метафор, порівнянь, (за винятком «садок вишневий» та «вечірня зіронька»).

- Визначте, які художні засоби використовує автор для ство­рення чудової картини сільського вечора. Зробіть висновок. (Епі­тет — маленьких (діточок); зменшено-пестливі слова — зіронька, соловейко, діточок; повтори. Автор дуже економно використовує художні засоби, але досягає виразності й краси поетичної картини за рахунок змісту, добору лексики.)

-    Пошукова робота в групах:

 

Установіть відповідність між образами вірша і їх особливостями.

 

1. «Садок вишневий коло хати»              а)  Слуховий.

 

2. «А матері вечерять ждуть»                  б) Слуховий і зоровий.

 

3. «Плугатарі з плугами йдуть»               в) Зоровий.

 

4. «Співають ідучи дівчата»                    г) Слуховий і дотиковий.

 

9.          Робота з ілюстраціями

 

Перед вами ілюстрації  до поезії Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати".  

— Чи схожі ваші малюнки  з поезією Т. Шевченка?

 

    

 

 

Я гадаю, що Шевченко був би задоволений вашою роботою, а ось зараз я запрошую вас до маленької художньої виставки творів Шевченка-художника.

Презентація картин Шнвченка

 

   Розгляд репродукції картини  Т. Шевчена  «Селянсъка родина» (1843 р.).

 

 

Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту, про що свідчать його поезії і картини, зокрема "Селянська родина". На полотні бачимо куточок подвір'я та стареньку хату під солом'яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім'я. Малюк, мабуть, розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступилася за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами у людей крутиться цікавий до всього дворовий пес. Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї. Картина "Селянська родина" знаходиться у Державному музеї Т. Г. Шевченка.

 

          10. Для допитливих.

Учитель: ідеальним є життя родини у поезії «Садок вишневий коло хати…». Саме про таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із заслання, мріяв про родину і власну домівку.

 

                              Поставлю хату і кімнату,

                              Садок – райочок насаджу.

                              Полежу я і походжу

                              В своїй маленькій благодаті.

                              Та в однині – самотині

                              В садочку буду спочивати.

                     

Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки (показ плаката). Але передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.

 

            11. Самостійна робота.

Доповніть поданий текст порівняннями та епітетами.

…. вечір спадав на ріку. Вода виблискувала, немов ………., а …… зоря сяяла ….. діамантами на ……. полотні неба. З ….. прибережного лісочка долинала …… солов’їна пісня, немов …. хор зібрався на найкращий свій концерт.

 

VІ. Підсумок уроку

Підбити підсумок уроку нам допоможе метод "Асоціативна квітка".

(На паперових пелюстках діти пишуть, яке враження справила на них поезія      Т. Г. Шевченка "Садок вишневий коло хати". Пелюстки прикріплюються на дошці, замість серединки такої квітки записана назва вірша. Вчитель коротко повідомляє про дитячі асоціації.)

 

- Як поезія Шевченка впливає на настрій? Що передано поетичним словом?

Учитель

 Я хочу подякувати вам за роботу на уроці і побажати щастя і добра.

Нехай вогник Кобзаря завжди горить у ваших серцях, посилаючи промені любові до природи, людини, рідного слова.

 

VIІ. Рефлексія та оцінювання

 «Мікрофон – 2» 

Продовжити речення

 Сьогодні ми:

• зрозуміли…
• дізналися…
• нас вразило…
• цікавим сьогодні було…

 

 Оцінка власної діяльності та взаємооцінювання  (в парах).

 

 Кольорова рефлексія (як змінився настрій протягом уроку; наскільки я зумів    досягти поставлених цілей).

 

VIІІ. Домашнє завдання:

Вивчити вірш напам'ять.

Застосовуючи власні спостереження, доповнити опис краси весняної природи, який зображує Т. Шевченко в поезії, або відтворити свою картину до даного вірша.