Урок "Теплові пояси Землі"

Про матеріал
під час уроку учні дізнаються про наслідки обертання Зеслі навколо Сонця та причини формування на планеті теплових поясів.
Перегляд файлу

Теплові пояси землі

Цілі уроку:

  • освітня: формувати в учнів знання про теплові пояси землі та причини нерівномірного розподілу сонячного тепла та світла на земній поверхні
  • розвивальна: розвивати навички самостійного пояснення закономірностей у розподілі середньорічних температур на планеті, характеризувати теплові пояси Землі;
  • виховна: формувати розуміння важливості збереження чистого повітря, залежності чистого повітря та сталості температури на планеті

Базові поняття: полярна ніч, полярний день, полярні кола, тропіки, сонцестояння, рівнодення, ізотерми, теплові пояси

Обладнання: підручник, фізична карта світу, схеми  та малюнки

Тип уроку: комбінований

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, екологія і сталий розвиток, уміння вчитися впродовж життя

Хід уроку

  1. Організаційний етап

 

  1. Актуалізація опорних знань

Прийом «Чомучка»

  1. Чому термометр, розташований на житловому будинку, показує не точну температуру?
  2. Чому на екваторі завжди спекотно, а на полюсах – холодно?
  3. Чому в тропосфері температура знижується із підняттям угору?
  4. Чому протягом доби температура повітря змінюється?

 

  1. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Цікавинка»

Стародавні слов’яни Бога світла і Сонця називали Дажбогом. У відомому літературному творі «Слово о полку Ігоревім» наших пращурів – русичів називано внуками Дажбога.

Поряд із іншими богами, поставленими князем Володимиром у Києві, стояв і Дажбог

За стародавніми міфами його в небі супроводжують три сонячні побратими:

Ярило – Бог весняного рівнодення;

Семиярило – Бог літнього сонцестояння;

Коляда – Бог зимового сонцестояння.

 День зимового сонцестояння вважався днем народження нового Сонця. Опікуном цієї світлоносної трійці був Бог Троян – Владика неба, землі і потайбічного царства.

 

Насправді ж наші предки не просто так називали своїх богів. Спостерігаючи за Сонце та зміною у природі вони вклонялися перед неосяжним, не пізнаним. Сьогодні ж ми з вами познайомимося із причинами та результатами взаємодії нашої планети та Сонця.

  1. Вивчення нового матеріалу

Річне обертання Землі навколо Сонця

Із курсу природознавства ви вже знаєте, що земна вісь має нахил. Отже Земля повертається протягом року до Сонця більше то Північною, то Південною півкулею. Від цього змінюється кут падіння сонячних променів на земну поверхню. Тому, відповідно, більше освітлюється та нагрівається то одна, то інша півкуля.

Якби земна вісь не була б нахилена, а була б перпендикулярною до площини орбіти, то кількість сонячного тепла на кожній паралелі протягом року не змінювалася. Так, як вісь має нахил, то ви маєте знати, що своїм північним кінцем вона спрямована в бік Полярної зірки.

Двічі на рік обидві півкулі бувають освітлені однаково (тривалість дня в обох півкулях однакова).

Коли Земля обертається до Сонця Північним полюсом, тоді настає літо. На полюсі і в приполярних широтах сонце світить цілодобово і не заходить за горизонт. Це явище називається полярний день.

Запис у зошит

На полюсі полярний день триває 180 діб (півроку), але чим далі на південь, тим його тривалість зменшується, до однієї доби на паралелі 66°30’ пн. ш. – Північне полярне коло.

Похожее Ð¸Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð¸ÐµПівденніше цієї лінії Сонце опускається за горизонт, і зміна дня і ночі відбувається у звичному для нас порядку.

Ще одним результатом річного обертання Землі навколо Сонця є найдовший день і найдовша ніч.

22 червня – літнє сонцестояння. В цей день сонячні промені падають прямовисно (90°) на паралель - 23°30' пн.ш. її називають Північним тропіком.

Тим часом Південний полюс відвернутий від Сонця тому там – зима. Тобто Сонце не з’являється з-за горизонту. Це – полярна ніч, і триває вона, так само, 180 діб на полюсі. Вже на паралелі 66°30’ пд. ш. ніч скорочується до однієї доби. Цю паралель називають Південне полярне коло.

22 червня для Південної півкулі характеризується коротким днем. Там день зимового сонцестояння.

Через три місяці – 23 вересня, Земля займає таке положення відносно Сонця, що його промені однаково освітлюють Північну та Південну півкулі. Промені падають на екватор під прямим кутом (90°). На всій Землі, крім полюсів, день дорівнює ночі. Це день осіннього рівнодення.

Ще через три місяці 22 грудня до Сонця повернеться Південна півкуля. Там настає літо. День буде найдовшим, а ніч найкоротшою. У приполярних широтах настане полярний день. На паралель 23°30' пд.ш. сонячні промені будуть падати під кутом 90°. Це Південний тропік, а 22 грудня – день зимового сонцестояння.

Потім, ще через три місяці 21 березня знову обидві півкулі будуть освітлені однаково, день і ніч зрівняються. Цей день називають – весняне рівнодення.

Для України найбільша висота Сонця опівдні – 61-69° (22 червня), найменша – 14-22° (22 грудня)

Похожее изображение

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Теплові пояси Землі

 

Ви вже знаєте, що земна поверхня нагрівається не рівномірно і це обумовлює різні температури повітря на різних широтах.

Ці широтні смуги з певними температурами повітря називаються тепловими поясами. Їх простягання, залежно від розподілу температур, добре ілюструють ізотерми.

П. «Словничок»

Ізотерми – лінії на карті, що з´єднують точки на карті з однаковою температурою.

Самостійна робота

Заповніть таблицю

Тепловий пояс

Розташування

Кут падіння с/п,

Кількість отриманого тепла

Температура повітря

Жаркий

 

 

 

Помірний

 

 

 

Холодний

 

 

 

Вічного холоду

 

 

 

 

Жаркий пояс – розташований по обидва боки екватора, між північним та Південним тропіками та обмежений з обох боків ізотермою +20°С. межі поясу співпадають з межами поширення пальм на суходолі та коралів в океанах.

Двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні промені падають прямовисно. Повітря сильно нагрівається протягом року.

Помірні пояси – (в обох півкулях) примикають до жаркого поясу. В обох півкулях вони розтяглися від тропіків до полярних кіл. Сонце змінює кут падіння променів із збільшенням нахилу до полюсів. Сонце ніколи не буває у зеніті. Чітко виражені пори року. Чим ближче до полярного кола, тим зима триваліша і холодніша. Помірні пояси обмежені, з боку полярних кіл, ізотермою найтеплішого місяці +10°С. Це межа поширення лісів.

Холодні пояси – обох півкуль лежать між ізотермами + 10°С та 0°С. взимку сонце не з´являється над горизонтом по кілька місяців. А влітку, хоч і не заходить за горизонт, проте стоїть дуже низько над горизонтом. Його проміння лише ковзає поверхнею Землі і нагрівають її слабо.

Тому температури повітря низькі, зими холодні та суворі, а літо коротке і холодне.

Пояси вічного холоду – окреслені ізотермою з температурами нижче 0°С протягом року.

Це царство вічних снігів та льоду.

 

  1. Закріплення знань

Учні підсумовують результати своєї самостійної роботи

 

  1. Підсумок уроку

Отже, нагрівання і освітлення кожної місцевості залежить від положення у тепловому поясі, тобто, від географічної широти.

Чим ближче до екватора, тим більший кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається поверхня, і вища температура повітря.

  1. Домашнє завдання

Опрацювати текст параграфа

Напишіть твір-мініатюру «Подорож від екватора до полюсу»

docx
Додано
25 січня
Переглядів
619
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку