Урок, технологічна карта урокуПоетична збірка «Зів’яле листя». «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», «Чого являєшся мені…». Місце любовної теми у творчості Франка.

МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Види вмінь, що формуються

Зміст роботи

Літературознавча (предметна компетентність)

Забезпечення емоційного настрою («Діти за допомогою графічних позначень визначають емоційний стан, готовність до уроку та пояснюють вибірково. )

Червоний – захоплення.

Жовтий – радість.

 Зелений – спокій.

Коричневий – тривога.

Синій – сум.

Актуалізація опорних знань

За допомогою графічного організатора „З-Х-Д“, учням пропоную пригадати, що їм відомо про життєвий та творчий шлях І. Я. Франка, і заповнити першу колонку таблиці.

Заповнена таблиця „З-Х-Д“ може мати такий вигляд.

ЕТАП ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ І ПЛАНУВАННЯ

Організаційно-діяльнісні: ставити цілі, планувати діяльність (КК «уміння вчитися»)

Створення «асоціативного куща» до слова «кохання» (на стікерах учні пишуть свої думки і прикріплюють на дошку)

(Кохання – диво – казка - взаєморозуміння - сила, більша за життя - вир почуттів – радість –довіра – щастя – сльози – зрада -  трагедія - ніжність – пристрасть – вірність)( Слова вчителя. Ви створили «асоціативний кущ» до слова «кохання», який приносить людині і радість, і смуток. Ви вже знаєте І. Франка як Великого Каменяра, вічного революціонера. Але, як зазначав

М. Коцюбинський, «людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного».

 І сьогодні на уроці ми прочитаємо ще один розділ  життєвої книги поета, з якого Франко постає як людина, чоловік, що кохає і страждає, радіє і тужить, вірить і зневірюється.)

Пропоную учням визначити, над чим будуть працювати на уроці ( хочу дізнатися… про збірку  поезій Івана Яковича Франка «Зів’яле листя»;  осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті поета, познайомитися з коханими жінками Івана Франка, дослідити, кому присв`ятив поет свої поезії…) Записую тему на дошці («Поетична збірка «Зів’яле листя». «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», «Чого являєшся мені…». Місце любовної теми у творчості Франка»). Діти заповнюють другу колонку „З-Х-Д“  та озвучують її.

Очікувані результати: учні знайомляться із збіркою «Зів’яле листя» та її структурою, визначають мотиви та настрої , що домінують у збірці, аналізують поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», «Чого являєшся мені…».  

ЕТАП ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ

Читацька (предметна компетентність)

Пояснення нового матеріалу:

   Проблемне питання: «Що є кохання для І. Франка?»

Слово вчителя. Відповідь на це питання ми знайдемо, прочитавши і проаналізувавши вибрані вірші із збірки «Зів’яле листя», яка вийшла друком у 1896 році. Іван Франко створював протягом десяти років (1886–1896).

1. Робота з роздатковим матеріалом. (Учні, читаючи текст, використовують метод „Читання з маркуванням“, де відома інформація позначається знаком +, нова - ?, цікава - !)

Вона складається з трьох частин (так званих жмутків), у яких розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана важкими обставинами громадського та особистого життя, зокрема нерозділеним коханням, звідки й назва збірки «Зів’яле листя» як художній образ втрачених надій, задавленого в душі великого почуття.

 Недаремно Франко дав збірці підзаголовок «Лірична драма», власне, драма почуттів. Вірші в ній – це «зів’ялі листочки», що символізують «завмерлеє в серці кохання».

„Три жмутки“ - це три події, зміст яких - життя, нещасливе кохання ліричного героя. Конфлікт дуже напружений: адже тричі йому „являється любов“, і втретє він зайшов так далеко, що зневірився в усьому, прокляв життя й поклав йому край.

Не слід ототожнювати ліричного героя поезій із автором. Автобіографічні мотиви посідають у збірці чемне місце, але це не означає, що її героєм слід бачити самого поета. Митець має право на певні художні узагальнення, домисел. Душа ліричного героя „Зів’ялого листя“ ніжна, але безвольна.

Любовна, інтимна лірика збірки вражає своєю силою і глибиною („Чого являєшся мені у сні“, „Якби знав я чари, що спиняють хмари“, „Як почуєш вночі край свого вікна“ та інші).

І. Франко підкреслює зв’язок своєї поезії з народною творчістю, в якій він черпає натхнення. До таких творів належать передусім написані в стилі народних пісень поезії „Зелений явір, зелений явір“, „Ой ти, дівчино, з горіха зерня“, „Червона калино, чого в лузі гнешся“, „Ой ти, дубочку кучерявий“, „Ой жалю мій, жалю“, „Оце тая стежечка“ та інші.

В одному з віршів, уособлюючи народну пісню в журливих звуках сопілки, що чарують його серце, поет говорить:

                   І стиха до строю сопілки

                   Поплив із народним до спілки

                   Мій спів.

                                   („Полудне. Широкеє поле безлюдне“)

Велика кількість поезій „Зів’ялого листя“ написана на зразок народних пісень. Видатний український композитор М. Лисенко звертався до поезії цієї збірки й поклав на музику деякі з них.

О. Корнійчук у статті „Великий Каменяр“ зазначає, що „ліричні вірші Франка з циклу „Зів’яле листя“ стоять на рівні шедеврів світової поезії“.

(учні озвучують свій вибір)

2. Методичний прийом «Рольова гра. Інтерв’ю з письменником».

• Дорогі десятикласники, давайте уявимо себе в гостях у великого українського поета, письменника, драматурга, вченого, філософа Івана Яковича Франка і віртуально з ним поспілкуємося. Ви можете йому поставити запитання, які вас цікавлять і хвилюють.
• Журналіст: «Іване Яковичу, ми знаємо, що Ви маєте чудову  поетичну збірку «Зів’яле листя», яка є неперевершеною перлиною інтимної лірики в українській літературі. Якщо Ваша ласка, розкажіть про неї»
• Повідомлення учня. (Учень виконує роль поета). У 1896 році вийшла у світ моя третя поетична книжка з дещо незвичним підзаголовком «лірична драма». Збірка поділялася на три цикли, які я образно назвав «жмутками». До неї ввійшла інтимна поезія, що створювалася мною впродовж попередніх десяти років і певною мірою відбила моменти мого особистого життя. Кожен вірш є відтворенням моїх найщиріших почуттів і переживань, я б сказав: «Кожна пісня моя – віку мого день» .
• Журналіст: «Іване Яковичу, достеменно відомо, що перше кохання, як світ ранкової зорі, залишається в серці на все життя. Його не можна забути, осквернити, зганьбити, знищити. Про це  малюють, співають, складають вірші. Скажіть, будь ласка,  це правда чи ні?»
• Уявний письменник ( учень):  «Так, це правда. Вічна загадка любові. Саме вона породжує прекрасне і вічне на землі, робить людину щасливою чи приносить душевний біль. Мабуть, я все життя по-справжньому кохав Ольгу Рошкевич . Коли мені усі пророкували велике майбутнє (університетського професора, посла чи міністра), то все було добре: батько Ольги вважав мене гарною партією для його доньки. Та мій арешт «за соціалізм» став не тільки крахом моєї кар’єри, а й про шлюб із Ольгою і мови не могло бути. Ми мріяли одружитися, для себе готували весільний подарунок: збірку весільних пісень з Лолина… Але не судилося нам бути разом. Батько Ольги зробив усе можливе і неможливе, щоб нас розлучити.

Тричі мені являлася любов.

Одна несміла, як лілея, біла,

З зітхання й мрій уткана, із обснов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

Купав її в рожевих блисках май,

На пурпуровій хмарі вранці сіла

І бачила довкола рай і рай!

Вона була невинна, як дитина,

Пахуча як розцвілий свіжо гай.

Уявний письменник ( учень):  Я любив її все життя, а, коли втратив, шукав Ольгу в інших жінках.

Пізніше я познайомився з двома руськими поетесами, Юлією Шнайдер і Климентією Попович, але жодна з них не мала на мене тривкого впливу. Більше враження зробила на мене знайомість з одною полькою, Юзефою Дзвонковською…

Явилась друга – гордая княгиня,

Бліда, мов місяць, тиха та сумна,

Таємна й недоступна, мов святиня.

Мене рукою зимною вона

Відсунула і шепнула таємно:

«Мені не жить, тож най умру одна!»

І мовчки щезла там, де вічно темно.

Учитель: Другий «жмуток» містить перлину інтимної лірики – «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…». У цьому вірші відчутний вплив фольклору, він звучить як справді народна пісня. Лунає музика А.Кос-Анатольського. Прослухайте за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=EXml7Cup6HQ

3. Дослідницько-пошукова робота. Проблемне питання

Які фольклорні та літературні ознаки наявні в поезії «Ой ти дівчино…»?

(фольклорні риси-вигук –ой,   поетичне звертання дівчино; пестливі слова –устоньки, Літературні ознаки-метафора(дівчина з горіха зерня), фразеологізми (загублю душу); анафора (чом).

Учитель:  З огляду на це, ми можемо сказати лише про те, що все одно Франко кохає Ольгу, проте вважає, що може підшукати їй заміну. Навряд чи між Франком і Юзефою було саме кохання, адже вона була хвора, тому не кохала нікого, казала, що кохання не для неї, а він просто жалів і її, і себе.

Але хто знає, адже кохання у людини може бути одне, проте закохуватись вона може в різних людей. Так і у Франка, бо письменники не можуть писати вірші не закохуючись, вони повинні знаходитися в цьому процесі постійно, вони повинні переживати, відчувати, і – писати.

Але підемо далі і з’ясуємо хто ж була ця третя, на яку так «приємно дивитися».

Явилась третя – женщина чи звір?

Глядиш на неї – і очам приємно,

Впивається її красою зір.

То разом страх бере, душа холоне,

І сила розпливається в простір.

Уявний письменник ( учень): Її ім’я — Целіна Зиґмунтовська. Вона працювала на пошті, потім вийшла заміж за поліцейського комісара, мала двох дітей і швидко овдовіла. Її байдужість доме  була вражаюча: вона навіть не читала і не мала наміру читати «Зів’яле листя». Коли потім Целіну Зиґмунтовську запитували, чому вона не відповіла взаємністю, відверто, спокійно, не видумуючи різних причин, відповіла, що я їй просто не подобався, був рудий, а їй імпонували брюнети.

4. Виразне читання та ідейно-художній аналіз вірша «Чого являєшся мені у сні?»

• Поезія  «Чого являєшся мені усні?» теж увійшла до  другого «жмутка» і присвячена Юзефі Дзвонковській .

Прослухайте аудіозапис поезії , використавши QR-код або посилання

https://www.youtube.com/watch?v=x8Et_VA2lNQ

Робота в парах. Заповніть літературний паспорт поезії «Чого являєшся мені у сні?» (на партах пустографи)

Паспорт твору

Історія написання: 

Привид першого світлого юнацького кохання до Ольги Рошкевич не покидає поета протягом усього життя, незважаючи на те, що стрічалися на життєвій дорозі інші жінки, що він одружився. Це почуття й покликало до життя рядки, сповнені, з одного боку, болю й туги, а з іншого, — бажання, щоб ці муки продовжувалися, бо в них і через них продовжує жити високе почуття.

Рік написання: 1896

Збірка: «Зів’яле листя»

Напрям: модернізм

Течія: неоромантизм.

Тема: відображення внутрішнього світу закоханної людини, ії думок та страждань

Ідея: заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що.

Тематична приналежність (вид лірики): інтимна.

Жанр: ліричний вірш.

Провідний мотив: нерозділене кохання.

Художні засоби:

Епітети: «чудові очі… ясні»; «дно студене»; «зарево червоне»; «довгими ночами»; «щастя молодого»; «дива золотого».

Порівняння: «очі…, немов криниці дно студене»; «уста…, мов зарево червоне»; «серце…, неначе перла у болоті», підкреслює надзвичайну красу дівчини, її байдужо-зневажливе ставлення до почуттів закоханого юнака і його високі душевні поривання.

Метафори: «докір займається і …тоне у тьмі»; «ти серце надірвала»; «вирвала ридання голосні»; «свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні».

Стилістичні фігури:

Тавтологічні повторення: «В житті мене ти знать не знаєш, хоч знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь Довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні…», вони надають можливість усвідомити надзвичайність великого і справжнього почуття закоханого, який спочатку ніби протестує проти появи образу його коханої, що являється йому уві сні.

Риторичні фігури: риторичне заперечення «О ні!» змінюється на риторичне звертання «Являйся, зіронько, мені!», що підсилюється риторичним окликом «Хоч в сні!».

Паспорт твору

            Історія написання:  

Рік   написання: 

Збірка:  

Напрям:  

Течія:  

Тема 

Ідея:  

Тематична приналежність (вид лірики):  

Жанр: 

Провідний мотив: 

Художні засоби:  

Стилістичні фігури:  

Учитель. Всі художні засоби вказують на глибину почуття ліричного героя; кохання – високе і благородне почуття, це "диво золоте", "щастя молоде"

Учитель. Але вірною, самопожертвенною дружиною, доброю матір’ю, невтомною помічницею Івана Яковича в літературній праці стала інша жінка. Здавалося б, що саме їй і були адресовані всі любовні гімни. Але, на жаль, ні.

Хто ж ця жінка? Перегляд відео фрагменту «Жінка, котра була поруч…».

https://www.youtube.com/watch?v=hKOGQX6u3gg

- Якими словами звернеться Франко до своєї дружини? (Франко скаже: «Спасибі тобі, моє сонечко!»)

РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП

Організаційно-діяльнісні: рефлексія процесу та результатів діяльності (КК «уміння вчитися»)

Слово вчителя:

Була іще одна жінка в житті великого поета. Це та, що завжди відповідала взаємністю, ніколи не зрадила, рука в руку ішла з ним по життю. А полюбила його, ще зовсім молодого юнака, і була поруч доти, доки змогла тримати перо його хвора рука.

Може, хтось здогадається?

Так, це була – Муза!

Він сіяв між людьми добро, правду, щиру пісню. А Муза вела його через терни до зірок, до вершин світової слави.

      Бесіда з елементами анкетування.

Чи є на землі людина, яка не хотіла б кохати й бути коханою, яка не мріяла б про взаємність почуттів? Кохати і бути коханою – тільки в такій гармонії людина відчуває себе людиною і допомагає стати людиною комусь. Проте, досить часто, а в цьому ви переконалися, слухаючи попередні виступи, життя зав’язує міцний вузол «любовного трикутника». Отже, якби довелося вибирати між кохати і бути коханим, що б ви вибрали:

–  Якщо кохати, то підніміть червоний листочок,

– Якщо бути коханим, то підніміть листочок іншого якогось кольору.

–Умотивуйте свій вибір (3-4 учнів із різним вибором обґрунтують свою позицію).

 (– Я вибрала «кохати», тому що краще самому страждати від нерозділеної любові, ніж бачити, як хтось страждає від того, що ти не можеш відповісти взаємністю.

– А я вибрав «бути коханим», тому що на світі легше жити, коли знаєш, що десь є людина, яка заради тебе готова на все).

Саморефлексія:

• Чи досягнуті цілі?
• Що сприяло (заважало)?
• Що було найцікавішим на уроці?
• Яке завдання було найскладнішим?
• Чи задоволенні результатами діяльності?
• Заповніть останню колонку таблички, озвучте.
• Оцінювання результатів вашої діяльності та коментар ви зможете переглянути на сторінках  електронного щоденника.

Завдання додому:

Обов’язкове:

вивчити  вірш І.Франка "Чого являєшся мені у сні?” напам’ять.

За бажанням: створити буктрейлер на збірку Івана Франка “Зів’яле листя”,використовуючи відеофільми з Youtube (сценаристи);

створити макет обкладинки до збірки "Зів’яле листя"(дизайнери).