Урок "Тема: Слухова сенсорна система. Вухо. Захист слуху. Лабораторне дослідження Вимірювання порога слухової чутливості."

Урок №

Тема: Слухова сенсорна система. Вухо. Захист  слуху. Лабораторне дослідження Вимірювання порога слухової чутливості.

Мета: продовжити формувати поняття «аналізатори» на прикладі слухового аналізатора; розкрити значення органа слуху в житті людини і тварини; ознайомити із будовою і функціями органа слуху; дати уявлення про причини порушення слуху, виникнення захворювань органу слуху, їх профілактику; пояснити шкідливість шуму; виховувати бережливе ставлення до власного здоров'я.

Державні вимоги щодо рівня  загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:називає:

- основні сенсорні системи;
характеризує:
- особливості будови і функції зорової, слухової  сенсорних систем;
- сенсорні системи рівноваги, нюху, смаку, руху, дотику, температури, болю;
- процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла;

пояснює:

- роль сенсорних систем у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем.

встановлює взаємозв’язок:

 між будовою і функціями ока, вуха;

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):

- елементи будови ока, вуха;
застосовує знання для:
- дотримання правил профілактики порушення зору, слуху та попередження захворювань органів зору й слуху;
висловлює судження:

          про значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму

Обладнання і матеріали: розбірна модель вуха, таблиця «Орган слуху», механічний годинник, сантиметрова лінійка, черепашка виноградного слимака.

Базові поняття і терміни: очне яблуко, білкова оболонка (склера), зіниця, кришталик, склисте тіло, сітківка, передня і задня камери ока, брови, повіки, вії, слізні залози, кон’юнктива, рогівка, судинна оболонка, райдужна оболонка, оптична сила, діоптрія, фокус, фокусна "відстань, акомодація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Етапи уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності класу до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Очікування

Учні повинні назвати будову та функції вуха, як органа слухової сенсорної системи.

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Завдання двом учням: накреслити і пояснити схему зорового ана­лізатора.

2. Кросворд (по вертикалі — «рогівка»).

1. Еластичне, прозоре тіло, що має форму двоопуклої лінзи.

2. Допоміжний апарат ока.

3. Нерівномірне заломлення світла різними ділянками оптичної системи.

4. Отвір у центрі райдужки.

5. Світлосприймальна оболонка ока.

6. Відхилення лінії зору одного ока від спільної точки фіксації з по­рушенням бінокулярного зору.

7. Світлочутливі клітини сітківки ока.

V. Інформаційне повідомлення.

Чи існують «літаючі голландці» насправді? У Світовому океані знайде­но десятки кораблів із зникненими екіпажами або мертвими людьми на борту. Також багато є підводних човнів, які зникли за дивних обставин. Вчені ці загадкові зникнення пояснюють із утворенням інфразвукових коливань.

Як інші звукові хвилі діють на організм людини? Які органи сприй­мають звуки?

VІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Значення слуху.

Бесіда, в процесі якої учні креслять схему.

— Яке значення має слух для ссавців?

— У яких тварин він особливо розвинений?

— Чому умовні рефлекси, що виникають від подразнення органів слуху і зору, можуть мати важливе значення в боротьбі за існування тварин?

— Яку роль відіграє слух в житті людини?

 2. Будова і функції органа слуху. (Розповідь вчителя з елементами бесіди)

Слух – вид чутливості, що забезпечує сприйняття звукових коливань.

Слухова  система – одна з найважливіших дискантних систем у людини. Акустичні (звукові) сигнали являють собою коливання повітря з різною частотою й силою. Вони збуджують слухові рецептори, розташовані в завитці внутрішнього вуха. Рецептори активують перші слухові нейрони, після чого сенсорна інформація передається в слухову область кори великого мозку через ряд послідовних відділів, яких особливо багато в слуховій системі.

Зовнішнє вухо. Зовнішній слуховий прохід проводить звукові коливання до барабанної перетинки. Барабанна перетинка, що відокремлює зовнішнє вухо від барабанної порожнини, або середнього вуха, являє собою тонку (0,1 мм) перегородку, що має форму спрямованої всередину лійки. Перетинка коливається при дії звукових коливань, що прийшли до неї через зовнішній слуховий хід.

Середнє вухо. У заповненому повітрям середньому вухові є три кісточки: молоточок, ковадло і стремінце, що послідовно передають коливання барабанної перетинкиу внутрішнє вухо. Молоточок вплетений рукояткою у барабанну перетинку, інший його бік з’єднаний із ковадлом, що передає коливання стремінцю. Завдяки особливостям геометрії слухових кісточок стремінцю передаються коливання барабанної перетинки зменшеної амплітуди, але збільшеної сили. Крім того, поверхня стремінця в 22 рази менша від барабанної перетинки, що в стільки ж разів підсилює його тиск на мембрану овального вікна. У результаті цього навіть слабкі звукові хвилі, які діють на барабану перетинку, здатні подолати опір мембрани овального вікна переддвер'я і привести до коливань рідини в завитці. Сприятливі умови для коливань барабанної перетинки створює також слухова (євстахієва) труба, яка з'єднує середнє вухо з носоглоткою, що служить вирівнюванню тиску в ньомуз атмосферним. У стінці, що відокремлює середнє вухо ві внутрішнього, крім овального є ще круглее вікно завитки, теж закрите мембраною. Коливання рідини завитки, що виникли біля овального вікна переддвер'я і пройшли ходами завитки, досягають, не загасаючи, круглого вікна завитки. За його відсутності через нестислість рідини коливання її були б неможливими.

За середнім вухом починається внутрішнім вухо. Воно  розташоване в глибині скроневої кістки черепа. Внутрішнє вухо являє собою систему лабіринту і звивистих каналів, заповнених рідиною. У лабіринті містяться відразу два органи: орган слуху – завитка  й орган рівноваги – вестибулярний апарат. Завитка – це спірально закручений канал, що має в людини два з половиною оберти. Коливання перетинки овального вікна передаються рідині, що заповнює внутрішнє вухо. І вона, у свою чергу, починає коливатися з тією ж частотою. Вібруючи, рідина подразнює слухові рецептори, розташовані в завитці. Канал завитки по всій довжині розділений навпіл перетинчастою перегородкою. Частина цієї перегородки складається з тонкої перетинки – мембрани. На мембрані знаходяться сприймальні клітини – слухові рецептори. Коливання рідини, що заповнює завитку, подразнюють окремі слухові рецептори. У них виникають імпульси, що передаються слуховим нервом до головного мозку.

3. Сприйняття звуків. (Розповідь вчителя з використанням моделі вуха).

а) Передавання звукових хвиль із зовнішнього середовища до слухових рецепторів, їх збудження.

б) Виникнення в рецепторах нервових імпульсів.

в) Передавання імпульсів у слухову зону кори великих півкуль.

г) Розрізнення їх сили і висоти.

д) Складання схеми «Значення овального вікна у завитці вуха».

4 Музичний слух. (Розповідь вчителя з елементами бесіди).

VІІ. Практичне застосування набутих знань

 Лабораторне дослідження Вимірювання порога слухової чутливості.

     Тема. Вимірювання порога слухової чутливості.

Мета: навчитись визначати абсолютний поріг слухової чутливості та демонструвати слухову адаптацію.

Обладнання: механічний ручний годинник, сантиметрова лінійка.

Хід роботи

Завдання виконується трьома учнями.

Зверніть увагу!

Нормальним слухом буде такий, при якому цокання ручного го­динника середнього розміру чутно на відстані 10—15 см.

Завдання 1. Визначення абсолютного порога слухової чутливості. Примітка.

Індивідуальну чутливість у всіх учнів визначають, використовуючи той самий годинник у цілковитій тиші.

1. Піддослідний сидить на стільці із заплющеними очима.

2. Експериментатор повільно наближає до його вуха годинник доти, доки той не почує звук годинника.

3. Асистент експериментатора вимірює сантиметровою лінійкою від­стань, за якої піддослідний чує звук годинника.

4. Дослід повторити тричі для лівого і тричі для правого вуха.

5. Записати дані та вирахувати середнє значення.

 Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації (умови експерименту такі ж, як і в першому завданні).

1. Наблизити годинник до вуха піддослідного настільки, щоб він міг почути його звук.

2. Виміряти відстань від годинника до вуха.

3. Піднести годинник впритул до вуха і через 4—5 секунд повільно відвести його від вуха.

4. Зафіксувати відстань, на якій піддослідний перестає чути цокання годинника, і виміряти її. Останній вимір має бути більшим, ніж у випадку наближення годинника до вуха.

5. Зробіть висновок, проаналізувавши результати експериментів.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Запальні процеси в порожнині середнього вуха, їхня профілактика. (Розповідь учителя з елементами бесіди).

6. Наслідки пошкодження барабанної перетинки.

а) хто такий «копуха»?

Розповідь вчителя з елементами бесіди про скупчення сірки в слу­хових проходах, про значення сірки, небезпеку чищення вух гострими предметами. Розповідь про те, що в давні часи люди носили спеціальні палички для туалету слухових проходів, їх називали «коповушечками».

б) Розрив барабанної перетинки, як його уникнути. (Бесіда).

— Чому артилеристи під час пострілу відкривають рот, кричать «Ура!»?

Для з’ясування ролі євстахієвої труби учні проводять самоспостере­ження і затискають ніс, закриваючи рот і ковтають слину, при цьому відчувають рух барабанної перетинки. Розповідь вчителя про відновлення прохідності євстахієвої труби отоларингологом.

7. Шкідливий вплив шуму на слух і нервову систему. Заходи боротьби із шумом на підприємствах, у містах.

а) Повідомлення про те, що гармонійні ритмічні звукові коливання — маршова, танцювальна музика — рефлекторно підвищують тонус м’язів і поліпшують рухи, гучні різкі звуки і шуми негативно діють на організм, спричиняють втому нервової системи.

б) Бесіда.

— Які заходи боротьби із шумом проводять у транспорті, на підпри­ємстві?

— Як використовуються на підприємствах звукопоглинаючі та ізо­ляційні матеріали?

— Як використовується на підприємстві музика з метою стимуляції трудової діяльності?

8. Успіхи фізіології і медицини в боротьбі з глухотою. Створення «штучного вуха». (Розповідь вчителя з елементами бесіди.)

VІІІ. Корекційно-оцінюючий етап.

Обґрунтуйте правила гігієни слуху.

— Чистити вуха гострими предметами — заборонено!

— Різкі та сильні звуки — небезпечні!

— Шум — ворог слуху!

— Забороняється діставати предмети, що випадково потрапили до вушного проходу, самостійно!

— Шкідливо слухати дуже голосну музику!

— Забороняється при сильному вітрі й мінусовій й температурі ходити без головного убору!

ІХ. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему із підручника.

Підготувати повідомлення про аромотерапію.

Х. Підведення підсумків занять