Урок "Торгівля. Світовий ринок товарів та послуг"

Торгівля. Світовий ринок товарів та послуг

Ірина Агаркова,

учитель географії

Братської ЗОШ І-ІІІ ст.

Братської районної ради Миколаївської області

Цільова група:

• учні 9-го класу

Тривалість:

• 45 хв.

Мета:

•     сформувати поняття про світовий ринок товарі та послуг, Світову організацію торгівлі; визначити основні напрями зовнішньо-торгівельних зав’язків різних регіонів світу; на прикладі регіональних інтеграційних об’єднань показати значення торгівлі в процесі інтернаціоналізації та інтеграції національних економік світу;
•  розвивати аналітичне та систематичне мислення, робити власні судження;
• виховувати відповідальність за подальший розвиток своєї країни.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає:

•                 види торгівлі;
•                 форми торгівлі;
•                 показники зовнішньої торгівлі;
•                 регіони світової торгівлі;

розуміє:

•              залежність обсягів торгівлі між країнами від рівня їхнього економічного розвитку та інтеграційних процесів;

вміє:

•   показувати на карті головні регіони світової торгівлі;
•   висловлювати власну думку спираючись на наявні знання;

може:

•               аналізувати проблемну ситуацію;
•               брати на себе відповідальність;
•               працювати в групі, спілкуватися.

Методи і техніки:

•               гра «творчі лабораторії»
•               вправа «працюємо з термінами»
•               дискусія в групах;
•               самооцінювання;
•               гра «Майстри»;
•               вправа «Смайлик».
•               робота з інформаційними листами;
•               робота в групах.

Обладнання:

комп’ютер;

мультимедійне обладнання;

підручник, зошит;

політична карта світу, атласи;

кольорові смайлики;

прапори-стікери ЄС, НАФТА та АСЕАН;

інформаційні листи.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Матеріали для проведення вправи «Смайлик»

Додаток 2. Інструкція з проведення гри «Майстри.

Додаток 3. Інформаційні картки для «Творчої лабораторії».

Додаток 4. Матеріали для проведення вправи «Працюємо з термінами».

Додаток 5. Картка самооцінювання діяльності учня на уроці.

 

 

Хід уроку

1. Вступна частина
   1.       Привітайтеся, визначте настрій учнів за допомогою вправи «Смайлик»  (Додаток 1). Налаштуйте учнів на плідну роботу на уроці. Нагадайте про необхідність бути активними, уважними, дієвими.
   2.         Вмотивуйте учнів до вивчення нової теми за допомогою гри «Майстри» (Додаток 2).
   3.       Підведіть підсумки гри. Оголосіть тему уроку, зверніть увагу на основну мету вивчення теми та очікуваний результат.
   4.       Об’єднайте учнів у 4 груп за інтересами і запропонуйте їм зайняти місця за окремими столами.
2. Основна частина
   1.       Повідомте учнів, що далі вони будуть брати участь у роботі «Творчі лабораторій». Зверніть увагу, що кожен учасник несе персональну відповідальність за прийняті рішення і від праці кожного представника групи залежить якість виконання завдання.
   2.       Повідомте дітям головну мету роботи «Творчих лабораторії» - ознайомитися і основними поняттями про торгівлю та світовий ринок та висловити власну думку про позитивні та негативні наслідки намагань України вступити до ЄС.
   3.       Роздайте кожній групі відповідно до напряму їхньої роботи підготовлені інформаційні картки (Додаток 3).
   4.       Кожна група має опрацювати матеріали за визначений час – 15 хвилин, після чого представити свою роботу. Синхронно із виступами представників «Творчих лабораторій» за допомогою інтерактивної дошки висвітлювати потрібні графіки та таблиці необхідні для змістовнішого подання інформації.
   5.       За допомогою вправи «Працюємо з термінами» ознайомте учнів із новими поняттями та термінами (Додаток 4).
   6.       Використайте прийом «Кінозал». Запропонуйте учням переглянути відеоролик «Україна в ЄС: думка експерта».
   7.       Запропонуйте учням вправу «Експерт». Учні мають подумати й відповісти на запитання: «Україна в ЄС - позитивні та негативні наслідки»
   8.       Проведіть інтерактивну вправу «Емблема». Запропонуйте учням прикріпити емблеми регіональних об’єднань на політичній карті світу тим самим вказавши країни- члени ЄС, НАФТА та АСЕАН.
3.     Підсумкова частина
   1.       Проведіть вправу «Оціни діяльність на уроці»: запропонуйте учням заповнити картки самооцінювання (Додаток 5).
   2.       Підведіть підсумок уроку, запитайте учнів, що виявилося для них найскладнішим, а що було приємним. Заохочуйте їх, щоб вони поділилися своїми думками.
   3.       Повторно запропонуйте учням вправу «Смайлик», нехай учні проаналізують зміну їх настрою.

 

 

Додаток 1

Вправа «Смайлик»

 

                                    

 

 

 

 

Додаток 2

Гра «Майстри»

І тур.

Викликаються двоє учнів, їм вручаються картки.

І картка	ІІ картка
Кондитер. Пропонує: торт Потребує: борошно	Мірошник. Пропонує: борошно Потребує: торт

Завдання: спробуйте здійснити товарний обмін. Поясніть, як ви це зробите?

ІІ тур.

Викликається декілька учнів, їм вручаються картки.

І картка	ІІ картка
Кондитер. Пропонує: торт Потребує: борошно	Фермер. Пропонує: яблука Потребує: торт

 

ІІІ картка	ІV картка
Кравець. Пропонує: штани Потребує: яблука	Чоботар. Пропонує: чоботи Потребує: штани

Запитання до класу:

1.Чи всі «майстри» зуміли задовольнити свої потреби?

2.Чому?

3.Чи завжди в житті щастить задовольнити свої потреби за допомогою бартеру? Чи легко це?

Як можна було полегшити «майстрам» завдання? (Ввести в гру гроші, що призводить до виникнення торгівлі)

Торгівля — вид економічної діяльності, що забезпечує обіг товарів, тобто їхнє переміщення із сфери виробництва у сферу споживання. Тут відбувається купівля і продаж товарів.

 

Додаток 3

Інформаційні картки для «Творчої лабораторії»

 

Перша група

Торгівля виникла в сиву давнину, коли в окремих виробників з’явилося більше продукції, ніж необхідно для власних потреб. Надлишки продукції ставали товаром, тобто річчю, яка отримала вартість: споживчу (завдяки своїм властивостям задовольняла певні потреби споживачів) і мінову (здатність обміну на інші речі-товари). Спочатку це був натуральний. Згодом обмін набув товарно-грошової форми: виник процес купівлі-продажу товару, виражений у грошовому еквіваленті: товар — гроші — товар. Власне, з цього моменту започатковується

торгівля і формується ринок, де внаслідок взаємодії продавців та покупців встановлюється ціна на товар і відбувається купівля-продаж товарів у грошовій

формі. Продавцем продукції міг бути як її виробник, так і посередник між виробником і споживачем — купець, що займався торговельною діяльністю.

У ринковій економіці торгівля є однією з найбільш розповсюджених сфер підприємницької діяльності і застосування праці. Вона виконує низку важливих функцій:

1) доставляє товари до споживачів;

2) продовжує процес виробництва у сфері товарного обігу (сортування, комплектування, пакування товарів);

3) змінює форму вартості з товарної на грошову і навпаки;

4) надає торгові послуги населенню в процесі реалізації товарів.

Сучасна торгівля має розгорнуту мережу підприємств із зберігання, транспортування і реалізації товарної продукції. Рівень розвитку торгівлі характеризує обсяг і структуру споживання в країні.

Залежно від того, що реалізовує торговельна діяльність — матеріальні речі чи послуги, її поділяють на торгівлю товарами і послугами. Для конкретної країни торгівля може бути внутрішньою  і зовнішньою.  За стадіями товарообігу внутрішню торгівлю поділяють на гуртову і роздрібну. Гуртова торгівля охоплює продаж товарів партіями для виробничого споживання (підприємствам) або для їхнього перепродажу (торговим закладам). Її здійснюють великі торговельні компанії, торгові доми, дистриб’юторські фірми тощо. Роздрібна торгівля займається продажом товарів безпосередньо громадянам — кінцевим споживачам. Основну частину роздрібної торгівлі здійснюють у магазинах. Водночас поширені інші її форми: на ярмарках і базарах, у дрібних стаціонарних та пересувних торгових точках, через торгові автомати, посилкова (поштова) й електронна торгівля (через інтернет-магазини), мережевий маркетинг (просування товарів і послуг від виробника до споживача шляхом прямого контакту людей).

 

Друга група

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ І СВІТОВИЙ РИНОК.

Зовнішня торгівля є формою міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля — це обмін товарами і послугами між продавцями та покупцями різних країн. Як результат, відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав, де на товари, які ввозять у країну чи вивозять з неї накладають певні державні податки — мита. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку товарів і послуг.

Учасниками світового ринку є державні органи різних рівнів (центральні, регіональні, муніципальні), а також підприємства й організації та окремі особи, які мають право на зовнішньоекономічну діяльність. Впливовими гравцями на світовому ринку є ТНК, міжнародні організації та регіональні міждержавні об’єднання.

Основними центрами формування торгових зв’язків на світовому ринку є міжнародні товарні біржі, міжнародні ярмарки, товарні аукціони, торгові доми, торгові виставки.

Зовнішня торгівля (ЗТ) є основним напрямом господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Зовнішньоторговельні операції складають 80% всіх операцій, які включає ЗЕД суб'єктів світового господарства. Це означає, що у зовнішній торгівлі насамперед, і розкривається головний зміст господарської діяльності суб'єктів ЗЕД.

По критерію суб'єктів, що здійснюють зовнішньоторговельні операції можна виділити:

1. Зовнішня торгівля держави - це сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни.

2. Зовнішня торгівля окремих суб'єктів ЗЕД - це сукупність експортно-імпортних операцій, який здійснює кожний з них окремо.

Зовнішня торгівля ЗЕД характеризується такими показниками:

1. По критерію обсягу зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД виділяють:

1. Експорт суб'єктів ЗЕД - це продаж товарів іноземним суб'єктам ЗЕД та їх переміщення через митний кордон країни місцезнаходження суб'єкта ЗЕД експортера.

2. Реекспорт суб'єктів ЗЕД - це продаж іноземним суб'єктам ЗЕД та вивіз за межі країни товарів, які раніше були ввезені на її територію.

3. Імпорт суб'єктів ЗЕД - це купівля товарів у іноземних суб'єктів ЗЕД та їх введення на територію країни, включаючи закупку товарів, які призначаються для особистого споживання національними організаціями та відомствами що знаходяться за кордоном.

4. Реімпорт суб'єктів ЗЕД - це імпорт товарів, які раніше вивозилися із країни і не підлягали переробці.

2. По критерію результативності зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД виділяють такі показники:

1.Сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД - це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів за певний проміжок часу (як правило за місяць, квартал, рік). Конкретна величина сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД становить різницю між вартістю їх експорту і імпорту.

Е - І = сальдо

В зв'язку з цим виділяють:

а) позитивне сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД. Це означає, що вартість експорту перевищує вартість імпорту;

б)негативне сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД - вартість імпорту більше вартості експорту

 

Третя група

Сучасні тенденції розвитку світової торгівлі

На початковому етапі розвитку світової торгівлі в ній переважав вивіз із аграрних країн сировини і продовольства і зворотні поставки в ці країни з індустріальних країн готової продукції. В середині ХХ ст. на частку сировинних товарів припадало 2/3 експорту, на готові вироби - 1/3.

У міру розвитку дедалі більшого значення набував експорт обладнання. Значним поштовхом до зміни структури експорту стала науково-технічна революція, яка вплинула на характер вивезення капіталу і обумовила зростання частки продукції обробних галузей промисловості і зменшення - добувних.

На сучасному етапі характерними стали випереджаючі темпи зростання міжнародної торгівлі готовими промисловими виробами, а в них - машинами та обладнанням. Ще більш високі темпи зростання торгівлі продукцією засобів зв'язку, електро- та електронної техніки, комп'ютерами тощо. Внаслідок розвитку промислової кооперації в межах ТНК інтенсивно розширюється обмін комплектуючими, вузлами до агрегатів та ін. Частка готових виробів складає більше 70% світової торгівлі товарами.

Сектором торгівлі, що найбільш динамічно розвивається, є торгівля наукоємними товарами. У цьому зв'язку різко зріс обмін науково-технічними, виробничими, фінансово-кредитними послугами, а також з'явились їх нові види: інжиніринг, лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги.

Отже, ще один феномен динаміки світового товарообігу - прискорене зростання міжнародної торгівлі послугами: послуги зростають більш високими темпами, ніж зовнішня торгівлі в цілому. Причини такого зростання дуже різноманітні. Це і різке зменшення транспортних витрат, яке підвищило мобільність товаровиробників і споживачів послуг; і виникнення нових форм і засобів супутникового зв'язку та відеотехніки, які дозволяють відмовитись від особистого контакту продавця з покупцем; і вплив технічного прогресу, який підвищив попит на послуги, які раніше мали товарну форму (фінансові, банківські, страхові тощо).

Відносно низька питома вага на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продуктів харчування значною мірою пояснюється розширенням його виробництва в промислово розвинених країнах, а отже, і зниженням попиту на світовому ринку. У тих країнах світу, де проблема самозабезпечення продовольством не вирішена, як правило, відсутні необхідні фінансові можливості для імпорту продукції сільського господарства. Проте на початку ХХІ століття спостерігається зростання цін на сировину в цілому та на сільськогосподарську зокрема.

До тенденції розвитку сучасної світової торгівлі можна також віднести розширення товарообміну між розвинутими країнами. В цілому останні двадцять років частки основних груп країн в зовнішньоторговельному обороті змінились незначним чином: розвинені країни - 70-76%, країни, що розвиваються - 20-24%, колишні соціалістичні країни - 6-8%. Розвинені країни забезпечують більше 80% експорту машинотехнічної продукції, основний обмін якою здійснюється в межах цієї групи країн. Утримання позицій країн, що розвиваються, здійснюється за рахунок нових індустріальних країн Південно-Східної Азії.

 

 

 

Товарна структура міжнародної торгівлі, %

Продукція	1960 р.	2014 р.
Сировинні товари і напівфабрикати	55	22
У тому числі:     Продовольство і сільськогосподарська сировина; паливо	10   30	10   9
Готові вироби	45	78
У тому числі машин і обладнання	22	40

Четверта група

Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків

Країни, які домінують у світовій торгівлі і міжнародних фінансах, передусім США, Велика Британія, Японія, Швейцарія, є одночасно країнами базування транснаціонального капіталу. Саме цим зумовлена відносно висока узгодженість геополітичних інтересів їх національної еліти і світової олігархії.

Нині істотно змінилася товарна структура міжнародної торгівлі. Зросла купівля та продаж готових товарів, скорочуються - сировини та продовольства. Виникла нова форма торгівлі - технологіями: ліцензіями, патентами, технічним досвідом. Головним продавцем технологій на світовому ринку є США, а покупцем - Японія.

У наш час суттєво зростає роль міжнародної торгівлі послугами. Раніше це були переважно транспортні послуги. Під впливом науково-технічного прогресу зросла роль експертно-консультативних послуг (інжинірингу). Це стосується передусім таких видів діяльності, як проектування та будівництво, модернізація промислових підприємств, геологічні розробки тощо. Послуги можуть бути: фінансові, рекламні, готельні, охоронні, медичні, роялті (періодичні виплати як компенсація за використання патентів, авторських прав, природних ресурсів тощо) а також пов’язані з використанням інтелектуальної власності.

Для цього має бути мережа установ на території інших держав. 90 % світового експорту послуг і 80 % його імпорту припадають на високо-розвинуті країни. Перші місця у торгівлі послугами посідають Японія, США та Німеччина. Японія відома експортом банківських послуг, США -інжинірингових, рекламних, готельних та страхових.

Світова організація торгівлі (СОТ). Вам вже відомо, що провідною у сфері зовнішніх економічних зв’язків є Світова організація торгівлі (СОТ), членами якої є 164 учасники (у тому числі й Україна), частка яких становить понад 96 % обсягів світової торгівлі. Головна функція СОТ - це встановлення правил міжнародної системи торгівлі. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні виходить за рамки

торговельних стосунків. Членство в СОТ стало обов’язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. Штаб-квартира СОТ розміщується у Женеві (Швейцарія). Цілі організації визначено в преамбулі Марракеської угоди про її утворення. Основними з них є підвищення життєвого рівня країн-учасниць, забезпечення повної зайнятості громадян, постійне зростання доходів і ефективного попиту, розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними, оптимальне використання світових ресурсів, захист і збереження навколишнього середовища, забезпечення для країн, що розвиваються, такої участі в міжнародній торгівлі, яка відповідала б потребам їх економічного розвитку.

Головні регіони світової торгівлі. Головний обсяг товарообігу припадає на високорозвинуті країни. Головний її осередок - Європейський Союз. Основними його цілями є: по-перше, створення економічного союзу, що передбачає спільну зовнішню економічну політику, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу та праці; по-друге, створення монетарного союзу з єдиною валютою євро; по-третє, створення політичного союзу зі спільною зовнішньою політикою, а також впровадженням спільного громадянства.

Другим за товарообігом є Східно-азійський регіон. Головними суб’єктами міжнародної торгівлі там є Китай, Японія, Індія, нові індустріальні країни (зокрема Республіка Корея, Сінгапур, Сянган, Тайвань) та нафтодобувні держави Перської затоки. Потужним регіоном світової торгівлі стає Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Країни-учасниці цієї організації проголосили своєю метою створення внутрішнього ринку, сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку регіону.

Третє місце за обсягами зовнішньої торгівлі посідає Північна Америка з національними господарствами США, Канади та Мексики, які створили торговельну організацію НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю). Організація має континентальні масштаби. Вона об’єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни й має всебічний характер. Метою НАФТА є запровадження ефективного механізму співпраці між країнами-учасницями, розвиток тристоронньої, регіональної та багатосторонньої економічної співпраці, створення умов для справедливої конкуренції, збільшення доцільності інвестування.

Також помітним є значення у світовому товарообігу Росії, Австралії, Бразилії та Південної Африки. Роль інших регіонів у світовій торгівлі значно менша.

Додаток 4

«Працюємо з термінами»

В конвертах підготовлені завдання для вправи, визначення невідомих термінів розрізаємо на слова з додаванням 1-3, що не стосуються терміну. Завдання команд скласти визначення і пояснити його.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Картка самооцінювання діяльності учня на уроці

 

Дата _______________

Прізвище, ім’я учня ____________________________________

Покладіть собі від 0 до 2 балів за кожне запитання:

1. Ви брали активну участь у роботі групи ______________________________

2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група ______________________

3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи _____

4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим _____________

5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед _____

6. Ви брали участь у представлені результатів __________

Всього балів _______________

Підпис групи