Урок"Тарас Шевченко «Заповіт». Твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє."

Про матеріал

поглибити знання учнів про життєвий шлях Тараса Шевченка; визначити, яке місце у творчості Кобзаря посідає поезія «Заповіт»; проаналізувати твір в єдності змісту і форми, довівши, що його зміст є актуальним для всіх поколінь

Перегляд файлу

Клас: 7 укр. літ

Тема: Тарас Шевченко «Заповіт». Твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Мета: поглибити знання учнів про життєвий шлях Тараса Шевченка; визначити, яке місце у творчості Кобзаря посідає поезія «Заповіт»; проаналізувати твір в єдності змісту і форми, довівши, що його зміст є актуальним для всіх поколінь;

розвивати увагу, спостереження, навички зв’язного мовлення та виразного читання, уміння аналізувати та досліджувати;

виховувати повагу до творчості Т.Шевченка, почуття патріотизму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, ілюстрації до поезії, музичні записи «Заповіту», аудіозапис, презентація «Шевченко. Заповіт», переклади «Заповіту», дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент Сл.1

Я рада бачити всіх вас. Ми починаємо урок, а на уроці ми уважні, розумні, організовані, кмітливі.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Гра «Магія чисел» Сл.2
Скажіть, як ці числа пов’язані із життям та творчістю

Т. Шевченка?
2 — Тарасу було 2 роки, родина Шевченка переїхала в Кирилівку.
8 — кількість творів, що ввійшли до збірки «Кобзар» 1840 року.

11- залишився сиротою
24 — стільки років було Т. Шевченку, коли він став вільною людиною.

10 — кількість років, проведених Кобзарем у засланні.
13 - пас ягнята, був вільною людиною

47- прожив поет

2500- викупили з кріпацтва

Молодці, добре справилися із завданням

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Сл. 3

- Тарас Григорович Шевченко – це великий українець, який своїми поетичними творами прославив нашу націю на весь світ. Він геній, хоч і народився в селянській хаті.

IV. Оголошення теми та мети.

Сьогодні ми будемо говорити про його шедевр, твір – заклик „Заповіт”, який єднає наше минуле, теперішнє і майбутнє. Протягом уроку ви дізнаєтесь про невідомі вам факти з життя Т. Г. Шевченка, вчитиметесь виразно читати, аналізувати вірш, який є заповітом нам, його нащадкам. Говоритимемо про поета – патріота і про нашу відповідальність перед Батьківщиною, про формування майбутнього нашої нації. Сл. 4

На уроці ключовими будуть слова „заповіт” і „патріот”.

Прошу записати тему уроку.

Визначення учнями завдань уроку.

Подумайте, що ви очікуєте від уроку, кожну фразу починайте словом хочу…

поглибити свої знання про творчість Т. Г. Шевченка;
ознайомитися з віршем «Заповіт»;

- дізнатися про історію його написання;

V. Опрацювання матеріалу

1. Слово вчителя.

З біографії Т.Г. Шевченка ми вже знаємо, що після закінчення Петербурзької академії мистецтв поет прибув до Києва для роботи в археологічній комісії. Він багато їздив по Україні, змальовуючи історичні пам’ятки. І ось пізньої осені 1845 року…А що ж сталося з Тарасом Григоровичем і чому з’явився саме «Заповіт» про це ви дізнаєтесь з розповіді самого поета Сл. 6

У куточку класу стіл, невеличкий стілець, чорнильниця, перо, папір, свічка. Важкохворий поет схилився, щось пише.

2.Рольова гра « Інтерв’ю з письменником»

Свій знаменитий вірш «Заповіт» я написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.

   Була глибока осінь 1845 року... Я вирішив поїхати погостювати до сліпого поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. По дорозі у полі побачив великі кам’яні фігури, зупинився і почав їх перемальовувати.
   Важкі чорні хмари нависали над землею. Зривався холодний вітер. Сіяв густий дощ. Дорогу геть розквасило. В таку негоду я повертався з Андрушів у В'юнище. В цих селах на Переяславщині тоді, за дорученням Київської археографічної комісії, змальовував пам'ятки старовини. Конячка ледве тягла воза в багнюці. Я промок до нитки. Ще в дорозі мене морозило, а коли надвечір прибув у В'юнище, відчув себе зовсім хворим, піднялася температура. Довелося злягти в ліжко в чужій хаті.
   Про мою хворобу дізнався приятель лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз мене до себе в Переяслав. У мене виявилося запалення легенів. Від цієї хвороби в ті часи небагато людей видужувало. Про це я знав. Важкі думи снували в моїй голові. Невже так рано прийшла остання година? 25 грудня стан здоров’я різко погіршав, хоч лікар-приятель робив усе можливе.

                  Невже кінець? Лише 31 рік! Невже доведеться розпрощатися з життям, а ще ж стільки хотілося б зробити для милої України, для рідного поневоленого народу. Ще ж стільки задумів, прагнень не здійснено! Невже не доведеться більше побачити широкі лани, і високі кручі, і Дніпро на милій Україні?
   До болю стискалося серце від думок про страждання рідного народу в неволі. (Заплющив очі.) Ці свячені ножі палаючі панські палаци... Слід порвати кайдани… найшвидше… І тоді з'явилася потреба сказати останнє слово братам-українцям, закликати їх порвати кайдани і вражою кров'ю окропити волю. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку.
   Від жару тремтіла рука, але старанно виводила літери на папері...
(Схопив перо і почав писати на папері) Губи шепочуть:

Як умру, то поховайте… Сл.7

3. Вчитель: Саме переяславський лікар А.О. Козачковський того самого пам’ятного ранку 25 грудня 1845р. став першим, хто прочитав «Заповіт»

Т.Г. Шевченка, який згодом став відомий на весь світ. Сьогодні будинок Козачковського – це Музей Заповіту Т. Шевченка.

Хворобу поет переміг, і через 2 тижні вирушив на Чернігівщину за дорученням Київської археографічної комісії.

Дійсно, саме це було поштовхом для написання поезії, але якби тільки одна хвороба, то ми б мали суто особистий заповіт, а «Заповіт», який ми читатимемо має ще й заклик до боротьби

4. Прослуховування аудіозапису Шевченкового «Заповіту» у виконанні Народного артиста України Богдана Ступки.

А зараз ви прослухаєте «Заповіт» у виконанні геніального українського актора Богдана Ступки

5.Тлумачення слова «заповіт»:

- Скажіть, як ви розумієте слово заповіт? Погляньмо на значення цього слова з тлумачного словника

Сл. 8

а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля;

б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів;

в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).

Проблемне запитання.

У якому значенні вжито слово заповіт у назві твору?
Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного? (У Кобзаря заповіт — це настанова нащадкам та його послідовникам)

6. Виразне читання поезії Сл.9

А зараз ми повчимося виразно читати поезію

Вірш « Заповіт» - це роздуми, переживання ліричного героя про долю народу і свою особисту. Прослухавши поезію, поглянувши на ілюстрації, скажіть

На скільки частин умовно можна поділити поезію? (3)

І. Отже, у перших двох строфах автор висловлює своє особисте - висловлює свою останню волю - поховати його « на Вкраїні милій», де ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани, де могили козаків.

Перші 2 строфи ми читаємо тихо і повільно

У двох наступних парах строф поет уже думає не про себе, не про свою смерть, а думає і турбується за долю рідного народу, його майбутнє. Відчувається хвилювання автора. Він хоче, щоб були знищені усі кати його народу, а люди стали вільними і щасливими. Тільки тоді він готовий полинути з вдячності до бога і молитися йому, а значить, і вірити в нього.

Читаємо вже пришвидшено і голосніше

В передостанній строфі Шевченко звертається до рідного народу з наказом-порадою:

...вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Наступні 4 рядочки читаємо схвильовано , голосно

Поет вірить, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю, вольну, нову» і його не забудуть, згадають «незлим тихим словом»

Останні 4 рядочки читаємо тихо і спокійно

Давайте спробуємо

7. Обговорення змісту поезії за запитаннями.

Яке враження справив на вас «Заповіт»? Що відчули, коли читали поезію?
Які картини постали у вашій уяві?
З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії? (Поховати його в Україні)
Якою у творі постає перед нами Україна? (Країною із широкими степами, широкополими ланами, Дніпром, кручами, вільними людьми)
Що просить окропити кров’ю поет у своїй поезії? (Волю).
Про яку сім’ю мріє Т. Шевченко? (Велику вольну, нову).

До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.

Чи можна сказати, що у своїй поезії поет дає нам три заповіти? Які? (поховати, здобути волю, пам’ятати)

Яке останнє прохання поета?
Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?

Сл. 10-11 Інформація про перепоховання. Друзі поета свято виконали заповіт Шевченка. З далекої північної столиці (м. Санкт-Петербургу) у травні 1845 року привезли тіло поета в Україну, де й поховали під Каневом. Вибрали Чернечу гору, звіряючи величність місця із заповітними рядками. Тут, на крутій горі, над самим Дніпром, і поховали. Відтоді Чернечу гору називають Тарасовою.

8.Ідейно-художній аналіз

Тема: зображення життя в Україні за часів кріпаччини; заклик до українського народу звільнитися від кайданів, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Ідея: віра поета у світле майбутнє України.. звернення до українців виборювати собі волю, будувати незалежну Українську державу

Основна думка: об’єднатися в боротьбі за краще майбутнє

У поезії звучить мотив віри, патріотизму, боротьби, волелюбності.

9.Робота в парах

Художні особливості твору.

1.Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій... вільній, новій», «незлим тихим словом», «синє море».

2.Повтори: «Як... було...», «реве ревучий», «в сім’ї...».

3.Метафора: сім’я вольна, нова; волю окропіте – завоюйте.

4.Заклики: поховайте, вставайте

5. Образи-символи

Могила - символ волелюбності, слави, героїчної історії народу; це прикмета пейзажу Наддніпрянщини, а тому бути похованим у одній з могил сприймається як вияв найвищої слави.

Дніпро - символ величі, могутності пригнобленого народу, але нескореного, його революційної енергії.

Степ, лани - символ розкутої, вільної поведінки українців.

Кайдани - символ тоталітарного режиму.

Кров - символ, що виражає войовничість українців.

Сім'я - символ нового, вільного способу життя української нації.

Бог - найвища сила, яка визначає долю народу

Сл. 12 Фізкультхвилинка

А тепер у нас розминка,

А тепер фізкультхвилинка.

Встали рівно біля парт,

Починаємо наш старт.

«Цифри»

Хід вправи: стоячи, ми будемо писати цифри у незвичний спосіб.

Цифру 1 «пишемо» носом (кажемо і виконуємо),

цифру 2 – підборіддям,

цифру 3 – правим плечем,

цифру 4 – лівим плечем,

цифру 5 – «пишемо» правим ліктем,

цифру 6 – лівим ліктем,

цифру 7 – правим коліном,

цифру 8 – лівим коліном,

цифру 9 – правою ногою,

а десять – лівою ногою.

10. На уроках літератури ви дізналися про Шевченка – поета, Шевченка – борця, Шевченка – людину. Давайте складемо психологічний портрет Т.Г.Шевченка.

Сміливий

Рішучий -------- Тарас Шевченко ------- чесний

здатний

до самопожертви

заради народу і Батьківщини

Сл. 13.

- Чи можемо ми назвати Шевченка патріотом України? А чи є серед нас такі патріоти сьогодні? Доведіть свою думку.

11. Учитель Поезію знають не тільки в Україні, а й далеко за її межами. У чому ж секрет такої популярності, здавалося б, звичайного поетичного твору Великого Кобзаря? Готуючись до уроку, учні отримали випереджальні завдання, тож послухаймо їх

Повідомлення учнів

І. Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року. Цей вірш мав справді щасливу долю. Він став не тільки надбанням укр. літ-ри, а й світових літератур та музичного мистецтва.

«Заповіт перекладено більше ніж ста мовами народів світу. Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Сл. 14

Ми маємо нагоду прослухати «Заповіт» англійською та російською мовою

Російська

Как умру, похороните

На Украйне милой

Пусть курган в степи широкой

Будет мне могилой.

Положите так, чтоб видел

Я луга ы кручи,

Чтобы слышал, как волнами

Днепр ревет могучий..

Продовжуємо

Повідомлення учнів Сл. 15

ІІІ. Одним із перших, хто написав музику до «Заповіту», був М. Лисенко. Історія цього твору цікава. Галичани замовили М. Лисенку написати музику до вірша «Заповіт». Микола Віталійович охоче погодився виконати це прохання, напружено працював протягом тривалого часу, намагаючись поєднати дух шевченківської поезії зі специфікою української пісні. Сл. 16

У 1870 році з'явилася ще одна, цілком оригінальна мелодія «Заповіту», яка швидко поширилася по всій Україні і незабаром стала популярною народною піснею. Написав її полтавський учитель музики Гордій Павлович Гладкий. Не маючи більш солідного інструменту, усі свої пісні він програвав на гітарі. Кожної суботи у Г. Гладкого збиралася молодь. Це були переважно місцеві семінаристи, котрі, як правило, мали гарні голоси. Саме цей чоловічий хор, яким керував сам Г. Гладкий, був першим виконавцем «Заповіту».

(Прослуховування «Заповіту» ( (музика Г. Гладкого.)

Учитель: Крім того, і сьогодні музичні гурти виконують пісню на слова Тараса Шевченка. Так, музика осучаснена, але те живе слово Кобзаря про створення нової вільної сім’ї зберігається, хто б і як би її не виконував.

(Прослуховування пісні суч.варіант)

VІІ. Підсумок уроку. Сл.17

- Чому поезію «Як умру, то поховайте» називають твором, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє?

(поєднав різні покоління)

- Чи актуальний твір сьогодні?

У минулому наш народ здобував собі волю, сьогодні знову бореться за територіальну цілісність, у майбутньому нагадуватиме, щоб нащадки пам’ятали і не допустили ворогів на наші землі.

Нехай заповіт великого Кобзаря стане заповітом для всіх нас: зберегти мову, пісню, націю, традиції, обряди. Пронести все через віки і передати наступним поколінням.