Урок – тренінг "Безпека в Інтернеті"

Урок – тренінг: Безпека в Інтернеті 

•            Мета: ознайомити учнів з правилами безпечної роботи в Інтернеті;
•            домогтися засвоєння учнями правил безпечної роботи в Інтернеті;
•            розвивати логіку, кмітливість;
•            виховувати інформаційну культуру учнів
•            дослідити позитивні і негативні наслідки Інтернету.
•            сприяти обізнаності учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті та про шляхи їх подолання.
•            мотивувати їх поширювати цю інформацію у своєму середовищі.

План проведення тренінгу

1.         Мотивація проведення тренінгу. 

Коли ми потрапляємо до Всесвітньої мережі, ми наче виходимо з дому на вулицю, та нас оточують люди: хороші та погані, добрі та злі, розумні та не дуже. Ми свідомо здійснюємо пошук потрібної нам інформації. Інтернет є дуже широким джерелом інформації, іншими словами, інформаційним простором, у якому, як і в реальному житті,є хороші та погані сторони.
     Дуже часто ми чуємо «– Дотримуйся правил дорожнього руху», «- Дотримуйся правил поводження з газом, пожежної безпеки», і ми спокійно реагуємо на це і виконуємо, бо знаємо, що це життєво необхідно. На заводі, чи на фабриці, і взагалі на будь-якому підприємстві, дорослі знають і дотримуються правил, щоб працювати безпечно, щоб ніщо не загрожувало не тільки їх життю, але і моральній та духовній рівновазі.

    Так і ми працюючи в Інтернет, ми повинні з’ясувати, а які тут існують правила, і що нам потрібно знати і чого дотримуватися, щоб залишитися здоровою людиною з усіх боків.

     Тому і тема уроку присвячена «Безпечній роботі в Інтернеті».

Опитування.

На  інтерактивній дошці записані  результати попереднього опитування.

•            Хто з вас зареєстрований у соціальних мережах?
•            Хто з вас користується скайпом?
•            Хто з вас постійно користується  електронною поштою?
•            Хто з вас завантажує з Інтернету фотографії/відео/аудіо?
•            Хто з вас завантажує в Інтернет власні фотографії/відео/аудіо?
•            Хто з вас завантажує в Інтернет фотографії/відео/аудіо, які належать іншим людям?

 

Після оголошення наголошую на різноманітності діяльності кожної людини в Інтернеті та необхідності дотримання певних правил, як і в реальному житті.

Знайомство

Пропоную учасникам на підготованих пелюстках написати свій нік-ім*я на час проведення тренінгу і прикріпити на дошці біля серединки квітики. (учасники зачитують свої ніки)

Мозковий штурм «Айсберг»

На дошці зобажений айстерг, роздулений горизонтальною  лінією на 1\3 і 2\3.

Пропоную учасникам назвати позитиви та загрози в Інтернеті, які на їх думку, можуть допомогти або нашкодити в реальному житті. Відповіді записую на ватмані із зображенням айсберга . Підводить до висновка – проблеми заховані під водою і тому не часто ми звертаємо на них увагу.

 

Перегляд відеофрагменту «Безпечний Інтернет»

Гра «Хто надіслав тобі листа?»

Для цієї вправи  використовую  «Квітку» з попередньої вправи. Видаю учням стікери і прошу кожного/ну написати позитивне побажання або просто хороші слова на стікері. А потім наклеїти їх поряд з будь-яким зі стікерів з нікнеймами  на аркуші  з квіткою.  Кожен/на учень/  учениця  має наклеїти побажання до чужого нікнейму так щоб власники нікнеймів не бачили хто надає їм побажання. Учасники отримають побажання до свого нікнейму і намагаються вгадати,  хто  надіслав   їм це «повідомлення».   У 99%учасники не можуть вгадати відправника повідомлення. Роблю  висновок, що так само відбувається і зі спілкуванням в Інтернет просторі. Дуже складно перевірити, хто саме пише тобі листи, спілкується з тобою. Якщо учасники групи добре знайомі між собою, вони можуть вгадувати відправника за почерком. У такому випадку роблю висновок, що в Інтернет просторі неіснує почерків, тому ти ніколи не знаєш хто знаходиться по той бік комп'ютера або мобільного телефону.

Вправа «Асоціації»

Даю завдання учасникам: вони мають промовити будь-яке слово, а завдання їхнього сусіда зліва – швидко назвати перше слово-асоціацію, яке прийшло йому на думку.

Його сусід зліва промовляє свою асоціацію на його слово – і так по порядку.

У фіналі голосно промовляється останнє слово. Звісно, перше слово і останнє – це зовсім різні слова.

Обговорення. Учасники обмінюються своїми емоціями.

Аналогія з мережею Інтернет. Це стосується і достовірності інформації у мережі Інтернет.

Вправа «Міміка»

Досить загадкова вправа, яка розшифровується досить легко: «Баскетболіст забив два м’ячі одним ударом». Вправа нагадує дитячу гру «Зіпсований телефон». Але, на відміну від останньої, вимагає точної фіксації на папері того, що зрозумів кожен учасник, спостерігаючи за жестикуляцією іншого учасника. Ця вправа дозволяє дізнатися тренеру про психологічні особливості кожного учасника. Вправа подобається і дітям, і дорослим.

Декілька учасників (3) виходять за двері. Першому учаснику говорю фразу: «Баскетболіст забив два м’ячі одним ударом».

Заходить один учасник. Перший за допомогою жестів передає йому цю фразу, яку той повинен записати на папері так, як він її зрозумів. Потім він показує жестами те, що сам зрозумів і записав на папері, і так далі.

У фіналі зачитуються всі фрази, починаючи від останньої і закінчуючи найпершою.

Обговорення.

Учасники обмінюються своїми емоціями. Після цього пропоную відповісти на декілька запитань:

- Чи вдалося вам зберегти перший варіант ? Чому?

- Що Вам допомагало?

- Що вам заважало?

Сенс гри полягає в тому, щоб усвідомити, що не можна довіряти інформації, отриманій лише завдяки одному органу чуття (в даному випадку – зору). Тоді чому ми довіряємо інформації, яку отримуємо від співрозмовників у соціальних мережах? Ми не бачимо їх, не відчуваємо їхньої реакції, навіть не можемо бути впевненими, що фотографія та реальна людина по той бік екрана будуть схожі. Ми не знаємо, хто саме знаходиться по той бік монітора.

Вправа  «Автобус»

 

 

Вправа «Копія»

Об’єдную учасників у дві групи. Для цього можна використовувати декілька варіацій: перший – другий, два овочі або два фрукти. Учасники обирають з двох овочів чи фруктів улюблений, і тренер об’єднує учасників у дві команди. Учасники сідають на стільці по двоє спинами один до одного. Один із учасників отримує чистий аркуш паперу та олівець. Інший – заздалегідь підготовлений малюнок корови.Учасник, який має малюнок, не повинен показувати його своєму партнерові, а виключно словами передати зміст зображеного. Учасник, який має чистий аркуш паперу та олівець, повинен якомога точніше намалювати те, що буде казати його напарник, тобто зробити свою копію малюнка.

Задля гарної мотивації повідомляю, що у випадку, коли оригінал і копія малюнка будуть дуже схожі або ідентичні, обидва учасники отримають приз. Учасникам для роботи відводиться 1 хвилина.

Звісно, всі учасники змалювали корів, але малюнки мали відмінності.

Під час аналізу гри не має двох однакових малюнків – всі вони будуть дуже різними.

Запитую в учасника, який повинен був передати словами зміст зображення: «Чи це ти так радив малювати?», «Тоді чому твій напарник намалював зовсім не те, що ти йому говорив?». Потім тренер звертається до учасника, який малював: «Чи дійсно ти малював те, що він тобі казав? Чому ж тоді у вас неоднакові малюнки?».

Учасники під час аналізу гри мають самостійно дійти висновку, що неможливо отримати однакові малюнки, бо кожен буде переказувати зміст зображеного та малювати по-своєму, адже у кожного своя уява.

Сенс гри полягає в тому, щоб усвідомити, що не можна довіряти інформації, отриманій лише завдяки одному органу чуття (в даному випадку – слуху). Тоді чому ми довіряємо інформації, яку отримуємо від співрозмовників у соціальних мережах? Ми не бачимо їх, не відчуваємо їхньої реакції, навіть не можемо бути впевненими, що фотографія та реальна людина по той бік екрана будуть схожі. Ми не знаємо, хто саме знаходиться по той бік монітора.

Головне у грі – не забути, що учасники змагаються не за кращий малюнок, а за точність передачі зображення. Тому корова повинна бути зображена просто, схематично, аби учасники, котрі не мають художнього хисту, також мали змогу її відтворити.

 

Гра «Хто скоріше дістанеться до стіни»

Учасники розподіляються на дві команди за назвами соцмереж (Контакти  і Однокласники) Завдання - чия команда скоріше дійде до стіни викладаючи свої речі і забере мішечок з подарунком ( мішечок пустий а  ньому  зім*ята газета…) Задля результату учасники починають знімати з себе останнє, аби виграти.

Висновок:  як легко маніпулювати людиною, а особливо дитиною. Дуже часто злочинці  використовують подібну тактику при залученні дітей до  створення  дитячої порнографії. Тому завжди необхідно пам'ятати про власну безпеку.

Вправа «Таємниця»

Прошу усіх учасників сісти на стільці. Кожен отримує аркуш паперу та олівець.

Тренер нагадує про те, що кожен із учасників має певні таємниці і не хоче, щоб вони стали відомі іншим. Наприклад: ми користувалися не своїми речами, без дозволу брали чужі речі, пліткували про кращого друга тощо. Це може статися з кожним: з ким - частіше, а з ким - дуже рідко, але це трапляється.

Прошу описати на папері одну таку подію. Після того, як учасники напишуть - дуже щільно скласти цей папірець, перегнувши декілька разів, щоб не було видно, що саме написано, і покласти за спинку стільця в файлик.

Після цього всім учасникам пропонується пересісти на два стільці вправо, потім на п’ять стільців вліво та ще на три стільці вліво.

Обговорення.

- Що Ви зараз відчуваєте?

- Чи можете ви визначити, під яким стільцем знаходиться ваша таємниця? У більшості випадків учасники скажуть «так», бо будуть ретельно стежити за своїм папірцем.

  Прошу  взяти чужий папірець зі стільця, на якому він зараз опинився. Не треба його розгортати! Учасники лише беруть у руки папірці з чужими таємницями.

- Що ви відчуваєте тепер? Чи хотіли б ви, щоб зараз хтось прочитав зміст того, що написано на папері, який він тримає у руках? Звісно, ніхто цього не бажає.

Аналогія з мережею Інтернет.

Досить часто ми розміщуємо у мережі Інтернет інформацію, яка може нас компрометувати або навіть ідентифікувати: повне ім‘я, домашню адресу, телефон, фінансовий статок, місце роботи батьків та інше. Цього не варто робити, інакше ми не будемо почувати себе так, як під час цієї вправи.

Увага! Уважно слідкую, щоб учасники навіть випадково не дізналися про зміст написаного на папірцях. Одразу після завершення вправи всі папірці збираються і на очах учасників знищуються або скидаються в кошик для сміття. Це необхідно зробити, адже вправа наочно демонструє ризик розміщення приватної інформації в мережі Інтернет, але кожен учасник повинен бути впевненим: його таємниця не стала відома іншим.

 

Вправа  «Термінатор»

Кількість учасників гри повинна бути кратна трьом. Пояснюю правила. Всі учасники беруть участь у грі. Вони отримують стікери різного кольору і наклеюють їх на свій одяг. Завдання полягає в тому, щоб не загубити і не втратити ці стікери. Я буду показувати на будь-кого з учасників та давати команди: «міксер!», «пральна машинка!», «слон!», «тостер!».

На кожну команду всі учасники повинні виконати відповідні дії. Наприклад, показую на одного учасника та промовляю: «Міксер!» Учасник, на якого показано, піднімає руки та промовляє голосно звук «вжик», а учасники зліва та справа рухаються навколо своєї осі під його руками. Усі інші пропорційно розміщуються по троє і також виконують ці дії.

Якщо лунає команда «пральна машинка!», учасник, на якого показано , починає крутити головою, а ті, що знаходяться зліва та справа, руками роблять велике коло, в якому і крутить головою їхній партнер по грі. Всі інші учасники пропорційно розміщуються по троє і також виконують ці дії.

Команда «слон!», і учасник, на якого показано, витягує вперед складені руки («хобот»), а учасники зліва та справа імітують руками великі вуха слона. Решта пропорційно розміщуються по троє і також виконують ці дії.

Звучить команда «тостер!», і учасник, на якого показано, починає підстрибувати на одному місці, а учасники зліва та справа складають руки та піднімають їх вгору. Між цими руками і плигає «тост». Всі інші учасники пропорційно розміщуються по троє і також виконують ці дії.

Повідомляю тільки 2-3 обраним учасникам їхнє особливе завдання. Як тільки я скажу «термінатор!», ці учасники повинні якомога швидше забрати стікери в інших учасників.

Коли учасники добре зрозуміли правила гри і швидко орієнтуються після кожної команди, я несподівано для всіх дає команду «термінатор!». Звісно, більшість учасників не розуміє, яку саме дію треба виконувати. Але в цей час 2-3 учасники, які знають нюанси гри, користуючись розгубленістю решти учасників, швидко забирають стікери, які всі, згідно з правилами, повинні пильно берегти. У результаті більшість із них втратить свої стікери – їх заберуть «термінатори», яким із самого початку були відомі всі правила гри.

Обговорення.

- Чи сподобалася вам гра? Чому? (учасники не знали всіх правил).

- Чому ви не зберегли свої стікери? Що вам заважало?

- Чи незнання правил гри може виправдати той факт, що ви не зберегли стікери, адже ви чітко знали умову гри: берегти стікери?

Аналогія з мережею Інтернет.

У більшості випадків діти, відвідуючи сайти із дорослим або небажаним для них контентом, не усвідомлюють тих небезпек, на які можуть наразитися. Мета авторів цих сайтів – ввести дітей у такий психологічний стан, щоб вони втратили пильність. Оскільки діти не знають справжньої мотивації авторів цих сайтів, вони досить легко можуть потрапити у халепу.

Вправа «Пазл»

Перемішую нарізані у вигляді пазлів правила безпечної поведінки в Інтернет просторі, а учасники мають взяти по одній частині, а потім шукати інші частини речення серед учасників. Хто перший складає речення, зачитує його вголос, потім інші учасники, які склали речення.  

Правила Інтернет-безпеки і Інтернет-етики для дітей і підлітків

·  Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків. 

·  Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити. 

·  Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами. 

·  Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте. 

·  Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини. 

·  Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі. 

·  Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки. 

·  Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами. 

·  У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника. 

·  Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником. 

·  Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі. 

·  Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

Що я візьму із собою. 

Необхідні матеріали:  аркуш ватману, маркер – Стікери- листи паперу, нарізані у вигляді речей.  Ця вправа є завершальною.

Малюю валізу та завчасно з паперу вирізаю різноманітні речі (книги, плаття, спідниці,  штанці,  сорочки та ін.) Роздає їх учасникам.Учасники повинні написати, що вони візьмуть із собою з цього тренінгу. Потім кожен оголошує свої думки та кладуть уявні речі в уявну валізу.

 Побажання та завершення роботи

Тільки в процесі інтелектуального та культурного розвитку людина може оцінити всі переваги Глобальної мережі. Для цього у неї є всі можливості. Адже, хто володіє інформацією, той володіє світом. Тільки не треба забувати, що інформацію можна легко пошкодити та знищити, тому безпека роботи в Інтернеті є основоположною на початку роботи у Всесвітній павутині

Тренер завершує тренінг побажанням щоб права учасників ніколи не порушувалися  через використання новітніх технологій. Якщо є роздатковий матеріал, тренер роздає його учасникам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаткова інформація

 

 

Коли ми потрапляємо до Всесвітньої мережі, ми наче виходимо з дому на вулицю, та нас оточують люди: хороші та погані, добрі та злі, розумні та не дуже. Ми свідомо здійснюємо пошук потрібної нам інформації. Інтернет є дуже широким джерелом інформації, іншими словами, інформаційним простором, у якому, як і в реальному житті,є хороші та погані сторони.
     Дуже часто ми чуємо «– Дотримуйся правил дорожнього руху», «- Дотримуйся правил поводження з газом, пожежної безпеки», і ми спокійно реагуємо на це і виконуємо, бо знаємо, що це життєво необхідно. На заводі, чи на фабриці, і взагалі на будь-якому підприємстві, дорослі знають і дотримуються правил, щоб працювати безпечно, щоб ніщо не загрожувало не тільки їх життю, але і моральній та духовній рівновазі.

    Так і ми працюючи в Інтернет, ми повинні з’ясувати, а які тут існують правила, і що нам потрібно знати і чого дотримуватися, щоб залишитися здоровою людиною з усіх боків.

     Тому і тема уроку присвячена «Безпечній роботі в Інтернеті».

Опитування.

Після оголошенння наголошую на різноманітності діяльності кожної людини в Інтернеті та необхідності дотримання певних правил, як і в реальному житті.

Знайомство «Квітка»

Тренер пропонує учасникам на підготованих пелюстках написати свій нік-ім*я на час проведення тренінгу і прикріпити на дошці біля серединки квітики. (учасники зачитують свої ніки)

Мозковий штурм «Айсберг»

Перегляд відеофрагменту «Безпечний Інтернет»

Гра «Хто надіслав тобі листа?»

У 99%учасники не можуть вгадати відправника повідомлення. Тренер  робить висновок, що так само відбувається і зі спілкуванням в Інтернет просторі. Дуже складно перевірити, хто саме пише тобі листи, спілкується з тобою. Якщо учасники групи добре знайомі між собою, вони можуть вгадувати відправника за почерком. У такому випадку тренер робить висновок, що в Інтернет просторі неіснує почерків, тому ти ніколи не знаєш хто знаходиться по той бік комп'ютера або мобільного телефону.

Вправа «Асоціації»

. Це стосується і достовірності інформації у мережі Інтернет.

Вправа «Міміка»

Учасники обмінюються своїми емоціями. Після цього тренер пропонує відповісти на декілька запитань:         - Чи вдалося вам зберегти перший варіант ? Чому?     - Що Вам допомагало?          Що вам заважало?

Сенс гри полягає в тому, щоб усвідомити, що не можна довіряти інформації, отриманій лише завдяки одному органу чуття (в даному випадку – зору). Тоді чому ми довіряємо інформації, яку отримуємо від співрозмовників у соціальних мережах? Ми не бачимо їх, не відчуваємо їхньої реакції, навіть не можемо бути впевненими, що фотографія та реальна людина по той бік екрана будуть схожі. Ми не знаємо, хто саме знаходиться по той бік монітора.

 

Вправа «Копія»

Учасники під час аналізу гри мають самостійно дійти висновку, що неможливо отримати однакові малюнки, бо кожен буде переказувати зміст зображеного та малювати по-своєму, адже у кожного своя уява.

Сенс гри полягає в тому, щоб усвідомити, що не можна довіряти інформації, отриманій лише завдяки одному органу чуття (в даному випадку – слуху). Тоді чому ми довіряємо інформації, яку отримуємо від співрозмовників у соціальних мережах? Ми не бачимо їх, не відчуваємо їхньої реакції, навіть не можемо бути впевненими, що фотографія та реальна людина по той бік екрана будуть схожі. Ми не знаємо, хто саме знаходиться по той бік монітора.

 

Гра «Хто скоріше дістанеться до стіни»

Висновок  як легко маніпулювати людиною, а особливо дитиною. Дуже часто злочинці використовують  подібну тактику при залученні дітей до  створення  дитячої порнографії. Тому завжди необхідно пам'ятати про власну безпеку.

Вправа «Таємниця»

Аналогія з мережею Інтернет.

Досить часто ми розміщуємо у мережі Інтернет інформацію, яка може нас компрометувати або навіть ідентифікувати: повне ім‘я, домашню адресу, телефон, фінансовий статок, місце роботи батьків та інше. Цього не варто робити, інакше ми не будемо почувати себе так, як під час цієї вправи.

 

Вправа  «Термінатор»

- Чи сподобалася вам гра? Чому? (учасники не знали всіх правил).- Чому ви не зберегли свої стікери? Що вам заважало?

- Чи незнання правил гри може виправдати той факт, що ви не зберегли стікери, адже ви чітко знали умову гри: берегти стікери?

Аналогія з мережею Інтернет.

У більшості випадків діти, відвідуючи сайти із дорослим або небажаним для них контентом, не усвідомлюють тих небезпек, на які можуть наразитися. Мета авторів цих сайтів – ввести дітей у такий психологічний стан, щоб вони втратили пильність. Оскільки діти не знають справжньої мотивації авторів цих сайтів, вони досить легко можуть потрапити у халепу.

«Пазл»     Правила Інтернет-безпеки і Інтернет-етики для дітей і підлітків

Що я візьму із собою. .Учасники повинні написати,що вони візьмуть із собою з цього тренінгу. Потім кожен оголошує свої думки та кладуть уявні речі в уявну валізу.

 Побажання та завершення роботи

Тільки в процесі інтелектуального та культурного розвитку людина може оцінити всі переваги Глобальної мережі. Для цього у неї є всі можливості. Адже, хто володіє інформацією, той володіє світом. Тільки не треба забувати, що інформацію можна легко пошкодити та знищити, тому безпека роботи в Інтернеті є основоположною на початку роботи у Всесвітній павутині

Тренер завершує тренінг побажанням щоб права учасників ніколи не порушувалися через використання новітніх технологій. Якщо є роздатковий матеріал, тренер роздає його учасникам.