Історія написання поеми «Мазепа» Поему «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії в 1818 році. Відомості про українського гетьмана Байрон узяв із праці Вольтера «Історія Карла ХІІ», звертаючись до подій російсько - шведської війни, Вольтер характеризує Україну як « країну, що завжди прагнула свободи й наполегливо боролася за її здобуття», а Мазепа уславився своєю боротьбою за незалежність України і, зокрема за її відокремлення від Росії. З цією метою Мазепа вступив у союз із шведським королем Карлом ХІІ, який воював з Росією. Але Байрона зацікавив Мазепа не як історична особистість, а саме легенда із життя Мазепи, в якій його зображено як романтичного героя любовних пригод.
Джерела написання поеми “Мазепа” Поему створено на основі наукової роботи Вольтера «Історія Карла ХІІ». В основу сюжету покладено лише один епізод із життя Мазепи – його кохання до дружини багатого польського пана та покарання за це її чоловіком. Мазепа - «незвичайна особистість в незвичайних обставинах».
Вікторина -Хто розповів про незвичайний випадок, який трапився з Мазепою? -Кому Мазепа повідав історію свого кохання? -Як звали жінку, в яку закохався Мазепа? -Назвіть ім’я польського короля, якому служив Мазепа? -З яким біблійним героєм порівнює Мазепа польського короля? -Які історичні події зображені в поемі? -Хто врятував героя від смерті? - Скільки років було Мазепі, коли він втікав зі шведським королем? - З якими героями ми зустрічаємося у творі?
1 –Джордж Гордон Байрон 2- англійський письменник ХІХ століття 3 – зацікавився таємничою постаттю українського гетьмана Мазепи і в 1831 році створив однойменну поему. 4 – Відомості про українського гетьмана Байрон узяв із праці Вольтера «Історія Карла ХІІ», яка була надзвичайна популярною у Європі. Мазепа чудово підходив на роль романтичного героя байронічного типу і захопив уяву поета. 5 – У поемі описані події російсько-шведської війни, а саме 1709 рік, коли під Полтавою було розбито військо Карла ХІІ. 6 – Це були важкі часи для Карла ХІІ і Мазепи, коли вони із залишками війська змушені були просити захисток у султана. 7 – На чолі російського війська стояв цар Петро І. 8 – Поема побудована у формі розповіді-сповіді головного героя твору – старого гетьмана Мазепи про любовну пригоду, яка трапилася з ним дуже давно. 9 – Байрон називає Мазепу титаном, бо Мазепа так само як і Прометей терпів муки, які відчув під час смертоносної поїздки, йому притаманний дух прометеївської непокори.
Який слід повинна залишити людина на землі? Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів. - Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав з докором Майстер Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі. Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею. Прийшла старість. Пригадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима - ніхто не пам'ятає такого. - Що ж ти лишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка? - Немає в мене ні сина, ні дочки. - Може, ти дуба посадив? - Ні, не посадив я дуба.. - Може, ти поле випестував? - Ні, не випестував я поля... - То, мабуть, ти пісню склав? - Ні, й пісні я не склав. - То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід. Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Пригадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки. - Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж мало, дуже мало.. Не так треба жити...