Урок тематичного оцінювання з розділу " Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні"

Про матеріал
Урок з історії України для учнів 10 класу за розділом " Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні". Використовуються різні форми роботи з метою активізації пізнавальної активності учнів
Перегляд файлу

                                                                                                                                                                                

Тема: ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

Мета: Повторити вивчений матеріал, перевірити рівень знань, умінь та навичок, синтезувати і узагальнювати матеріал теми, виявити досягнення та прогалини в знаннях, виставити тематичні оцінки. З’ясувати  особливості соціально-економічного та політичного розвитку України в умовах сталінського тоталітарного режиму.

Тип: Повторювально-узагальнюючий (тематичне оцінювання).

Основні поняття: НЕП, індустріалізація, командна економіка, репресії, терор, депортації, ГУЛАГ, “хлібозаготівлі”, тоталітаризм, культ особи, голодомор – геноцид, п’ятирічка, “розстріляне відродження”, українізація, коренізація,

Учні повинні знати:

  1. Суть та головні наслідки НЕПУ для України.
  2. Обставини та наслідки входження України в СРСР.
  3. Особливості культурного життя в Україні в 20-ті та 30-ті роки.
  4. Особливості та наслідки сталінської індустріалізації для України.
  5. Причини та наслідки колективізації розкуркулювання та голодомору 1932-1933 рр.
  6. Причини та наслідки сталінського терору в Україні.

Учні повинні вміти:

  1. Встановлювати  послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
  2. Вказувати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору 1932-1933рр, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;
  3.  визначати причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;

Забезпечення уроку

Наочність: Історична карта, атласи,  виставка літератури, презентація, відеофрагменти

Роздатковий матеріал: картки, тести, завдання тематичного оцінювання,

ЛІТЕРАТУРА

1. Гісем О. Мартинюк  О. Історія України  [рівень стандарту] : підручник для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти   Харків:  Ранок,  2018

2. Пометун О. Гупан Н. Історія України  [рівень стандарту] : підручник для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти   Київ: Оріон,  2018

3. Власов В. С., Кульчицький С. В. Історія України  [рівень стандарту] : підручник для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти  : Літера ЛТД 2018
Структура заняття:

І.     Організація початку заняття.

 

ІІ. Вступне слово викладача: Активізація пізнавальної діяльності, наголошення на практичній, теоретичній і соціальній значимості навчального матеріалу, який виноситься на тематичну атестацію.

 

ІІІ. Повідомлення теми, завдань, умов проведення і оцінювання результатів навчальної діяльності.

 

І ЕТАП ЗАНЯТТЯ: (варіанти)

а)   проведення термінологічного (хронологічного) диктанту;

 

б)  короткі реферативні повідомлення, історичні довідки, дидактичні ігрові завдання: “Про кого йде мова”, “Яка політична подія”;

 

в) фронтальне опитування по найважливіших питаннях теми, яка виноситься на тематичну атестацію;

 

г) підведення підсумків, мотивація та виставлення попередніх оцінок.

 

ІІ ЕТАП ЗАНЯТТЯ(у випадку двох годин на тематичне оцінювання - варіанти)

а) написання контрольної роботи по варіантах;

б) написання робіт за індивідуальними картками;

в) написання залікової роботи на друкованій основі з завданнями різного      типу складності.

 

 


Термінологічний диктант.

  1. Як називалася політика, від якої відмовилися більшовики в 1929р.?
  2. Як називалися великі колективні господарства, яківиникли в 30-ті роки в селах?
  3. Як називається масове незаконне виселення людей з місця їх проживання?
  4. Як називалися сталінські концтабори?
  5. Як називалася політика запровадження рідної мови,
    яка почала здійснюватись в Україні з 1923р.?
  6. Як називалася держава, що виникла 30 грудня 1922р.?
  7. Як називалася найбільша електростанція в Європі,збудована в Україні під час перших п'ятирічок?
  8. Назвіть прізвище відомого українського кінорежисера 20-30рр.?
  9. Як називалася норма виробітку в колгоспах у 30-ті роки?

10.Як називали багатих селян в Україні, проти яких застосовували репресії?

11. Яке місто було столицею України до 1934р?

12. Як назвали закон, підписаний Сталіним про репресії щодо селян?

 

Відповіді:

  1. НЕП.
  2. Колгоспи і радгоспи.
  3. Депортації.
  4. ГУЛАГ. (ГУТАБ)
  5. Українізація.
  6. СРСР.
  7. Дніпрогес.
  8. О. Довженко.
  9. Трудодень.
    10. Куркулі.

11. Харків

12. «Закон про 5 колосків»


Хронологічний диктант.

  1. Почалася Нова Економічна Політика.                                     (.1921)
  2. Проводилася Нова Економічна Політика.                                  (1921 -1928)
  3. Голод на півдні України в 20-ті роки.                                         (1921 -1923)
  4. Утворено СРСР.                                                                   (30.12.1922)        
  5. Почалася політика українізації.                      (1923)
  6. Проголошено початок індустріалізації.                      (1925)
  7. Хлібозаготівельні кризи.                        (1927-1928)
  8. Рік "великого перелому", відмова Сталіна від
    НЕПУ.                         (1929)

9. Перша п'ятирічка.                 (1928.1929-1932)
10. Почалась суцільна колективізація.                                              ( 1929)

11. Голодомор в Україні.                        (1932-1933)

12. Прийнято Закон "Про п'ять колосків".                                     (5.08. 1932)

  1. Організовано сфальсифіковані судові процеси над
    СВУ                      (1930)
  2. Проведення масових репресій. «Великий терор»                   (1937-1938)
  3. Прийнято Конституцію УРСР.                        (30.01.1937)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фронтальне опитування учнів

(з елементами бесіди та реферативними     повідомленнями, роботою з документами)

Викладач: В 1920-1921 роках потерпіла поразку Українська національно-демократична революція, припинила існування Українська Народна Республіка. В Україні до влади прийшли більшовики, які вирішили будувати нове суспільство – соціалізм та комунізм – утопічне світле майбутнє, заради якого в могили потрапили мільйони невинних людей. Протягом 1920-1991 рр. існувала Українська Радянська Соціалістична Республіка, як складова частина могутньої радянської імперії. Давайте повернемося на 80 років назад, в ті буремні трагічні часи, коли закінчились світова і громадянська війни, руйнувались імперії, а на карті Європи виникли нові держави.

 

?  Назвати держави, які утворились після розпаду Російської імперії.

 

Учень: Внаслідок розпаду царської Росії, на її теренах виникло 13 держав, але лише 5 з них змогли не тільки проголосити, а й відстояти свій суверенітет. Це – Польща, Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія (показує їх на карті). УНР відстояти свою незалежність не змогла.

Викладач: Давайте охарактеризуємо становище України після завершення світової  і громадянської воєн.

Учні: Використовуючи статистичний матеріал з підручника про мільйони загиблих, калік, поранених, тисячі емігрантів, зруйновану економіку, безробіття, голод, інфляцію, епідемію хвороб роблять висновок про зростання соціальної напруженості в суспільстві серед різних верств населення, особливо внаслідок жорстокої політики “воєнного комунізму”.

Викладач: Чому на початку 20-х років в кризовому стані опинилось українське село, як могло статись, що наші землі охопив голод?

Учні: Дають оцінку політиці “воєнного комунізму” на селі, пояснюють суть продовольчої розкладки та її негативний вплив на скорочення посівів, врожайності. Деградація с/г посилилась і внаслідок природних явищ – південь України охопила посуха, що призвело до мізерних врожаїв. Все це стало причинами голоду 1921-1923 рр.

Але голоду все ж можна було уникнути, якби з України не вивозився хліб і вчасно надійшла міжнародна допомога.

Учні роблять висновок про головні причини голоду. На екрані висвітлюється таблиця “Причини голоду”.

  1. Політика “Воєнного комунізму”.

     2.  Заборона вільного продажу хліба.

     3.  Незацікавленість селян у результатах праці.

     4.  Трагічні наслідки світової і громадянської воєн.

     5.  Природні фактори – посуха і неврожай.

Викладач: Соціальна напруженість в суспільстві змусила більшовиків переглянути їхню економічну політику, що здійснювалась в роки громадянської війни. Давайте пригадаємо, що це була за політика і які наслідки вона мала. На екрані з’являється таблиця: “Воєнний комунізм” 1918-1920 рр.

 

Заходи

Наслідки

1.  Повна націоналізація підприємств.

 

2.  Мілітаризація праці.

 

3.  Централізм економічного і політичного життя.

 

4.  Продрозкладка.

 

5.  Скасування торгово-грошових відносин.

 

6.  Натуралізація і зрівнялівка

 

 Учні: Аналізують наслідки “воєнного комунізму” і роблять висновок, що цей курс був спрямований на зміцнення влади. Це завдання здійснювалось методами позаекономічного примусу і терору. Ця політика призвела до розвалу промисловості і сільського господарства, народ почав підніматись на збройну боротьбу проти радянської влади.

Викладач: В 1921 р. Більшовики відмовляються від “воєнного комунізму” і запроваджують НЕП – нову економічну політику.

Наше завдання – з’ясувати його суть, заходи та наслідки.

В ході бесіди учні заповнюють таблицю: Нова економічна політика.

 

НЕП в промисловості

НЕП в сільському господарстві

НЕП в галузі торгівлі і фінансів

1.  Приватизація дрібних підприємств

1.  Заміна продрозкладки продподатком.

1.  Приватна торгівля.

2.  Госпрозрахунок.

2.  Дозвіл вільної торгівлі хлібом.

2.  Грошова реформа (червінці).

3.  “Командні висоти” в економіці залишились в руках держави.

3.  дозвіл на оренду землі.

3.  Податкова реформа.

4.  Скасування трудової повинності.

 

 

5. Ліквідація зрівнялівки і натуральної оплати праці.

 

 

6.  Іноземні концесії.

 

 

Запитання до ученів:

  • Чому продподаток був вигідніший селянам?
  • Які наслідки запровадження ринкових механізмів у промисловості, с/г, торгівлі?
  • Чому у НЕПу були і противники і прихильники?
  • Чим НЕП подібний і відмінний від нинішньої економічної ситуації в Україні?

Учень: Робить висновок, що під час НЕПу було досягнуто високих темпів розвитку країни. За короткий час відбудовано зруйноване господарство, почав зростати життєвий рівень трудящих, полиці магазинів були переповнені різноманітними товарами.

Водночас, існували і проблеми. В економіці існували ринкові відносини, а в політиці – командно-адміністративна система, що прагнула підкорити економіку своїм політичним цілям. Тоталітарному режиму не потрібні були незалежні власники, тому в 1929 році Сталін відкидає НЕП і повертається до методів “воєнного комунізму” тільки вже під новими лозунгами.

Викладач: Програма будівництва нового ладу включала в себе три головні елементи: індустріалізація, колективізація, “культурна революція”. Давайте з’ясуємо суть цих явищ та їх наслідки для України.

Індустріалізація почалась в Росії ще в другій половині ХІХ ст., але цей процес був перерваний Першою світовою війною та подіями наступних років.

В роки НЕПу швидкими темпами розвивалась легка і харчова промисловість.

? Чим це було зумовлено.

Учень: Розвиток легкої і харчової промисловості відбувався прискореними темпами, тому що їх розбудова не вимагала великих матеріальних і фінансових витрат. До того ж вони швидко давали прибуток.

Викладач: З утвердженням Й. Сталіна основна увага приділялася розвитку важкої промисловості.

? Чим це було викликано, назвіть причини сталінської індустріалізації, поясніть цей термін.

Учні: Називають економічні, політичні та стратегічні причини індустріалізації. Вказують, що індустріалізація – це процес перетворення відсталої аграрної країни у високорозвинену індустріальну державу. Вона здійснювалась за рішенням ХІV з’їзду ВКП(б) і охоплює період 1928-1938 рр.


Причини індустріалізації.

(схема на екрані)

 

Економічні

Політичні

Стратегічні

Технологічна і економічна відсталість СРСР від передових розвинутих країн

Лідери більшовиків опирались на робітничий клас, але робітництво було нечисленним, тому необхідно було збільшити кількість заводів і фабрик, а отже і робітничого класу

Сталін прагнув побудувати соціалізм в окремо взятій країні, якій загрожують капіталістичні держави. Тому потрібно мати промисловість

Викладач: Для здійснення індустріалізації потрібно було великі кошти та робоча сила. Де було відшукано фінансові та трудові ресурси, які джерела індустріалізації та її особливості?

 

Учні: Використовуючи підручники та посібники називають джерела індустріалізації та її особливості і заповнюють таблицю.

 

Джерела

Особливості

1. Пограбування села

1. В першу чергу розвивалась важка промисловість

2. Продаж цінностей за кордон

2. Прискорені темпи

3. Продаж сировини за кордон (нафта, газ, хутро, дерево)

3. Існував ентузіазм населення, яке вірило в світле майбутнє

4. “П’яні гроші”

4. Не було зовнішніх джерел фінансування

5. Примусова безплатна праця в’язнів

5. Бракувало кваліфікованих кадрів

6. Обов’язкові державні показники

 

7. Режим економії

 

Викладач: Потрібно назвати і показати на карті новобудови перших п’ятирічок в Україні.

Учні: В роки першої п’ятирічки (1928-1932) було збудовано ХТЗ (Харківський тракторний завод), “Запоріжсталь”, “Азовсталь”, “Криворіжсталь”, Дніпрогес. Реконструйовано Луганський паровозобудівний завод і металургійні заводи в Дніпропетровську, Комунарську, Дніпродзержинську. З 1500 нових промислових підприємств, споруджених в СРСР, 400 були збудовані в Україні. Реальні темпи приросту продукції складали 16-18% на рік, що було дійсно “економічним дивом”.

     Викладач: Роки перших п’ятирічок заклали фундамент сучасної індустрії нашої держави. Сьогодні з погляду ХХІ століття ми маємо оцінити наслідки індустріалізації, з’ясувати досягнення та проблеми, які вона викликала.

Учні: В ході фронтальної бесіди складають і заповнюють таблицю

 

 

Наслідки індустріалізації

(схема на екрані)

 

Позитивні

Негативні

1.  Перетворення України в індустріально-аграрну державу

1.  Втрата Україною економічної самостійності

2.  Зміцнення обороноздатності

2.  Погіршення екологічної ситуації

3.  Структурні зміни в економіці

3.  Знизився життєвий рівень населення

4.  Ліквідовано безробіття

4.  Сповільнення темпів розвитку економіки  внаслідок монополізму, відсутності конкуренції та матеріальної зацікавленості

5.  Урбанізація

5.  Створено командно-адміністративну систему

 

Викладач: Майже одночасно з перетворенням в промисловості почалися реформи на селі. Наслідки їх ми відчуваємо і сьогодні.

Фронтальне опитування

  • З якими лозунгами щодо селян виступали більшовики напередодні революції, чи виконали вони свої обіцянки?
  • Чому більшовики були противниками індивідуальних приватних селянських господарств?
  • Яка мета колективізації, як вона проводилась в Україні, в нашому районі та області?
  • Якими були наслідки колективізації?
  • Які процеси проходять в сучасному українському селі, які їх перші результати?

 

Колективізація в Україні

(схема на екрані )

 

Причини

Наслідки

Економічні (Для індустріалізації потрібні кошти).

Політичні (дрібний власник був ворогом радянської влади).

  1. Ліквідовано ринкове господарство на селі.
  2. Силою створені колгоспи.
  3. Деградація і занепад с/г.
  4. Голодомор 1932-1933рр.
  5. Розселянювання України.

Викладач: В ХХ столітті Україна пережила три голодомори – усі за радянської влади, основною їх причиною стала непродумана, злочинна аграрна політика партійного радянського керівництво.

Реферативні повідомлення учнів про голодомор 1932-1933 рр.

  1. Скорботні жнива 1933 р.
  2. Голодомор на Київщині.
  3. Діти – жертви голодомору.

 

Викладач: Поряд з кардинальними змінами в промисловості і сільському господарстві радянська влада значну увагу зосередила на культурному будівництві. Наше завдання – з’ясувати причини такої уваги та порівняти особливості розвитку української освіти, науки, літератури і мистецтва в 20-ті і 30-ті роки ХХ століття.

Учень: Характеризує розквіт української культури в 20-ті роки, пояснює причини “національного відродження”, дає оцінку українізації.

Учень: Розповідає про трагічні зміни, які сталися в 30-ті роки в галузі культури. Наголошується увага на посиленні русифікації, згортанні українізації. Розкриває суть поняття “розстріляне відродження”.

Реферативні повідомлення учнів:

  1. Українізація.
  2. Наступ тоталітарного режиму на духовність українського народу.
  3. Релігія і церква в політиці радянської влади.

Висновок викладача:

Таким чином ми можемо зробити висновок, що період 20-30-х років у історії нашої Батьківщини є складним, суперечливим, трагічним і оцінюється істориками неоднозначно. Перетворення, які здійснювалися в промисловості, с/г, культурному житті змінили хід історії, в Україні утвердилась командно-адміністративна система, встановився тоталітарний режим. Мільйони людей стали жертвами цього режиму. Незважаючи на всі негаразди український народ вистояв і зміг в 1991р. проголосити незалежність власної держави.

 

 

Олена Михайлівна  Дмитренко, викладач Богуславського

                                                              гуманітарного коледжу

                                                               ім.І.С. Нечуя-Левицького

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Січенко Марія Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
30 липня 2019
Переглядів
3466
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку