Урок. "Тема боротьби українських козаків проти татарської орди."

6 клас українська література                                                                                      ______________

Чорна О.О.

Тема: Тема боротьби українських козаків проти татарської орди.

Мета: допомогти учням осмислити внесок героїв твору - підлітків у визволення рідного краю від загарбників до появи Запорізької Січі; утвердити думку про духовну красу людини, яка пов’язує своє життя з історичним буттям народу; розвивати вміння висловлювати власні думки про проблеми, порушені у творі,  творчий потенціал учнів; виховувати почуття патріотизму й духовність; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: комбінований.

                                                                                                           Козацькому роду нема переводу.

                                                                    Хід уроку:                                                                                                                                                                                       

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку. Перевірки відсутніх та наявності чергових у класі.

                        Емоційний настрій до заняття

Дзвоник всім нам дав наказ –

До роботи швидше в клас

Біля парти станем чемно –

Час хай лине недаремно.

Будьмо уважні й старанні всі –

Сядьмо рівненько на місця свої.

2. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

                         Виконайте тестові завдання.

1. В.Рутківський народився

а) на Черкащині  б) на Полтавщині  в) на Букови҆ні

2. Живе і працює письменник

а) у Харкові  б) у Запоріжжі  в) в Одесі

3. У 2012 році письменник став лауреатом Національної премії України ім.Т.Шевченка за історичну трилогію для дітей

а) «Ганнуся»  б) «Потерчата»  в) «Джури»

4. Першим переможцем премії «Джура» став

а) Дмитро Іванов  б) Максим Паленко  в) Володимир Рутківський

5. Найвідомішою картиною Іллі Рєпіна, де зображені козаки є

а) «Запорожці пишуть листа турецькому султану»  б) «Іван Грозний і син його Іван»  в) «Гайдамака»

6. Джура – це

а) зброєносець, помічник у козацької старшини  б) хоробрий воїн  в) воїн-найманець

7. Слово «козак» означає

а) вільна людина, незалежний озброєний воїн.  б) зброєносець, помічник у козацької старшини  в) мужній воїн

8. Швайка–  а) шпилька  б) прикраса  в) шило у вигляді товстої металевої голки для проколювання отворів

9. Історичний роман – це  а) твір, який побудований на історичному сюжеті

б) вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів

в) невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу (персонажів)

10. Дія роману Джури козака Швайки» відбувається у

а) Х ст.  б ) ХІІ ст. в) ХV ст.

11. Імена головних героів роману – це

а) Андрійко та Іванко б) Демко та Сергійко  в) Грицик і Санько

12. Вітрик та Барвінок у творі – це

а) кінь та вовк  б) вовк та собака в) собака та кіт .

                    Літературна вікторина за романом «Джури козака Швайки»

1. В якому столітті відбувається дія роману? (15 ст.)

2. Про яку історичну подію згадується у творі? (Битва під Синіми Водами).  

3. Де жили Санько, Грицик і Демко? (У Воронівці)

4. Що означає татарською мовою слово «козак»? (Вільна людина)

5. Ким був козак Швайка? (Розвідником-вивідувачем)

6. Хто врятував Швайку від татарської погоні? (Вовк Барвінок)

7. Яке прізвисько отримав Демко від діда Кібчика? (Дурна Сила)

8. Чому Грицик і Санько змушені були тікати з села? (Рятувалися від гніву пана Кобильського)

9. Хто водночасно служив і татарам і шляхті? (Тишкевич)

10. Чому навчав Санька дід Кудьма? (Ворожбі і знахарству)

11. Хто був першим джурою козака Швайки? (Грицик)

12. Як називалося житло козаків? (Курінь)

13. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»? (Дідові Кібчику)

3. Підготовка до сприймання.

                      Вгадай за найменшою кількістю підказок:

-         Сильні, кремезні, мужні чоловіки.

-         Завжди стояли на захисті українських земель.

-         Їхнє житло називалося курінь.

-         В їхніх поселеннях ніколи не було жінок.

-         Місце їхнього проживання Запорізька Січ.

Отже, мова на сьогоднішньому уроці піде про козаків. 

                  Складіть «Асоціативний кущ» до слова козак.

Поетична хвилинка  ЯНА ЯКОВЕНКО

                                             ПРО КОЗАКІВ

В сиву-сиву давнину

Козаки йшли на війну,

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Ляхи, турки та татари,

Москалі та яничари.

Щоб палить сади і хати,

Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :

- Не буде ворогу пощади !

Вірні коні рвуться в битву,

Крешуть іскри з-під копита.

За чарівний спів дівочий,

За спокійні дні та ночі –

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки –

Запорозькі козаки !

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич.

Вчитель: Усі ми знаємо, що  Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Богун – козаки. А звідки вони узялися, хто ними ставав ми і дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

Саме їх описав наш земляк В.Рутківський у своєму романі «Джури козака Швайки»

4. Оголошення теми, мети уроку.

5 . Мотивація навчальної діяльності

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок познайомить мене…
• На цьому уроці я хочу дізнатися….

6.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель: Коли відбуваються події, змальовані у романі? Поясніть, чому В. Рутківський події в романі датує саме 1492 роком?  

    В. Рутківський у своєму творі  «Джури козака Швайки» розповідає про протистояння українців проти турецько-татарських набігів та про зародження козацтва.

                                                 Історична довідка.

   Наприкінці XV століття українські землі — Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина; Переяславщина входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України — Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя — була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах — в гирлах річок — і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV — на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків.

     У боротьбі за своє життя і майно селяни могли сподіватися тільки на себе. Герой роману дід Кібчик говорить так: «.. все князів виглядaєте тa стaрост добрих. А князі - вони теж різні бувaють… А втекли ви сюди чому - добре життя приїлося? Ні, від тaких же пaнів тa стaрост, зa якими оце тaк жaлкуєте. Тож коли вже виглядaти якогось князя - то тільки свого. Тaкого, як оце ми з вaми. Укрaїнa не сьогодні – зaвтрa готовa спaлaхнути, як оце бaгaття? Бідa лиш у тім, що все сирі гілки трaпляються.»

 Усі ці обставини й зумовили козацький рух, а потім і створення Запорозької Січі.

                          Словникова робота.

Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах XIII ст. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр».

    У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами.

Джура – це зброєносець  Швайка – шило Уруські села – українські села

Вовкулака – перевертень Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річок.

                                              Фізхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки.

Вище руки підніміть -

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу - все гаразд.

Вчитель: Напевне, ніхто не сперечатиметься, що козаки – досить цікаве «явище» в українській (чи навіть світовій) історії. Скільки є різноманітних згадок про них, і не тільки українських. Однак поряд з їх мужністю, силою, хитрістю та розумом частенько зустрічається краплинка містики, яка робить їх чимось більшим, ніж просто вояками.

     Окрім зброї, сили і вміння гарно битися, козаки мали ще одну значну перевагу – кмітливість та хитрість. Практично завжди їм вдавалось непомітно підкрастися до ворога та застати його зненацька. Звичайно це додавало шансів здобути перемогу.

Запорізьку Січ поправу називають першим демократичним об’єднанням  світі. Якщо взяти до уваги, що багато людей прийшли сюди через соціальну несправедливість, то це й не дивно. Усі питання, стосовно життя та діяльності козаків вирішувались голосуванням на радах

     Одного прапора для козаків не існувало, однак з 17 століття зайшла мова про головний стяг запорізької держави. На ньому було зображено Архангела Михайла на червоному фоні з одного боку, і білий хрест, золоте сонце, півмісяць і зорі – на іншому. А своєрідним гербом став козак з мушкетом Цікаво, що на прапорах козаків часто зображали шестикутну зірку. Однак іудеїв це ніяк не стосувалось. В давнину це був символ магії або емблема окремих родів. Тоді це був досить популярний знак, який означав гармонію.

      Щодо походження слова «козак» також існує багато теорій. Деякі польські дослідники вважали, що воно пішло від ім’я відомого ватажка, котрого звали Козак і котрий майстерно боровся з татарами; або що найменування походить від слова «коза», бо козаки були дуже хитрими і могли пролізти будь-куди. Турецькою «козак» означало «волоцюга», «розбійник». Логічно, що турки дали козакам саме таке прізвисько. Вочевидь, воно прижилось на Україні і з часом зовсім втратило негативне забарвлення.

 Робота над змістом роману.   Бесіда за запитаннями

- Де  і коли відбуваються події у творі?

- Хто є героями твору? Що ми про них знаємо?

- Чому хлопчаки залишають рідну домівку?

- Куди їдуть Гриций і Санько?

- Із ким знайомляться хлопці?

- Хто такий Пилип Швайка?

- Якого звіра злякалися хлопці?

- Чому Пилип не боявся його?

Розповідь учителя. Були серед козаків особливі хлопці, яких звали характерниками. Вважалось, що походять вони від древніх язичницьких волхвів, які володіли таємними знаннями, вміли пророкувати майбутнє. Деякі історики притримуються теорії, що після прийняття на Русі християнства їх переслідували князі та греки. Тому волхви-язичники створювали невеликі об’єднання далеко від великих міст – січі. Там вони навчали майбутніх воїнів бойовим мистецтвам, обрядам та звичаям. Про них  казали, що їх «ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали» і що вони «могли відкривати без ключів замки, плавати на човнах по підлозі, як по морських хвилях, переходити через річку по сукняній повсті чи циновках з лози, брати в голі руки розпечені ядра, бачити за кілька верств довкола себе, перебувати на дні ріки, влазити і вилазити з туго зав’язаних і навіть зашитих мішків, «перекидатись» у котів, перетворювати людей у кущі, вершників - на птахів, залазити у звичайне відро і плисти в ньому під водою сотні, тисячі верств».

- Кого ми можемо назвати характерником і чому?

- Коли ми вперше бачимо силу Санька? Зачитайте цей уривок.

                           Проблеми, порушені автором у творі

1.Боротьба добра і зла.

2.Дружба і зрада.

3.Стосунки людей і тварин.

4.Відносини між дорослими і дітьми.

5.Духовна сила і духовний занепад.

7. Закріплення вивченого.

   Проблемне питання.

Учитель : У романі багато двобоїв і сутичок з татарськими загонами. Але Сашко й Грицик майже не беруть у них участі. Чи правильно це? (Учні формулюють думку, що у справжньому бою хлопці заважали б козакам, але вони виконували саме ті завдання, де могли бути найкориснішими).

• Розкажіть, кого з героїв роману можна назвати справжнім патріотом?

Відповіді учнів.

   Словникова робота:

Патріот – той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.

  На уроках української літератури ми вже говорили про патріотизм. Нагадайте, коли ми зустрічалися з цим поняттям? Які почуття ми називаємо патріотичними?(Відповіді учнів) Хто хоче нагадати нам патріотичні твори вивчені у 6 класі. Учні декламують напам’ять Гімн України та інші вивчені твори. Як ви можете виявити свій патріотизм? Як виявляють його герої твору?

                  Завдання «Пошук подібностей».

• Кого нагадують головні герої із вивчених вами творів? (Яву та Павлушу з повісті «Тореадорів із Васюківки» В. Нестайка, Митька й Сергія з твору «Митькозавр із Юрківки» Я. Стельмаха.)
• Що спільного й відмінного між героями? (Хоробрість, винахідливість, кмітливість, веселий характер – спільне; різні століття, інший побут – відмінне.)
• Як ви гадаєте, якби хлопчики з усіх цих творів зустрілися в реальному житті, чи були б вони справжніми друзями, чи стали б козаками?
• Чи хотіли  ви бути схожими на козаків? Що вас у них приваблює?
• Як ви розумієте прислів’я: «Козацькому роду нема переводу»? Це прислів’я про вас?

8. Рефлексія.

   Робота творчого спрямування. Завдання. Обґрунтувати прислів’я, написавши стислу за обсягом розповідь або твір-мініатюру.

  Сформулюйте тему та основну думку твору, який ми прочитали?

Тема – боротьба українських патріотів проти татарських завойовників.

Основна думка - прославлення справжніх патріотів, що не шкодують свого життя заради свободи рідного краю.

8. Підсумок уроку

- Із якою метою автор написав цей роман.

- На скільки на Вашу думку роман актуальний в наш час і чому?

- А чи знаєте ви, що столиці Австрії є пам’ятник запорозьким козакам у з написом: «1683. Присвячується українським козакам – захисникам Відня».

Бойовий гопак – це бойове мистецтво, розроблене на основі елементів традиційного козацького бою.

     Будьте завжди і ви патріотами, допомагайте рідній землі тим, чим зможете. Пам’ятайте слова Володимира Сосюри:

«Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею!»

9.Оцінювання. Аргументація оцінок.

10. Домашнє завдання

Дочитати роман. Підготувати запитання до розділів, які найбільше сподобалися.

Намалювати ілюстрацію до епізоду, який найбільше запам’ятався. Написати продовження (за бажанням)

«Незакінчене речення»

На уроці я дізнався…

На уроці я зумів…

На уроці мені сподобалося …

Я радий, що…

Шкода, що…