Урок. Тема : Урок літератури рідного краю. Життєвий і творчий шлях А. Кичинського. Поезії

Урок  31

Тема уроку. Урок літератури рідного краю.  Життєвий і творчий шлях А. Кичинського. Поезії

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю А.І. Кичинського; з’ясувати його

внесок у розвиток літератури та мистецтва; проаналізувати поетичні

твори ,звертаючи увагу на ідейно-художню цінність та символічний зміст поезій,             образи; розвивати усне мовлення, аналітичне й асоціативне мислення, дослідницькі

здібності; вдосконалювати навички аналізу поетичного твору;

виховувати любов до рідного краю та поетичного слова, до творчості

А.І. Кичинського.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методично-дидактичне забезпечення: портрет письменника, його твори, тлумачний словник, «Стислий довідник з української літератури», плакат «Дерево пізнання», різнокольорові стікери.

 

                    А з’явитись на білий світ

                              було варто хоча б задля того,

                              аби хоч би на мить осліпнути

                                від усмішки щастя земного…

                                                       А.І. Кичинський

                                          Перебіг уроку 

    - Сьогодні ми наблизимося до поетичного світу лауреата Шевченківської премії  А.І.Кичинського. Спробуємо осягнути його бачення, розуміння, відчуття навколишнього світу.

1.  Прийом “Перехресний вогонь”(взаємоопитування)

(Учні ставлять один одному запитання, дають відповіді).

-  Коли й де  народився Анатолій Іванович?

( Народився навесні 4 квітня 1950 року в селі Преображенка Чаплинського району в родині колгоспників).

- Як став поетом ? На яких книгах виріс?

 (“Я почав читати дуже рано. Мій брат, на 2 роки старший за мене, пішов у школу, а я паралельно з ним учився читати і писати. Десь у 5 років я нормально читав, і змалечку читав дуже багато - сусідка працювала в сільській бібліотеці і приносила мені літературу. Почав писати вірші десь в 5 класі, потім перерва була – не знав, де саме застосувати свої сили: то думав спортсменом бути, потім – журналістом. А у класі 9-10 почав звертати увагу на сучасних поетів – на тих, яких не вивчали у школі: Роман Лубківський, Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Борис Олійник, Іван Драч, Леонід Талалай. Це пізніше я з ними познайомився і з багатьма товаришую... Оце на мене справило враження - поезія, яка не була в шкільних хрестоматіях”.)

 - Де  навчався після закінчення школи?

(На філологічномуфакультеті Херсонського педагогічного інституту).

- Коли побачила світ  перша книжка?

(У 1976 році вийшла перша поетична збірка « Вулиця закоханих дерев», за яку він був удостоєний обласної премії).

 - Скільки всього збірок у його творчому доробку?

 (Десять збірок).

 - Як відбувався процес написання поезій автором?

(“ Дехто помилково вважає, що натхнення прийшло, сів – і швиденько написав. Але це не так, це професійна робота, якій треба приділяти дуже багато часу. Для мене процес писання віршів - це коли ти сідаєш за стіл, бажано щодня, і хоча б години 2-3 витрачаєш на те, щоб працювати, входити в потрібну колію, в поетичну атмосферу, в якій потім щось народжується”. )

• Лауреатом яких премій був?

(Лауреат премій імені І.Кулика, імені П.Усенка, імені Б.Нечерди та Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006 р.) за книги поезій «Пролітаючи над листопадом», «Танець вогню».)

 

1. Пояснення нового матеріалу.
2. “Твоя точка опори”(повторення теоретичного матеріалу)
3. Робота в групах.
4. Фізкультхвилинка.
5.  «Коло ідей»
6. Вправа «Мікрофон»

ІV. Етап організації виконання плану

1. Пояснення нового матеріалу.

Слово вчителя:

    Земне щастя… Людина може бути щасливою від  того, що живе на землі. Як ви розумієте ці слова?  У кожного з нас є власний життєвий досвід. Тому поетичні твори А.І.Кичинського, з якими ми познайомимося на уроці, допоможуть нам усвідомити, який прекрасний навколишній світ і як потрібно цінувати кожну мить людського життя.

2.”Твоя точка опори”

Слово вчителя:

Якими засобами користується художник слова під час творення ліричного твору?

 Повторення відомостей з теорії літератури. Побудова асоціативного куща :

                                                                                 Епітети                

                                                                                    Порівняння

                                                                                      Метафори     

          Художні засоби

          творення поезії                                             Риторичні запитання

                                                                                  Повтори  

                                                                                  Риторичні оклики

                                                                                   Символи

3. Робота в групах.

Учитель:

 Запрошуємо вас, діти, підійти до Дерева пізнання і зірвати по одному листочку. На кожному з листочків рядок із вірша Анатолія Кичинського. Зберіть строфу і дізнаєтесь склад  груп для наступного етапу уроку.

Завдання 1 : виконати ідейно-художній аналіз поезій «Малесенька, малюсінька, манюнька», «Постукав дощик нігтиком у шибку», «Медовий місяцю мій липне!» за орієнтовним планом та схемою аналізу ліричного твору.  Створити ілюстрації до поезій, презентувати свої роботи.

 

Орієнтовний план

1.Виразне читання поезій.

2.Обмін враженнями про прочитане.

3. Обговорення змісту поезій. Бесіда за питаннями.

• З якою інтонацією необхідно читати ці вірші? Чому саме так?

• Чи можна стверджувати, що автор любить свій рідний край? Навести приклади з текстів.

• Які зорові, слухові образи й образи-символи зустрічаються в цих віршах?

• Над чим автор змушує замислитись у своїх творах

Схема аналізу ліричного твору

Вірш «__________________»

Тема:_____________________

Ідея:______________________

Тропи:____________________

Синтаксичні фігури:_________

Вид лірики:_________________

Віршовий розмір:____________

Враження від твору:__________

І група «Малесенька, малюсінька, манюнька»

 Малесенька, малюсінька, манюнька,
Одним одна, самісенька-сама,
На яблуньці розкрила дзьобик брунька,
А навкруги – куди не глянь – зима.
Така стоїть у світі холоднеча!
Такі сніги!.. А брунька – за своє:
Лишень розкрила дзьобик – і щебече,
Витьохкує, цвірінькає, кує.
Та все про те, що літо – недалечко.
Про те, що дзьобик – це іще не все:
Крім нього, в неї ж є ще і гніздечко,
В якому вона яблучко знесе…
 

ІІ група «Постукав дощик нігтиком у шибку» 

Постукав дощик нігтиком у шибку:

мовляв, тихцем, але мерщій виходь.

Облиш предмети хатнього ужитку,

з нехатнього —

візьми лише оброть.

 

Душа даремно в затишку нюшила

те, що із неї прозу витісня.

Не у вікні ж, а в полі конюшина

вся аж цвіте, цілуючи коня.

 

Ступай по ній, як я по ній ступаю.

Люби її, як я її люблю.

А я за це коня тобі скупаю.

Лови його, як я його ловлю.

 

Він те, чого у тебе ще немає,

без чого тобі часу не збороть.

Лови його!

Він те, що не минає.

Куди ж ти знов подів свою оброть?

 

ІІІ група «Медовий місяцю мій липне!»

  Медовий місяцю мій липне!

У сотах свіжої стерні

стоять густі, медові дні.

Земля до неба так і липне.

В меду злипаються уста.

І пахне світ, як медозбірня.

І провідна зоря вечірня –

як меду крапелька густа.

Дорога тягнеться, як мед,

і густина її медова –

солодка, наче рідна мова.

…Про що ж тоді,

йдучи,

поет

мовчить гіркавинкою слова?

 

4.  Фізкультхвилинка.

Повіяв сильний – сильний вітер,

Нахилив додолу квіти.

Квіти нахиляються,

У росі вмиваються.

Сонечко встало,

Квіточки підняло.

Гаєм літають бджоли,

Все цвіте довкола.

Пташки в вишині літають,

А діти тихенько за парти сідають.

 

           Завдання 2:

Завдання для групи №1. Накресліть і заповніть схему «Види лірики» і пригадайте визначення кожного з них. Чому опрацьовані вірші належать до даного виду лірики?

Завдання для групи №2.

Скласти сенкан на тему «Натхнення».

Завдання для групи №3.

Створити творчий портрет А.Кичинського. 

Учитель. І наостанок хочеться, щоб наше Дерево пізнання розцвіло квітами ваших вражень від зустрічі з творчою людиною А.І. Кичинським.

(Дерево пізнання прикрашається квітами, на яких написано враження від уроку, учні озвучують написане).

5. ”Коло ідей”

• Що нового ви дізналися сьогодні на уроці про А.Кичинського?
• Які вірші вам найбільше сподобалися? Чому?

6.  Вправа «Мікрофон»:

• «Я люблю свій рідний край, тому що...»
• Якби ви були живописцями, якими  барвами зобразили б красу рідної землі?

ІV. Контрольно-оціночний етап

1. Вправа «Незакінчене речення»:

Продовжте речення:

• «Сьогодні на уроці я вивчив …»
• «Зрозумів…»
• « Найбільше  мені сподобалося…»

 

2. Побажання

• собі
• однокласникам
• учителю

 

Домашнє завдання:

• Вивчити напам’ять одну з поезій (за бажанням).
• Повторити твори, вивчені протягом семестру.
• Виконати творчу роботу ( на вибір).