Урок. "Урок позакласного читання В. Рутківський «Сторожова застава».

Про матеріал

Урок позакласного читання для учнів 6 класу. Тема: Урок позакласного читання В. Рутківський «Сторожова застава».

Мета: познайомити учнів із повістю В. Рутківського «Сторожова застава»; розвивати творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її ; виховувати ввічливість, порядність, інтерес до книжки, історії українського народу; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: комбінований..

Перша книжка “Сторожова застава” –

про те, що Ілля Муровець – українець.

Причому я не просто пофантазував, я зробив все,

виходячи з положень російських вчених.

В.Рутківський

Перегляд файлу

6 клас українська література                                                                                      ______________

Чорна О.О.

Тема: Урок позакласного читання В. Рутківський «Сторожова застава».

Мета: познайомити учнів із повістю В. Рутківського «Сторожова застава»; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її ; виховувати  ввічливість, порядність, інтерес до книжки, історії українського народу; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: комбінований..

                                                                               Перша книжка “Сторожова застава” –

                                                                               про те, що Ілля Муровець – українець.

                                                                               Причому я не просто пофантазував, я зробив все,

                                                                               виходячи з положень російських вчених.

                                                                                                                           В.Рутківський


Хід уроку:

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку. Перевірки відсутніх та наявності чергових у класі.

Емоційний настрій до заняття


Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

І щоб не було мороки,

Всі готові до уроку!?

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаймо.


2. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.


                                        Клоуз- тест

1. В.Рутківський народився на (Черкащині)

2. Майбутній письменник закінчив (Одеський політехнічний інститут)

3. Письменницьку кар'єру розпочав з написання (поезій)

4. В.Рутківський дочекався слави у (70 років)

5. Його книжка «Джури козака Швайки» вийшла друком у львівському видавництві (А–БА–БА–ГА–ЛА–МА – ГА)

6. Ілюстрації до роману «Джури козака Швайки» створив відомий український художник (Максим Паленко)

7. У рейтингу «Книжка року» «Джури…» посіли (друге місце)

8. За цю трилогію В.Рутківський 2012 року одержав (Шевченківську премію)

9. Книга «Джури козака Швайки» складається з (трьох частин)

10. Син підстарости Сидірка – це (козак Пилип Швайка)

11. Прізвисько, яке дали односельці онукові діда Кібчика Демкові, – (Дурна Сила)

12. В.Рутківський мешкає в (Одесі)

   Акродиктант Давши відповіді на запитання, прочитаєте кличку вовка козака Швайки

1. Хто такий Петрик?

2. Видавництво, у якому було надруковано «Джури козака Швайки»

3. Ім'я пастуха-татарина, який допомагав козаку Швайці.

4. Село, з якого були родом Швайка та його джури.

5. Назва річки, яка протікала біля села.

6. За часів радянської влади твори Рутківського не друкували, називали його український …

7. Місто, у якому мешкає і працює В.Рутківський.

8. Як звали діда Демка Дурної Сили?.


Відповіді:

1. Бугай

2. А–БА–БА–ГА–ЛА–МА

3. Рашит

4. Воронівка

5. Іржавиця

6. Націоналіст

7. Одеса

8. Кібчик


                  Цитатний диктант  «Ідентифікація особистості»

                              Визнач героя за характеристикою

1. Дебелий, сивуватий татарин зі шрамом через щоку. (Гафур- Ага)

2. Козакував майже все своє життя. Кажуть, ніби аж до самого моря добирався. (Дід Кібчик)

3. Високий, жилавий чоловік, ще майже парубок… Вислизав він, як хитрий змій. Прокрадався, неначе вовк. Або перевертень, що приймав будь-яку подобу.(Швайка)

4. … посеред якоїсь гри раптом відійде від гурту, усядеться десь на горбку і ніби починає до чогось прислухатися. Або ні сіло ні впало візьме та скаже: за Городищем телиця в болото зілізла. Хлопці туди – а воно й справді так. (Санько)

5. Він нікого не любив, окрім своєї череди та малого хазяїна (бугай Петрик)

6. Таких на всю Україну, може, два чи три набереться. У наших краях до нього всі нитки сходяться. Ми всі перед ним, наче беззахисні пташенята на долоні… (Дід Кудьма)

3. Підготовка до сприймання.  Вчитель: Твори, з якими ми познайомилися на уроках української літератури, – це лише та невеличка часточка, що написано для дітей. Дехто вважає, що для дітей писати важче, ніж для дорослих. І це справді так, бо такий твір повинен бути надзвичайно яскравим, захоплюючим, щоб дитина виявила свою зацікавленість, їй захотілося наслідувати героїв, учитися в них добра й справедливості. Саме такою і є повість Володимира Рутківського «Сторожова застава». Ця книга про те, як сучасний школяр Вітько Бубненко потрапив в 11 сторіччя! Ну, і зустрівся з Іллєю Муровцем.


- Хто такий Ілля Муровець?

- Яких ще билинних богатирів ви знаєте?

                                  Поетична хвилинка. «Илья Муромец».


То не ветер шумит в ракитниках,

 И не рожь шуршит спелым колосом,-

 Прославляет добрых защитников

 Сам велик боян вещим голосом.

 Кои били лютого ворога,

 Не страшась вступали в сражение,

 Жизнь свою отдавали дорого,

 Если враг чинил поражение.

Защищали Русь! Исполинами

 Воспевались по молодечеству.

 Их народ прославил былинами

 За любовь к родному отечеству.

 Да и как же им не воздать ту честь,

 Тяжела ведь ратная ношенька?

 В славе витязи на Руси, как есть,-

 И Добрынюшка, и Алёшенька

 Был средь них Илюша из Мурома

 Из крестьян, сословья не ратного,

 Превзошёл своей силой турову,

 Доказал не раз, многократно он.

 Падал замертво самый крепкий бык

 От щелчка от мощного страшного.

 В ратном деле был богатырь велик

 А по дружбе был им за старшего.

 Жил во время он зело бранное

 У Руси врагов тьма великая

 Набегали часто поганые

 С поля страшного, с поля дикого,

 Люд простой сгоняли в неволюшку.

 Защищал Илья силой земли те.

 Тяжела ль была его долюшка?

 Начинаю сказ, а вы внемлите!


4. Оголошення теми, мети уроку.

Вчитель:  Історія здавна вабила Володимира Рутківського. У школі навіть очолював археологічний гурток, який брав участь у розкопках найдавнішого поселення України в околицях рідного села. Його манить те, що досі залишається невідомим. Чому Іллю Муромця (а в історичній літературі вживається і Муровець), який похований


у Києво-Печерській Лаврі, повністю собі «привласнила» Росія? Автор пише повість

«Сторожова застава», в якій подає інакший погляд на усталені події. Книжка "Сторожова застава" побачила світ 2001 року в одеському идавництві "Друк", тираж був маленький (усього 1 тис), тому навряд чи ви її зможете знайти у книгарнях. Є шанс навідатися у бібліотеку, бо книга й справді вартісна.

5 . Мотивація навчальної діяльності

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

  • Цей урок навчить мене…
  • Я очікую від цього уроку…
  • Цей урок познайомить мене…
  • На цьому уроці я хочу дізнатися….

6.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

                   Сторінка із життя письменника

Вчитель: Від перших років життя Володимира Григоровича цікавила історія. Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг». Історією був просякнутий кожний клаптик землі. Тому, мабуть, не дивно, що в рідному селі Велика Буримка на Черкащині Володя зі своїми товаришами-школярами розкопав первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Цей випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця. І хоч археологом, як мріяв Володя, стати йому не судилося, захоплення історією Батьківщини залишилося назавжди і перелилося у пригодницькі історичні романи та повісті. Добре, що у нього змалку, як він згадує, відкрився хист до поезії:

      «До віршування я був прилучений років у чотири, це було наприкінці літа 41 року. Якраз жили ми тоді в Глиняному Лубенського р-ну на Полтавщині. Коли німці підходили до села, ми з матір’ю почали втікати. Нас десь спіймали по дорозі, назад погнали. Коли приїхали – все розграбоване. У мене багато іграшок було, все-таки син директора школи і вчительки. Мені сказали, що мої іграшки забрав небіж поліцейського. Ну, я зібрав таких, як сам, зірвиголів 4-5 років, і пішли ми відвойовувати мої іграшки. Знайшли цього хлопця, потовкли писком у землю, сказали, щоб він не крав, забрали іграшки. І в цей час він кричить: «Дядьку, вони мене вбивають!» Дивимося – через греблю йде якась людина з рушницею. Ми не встигли збагнути, як він знімає рушницю і по нас починає стріляти. Хлопці втекли, а я біжу один по вулиці і відчуваю, що ось-ось він мене наздожене і багнета всадить. Не встиг я збагнути, як заговорив віршами: «Ой, рятуйте добрі люди! Ой, пропаща я ж людина!» Отак я прилучився до віршів».

                                                      ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.


Бачу трохи вже втомились

і на парти похилились.

Значить, час вже нам вставати

і зарядку починати.

Руки вгору - потяглись,

На носочки піднялись.

Руки опустили вниз

і подув в обличчя бриз.

Як дерева покачало:

Вліво - вправо, вліво-вправо.

Раз присіли, два присіли.

І за парти тихо сіли.

Бо вже зараз час настав

повернутися до справ.


Вчитель: Приємно відзначити, що історичний жанр займає в літературі сьогодення гідне місце, і дитяча література не є винятком. А пригодницько-фантастично-детективні елементи, які зустрічаються в історичних книжках, роблять цей жанр для дітей ще привабливішим.

    Нова повість неперевершеного майстра українського дитячого історичного роману Володимира Рутківського присвячена героїчним і маловідомим сторінкам нашого прадавнього минулого. Володимир Рутківський пише для дітей і тому пише з погляду

дитини, з площини й обширів, найприродніших для неї — рідного дому, свого села, краю… П’ятикласник Вітько Бубненко якимось дивом потрапляє у 1097-й

рік, де разом зі славетними праукраїнськими богатирями Іллею Муромцем, Олешком Поповичем та Добринею захищає рубежі нашої землі, тобто землі Руської.

Письменник звертається до маловідомих, а то й зовсім невідомих її сторінок, небезпідставно вважаючи, що українська історія нічим не гірша за російську або європейську.

                                             Словникова робота.

Дитяча література — література, творена безпосередньо дітьми або для дітей. До неї належать різні жанри фольклору (дитячий фольклор:

лічилки, дражнилки, ігрові пісні та ін.)

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням

                              Робота над твором

Переказ змісту повісті

«Ти мені – я тобі» (робота над питаннями)

Складання плану повісті

 Визначення теми. Історична тематика повісті.

                          «Мистецькі паралелі»

              Робота над картиною Віктора Васнєцова «Три богатирі»

Вчитель: Посередині на вороному коні Ілля Муромець, дивиться вдалину з-під долоні, в одній руці у богатиря спис і щит, в іншій булатна палиця. Потужна сила, мудрість і витримка відчуваються у всьому його вигляді. У Муромця благородне обличчя, ясні меткі очі, прямий ніс, вольовий рот із щільно стиснутими губами, густа борода з сивиною. Одягнений він в залізну кольчугу, на голові шолом. Пильно вдивляється Ілля — в степову далечінь, в сторону ворогів — кочівників. Він готовий до бою, але не поспішає: навіть ногу вивільнив із стремена.

      Зліва на білому коні Добриня Микитич, виймає меч з піхов, готовий у будь-який момент кинутися в бій. Рисами обличчя Добриня нагадує самого художника Віктора Васнєцова. Одягнений він багато і ошатно. Поверх кольчуги — дорогоцінні князівські обладунки, щит з дорогого червоного металу, інкрустованого золотом, візерунчастий високий шолом, чоботи кольору бірюзи. Добриня не так спокійний і розважливий, як Ілля Муромець. Він нетерпляче стискає рукоятку меча, наполовину вийнятого з піхов; ноги в стременах, очі пильно вдивляються в далечінь, він готовий у будь-яку хвилину кинутися в бій.

      Праворуч на коні рудої масті Альоша Попович, тримає в руках лук зі стрілами. У порівнянні зі своїми товаришами він молодий і стрункий. Безбороде обличчя по-юному миловидне. На боці у Альоші Поповича сагайдак, а струнка фігура оперезана широким золотим поясом. Рудий кінь, на якому сидить Альоша Попович, низько опустив голову, маючи намір пощипати степової трави, але вуха нагострив — чекає команди. Богатирі зображені на тлі суворого степового пейзажу, їхні голови і плечі піднімаються над лінією горизонту, від чого богатирі здаються ще більш потужними і значними. Богатирі об’єднані спільним прагненням — не пропустити ворога в межі Русі.

                          Робота над характеристикою героїв

    Головними героями є не історичні постаті, а підлітки (Вітько Бубненко — Мирко), які опиняються у центрі бурхливих подій і разом із читачами вчаться найголовнішому: приходити друзям на допомогу у важку хвилину, творити добро, любити і захищати рідну землю. «Неймовірність його характерників — не у химерності чи дивовижності їхніх вчинків і можливостей, а в надлюдській здатності любити людей і віддавати їм себе всього до крихти».

7. Закріплення вивченого.

                 Завдання: Згадай героїв повісті «Сторожова застава»


ІЛЛЯ МУРОВЕЦЬ

СВЯТОСЛАВ

ЛИДЬКО

АНДАК

ВІТЬКО БУБНЕНКО

ВЕЛЕС

ЖИЛА

КОЛЬКА ГОРОБЧИК

КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ

ОЛЕШКО ПОПОВИЧ

ОВЕРКО

РОСАНКА

МИЛАНКА

ОВСІЙ

ВОЛОДИМИР МОНОМАХ

ДОБРИНЯ

ІГОР МОРОЗ


                         Конкурс «Опиши героя»

                (Скласти схему-характеристику образу Вітька)

8. Рефлексія.

  Творче завдання «Якби я потрапив у минуле…». Міні  - твір. (в парах)

9Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон»

- Що нового ви дізналися на уроці?

10.Оцінювання. Аргументація оцінок.

11. Домашнє завдання

Написати відгук на книгу В.Рутківського «Сторожова застава». Скласти кросворд або вікторину за змістом повісті. Повторити біографію автора.

 

 

docx
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
3394
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку