29 вересня о 18:00Вебінар: Крок уперед чи стоїмо на місці: реалії роботи вчителя початкової школи

Урок. Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Проблема влади грошей.

Про матеріал
Мета: на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого з’ясувати актуальність проблеми, дослідити, як вирішується проблема влади грошей, удосконалювати навички роботи з драматичним твором; розвивати усне зв’язне мовлення учнів, навички виразного читання драматичного твору, уміння відстоювати свою думку, аргументувати, актуалізувати, робити висновки: виховувати почуття справедливості. Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу Форма уроку: урок-театр.
Перегляд файлу

УРОК-ТЕАТР

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Проблема влади грошей.

Мета: на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого з’ясувати актуальність проблеми, дослідити, як вирішується проблема влади грошей, удосконалювати навички роботи з драматичним твором; розвивати усне зв’язне мовлення учнів, навички виразного читання драматичного твору, уміння відстоювати свою думку, аргументувати, актуалізувати, робити висновки: виховувати почуття справедливості.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок-театр.

Обладнання : портрет письменника, підручник, ілюстрації до твору, грошові купюри, «грошове дерево», два мішечки з написами «100 тисяч. Матеріальні цінності» (з монетами), «Духовні цінності» з  символікою (годинник, сердечко, хрестик, насіння, волошки, «захалявна книжечка», ноти), робочі картки,  напис «урок-театр», афіша, презентація.

Методи і прийоми: диспут, колективна робота над текстом, групова робота, виразне читання уривків з п’єси, інсценізація.

Епіграф: Грошей багацько, а щастя мало ( Народна мудрість).

 

Діти заздалегідь поділені на 4 групи (1 – представляють героя Савку, 2 – Герасима Калитку, 3 – копача Бонавентуру, 4 – артисти). На партах – карти героїв А-3 з фото. На дошці- тема, ілюстрації до твору, написи 1-4 дії.

На столі – рослина «грошове дерево», на якому прикріплені паперові монети та грошові купюри. Під дошкою – стіл, накритий скатертиною, рушник, глиняний посуд.

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

Бесіда.

- Чи сподобалася вам п’єса?

- Хто головний герой?

- Які проблеми порушує автор у творі?

(Батьки та діти, прагнення до збагачення, вплив грошей на людину, духовність-бездуховність).

IІІ. Оголошення теми, мети уроку. (Слайд 1.)

Учитель. Тема уроку: І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.

Мета: на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого з’ясувати актуальність проблеми, дослідити, як вирішується проблема влади грошей, удосконалювати навички роботи з драматичним твором; розвивати усне зв’язне мовлення учнів, навички виразного читання драматичного твору, уміння відстоювати свою думку, аргументувати, актуалізувати, робити висновки: виховувати почуття справедливості.

Учитель. Ви поділені на групи, кожна з яких у кінці уроку зможе з’ясувати вплив грошей на конкретного героя.

Форма уроку – урок-театр. (Слайд 2.)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Глядачі зайняли свої місця в залі: партер (оплески), амфітеатр, белетаж, ложе.

Серед вас є актори, історики, літературознавці. Всі ви поважні люди. ЯЧкий театр без афіші? (учень представляє афішу: «Увага! Увага!»)

Епіграфом уроку є народна мудрість «Грошей багацько, а щастя мало».(учитель тримає в руках пачку грошових купюр). (Слайд 3.)

Ставимо проблемне питання:

 

                                Чи все можна придбати за гроші?

                                Як гроші впливають на людину?

Увага на екран (Інтерв’ю, записане дітьми, проект «Гроші»).

 

Учитель. Чому ж проблема грошей, бездуховності є актуальною? Відповідь у п’єсі, у вас, шановні восьмикласники. (Слайд 4.)

Увага! На сцені сам автор. До слова.

І. Карпенко-Карий (розповідає від 1-ої особи). Одного разу, перебуваючи під наглядом поліції у станиці Костянтинівська я був свідком того, як біля трактиру, у якому, як на біржі, відбувалася купівля-продаж, підписувались векселі, переходили з рук до рук гроші, збиралося багато бурлак, які розповідали про те, як багатого глитая обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Ото робота! Сто тисяч! Всюди гроші, гроші, гроші... Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу!

Учитель. Гроші потрібні, як виявляється, завжди. Чи то ХІХ ст., чи то

 ХХІ ст.

Учитель. Що ж відбувалося в Україні після скасування кріпацтва?

Історик. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».

Учитель. Що ж означає слово «калитка»?

Лінгвіст. Калитка – гамак, шкіряна сумка для грошей.

Учитель. - Чи відповідає йому це прізвище? (Слайд 5.)

                 - Які ще прізвища присутні у творі? (Пузир – виріб із тонкої гуми, який може луснути під час надування, Жолудь – плід, який їдять свині).

                         - Які прагнення має Герасим Калитка?

                         - Що є сенсом його життя?

(Виходить дівчина з табличкою «Дія І. Монолог Герасима Калитки»).

Інсценізація.

Учні. В усьому Герасим бачить гроші. Він ніби і любить землю, але нещиро, а як предмет збагачення. Сенс його життя – гроші.

Учитель. Навіщо йому гроші?

(Учні: Хоче скупити землі Смоквинова, але йому не вистачає грошей.

Зверніться до текстів. Зачитаймо. (ст. 87)

Учитель. П’єса має багато пасивної лексики- історизми. (на дошці ці слова надруковані на папері як «словникова робота»).

Лінгвіст: реприманд – короткий номер у цирку, фактор – маклер, посередник в укладанні угод, чепіга – рукоятка у плузі, місяць, вексель – борговий документ, гендель – торгівля, комерція, бариш.

Учитель демонструє мішечок з грішми, дзвенить ними). (Слайд 6.)

Учитель. Ось вони 100 тисяч – мрія Герасима Калитки. Гроші, гроші, гроші.

Протягом уроку складемо «Інформаційне гроно» «Вплив грошей на героїв твору» і запишемо в робочу картку, уквітчаємо «грошове дерево» і занотуємо в робочу картку.

Учитель. (у руках мішечок з грошима). На вашу думку, яким способом можна заробити гроші?

Учні. Правдами- неправдами, чесною і нечесною працею, брехнею, шахрайством.

Учитель. Які Божі заповіді порушує людина?

Учні. Не кради. Не пожадай того, що є власністю ближнього твого.

Учитель. То що ж автор засуджує?

Учні. Автор засуджує не багатство, а шляхи збагачення.

Учитель. Яким способом вирішив розбагатіти Герасим Калитка?

Учні. Нечесним, за допомогою обману: за 5 тис. справжніх карбованців він мав намір купити 100 тис. фальшивих крб.

Учитель. Як називається таке порушення закону? (Слайд 7.)

Учні. Кримінальний злочин – перша вада, породжена жадобою до грошей.

(табличку «Кримінальний злочин» кріпимо до «грошового дерева»).

Учитель. Простежимо на прикладі п’єси, як зростає бажання здобути «легкі гроші»? Як змінюється Герасим Калитка в гонитві за збагаченням?

(Виходить дівчина з табличкою «Дія …Ява…Герасим і Невідомий», кріпить до ілюстрації).

Інсценізація.

Учитель. Хто такий Невідомий? (Слайд 8.)

Учні. Невідомий – жид

-прагне збагачення злочинним шляхом;

- шахрай, продає фальшиві гроші;

- хитрий, небезпечний.

Учитель. Гроші. Що це? (Слайд 9.)

Учні. Засіб платежу, нагромадження, міра вартості. (Слайд 10.)

Учитель. (демонструє купюри того часу) У вас на партах є купюри зразка ХІХ століття (1898). Візьміть купюру в «один рубль», розгляньте. На звороті є зашифровані прислів’я. Ваше завдання - відновити і сказати, чи можна їх застосувати до когось з наших героїв? (Слайд 11.)

  1. Не скупий володіє грішми, а гроші ним.

2. Гроші маленькі, та велику справу роблять.

3. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.)

Учитель. Запишіть у робочі картки по одному прислів’ю.

Учитель. Багатство понад усе! Володіти грішми, землями, людськими долями – сенс життя Герасима Калитки.

- Чим нехтує головний герой? (Слайд 12.)

Учні. Сім’єю, честю, совістю, дітьми, правдою.

Учитель. Погодьтеся, добре мати гроші і володіти речами, які можна купити за гроші, але при цьому варто не втратити тих речей, які за гроші не купиш. Як такі цінності називаються?

Учні. Духовні цінності. (Слайд 13.)

(Учитель демонструє мішечок «Духовні цінності»). То ж що за гроші не купиш? У мішечку є підказки-символи. Назвіть за ними духовні цінності.

Хрестик - віра, волошки, сердечко – любов, ноти – пісня, «захалявна книжечка» Т. Шевченка – національні святині, мудрість, знання, часник – здоров’я, сім насінин – сім’я, червоне намисто – шлюб, вірність.

Дехто з героїв позбавлений багатьох духовних цінностей. Бо над ними володарюють гроші, вони вп’ялися пазурями в душі, вени, серця і сточують усе людське, готові душу продати. Як же ставиться Герасим до дружини Параски?

(Дівчина з табличкою «Дія ІІ. Ява Хі. Герасим і Параска», кріпить до ілюстрації)

Інсенізація.

Учитель. Які якості проявляє Герасим Калитка?

Учні. Жорстокість, грубість, злість, неповагу, деспотизм.

(Кріпимо до «Грошового дерева» ці якості).

Учитель. А запитаймо в Романа, як батько ставиться до нього?

Інтерв’ю.

Журналіст. Романе, розкажіть про себе.

Роман. Я молодий та вродливий парубок, син Герасима Калитки. Хотів би науки знати, та батько проти.

Журналіст. Чи хотілося Вам грошей, як батькові?

Р. Мені, як і Герасиму хотілося бути заможним, тому погодився шукати скарб із Бонавентурою. Це. На мій погляд, чесний шлях.

Ж. Чи поважаєте Ви свого батька?

Р. Я поважаю своїх батьків. Але те, що стосується кохання, то відстоюю свою думку. Кохаю наймичку Мотрю, а батько сватає багату Пузирівну. На що я відповів, що Мотря і без грошей до душі мені. А мати мене розуміє.

Ж. Дякую.

Учитель. Які риси проявляє Герасим до сина?

Учні. Егоїзм, зневага до освіти. (кріпимо до «дерева»).

Учитель. Підсумуємо про вплив грошей на людину – «грошове дерево», яке виблискує. Зробимо в Робочі картки «Інформативне гроно». (Слайд 14.)

Учитель. Визначте позитивні риси Герасима Калитки. Підтвердіть цитатами з тексту.

Учні. Працьовитий, економний, рано встає і всіх підіймає й помолитись не дає. «Не доїдаєш, не допиваєш, день при дні працюєш», «як їв борщ з кашею, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму».

Учитель. Дівчата, а хто б хотів мати такого нареченого? Гроші, хазяйство є, працьовитий.

(Відповіді учнів).

Учитель. Як ставиться Герасим до наймитів, чи жалує їх?

Учні. (зачитують цитати)

«а робітники та собаки надворі повинні буть», «лупи та дай», «обіцянка – цяцянка, а дурневі радість», у Клима забирає останній окраєць хліба «ні світ ні зоря вже й жереш! Однеси хліб назад», «а тільки й чуєш, як губами плямкають», «він собі чавкає, а сонце не стоїть…».

Учитель. Як така людина називається?

Учні. Експлуататор. (кріпимо напис на «дерево»)

Учитель. Отже, жадоба до грошей призводить до духовної деградації. Вдивіться в ці обличчя (учитель звертається до ілюстрацій), якась несамовитість в очах. Не люди їм потрібні з їхнею душею, а робоча сила, що веде до збагачення. Одна думка – ГРОШІ. Як про це сам Герасим сказав? Учні. «Мене ці думки зовсім ізсушили».

Учитель. Чи відгадаєте ви героя за їхніми репліками?

Гра «Голос п’єси» (Слайд 15.) Репліки, герої пронумеровані. Записати відповідність парами у робочу картку. По закінченню читаємо код. Працюємо групою, код записуємо на стрічку і кожна група кріпить до дошки.

  1. «робітники та собаки надворі повинні буть». Герасим Калитка.
  2. «Опит – велікоє діло!» Копач.
  3. «У нас порядок, фірма почтєнная». Невідомий.
  4. «Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Де їх узять?» Герасим Калитка.
  5. «Страшно тілько без грошей, а з грішми і чорт не брат». Калитка.
  6. «Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв» Копач.
  7. «як їв борщ з кашею, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю». Калитка.
  8. «Ми грошей не маємо, ми із розумом живемо». Гершко.
  9. «Серце перестає битися, як подумаю: за п’ять – сто тисяч». Калитка.
  10.  «Та я ж цілісінький тиждень день на ногах і роблю не покладаючи рук». Параска.
  11.  «Тілько горе моє – грошей нема». Савка.
  12.  «Без науки, без опиту, куди не повернись, нічого не зробиш». Копач.
  13.  «Тепер пізнавайте, почтенний, де тут фальшиві, а де настоящі». Невідомий.
  14.  «Оцей раз, як найду грошей, годі, кінець, амінь». Копач.
  15. «Як радісно тебе загрібати докупи в одні руки. Приобрітав би тебе докупи без ліку». Калитка.

Перевіряємо код (16-31-16-15-14-26-36-1). (Слайд 16.)

Учитель. Вальтер Скотт зауважив: «Золото вбило більше душ, чим залізо тіл». (Слайд 17.)

Учитель. До чого призводить нехтування духовними цінностями?

(Виходить дівчина з написом «Дія ІV») (Слайд 18.)

Інсценізація (фінальна сцена)

Учні. Герасим – засліплений прагненням до наживи. Втратив сенс життя. Готовий накласти на себе руки. Ми і посміхаємось і плачемо водночас.

V. Закріплення вивченого.

Робота в групах. Гра «Хто наш герой». (Слайд 19.)

Завдання: представити героя за орієнтовним планом:

  1. Яке життєве кредо героя?
  2. Які людські якості породжуються владою грошей?
  3. Які шляхи здобуття грошей?
  4. Що принесла героям пристрасть до наживи?
  5. «Голос героя». Репліка.
  6. (перед учнями Карта героя з фото, вони кріплять стікери з характеристиками). По закінченню виходить голова групи і Герой п’єси, зачитують характеристики, кріплять Карту на дошку.

Герасим Калитка: заможний селянин, гроші – понад усе, кохання, сім’я за розрахунком, скупість, іде на злочин, став жертвою афери, ледь не позбувся життя. «Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість».

Савка: бідний селянин, немає своєї землі, весь час немає грошей, хоче розбагатіти, лається з дружиною через гроші, але в церкву возить на конях. «Без душі, мабуть, легше, як без грошей. Буде здоров’я – будуть і гроші».

Невідомий: жид, прагне збагачення злочинним шляхом, шахрай, продає фальшиві гроші, хитрий, небезпечний. «У нас порядок, фірма почтенная».

VІ. Підсумки.

Учитель. Повертаємося до проблемного запитання: (Слайд 20.)

- Чи все можна купити за гроші?

- Чи змінили ви свою точку зору?

Інтерв’ю.

Учні. Гроші потрібні, але зароблені чесним шляхом.

Якби я виграла 100 тисяч, то придбала б речі для дітей-сиріт.

Учитель. Я щаслива, що ви маєте таку думку. Правда, не все можна купити за гроші. І проблема влади грошей над людиною не має часових меж. І. Карпенко-Карий попереджує, застерігає не одне покоління про небезпеку грошей, особливо брудних. Пам’ятайте, що гроші не мають вами володіти, а повинні служити для добрих справ. (Слайд 21.)

Артисти, на сцену! (Представлення героїв та учнів, що  виконували ролі).

Усі: Автора! Автора!

(виходить наперед Карпенко-Карий)

І. Карпенко-Карий. Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!

Учитель. Завіса!

VІІ. Оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання. Твір-перевтілення «Я – (герой п’єси)»

1

 

docx
Додано
30 травня
Переглядів
153
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку