Урок-тренінг "Чинники стресу і виживання в екстремальних ситуаціях"

Тема. Чинники стресу і виживання в екстремальних ситуаціях.

Цілі:

Формування ключових компетентностей:

• спілкування державною мовою – вміти усно й письмово висловлювати свою думку, слухати співрозмовника, тлумачити базові концепції щодо забезпечення добробуту, здоров’я та безпеки; обговорювати, дискутувати й презентувати своє бачення та спільне рішення
• інформаційно-цифрова компетентність – вміти отримувати інформацію з використанням ІКТ щодо добробуту та безпеки;
• Уміння вчитися впродовж життя – вміти визначати свій стиль і способи індивідуального ефективного навчання,  раціонально планувати час, здійснювати самооцінювання та самоконтроль
• ініціативність і підприємливість - вміти втілювати ідеї в життя, долати труднощі, діяти в умовах ризиків та непередбачуваних ситуацій; досягати мети, вчитися на власних помилках; усвідомлювати власні слабкі та сильні сторони
• соціальна компетентність – вміти працювати в команді, відстоювати інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту; конструктивно комунікувати в різних середовищах, виявляти толерантність, викликати довіру та виявляти співчуття;  висловлювати різні погляди;  долати стрес, розчарування;
• екологічна грамотність і здорове життя – вміти діяти в небезпечних ситуаціях та надавати першу необхідну допомогу; аналізувати вплив способу життя на добробут і безпеку (особисту і громадську)

Формування предметних компетентностей:

• освітня: формувати поняття про чинники виникнення стресу та чинники виживання в екстремальних ситуаціях; навчити застосовувати різні способи самодопомоги та допомоги в разі стресу;
• розвиваюча: вчити аналізувати вплив мислення на поведінку в екстремальних ситуаціях; розвивати навички керування стресом, зниження загального стресового навантаження;
• виховна: виховувати мотиваційні основи до зміцнення психічної та духовної складової здоров’я.

Обладнання: картки контролю знань, ілюстративний матеріал, мультимедійне обладнання та презентація, геометричні фігури (зеленого, жовтого, червоного кольорів).

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Форма проведення уроку: урок-тренінг

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання, створення позитивного настрою

Вправа «компліменти»

Інструкція. «Посміхніться одне одному і подаруйте комплі­менти, доторкнувшись до руки сусіда». (Учні дарують одне одному компліменти по колу)

ІІ. Активізація чуттєвого досвіду, опорних знань учнів

1.                    Перевірка виконання учнями домашнього завдання

Гра «Кіт у мішку».  Учні по черзі витягують з торбинки картки із запитаннями до теми «Стрес», відповідають на них, доповнюють відповіді інших.

Запитання

1. Що таке стрес?

2. Назви види стресу. Схарактеризуй їх.

3. Назви симптоми стресу.

4. Якою буває реакція людини на стрес? Від чого вона залежить?

5. Коли стрес буває корисним для здоров’я?

6. Як хронічний стрес впливає на здоров’я?

2. «Аукціон ідей»

— Що ви порадите людині, яка перебуває у стресовому стані?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети та завдань уроку

1.                    Робота за ілюстративним матеріалом

«Погані» стреси можуть викликати дуже важкі хвороби, і навіть стати причиною смерті. А так звані «хороші» стреси, на­впаки — тренують і зміцнюють адаптаційні системи організму та тримають його в тонусі, тобто вони є необхідними для підтримки здоров’я людини. І підтвердженням цих слів є вислів Ганса Сельє: «Без стресу життя вмирає»... Саме тому людське життя повинно зводитися до того, щоб не лікувати стреси, а навпаки, як каже за­сновник теорії стресу Г. Сельє, «потрібно вчитися отримувати від нього задоволення». Людина повинна вчитися контролювати себе, свої вчинки і своє життя. Тоді вона стає сильнішою і може легко долати різні складні ситуації, особливо ті, які є для неї найбільш стресовими.

Сформулюйте тему та мету уроку за ілюстративним матеріалом (Малюнки екстремальних ситуацій)

ІV. Засвоєння нових знань, умінь і навичок

1.  Розповідь учителя з елементами евристичної бесіди про поведінку людини в екстремальних ситуаціях.

Екстремальна ситуація (від лат. extremus - крайній) - сукупність умов і обставин, що виходять за рамки звичайних, які ускладнюють або роблять неможливою життєдіяльність індивідів або соціальних груп. Екстремальні ситуації - це найбільш складні небезпечні ситуації, коли збігаються кілька несприятливих для людини умов і факторів ризику. Екстремальні ситуації зазвичай вимагають для захисту життя і здоров'я людини напруги всіх його фізичних і духовних сил. Зазвичай це поняття використовується як синонім надзвичайної ситуації.

Основні види екстремальних ситуацій природного походження:

• Зміна кліматично-географічних умов.

• Різка зміна природних умов.

• Захворювання або пошкодження організму людини, що потребують екстреної медичної допомоги.

• Вимушене автономне існування.

Зміна кліматично-географічних умов. При необхідності змінити звичне місце проживання, т. Е. При зміні кліматично-географічних умов життя, ризик опинитися в екстремальній ситуації виникає внаслідок порушення: температурного режиму (різкого переходу від холоду до тепла і навпаки); добового режиму в результаті зміни часових поясів; сонячного режиму; режиму харчування і питного режиму. Ця ситуація не з розряду несподіваних. Про майбутній переїзд, поїздці або перельоті (припустимо, на відпочинок) ви знаєте заздалегідь. Тому до нових умов потрібно готуватися завчасно.

Різка зміна природних умов. Причинами цього можуть бути такі раптові природні явища, як сильне похолодання, дощ (злива), хуртовина, ураган, сильна спека, посуха та ін. При цьому людина, що знаходиться на віддалі від населених пунктів, змушений змінювати графік і маршрут руху. Через це відсувається час його повернення, що може призвести до нестачі продовольства і води, змушеному голодування, впливу на нього несприятливих факторів природного середовища (обмороженню, переохолодження та перегрівання організму, перевтоми, теплового та сонячного удару і т. П.). Якщо при цьому до населеного пункту не один десяток кілометрів, а негода заважає орієнтуватися і рухатися, постає проблема тривалого виживання.

Захворювання або пошкодження організму людини, що потребують екстреної медичної допомоги, не так вже й рідкісні серед мандрівників, туристів, а також людей, професія яких пов’язана з перебуванням у природному середовищі. Вони можуть виникати в результаті травм (удари, вивихи, переломи, розтягнення м’язів), отруєння рослинними і тваринними отрутами, укусів тварин, теплових ударів і переохолодження, інфекційних хвороб. Залежно від ступеня їх несприятливого впливу може виникнути загроза здоров’ю і життю людини.

Вимушене автономне існування – найбільш небезпечна екстремальна ситуація, так як положення людини, що опинилася один на один з природою, як правило, виникає несподівано і вимушено. Розглянемо причини виникнення такої ситуації.
Втрата орієнтування на місцевості, особливо часто виникає в результаті невміння користуватися компасом, орієнтуватися, витримувати напрямок руху, обходити перешкоди. Однак вона може трапитися не тільки з недосвідченим туристом.

2. Складання схеми «Чинники стресу в екстремальних ситуаціях»

Чинник – умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. 

Що відчуває людина в екстремальній ситуації? (Завдання1, тренінг5). Це чинники виникнення стресу. Що робити у разі надзвичайної ситуації? (повтореня с.26). Чинники, що допомагають долати стрес (робота з підручником с. 138-139)

Аналіз притчі

дві жабки в глечику з молоком

Жили-були дві жаби, дві подружки. Одного разу забралися вони в льох і потрапили в глечик із молоком. Борсалися вони, борсалися, і ось одна жаба сказала: «Все! Досить! Все одно нам не вибратися, а сил уже немає, будь що буде...», — склала лапки і захлинулася в молоці.

А інша продовжувала борсатися, повторюючи про себе: «Краще померти в боротьбі за життя, ніж знати про те, що є шанс на порятунок, і ним не скористатися. Померти я встигну завжди...».

Так, із цими словами вона продовжувала борсатися, поки вже остаточно не вибилася з сил, як раптом відчула під лапками щось тверде — молоко перетворилося на масло. «О! Диво! Я врятова­на!» — вигукнула жаба, відштовхнулася лапками і вистрибнула з нещасливого, а, може, і щасливого глечика, оскільки тільки тепер жаба опанувала один урок: як би не було важко, за життя варто боротися до кінця.

Висновок. У стані емоційного збудження людина втрачає владу над собою, починає робити вчинки, які потім сама ж засуджує або пишається ними. Часто людина дивується своєму вчинку і сама не вірить, що їй це вдалося.

Самопідтримка стресу, самодопомога та допомога при стресі

1. Самопідтримка стресу. (Завдання 2, тренінг 5)
2. «Швидка допомога в разі стресів»

Обов’язковим є налагодження режиму роботи та відпочинку. Відпочивати потрібно, чергуючи активну й пасивну діяльність. Кра­щий відпочинок — улюблена справа. Це може бути риболовля, ту­ристичний похід, плавання, робота на дачній ділянці, малювання, будь-яка творчість тощо. Сон повинен тривати не менше 8-9 годин. Корисно дотримувати певної дієти з підвищеним вмістом вітамінів та мікроелементів згідно з віком, статтю, наявними хворобами.

До специфічних методів належать:

релаксація — метод, за допомогою якого можна частково або цілком позбутися фізичного та психічного напруження. Релакса­ція дуже корисний метод, оскільки опанувати її досить легко. Але є одна неодмінна умова — мотивація, тобто людина повинна чітко знати, для чого їй це треба.

Концентрація — передбачає виконання спеціальних вправ на зосередження уваги.

Ауторегуляція дихання — свідомо керуючи подихом, людина має можливість використовувати його для заспокоєння, зняття напру­ження: як м’язового, так і нервового.

Щоб відповідно до ситуації прийняти рішення, треба заспокої­тися, опанувати себе. Наприклад:

• зробити підряд 3-4 глибоких вдихи;
• глибоко вдихнути через ніс, затримати повітря на кілька секунд і повільно видихнути повітря через рот; полічити до десяти у зворотному порядку (10, 9, 8,...); роблячи видих, із зусиллям непомітно стиснути, а на вдиху роз­слабити кулаки, перш ніж відповісти чи щось зробити.

Спробуймо виконати просту і корисну вправу. Вона допоможе втомленим — відпочити, напруженим — розслабитися, схвильова­ним — заспокоїтися.

Виконання релаксаційних вправ

1. «Гора з плечей»: виконують стоячи, сидячи чи навіть ідучи. Мак­симально високо підніміть плечі, відведіть їх далеко назад і опустіть. Саме такою має бути щоденна постава.

Результат: знімає м’язове напруження в плечовому поясі та спи­ні; підвищує впевненість у собі, поліпшує настрій.

2. «Дихання животом». Вдихніть носом, рахуючи до 4-х (напружу­ючи, «надуваючи» живіт), видихніть через рот, рахуючи до 5-ти (живіт «здувається»). Виконуйте, доки не відчуєте заспокоєння.

Результат: допомагає впоратися зі стресовими ситуаціями, за­спокоює, знімає негативні емоції (гнів, страх, хвилювання).

 Професійна допомога

Професійну допомогу у разі стресу та його наслідків може надати психолог, психотерапевт, а у важких запущених випад­ках — психіатр. За необхідності лікар призначить антидепресанти, заспокійливі препарати, снодійні, адаптогени, коректори імунної системи, ліки для покращення апетиту. Ефективними є гіпноз, фізіотерапевтичні процедури — гімнастика, ванни, електросон, фітотерапія, застосовування адаптогенів тощо.

V. Систематизація, узагальнення та застосування засвоєних знань, умінь і навичок

1. Гра «Радість». Учні аналізують ситуацію, запропоновану вчителем, пояснюють, чому радіють.

Приклад ситуації: «Обманув друг».

Відповідь: «Я радію, що одержав корисний досвід. Тепер я краще розбиратимусь в людях та уважно аналізуватиму їхні вчинки».

Ситуації для гри:

• ти залишився вдома один;
• друг не запросив тебе на свій день народження;
• хлопці не беруть тебе у гру;
• тобі дуже хочеться щось розповісти хлопцям, але триває урок;
• учитель тебе викликає до дошки, ти дуже боїшся, що не впо­рався із завданням;
• ти отримав погану оцінку;
• мама додому принесла цілу сумку покупок, але без її дозволу сумку відкривати не можна;
• ти довго працював за комп’ютером над рефератом, а коли спро­бував роздрукувати, зрозумів, що з якихось причин матеріал не зберігся в системі;
• тобі батьки не купили довгоочікуваний подарунок;

ти запізнився на урок.

3. Аналіз ситуацій (с. 142). Запропонуйте алгоритм безпечної поведінки в наведених ситуаціях.

VІ. Підбиття підсумків уроку

1. Вправа «незакінчене речення»

Продовжте речення: «Я можу подолати стрес у разі потрапляння в екстремальну ситуацію, тому що...».

2. Рефлексія

– Де ми можемо застосувати знання та навички, здобуті під час уроку?

3. Оцінка уроку та самооцінка роботи на уроці.

Учні домальовують смайлик та оцінюють свою роботу на уроці.

VІІ.  Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника §17.
2. Пройти тест «Вимірювання схильності особистості до конфліктної поведінки» (Додаток 9, с. 215-218)
3. Наведіть приклади виходу з екстремальних ситуацій (завдання 10 с.143)