Урок факультативного курсу на тему " Практична робота «Дослідження річки Берестової й джерел в околицях міста Краснограда» ( на місцевості) "

Тема. Практична робота «Дослідження річки Берестової й джерел в околицях

           міста  Краснограда» ( на місцевості)

Мета:

•  вивчити гідрологічні особливості  та біоценоз річки Берестової та навколишніх джерел;
• розвивати вміння проводити  дослідження на визначення основних показників якості води;
• виховувати  бережливе  ставлення  до  природних  багатств  краю

Очікувані результати.

Учні зможуть:

•   визначати основні показники якості води Берестової;
•   називати представників біоценозу

Обладнання:пробірка,  плоскодонна колба,термометр

Зміст  і структура заняття

1.       Організаційний момент

Оголошення теми і завдань , проведення інструктажу з ТБ

2.       Проведення дослідження

1. Визначення основних показників якості  води річки Берестової

Органолептичні. Наявності запаху і смаку природна вода завдячує розчинним солям,газам,органічним сполукам,які утворюються у процесі життєдіяльності водяних організмів. Їх визначення проводять органолептично. Відповідно до походження запахи поділяють на природні та штучні. Природні(рибний, гнильний, торф’яний, пліснявий і т.д.)з’являються внаслідок життєдіяльності водяних організмів, а також під час розкладання органічних сполук. Штучні запахи(фенольний, нафтопродуктів і т.д.)викликані забрудненням джерел стічними водами. Вода може мати гіркий, солодкий, солоний або кислий смак. Всі інші смакові відчуття визначають як присмаки. Кількісно запах та смак визначають за п’ятибальною шкалою запахів та смаків.

Визначення запаху води

Визначення кольору води

Кольоровість води викликають гумінові кислоти(неплавкі темного забарвлення речовини,що входять до складу ґрунту), розчинні солі феруму та водорості. Кольоровість води вимірюють за платиново – кобальтовою шкалою колориметричним методом(виражається у градусах), за допомогою диска Секкі або візуально.

Колір води зумовлений розчиненими в ній мінеральними та органічними домішками. Каламутність води зумовлюють тверді нерозчинні залишки, завислі у воді. Її вимірюють візуальним способом. Прозорість залежить від таких факторів, як кількість мулу, глибини,піску, мікроорганізмів, умісту хімічних речовин.

Визначення температури води

Температура води – важливий фактор,що впливає на фізичні, хімічні, біохімічні, біологічні процеси, що відбуваються у водоймі. Від їх інтенсивності залежить кисневий режим, процеси самоочищення тощо. Дані про температуру води необхідні для обчислення ступеня насичення води киснем, визначення лужності, стану карбонатно – кальцієвої системи. Наявність різниці температур у кілька градусів може свідчити про теплове забруднення водойми. При вимірюванні температури   використовують водний термометр у металевому захисному кожусі. Термометр видержуємо 5-8 хвилин.  ( дані заносяться у таблицю)

2. Вивчення рослинного і тваринного угрупувань

Лугова рослинність, рослинність поблизу водойми

Рослинність прісної водойми

Видовий склад тварин річки Берестової

Беззубка — поширений прісноводний молюск. Черепашка видовжено-овальна, у більшості видів тонкостінна, з однаковими стулками, без замкових зубів. Живуть у озерах та річках з повільною течією. Живляться завислими у воді органічними рештками. Їстівні.

Типовим представником двостулкових молюсків є беззубка, або жабурниця. Цей молюск живе на дні водойм, до половини занурюючись у мулистий ґрунт. Черепашка його досягає 10 см завдовжки.

Водойму населяють різні тварини.

 Хижа комаха – швидко бігає по поверхні води, бо на її довгих ніжках є волоски, змащені жиром. Вона полює за дрібними комахами - водомірка .

Риби. Серед них є   червонопірка , щука , карась лящ, короп.  Їх їжа - частинки рослин і личинки комах, черв’яки, дрібні рачки.

Серед рослин плавають хижі жуки - водолюб і плавунець.

Живуть личинки бабки, які нападають на мальків пуголовків, водяних комах. Личинки бабки 3 роки живуть під водою. По дну повзають червоні личинки комарів.   Декілька видів жаб , тритонів , є водяні вужі .

Особливого значення має  Черепаха болотяна

Emys orbicularis Linne', 1758

Інші назви: черепаха річкова, черепаха водяна, черепаха європейська

Довжина панцира іноді сягає 30 см. В Україні вид поширений повсюдно, в степовій зоні поширення пов’язане з басейнами великих річок (Дунай, Дніпро, Дністер, Буг). Оселяється у водоймах відкритих рівнин і у передгір’ях (заплави річок, озера, стариці, болота, меліоративні канали). Населяє водойми з стоячою чи слабо проточною водою. В Карпатах зустрічається до висоти 500 м над рівнем моря.

Парування у травні. Самки відкладають яйця у ямки, викопані у ґрунті. Панцир новонароджених сягає 23-33 см. Статевозрілими болотяні черепахи стають у віці 6-15 років.

Пожива тваринна: дощові черви, молюски, комахи та їх личинки, рачки, риба, земноводні, іноді мертвечина. Поїдає також водорості та м’які частини вищих рослин.

Загрозою існування популяцій черепахи болотяної часто є масовий відлови з метою утримання в тераріумі. В умовах неволі черепаха живиться рибою, дощовими червами, сирим м’ясом..

Річковий рак (лат. Astacus) — рід безхребетних тварини ряду десятиногих ракоподібних (Decapoda), довжина тіла звич. 6-15 см, іноді — до 80 см.

Річкові раки зустрічаються в річках і озерах з мулистим дном і урвистими берегами. Слід звернути увагу на те, що тіло його вкрите панцирем, який має захисне бруднувато-буре забарвлення-карапаксом.

У пошуках їжі рак повільно повзає по дну, рухаючи своїми довгими вусами. Пересувається він за допомогою 4-х пар холодильних ніг, а свої довгі кінцівки, озброєні клешнями, тримає напоготові у піднятому положенні і хапає ними здобич, яка підвертається по дорозі. В разі небезпеки рак повзе назад, відштовхуючись клешнями, різкими рухами підганяє під себе членисте черевце і завдяки цьому пливе також у зворотному напрямку.

Ставкова жаба (Rana lessonae) — вид жаб роду Rana, поширена в Європі. Попри відносно велику чисельність, вид охороняється через втрату місць мешкання та забруднення води нітратними добривами з полів. Інша назва

Видра (Lutra) — рід ссавців родини куницевих (Mustelidae), представлений трьома видами.

Голова і тіло довжиною 500—820 мм, хвіст довжиною 330—500 мм, вага 5—14 кг. Самці в середньому більші за самиць. Верх тіла коричневатий, низ блідіший; нижня щелепа і шия можуть бути білуваті. Хутро коротке і густе. Шия коротка, хвіст товстий при основі, ноги короткі, пальці з перетинками.

Видовий склад птахів водойми.

У прибережних заростях очерету і рогозу гніздяться водоплавні птахи: качки -  вони добре плавають і пірнають. Ці птахи всеїдні. Через дзьоб вони проціджують рідкий мул, затримуючи все їстівне.

На мілководді за жабами й рибою полюють чаплі , мартини – невеликі птахи. Маса до 350 г. У весняному оперенні дорослі птахи білі, з кофейно-бурою го­ловою, сірою спиною і крилами. Восени голова біла, з бурими пля­мами з боків і сірими на потилиці. Молоді птахи зверху бурі, на пір'ї спини і крил світлі краї. До­росле оперення з'являється на дру­гому році життя.

На Україні зви­чайні, місцями навіть численні, гніздові і перелітні птахи деяких районів Полісся і Лісостепу, а та­кож плавневих озер у пониззях великих річок. Улюблені місця — прісноводні озера, ставки із за­ростями водяної рослинності. Живляться рибою, водяними і наземними комахами, іноді мишовидними гризунами, їх часто мож­на бачити в полі, коли вони зграєю летять за трактором.  Дуже корисні птахи, які по­требують охорони.

Крячки чорні

Маса до 70 г. У дорослих птахів навесні голова чорна, груди й чере­во світліші, спина і крила темно-сірі. Підхвістя біле, хвіст сірий. У зимовому вбранні лоб білуватий, тім'я чорне, верх тіла сірий, задня частина шиї і низ тіла білі. Молоді птахи схожі на дорослих у зимо­вому оперенні, але на спині і по­кривних перах крил є бурі обля­мівки. Живляться водяни­ми комахами, їхніми личинками та іншими дрібними водяними без­хребетними, а також дрібною рибою. Прилітають пізно — в кінці квіт­ня — в травні. Селяться на зарос­лих стоячих водоймах колоніями в кілька десятків пар. Гнізда плавучі або на купинах, на острівцях, з різ­них рослинних матеріалів. Лоток завжди мокрий або сирий. Повна кладка з 3 бурих, з темними пляма­ми яєць, у середині червня. Наси­джує переважно самка 15—17 днів. Через чотири тижні пташенята стають дорослими. Відлітають на зимівлю в кінці серпня — у вересні. Потребують повної охорони.

Крячок річковий ,який прилітає харчуватися до ставка

Маса до 150 г. У дорослих пта­хів спина і крила сірі, низ тіла білий, із сизим відтінком. На го­лові чорна «шапочка». У зимовому оперенні лоб і тім'я білі, потилиця чорна. У молодих птахів на спині і крилах вохристі плямки, низ бі­лий. Голова така сама, як у старих птахів у зимовому оперенні.

Гніздяться на піщаних косах і островах, по бе­регах річок, озер, лиманів, на морському узбережжі.

У природі відрізняються від інших крячків, подібних за забарв­ленням, розмірами й особливостя­ми поведінки, а також місцями перебування (Живляться переважно дрібною рибою, водя­ними комахами, їхніми личинками, ракоподібними, молюсками, іноді неглибоко занурюючись у воду.

На місця гніздування прилі­тають у кінці квітня — на початку травня. Гніздяться колоніями на піщаних косах і острівцях, будую­чи гнізда недалеко одне від одного.

Рис.8 - Палі для виміру рівня води в річці

Рис.9 - Майданчик для спостереження

2. Дослідження джерел

Вивчення джерел здійснюється за таким планом:

• місце розташування, його зв'язок із геологічною будовою;
• дебіт ( вимірюється 10-літровим відром з допомогою секундоміра, коли фіксується час, необхідний для його наповнення);
• режим згідно з порами року;
• якість води ( колір, смак, жорсткість, м’якість);
• температура води

III.    Підсумки

Оформити результати досліджень у вигляді звіту, створити карту 

« Джерела  Красноградського району»