Урок «Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією і дійсністю в повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Світ людини у зв’язку зі світом природи».

 

 

Тема уроку. Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією і дійсністю в повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Світ людини у зв’язку зі світом природи.

 

Мета (формувати компетентності): предметні (знати зміст повісті «Тіні забутих предків»; уміти показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур; пояснювати роль образу природи у творі; ключові (уміти знаходити й систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; ставитися толерантно до інших культур; берегти природу й шанувати інших людей, відчувати відповідальність за майбутнє свого народу; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; загальнокультурні (усвідомлювати значення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму й життєствердження як важливих духовних цінностей буття, усвідомлювати красу природи, її благотворний вплив на людину).

 

Очікувані результати:

 Учні знатимуть: сюжет повісті «Тіні забутих предків»

 

Учні вмітимуть:

-         виділяти ключові епізоди, коментувати їх;

-         висловлювати власне ставлення до порушених у творі проблем;

-         пояснювати роль образу природи у творі;

-         проводити паралелі між художнім твором та його екранізацією;

-         висловлювати враження від них.

 

Тип уроку: комбінований.

 

Форма проведення: бесіда, робота з текстом твору.

 

Обладнання: проектор, ноутбук, екран, портрет Михайла Коцюбинського, підручник, текст повісті, ілюстрації до твору, відеоролик, запис гуцульської мелодії, роздавальний матеріал, відеокадри про гуцульський край, кінофільм «Тіні забутих предків» (1964р., реж. С. Параджанов).

 

Міжпредметні зв’язки: інформаційні технології, зарубіжна література, музика

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вступне слово викладача

 

  Для нікого не секрет, що настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, Інтернету. А яке ж місце займає у житті людей друковане слово, чи вабить молодих запах вигаптованого буквами паперу, чи є приємним дотик до сторінок книжок? Невже Інтернет витіснив їх? Ні, не хочу і не буду вірити в це.

З тих пір, як у життя увійшло телебачення, мені видається, що у людей не поменшало книжок, є до них незгасний інтерес, тяга. А ті, кому байдуже, то і без Інтернету, особливого прагнення до нового не виявляють, тим паче до книжок.

Ось і ми в ліцеї провели опитування про ставлення учнів до художньої літератури.  Я пропоную переглянути відеоролик.

 

Перегляд відеоролика

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Викладач

 

  Отже, не все ще втрачено і міф про те, що сучасна молодь не любить читати не підтвердився.

Багато творів з української літератури ви вже знаєте. І сьогодні ми з вами починаємо знайомство ще з одним геніальним твором, а саме повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». (Учні записують дату та тему уроку)

 

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Викладач

Давайте пригадаємо, яких письменників ми вивчали та їхні твори. Вам потрібно встановити відповідність між письменником і назвою його твору.

(Тестове завдання.Учні встановлюють відповідність)

Письменник	Назва твору
1 Іван Нечуй - Левицький	А «Сойчине крило»
2 Панас Мирний	Б «Мартин Боруля»
3 Іван Карпенко - Карий	В «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
4 Іван Франко	Г «Intermezzo»
	Д «Кайдашева сім’я»

 

  А зараз у формі літературної гри  « Так » - «Ні» перевіримо, як ви засвоїли матеріал попереднього уроку.

 

1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий як неокласик. («Ні»)
2. Новела «Intermezzo» М. Коцюбинського має історичну основу. («Ні»)
3. Слово «Intermezzo» означає перепочинок, пауза. («Так»)
4. Новела «Intermezzo» присвячена Кононівським полям. («Так»)
5. На початку новели і в її фіналі наявний образ Зозулі. («Ні»)
6. Жайворонок – це дійова особа новели, що «Єднала небо із землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля».    («Так»)
7. Михайлу Коцюбинському присвоїли титул - Великий Каменяр. («Ні»)
8. Зустріч митця з селянином – це розв’язка новели. («Ні») 
9. Уривок «Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає» є елементом сюжету – розв’язкою. («Так»)

 

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

 

Під супровід мелодії, демонстрацію відеокадрів про гуцульський край, учень читає вірш «Карпати».

 

Учень.

Палюче сонце, холодні тумани,

Каміння, що звикло лежати віками.

Красиві, стрункі гуцулки-смереки,

Гніздо на даху, що звили лелеки.

Вечірня роса і вранішні роси,

На полонині – осінні покоси.

Вершина Говерли ховається в хмарі,

Вівці докупи зібрались в отарі.

Дощ і веселка, хлопці й дівчата,

З дерев’яного бруса батьківська хата.

Альпійська сосна , ожина, чорниці,

Джерельна вода, холодніша од криці.

Гуцульські пісні та звичаї народні.

Багаті Карпати на чари природні.

 

Викладач

  Як ви вже здогадалися, мова піде про край, який завжди вабив М. Коцюбинського. Містична краса Карпат надихала багатьох на її оспівування, поклоніння їй, але ніхто не зробив цього з такою досконалістю, як М. Коцюбинський. А як виник задум написати повість про дивовижні Карпати, давайте запитаємо у самого автора.

 

Учень, у ролі М. Коцюбинського

Я, їдучи на відпочинок в Італію, прийняв запрошення  Володимира Гнатюка і у 1910 році відвідав Карпати. А у липні 1911року, вдруге прибувши із сином Юрієм до Криворівні, вивчав життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записував говірку, назви рослин, пройнявся духом гірської природи. На три дні поїхав у гори. Разом з вівчарями спав, їв, блукав з їхніми отарами та начувся всього, чим багатий цей дивний світ. Враження про Карпати, гуцульську Криворівню були такими сильними, що я вирішив написати твір.

 

Викладач

  Варто сказати, що у той час село Криворівня було улюбленим курортним місцем багатьох письменників. Тут неодноразово відпочивали Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник.

Послухайте уривок зі спогадів В. Гнатюка про те, як працював  М. Коцюбинський. Зачитайте, будь ласка.

 

Учні зачитують спогади про  письменника

«Наперед студіював він місцеву природу ходив по лісі та по царинках… робив собі всякі записки, розмовляв із селянами на різні теми, заходив до їх хат, придивлявся сему пильно, не поминаючи нічого, навіть найменшої дрібниці…»

 

Учень, у ролі письменника

Дійсно все це було так, але мені, вихідцеві з центральної України, мало було лише вражень і спостережень, тому опрацьовую п’ятитомне дослідження В. Шухевича «Гуцульщина», «Матеріали для гуцульської демонології» А.Онищука, також користуюсь фольклорно-етнографічними збірниками В. Гнатюка, І. Франка. Після докладного ознайомлення з природою і звичаями Гуцульщини зізнаюся : «…боюсь, хвилююсь, але пишу.»

 

Викладач

-         Може ще якісь запитання у вас виникли?

 

Учень

-         Чому ж саме таку назву ви дали своєму твору?

 

Учень, у ролі письменника

 

Назва твору далася мені не відразу. Я перебирав тринадцять варіантів. Найважливіше, що мені хотілося підкреслити в назві, — це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець зі своїм, не схожим на звичайний, світом.  Спочатку я назвав її «В зелених горах», але ця назва не вдовольнила мене. Потім були інші варіанти: «Тіні минулого», «Голос віків», «Відгомін передвіку», «Подих віків», «Голоси передвічні», «Спадок віків». І, нарешті, остаточно зупинився на назві «Тіні забутих предків», що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.

 

Слово викладача

  Усі набуті знання лягли рівними рядками на папір, створивши сторінки повісті, остання з яких була перегорнена рукою митця у жовтні 1911 року. Він приїжджав у Криворівню й утретє у 1912 році, маючи, очевидно, намір продовжити свої «Тіні забутих предків». Та смерть письменника не дала йому змоги здійснити цей намір.

Повість було закінчено 1911 року, а вперше надруковано в «Літературно – науковому віснику» в 1912році у Львові. Приблизно в той самий час були написані «Лісова пісня» Лесі Українки, «Украдене щастя» Івана Франка, «В неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської, в яких також опоетизовується природа і кохання, прославляється прагнення людини до світлого життя, гармонії.

На що ж в першу чергу ми звертаємо увагу, коли читаємо повість?

 

 Орієнтовні відповіді

 (Описи природи; змалювання картин природи; відтворення природи Гуцульського краю; чисте кохання)

 

Викладач

 Дійсно, коли ми читаємо повість, то бачимо, що письменник в ній дуже багато місця відвів описам природи. Давайте ж переконаємось в цьому. Вашим завданням було – прочитати повість, виписати уривки, в яких описана мальовнича гуцульська природа , а також намалювати ілюстрації до цих уривків.

 

(Учні зачитують уривки з повісті, які вони виписали самостійно, а також демонструють ілюстрації)

 

Орієнтовні відповіді

 

«Зеленим духом дихнули смереки, зеленим сміхом засміялися трави, на всьому світі тільки дві барви: в зеленій – земля, в блакитній – небо… а долом Черемош мчить, жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу…»

« В долині кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем»

 «На сірому небі показалось блакитне озерце. Остра полонинська трава сильніше запахла. Озерце в небі виступа з берегів і вже широко розлило води. Заголубіли знову верхи, а всі долини налились золотом сонця»

«Чорні смереки спускають сум свій в Черемош, а він несе його долом і оповідає. Вітри чешуть кучері гірських смерек, а сонце мастить їх. Смереки вигідно поклали свої тіні на зеленій отаві».

 

Викладач

  Природа в повісті виходить за межі традиційних функцій пейзажу. Вона не просто фон чи своєрідний контраст до зображуваних подій. Гуцульські краєвиди бачаться нам очима Марічки, Івана, Палагни. Тільки зрідка про них розповідає сам автор. Світ природи й світ людини не йдуть паралельно – вони одне ціле.

Чи можна вважати, що кохання Івана і Марічки від самого початку було трагічним? Чому воно не могло мати щасливого закінчення? Щоб відповісти на це запитання, пропоную пригадати сюжет повісті.

 

 

Евристична бесіда за змістом твору

1. Як познайомилися Іван і Марічка? (Під час кривавої бійки своїх рідних)

2. Чому, через що ворогували роди Палійчуків та Гутенюків? (Ніхто точно і не міг пригадати)

3. Читаючи початок твору, ми бачимо, що автор тут осмислює проблему зла. Якщо ми на зло відповідаємо помстою, злом, то замикаємо його в коло, з якого немає виходу, зло тільки помножується. Єдина можливість розірвати це коло – простити ворогові, відповісти на зло добром. Хто ж у повісті чинить саме так і яким чином. (Марічка.  Після того, як Іван вдарив її, викинув у воду кісники, вона не образилась, а ще й поділилась з Іваном цукеркою, між ними зародилась дружба, яка згодом переросла у кохання)

4. Чи можемо сказати , що Іван та Марічка були дітьми   прекрасної природи, жили за її законами? (Іван та Марічка  - це справжні діти природи, яку вони сприймають як живу істоту, чарівну і загадкову)

5. Чи згодні ви з твердженням, що закохані душі чують одна одну на відстані. Обґрунтуйте відповідь на основі тексту. (Одного разу Іванові почувся голос Марічки так, ніби вона його кликала. Він побіг на голос і зупинився перед прірвою)

6. Якою була розлука молодих, чому вона відбулася? ( Після смерті батька хазяйство почало руйнуватися, Іван був змушений піти на полонину, найматися і працювати там пастухом, а Марічка втопилася під час повені)

7. Як переніс Іван смерть Марічки?  (Іван тяжко переживає смерть коханої, хотів, навіть, стрибнути зі скелі, туга мучила його; далі парубок ніби й не жив, його душа вмерла разом з Марічкою)

8. Чи було між Іваном та Палагною таке ж романтичне кохання? (Між Іваном та Палагною не було кохання лише тверезий розрахунок. Одружився Іван з Палагною тому, що треба було дальше жити. Вона була з багатого роду і Іван знаходив розраду, спокій для душі, доглядаючи худобу).

9. Яких відомих героїв нагадують Іван та Марічка у своєму коханні? (Ромео і Джульєтту, адже герої В. Шекспіра теж були дітьми ворогуючих родин – Монтеккі та Капулетті )

 

Викладач

 

«Тіні забутих предків» - твір, націлений на екранне втілення. Він довго (більше як півстоліття) чекав свого інтерпретатора і знайшов його в особі талановитого майстра, митця від Бога, Сергія Параджанова.

  

Перегляд фрагментів фільму

 

Викладач

  Якщо ви уважно переглядали кадри фільму, а також читали повість, то могли б побачити деякі відмінності. Ось, наприклад, спомин із повісті про одруження Івана перетворився у кінокартині на яскравий епізод весілля Івана й Палагни.

Може ще хтось назве відмінності? (Відповіді підтверджують текстом).

 

Орієнтовні відповіді учнів

  Зустріч ворожих родів Гутенюків і Палійчуків у повісті відбулася на вузенькій дорозі, між скелею й Черемошем, а у фільмі ворожі роди  зустрілися біля церкви.

У тексті Марічка ділиться з Іваном цукеркою, а у фільмі такого епізоду немає.

 По-різному відтворюється смерть Марічки у творах Михайла Коцюбинського і Сергія Параджанова.

 

VІ. Узагальнення та систематизація знань, отриманих на уроці

1. «Роздуми вголос»

Уявіть собі, що вам потрібно озвучити епізоди фільму за мотивами повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», які, із запропонованих, музичні інструменти ви б використали для створення мелодії? Поясніть свій вибір. (Роздатковий матеріал)

 

Міркування учнів

 

2. Визначення теми, ідеї та проблематики повісті. (Учні разом з викладачем визначають тему, ідею та проблематику, ведуть запис у зошитах).

 

Тема - зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19 – 20 ст. у гармонії з природою, традиціями і звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями.

 

Ідея - оспівування високого й красивого почуття – кохання.

 

Проблематика:

-         Гармонія між людиною та світом природи;

-         Життя і смерть;

-         Добро і зло;

-         Язичництво і християнство;

-         Сила кохання і неможливість жити без нього;

-         Вплив мистецтва на людину;

-         Роль праці в житті людини;

-         Стосунки батьків і дітей.

 

VІІ. Підсумок уроку

1.Рефлексія

- «Тіні забутих предків» мені розповіли про…

 

2.Оцінювання роботи учнів на уроці.

 

VІІІ. Домашнє завдання

Виписати цитати до характеристики Івана й Марічки.

Створити власну кінцівку повісті «Тіні забутих предків», у ракурсі сьогодення (усно).

Скориставшись спеціальною літературою і матеріалами Інтернету, підготувати невелике повідомлення про всесвітню славу фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» (за бажанням).