Урок. Тема:"Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму."

№

з/п

Дата  

Кіль-

кість

годин

Очікувані результати навчально-пізнавальної

діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу. Тема уроку

Теорія літератури

11.

1

Наскрізні лінії літературного компонента

(НЛ): НЛ-1,2,3,4

Ключові та предметні компетентності:

-визначає романтизм як великий художній напрям у Євро-

пі та США межі ХVІІІ-ХІХст.; специфічні ознаки роман-

тизму як художнього напряму в літературі й мистецтві,

чинники його розвитку (історичні, естетичні, філософські),

національну специфіку в різних країнах;

-уміє готувати повідомлення про музику та живопис доби Романтизму, проводити пошукову діяльність, готувати проекти «Романтизм у живописі», «Романтизм у музиці», словесно оформлювати результати досліджень; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, навчальне, пошукове) під час роботи зі статтею підручника про романтизм; виокремлювати головну та другорядну інформацію; чітко формулювати визначення; перетворю-

вати інформацію з однієї форми в іншу (складання схеми

або таблиці «Романтизм і його ознаки», «Особливості та

жанри літератури романтизму»);

-сприймає явища літератури в контексті розвитку світової культури;

-називає головні ознаки і проблеми літератури романтизму та його жанри; 

-знає видатних митців доби Романтизму, розкриває їхнє значення в історії літератури та мистецтва;

-виявляє нове світобачення, яке прийшло на зміну про-

світницькій ідеології;

-розкриває зв’язок романтизму з історією культури та фі-

лософської думки;

-пояснює сутність романтичного бунту;

-проводить паралель між класицизмом, Просвітництвом та добою Романтизму.

 Романтизм. Історичні, ес-

тетичні, філософські чин-ники розвитку романтиз-

му. Основні ознаки ро-

мантизму як напряму в

літературі й мистецтві.

Романтизм у різних краї-

нах.

Романтизм, романтичний герой, жанри романтизму, «світова скорбота», сплін.

Українознавчий аспект

Культурологічний аспект

Елементи компаративістики

Міжпредметні зв’язки

Традиції та своєрідність українського ро-

мантизму: зв’язок із національно-визволь-

ним рухом в Україні; не космополітичний, а

національний характер тем, мотивів і образів;

«філософія серця» Г.Сковороди-філософсь-

ке підґрунтя українського романтизму; спе-

цифічні типи українських романтичних геро-

їв (козак, борець за народну волю, кобзар та

ін.); більш тривалий період преромантизму,

починаючи з середини ХVІІІ ст., в якому ви-

зрівали ідеї національної свободи, проявляв-

ся інтерес до фольклору, історії народу, фор-

мувалися літературні жанри.

Романтизм в Україні: видана 1818 року в

Петербурзі  «Грамматика малороссийского наречия» О. Павловського і збірка М.Церте-

лева «Опыт собрания старинных, малорос-

сийских песен» з висловленими в них думка-

ми  про глибоку своєрідність і самостійність

української мови й української народної пое-

зії. Твори Л.Боровиковського, М.Петренка, А.Метлинського, Є.Гребінки,В.Забіли, Г.Квітки-Основ’яненка, М.Максимовича, П.Гулака-Артемовського, «Руської трійці» (М.Шашкевича,І.Вагилевича,  Я.Головацько-го), А.Могильницького, М.Костомарова, Т.Шевченка, Кирило-Мефодіївського братства.

Філософське підгрунтя романтизму: німець-

ка ідеалістична філософія І.Канта,В.Шлегеля, Ф.Шеллінга; суб’єктивний ідеалізм Й.Г.Фіхте; теорія Й.Гердера; використання ідей Ж.Ж.Рус-

со (відмова від раціонального розуміння люд-

ської природи, утвердження великої ролі по-

чуттів у формуванні особистості й осягненні нею світу, протиставлення природи та цивілі-

ізації).

Наукові досягнення: французи Жан Ламарк (розробив еволюційну теорію та ввів поняття

«біологія»; Анрі Ампер (відкрив закон взаємо-

дій електричного струму); росіянин Микола

 Лобачевський  (створив неевклідову геоиет-

рію); англійці Майкл Фарадей (відкрив явище електромагнітної індукції), Джеймс Джоуль експериментально довів закон збереження

 енергії); німці Йоганн Гал (відкрив планету Нептун), Роберт Маєр (сформулював закон збереження та перетворення енергії).

Технічні відкриття: створення паровозу Ро-

бертом Тревітіком; будівництво першого па-

роплава Робертом Фултоном; газове освітле-

ння вулиць у Лондоні; винайдення Самуеля Морзе; відкриття процесу вулканізації Чарлзом

Гульїв.

Живопис: Е.Делакруа «Свобода на барика-

дах»; Ж.-П.Гуоль «Взяття Бастилії повсталим

народом під час Французької революції 1789 року»; Г.Петер «Замок у місячному світлі»; Т.Жеріко «Пліт Медузи»; Ф.Гойя «Капрічіос»; К.-Д.Фрідріх «Розбита надія», малюнок «Ро-

 мантично налаштований читач»; О.Рунге «Ми утрьох» (автопортрет); В.Блейк «Ангели»; В.Тернер «Рибалки в морі»; Дж.Констебл «Віз сіна»; О.Кіпренський «Дівчинка з маковим він-

ком і гвоздикою в руці»; І.Айвазовський

«Дев’ятий вал»; Д.Г.Росетті «Мрія дня».

Графіка: Г.Фюзелі «Відчай художника»;

Ф.Гойя «Лихоліття війни», «Сон розуму по-

роджує чудовиська»; О.Кіпренський «Чаплиц

Юхим»; Е.Делакруа «Гамлет і Дух убитого батька».

Музика: Ф.Шопена, Ф.Шуберта, Р.Шумана,

Ф.Ліста, Ф.Мендельсона, К.М.Вебера, Р.Вагне-

ра, Й.Брамса, А.Дворжака, Е.Гріга,україн-ських композиторів: С.Гулака-Артемовського, М.Вербицького,Олександра та Іллі Лизогубів, Г.Рачинського, П.Сокальського.

Скульптура: Ф.Рюд «Марсельєза» (барельєф на Тріумфальній арці в Парижі); «Жанна д’Арк»; І.Боннарде «Оплакування Христа»; А.Д.Шоде «Наполеон-законодавець»; Бозіо «Апофеоз страченого революцією короля Луї ХVІ» ;Д.д’Анже – скульптурна група для фронтону Пантеона в Парижі; А.Фальг’єр «Алегорія музики»; Ф.Бартольді, «Фонтан Чотирьох річок»; Ж.-Б.Карпо «Алегорія Тан-

цю»; Г.Доре «Кохання в руках Долі»; Роден «Мислитель», «Три тіні пекла»; Е.Гійом – погруддя Наполеона; Клодт «Коні».

Архітектура: сукупність «романтичних» стилів – неоготика, «романтичний історизм», неоренесанс, неовізантійський стиль, неогрек (Грецьке відродження). Віденський парламент (неогрек; арх.Ф.ван Гансен); каплиця Дому військових інвалідів у Львові (неовізан-тійський стиль; арх. Ф.ван Гансен); храм-пам’ятник О.Невського в Софії (неовізан-тійський стиль; арх.О.Померанцев); Одеський театр опери та балету («романтичний історизм»; арх.Тома де Томон);Воронцовський палац в Ялті; (арх.Ф.Боффо  і Т.Гаррісон); Аскольдова могила – церква Св.Миколая в Києві; Гошівський монастир (арх. Мозер; Івано-Франківська обл.); Будівля Парламенту в Оттаві (неоготика)і; палаци братів Галаганів у Сокиринцях і с.Дігтярі (палацово-маєткова архітектура в Чернігівській обл.); Кришталевий палац в Лондоні арх.Д.Пакстон);

оранжерея ботанічного саду в Парижі(поєдна-ння скла і металу); будівля Національного театру в Празі (неоренесанс); будівля складів доку св..Катерини в Лондоні (арх.Т.Телфорд);   

Театр: В.Гюго (правила нового театру в пе-редмові до «Кромвеля»); А.де Мюссе (жанр ліричної комедії); Дж.Н.Г.Байрон і П.-Б.Шеллі (герої – одинаки-бунтарі); В.Шлегель (творець «шекспірівського культу»); Г.фон Клейст,

 Е.Т.А.Гофман.

Найбільші актори романтичного театру - П. С. Мочалов (1800-1848) в Росії; Л. Деврієнт (1784-1832) в Німеччині; А. Рісторі (1822-1906) в Італії;  П. Бокаж (1799-1862) у Франції; М. Дорваль (1798 -1849) у Франції.

Доба Романтизму в Європі, США та Україні.

Географія, історія,

англійська мова,

німецька мова, укра-

їнська література.