Закріпити артикуляційну вимову звука [ж], вміння виділяти звук у
словах; удосконалювати навичкичитання; розвивати мислення учнів,
уміння розповідати казку в діалогічній формі з елементами
інсценізації; виховувати почуття поваги до людей, вміння дружити.
Урок на тему: Закріплення звука [ж], букви ж. Робота над текстом
української народної казки «Лисичка і Журавель».
Навчальний предмет: українська мова ( навчання грамоти) 1 клас
Розділ: букварний період
Тема. Закріплення звука [ж], букви ж. Робота над текстом
української народної казки «Лисичка і Журавель».
Мета: закріпити артикуляційну вимову звука [ж], вміння виділяти звук у
словах; удосконалювати навички читання; розвивати мислення учнів,
уміння розповідати казку в діалогічній формі з елементами
інсценізації; виховувати почуття поваги до людей, вміння дружити.
Наочність: буквар; українська народна казка « Лисичка і Журавель»; набірне полотно; каса букв; індивідуальні фішки для складових схем; предметні малюнки; картки зі складами, словами та прислів’ями; ілюстрації учнів до казки « Лисичка і Журавель»; маски тварин.
Тип уроку: урок закріплення знань
І.Організаційний момент
Вчитель та учні : Звучи, рідна мово,
По землі рідній лийся.
Мова моя материнська,
Мова моя українська.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку
Ознайомлення із завданнями уроку,.
Цікаво, що кожен із вас чекає від уроку. Якщо ви очікуєте на уроці отримати нові знання, покажіть рожеву картку, якщо чекаєте цікавого
Спілкування - зелену, хто очікує отримати гарні оцінки за свої досягнення-жовту, а хто ще не визначився-коричневу.
Дуже добре, що майже всі очікують отримати нові знання, тому пропоную ознайомитися із завданнями уроку.
(За таблицею «Знати. Вміти, Цінувати». Заповнені перші дві колонки.
-А що цінувати, ви визначите на уроці.
- Як ви, діти, розумієте звертання до мови: « По землі рідній лийся»?
( Мова ллється, як водичка.)
- Так, щоб наша мова була чистою, як джерельна вода, ми повинні зрозуміло висловлювати свої думки, правильно та чітко називати звуки в словах. На цьому уроці ми закріпимо вміння вимовляти слова зі звуком [ж], будемо удосконалювати навичку читання та запросимо в гості казку.
ІІІ. Повторення та закріплення вивченого
1. Мовна розминка. Закріплення звукового значення букви ж.
- Як в українській мові вимовляється звук [ж]? ( Чітко та дзвінко)
- Перевіримо, хто з вас найкраще вимовляє звуки.
1.1. Змагання в проказуванні скоромовки напам’ять ( учні змагаються парами; перемагає той, хто найчіткіше промовляє скоромовку, робить це швидко та безпомилково ).
Скоромовка
Жовтий жук у житі жив,
Жук із жабою дружив,
Жартувати жук любив –
Жабу жук завжди дражнив.
1.2. Вправляння у літературній вимові слів зі звуком [ж] -
промовляння чистомовки.
- Не всім діткам вдалось перемогти, але не засмучуйтесь, вам допоможе навчитися вимовляти правильно всі звуки - чистомовка.
Жу – жу – жу – я з подругою дружу,
Жа – жа – жа – дай, жаднюго, коржа,
Іж – іж – іж - пиріжок на всіх розріж,
Жи – жи – жи – дружбу нашу бережи.
Фізхвилинка
Добре те, що сонце світить(руки вгору).
Добре те, що віє вітер (хитають дерева).
Добре те, що цей ось ліс (присідають)
Разом з нами ріс і ріс (підіймаються вгору).
Хай живуть у ньому в мирі (крокують)
Всі птахи і різні звірі!( плескають у долоні)
2. Аналітико – синтетичні вправи.
2.1.. Відгадування загадок.
Летить - виє,
Сіло – землю риє.
Чорне тіло, чорний вус,
Ніби справжній сажотрус. (Жук.)
У зеленому жакеті,
Галасує в очереті,
Хоч і плавати мастак,
І не риба, і не рак. (Жаба.)
Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток. (Журавель.)
2.2. Звуко – буквений аналіз слів.
Учні працюють самостійно у групах, викладаючи за допомогою фішок звукові схеми слів – відгадок. Ті учні, які найпершими відгадали загадки, викладають слова на набірному полотні за звуковими схемами.
- о - - о - о - о - о - о =
жук жаба журавель
- До якої схеми слово – відгадка цієї загадки ?
По дорозі в’ється змій,
Я від нього втік мерщій.
Від гадюки втік чимдуж,
А то виявився … (Вуж. - о -)
2.3. Словникова робота.
2.3.1. Перегляд предметних малюнків. Робота зі словом «журавель».
- Які ще назви цього птаха ви, можливо, чули від своїх батьків, бабусь, дідусів?
( Бусол, бузько)
- Які чудесні барви у нашій рідній мові,
Які відтінки різні від Сейму аж до Сян.
У Києві говорять інакше, ніж у Львові.
І чорногуз, і бусол, лелека і боцян.
( Д.Білоус)
2.3.2. Створення проблемної ситуації.
- А ще журавлів називають веселиками. Вслухайтесь у це слово та подумайте:
- Коли саме журавлів називають веселиками?
( Кажуть, що ці птахи приносять тепло навесні. Всім весело. Люди радо зуcтрічають журавлів і називають їхвеселиками.)
Не зву тебе « журавель»,
Щоб я не журився.
Назву тебе « веселиком»,
Щоб я веселився.
- Любить український народ цього птаха. Існують про нього повір’я, примовляння, вірші, казки.
2.4. Розвиток фонематичного слуху. Закріплення артикуляції звука [ж].
2.4.1. Робота над віршем Бориса Мозолевського «Журавлина балада», виділення звука з мовного потоку та закріплення його артикуляції.
- Послухайте вірш і виділіть слова із звуком [ ж ].
Косив в лузі журавель
Журавлиха жала,
А мале журавленя
Снопики в’язало.
Зійшло сонце з-за гори
Стало вельми жарко.
- В’яжи, в’яжи, мій синочку,
Зловим тобі жабку.
Як нажали три снопи,
Сіли спочивати –
Син і батько журавлі
Й журавлиха мати.
Журавлеві снивсь комбайн,
Журавлисі – жатка.
А малому журавляті –
Зелененька жабка.
2.4.2. Гра « Впіймай слово».
- Впіймай слова зі звуком [ж], які звучать у вірші.
- Кажан, жук, журавель, жираф, жердина, ложка, в’яжи, нажали. женчики, журавлиха, жатка, вуж, журавленя, жарко жоржина, пиріжки, жала, жабка.
Учні плескають в долоні.
( Журавель, журавлиха, журавленя, жала, жатка, жабка, в’яжи, нажали, жарко)
3. Фізкультхвилинка
Косить в лузі журавель
Конюшину та щавель.
А журавлики малі
Узялися за граблі.
Хоч журавка і не косить,
Так джерельну воду носить.
( Учні показують рухами дії )
ІІІ. Удосконалення навички читання
1. Читання складів і слів, поданих на дошці.
ЖА ЖАР ЖАРТ ЖАРТУВАТИ |
ЖУ ЖУРАВЕЛЬ ЖУРАВЛИХА ЖУРАВЛЕНЯ |
ЖІ НОЖІ КОРЖІ ЖІНКА |
НІЖ НІЖКА КНИЖКА ДІЖКА |
Звертається увага на пом’якшене вимовляння звука [ж] перед і.
2. Читання складів і слів у стовпчику з підручника ( стор. 104) з опорою на виділені злиття.
БІЖИТЬ ЖУРАВЕЛЬ ПОКАЖИ
ЛЕЖИТЬ ЖУРАВЛИК ПОКАЖІТЬ
ДРУЖИТИ ЖУРАВЛИНИЙ РОЗКАЖИ
ПОДРУЖИТИСЬ РОЗКАЖІТЬ
Гра « Вовк та Заєць» ( учні читають парами: «заєць» читає, а
«вовк» наздоганяє, почавши читати через деякий проміжок часу.
3. Робота над текстом української народної казки « Лисичка і Журавель»
3.1. Первісне сприйняття тексту.
Учитель читає за букварем, а учні переказують казку далі.
- Чи можна назвати Лисичку і Журавля справжніми приятелями, друзями?
- Чому?
3.2. Обговорення проблемного питання: « Яким треба бути, щоб не опинитися в подібній ситуації?». Розвиток мовлення.
- Чи добре вчинила Лисичка?
- Як Журавель віддячив Лисичці за її глузування ?
- Чи може тривати дружба між Журавлем і Лисичкою?
- Чого вчить ця казка?
( Бути щирим зі своїми друзями, ділитися з ними тим, чим можеш поділитися, завжди говорити правду, бути гостинним, щедрим.)
3.3. Вторинне сприйняття тексту учнями.
3.3.1. Читання ланцюжком.
3.3.2. Вибіркове читання.
- Якими словами запрошувала Лисичка Журавля?
( - Приходь, куме, до мене в гості.)
- Як саме пригощала Лисичка гостя?
( А вона зварила молочний кисіль, розмазала його тоненько по дну тарілки і поставила перед гостем.)
3.3.3. Робота над прислів’ями.
- Утвори прислів’я. Який із цих висловів може бути заголовком до казки? Доведи свій вибір.
З добрим дружись, а той, хто правду каже.
Яке частування, а злих стережись.
Не той друг , хто медом маже, таке й дякування.
( Яке частування, таке й дякування. )
3.3.4. Закріплення роботи над текстом .
Переказування уривка казки в діалогічній формі з елементами інсценізації.
ІV. Підсумок уроку Оцінювання
─ Чи сподобався вам урок?
─ Чим цікавим займалися на уроці?
─ Що більше всього запам’ятали?
─ Про що нове дізналися?
─ Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?
За таблицею «Знати», «Вміти», «Цінувати»(в парах)
1-ша пара - «Знаю»(називають, що дізналися на уроці)
2-га пара - «Вмію»(називають, що вміють) .
Троє учнів працюють в групі «Ціную»
Учень декламує вірш
Як поводяться друзі
Купили зайчику морквину –
Він дав сестричці половину.
Капустки хтось подарував –
Він їв і друзів частував.
- Отак і треба, - каже мама,-
І в діток водиться так само.
А хто жаліє щось для друга,
Той називається жаднюга. ( Б. Мозолевський)
- На уроці ми закріпили вміння артикулювати звук [ж]. Вдосконалювали навички читання, вчилися переказувати казку. Визначили правила спілкування з товаришами.