Урок-тренінг на тему: "Стрес і психологічна рівновага. Самодопомога та допомога при стресі."

Стрес і психологічна рівновага. Самодопомога та допомога при стресі.

План-конспект уроку (соціально-просвітницький тренінг) для учнів 7 класу у темі: «Психічна і духовна складові здоров’я»

Мета: формувати знання про види та наслідки стресів; способи керування стресами; про вплив стресу на здоров’я людини; розвивати вміння керувати емоціями.

І. Вступ. Доброго дня! Сьогодні ми з вами поговоримо про те що ж таке конфлікти і якими вони бувають. Також сьогодні ми навчимося долати різні стресові ситуації, які можуть часто виникати у підлітків. Але для початку, давайте привітаємося та забезпечимо собі гарний настрій який, сподіваюсь, буде супроводжувати вас увесь урок!

Вправа «Вітання»

Я пропоную вам стати у коло, та привітати вашого сусіда з права словами «Доброго дня… (Ім’я), Бажаю тобі …(Гарного дня, гарного настрою, плідної праці на уроці, провести час з користю і т. д.)». Діти говорять по черзі починаючи з учителя, або з учня за бажанням.

Дуже добре. Так як сьогодні на уроці буде багато цікавої інформації, пропоную вам порівняти свої очікування із результатом у кінці уроку.

Вправа «Гора»

Учням роздані аркуші паперу, що можна клеїти, а на дошці намальовано малюнок гори. Кожен учень пише свої очікування від уроку та приклеює папірець біль підніжжя гори (в кінці уроку учні, зрозумівши чи виправдались їх очікування, або піднімають папірці на вершину, або розташовують на тому місці, де як вони вважають знаходиться рівень виправдання їх очікувань).

 ІІ. Актуалізація знань

Для наступної частини уроку, я пропоную вам розділитися на групи (вправа «Поруч друг» Вчитель обирає трьох (чи більше, за кількістю груп) учнів, які обирають собі учня (друга) з класу, які за ланцюгом обирають собі учня з класу і так ланцюжком для утворення груп)

Обговорення проблемної ситуації у групах. Групам роздають папірці із ситуаціями, або можливе їх зашифровування у QR-кодах та подання у вигляді роздрукованих кодів, для подальшої роботи з ними.

Група 1. Що відчуватиме людина, якщо опинившись у горах, вона розуміє що заблукала?

Група 2. Сергійко сьогодні здає іспит для вступу у коледж. Які почуття матиме учень?

Група 3. Олена має розповісти мамі, що загубила дорогий телефон. Як ви вважаєте, що відчуває Олена.

Після обговорення у групах, діти мають дійти до висновку, що у всіх трьох ситуаціях головні дійові особи мають приблизно однакові почуття:  холод у кінцівках, тиск у грудях, пітніють долоні, сухість у роті... все це ознаки стресу.

ІІІ. Основна частина

Нова інформація розподіляється по групам та подається роздрукована в декількох екземплярах (по кількості учнів у групі, або для пари учнів).

Група 1. Часто стресом називають стан, що виникає внаслідок потрясінь, надзвичайних ситуацій, конфліктів. Однак це не зовсім так. У 1936 році канадський учений Ганс Сельє визначив стрес як реакцію організму на зміну внутрішнього або зовнішнього середовища. Будь-які зміни в житті (на краще чи на гірше) змушують організм напружуватися, готуватися до дій у нових умовах. Навіть уявні зміни (особливо тривожні) викликають стрес.

Стрес, як правило, сприймають як негативне явище. Однак як помірне емоційне і фізичне напруження він потрібен людині. Помірне емоційне напруження допомагає і тоді, коли організм вимагає чіткої і злагодженої роботи, наприклад, спортсменові перед змаганнями чи акторові перед виступом. Подібний стрес називають  еустресом. Він мобілізує резерви організму і не призводить до порушення психологічної рівноваги.

Інша річ, якщо стрес настільки сильний, що заважає діяти або триває надто довго, виснажуючи організм. Тоді людина перебуває у стані  дистресу. Трапляється, що спортсмен переживає такий сильний стрес, що не може показати добрий результат. «Перегорів до старту» – кажуть у таких випадках. А буває, що людина переживає помірний стрес, але впродовж тривалого часу. Наприклад, якщо після народження дитини матері ніхто не допомагає, у неї з'являється чимало клопотів і їй не вистачає часу для відпочинку. Стрес поступово накопичується і може викликати проблеми зі здоров'ям.

Група 2. Різні впливи, що викликають стрес, називаються чинниками стресу, або стресовими факторами. Вони зазвичай поділяються на: фізіологічні (біль, голод, висока, низька температура, спрага, тиск) і психологічні (інформаційні та емоційні).

Люди можуть відчувати стрес через вимушений голод або голодування для схуднення, через надмірну кількість їжі і пиття. Так само, як від голоду або переїдання, людина може страждати від спеки або холоду, від самотності і постійної присутності інших людей, у результаті конфлікту або в його передчутті. Стрес виникає, коли важливі потреби людей залишаються незадоволеними.

Людина перебуває у стресовому стані, поки не задовольнить свої потреби. Насамперед повинні задовольнятися фізіологічні потреби – людина не може жити без їжі і води. Поки людина не відчуває себе в безпеці від голоду, холоду, зовнішніх загроз, вона не може належно дбати про інші потреби вищого порядку. Задоволення базових потреб дозволяє людям дбати про реалізацію більш «високих» потреб.

Щойно потреби нижчого рівня задовольняються (повністю або частково), людина починає потребувати задоволення потреб вищого рівня. Однак і потреби вищого рівня можуть стати домінантними (найважливішими). Наприклад, у підлітковому віці стає домінантною потреба належності до групи. Заради цієї потреби підлітки можуть пожертвувати багатьма іншими потребами.

Група 3. Нема значення, що викликало стрес – реальна загроза чи словесна образа, реальні події чи уявні, – організм реагує більш-менш однаково. Для різних стресових подій ця реакція різниться лише силою емоцій – від легкого занепокоєння до паніки, а також рівнем фізичного напруження – від практично невідчутного до «вискакування» серця із грудей і “заніміння” м'язів.

На фізіологічному рівні організм миттєво реагує на потенційну небезпеку. Це виявляється в інстинктивному бажанні усунути причину стресу або ж, навпаки, уникнути зіткнення з нею. Тому фізіологічну реакцію на стрес визначають, як «боротися чи втікати». Вона – продукт мільйонів років еволюції, впродовж яких життя людей залежало від їхньої реакції на небезпеку (наприклад, поява хижака). Щоб вижити серед дикої природи, організм людини мав миттєво підготуватися до дії – втікати чи ставати в поєдинок. У важку хвилину організм мобілізує всі резерви: частішає дихання, пришвидшується серцебиття, напружуються м'язи. Це дуже важливо в екстремальній ситуації, коли людина змушена докласти надзвичайних зусиль, діяти негайно заради свого порятунку. Проте так само організм реагує і на стрес, викликаний іншими, не такими критичними обставинами: несподіваною контрольною у школі або сваркою із близькою людиною.

На психологічному рівні стрес викликає у людини неприємні відчуття – занепокоєння, страх, гнів. Ознаками стресу є також збудженість, агресивність, дратівливість, втрата почуття гумору, неможливість зосередитися на виконанні повсякденних справ. Може виникнути відчуття втрати контролю над собою і ситуацією, почуття безпорадності, пригніченості, безнадії. Страх, викликаний стресом, може спричинити паніку.

Стрес позначається і на поведінці людини. Щоб позбутися стресу, люди іноді починають зловживати алкоголем, більше курити, замість того щоб розв’язувати проблеми, впадають у бездіяльність і апатію.

Вправа «Броунівський рух»

Кожна група отримала якусь частину інформації, читає її, обговорює у своїй групі та за сигналом учителя учні довільно рухаються по кабінету, за другим сигналом учителя, учні зупиняються біля найближчої групи стільців та об’єднуючись у нові групи, діляться інформацією між собою. Перехід учнів можна виконати декілька разів, на скільки вистачає часу.

Фронтальна бесіда на тему: «Способи зняття стресу». Учні мають пригадати із курсів минулих років про способи зняття стресу, що вивчалися.

Хвилина розслаблення м’язів: Учні виконують вправи на розтягнення м’язів на місці (потягнутися в гору, нахилитися вниз, подивитись направо, наліво, вверх, вниз; зімкнути руки за спиною… усі вправи виконуються повільно, для заспокоєння дітей та їх розслаблення з акцентуванням уваги на те, що такі фізичні вправи також є способом зняття стресу).

Вправа «Спокійне місце»

Умови: учні мають зручно сісти на стільці, заплющити очі, повністю розслабитися та уявити собі місце (уявне, або реальне) у якому їм комфортно і затишно, де їм дуже подобається і ніщо їх у цьому місці не хвилює. Учитель має тихо та чітко проговорювати умови проведення вправи задля розслаблення учнів. Після того як усі учні класу зосередилися на образі такого місця, учитель має попросити їх запам’ятати усе, що вони уявили і коли у реальному житті виникає ситуація, що тим чи іншим чином засмучує дитину, вона може згадати та поринути у свою уяву задля заспокоєння.

ІV. Заключна частина.

Вправа «Заверши фразу»

Учні за бажанням продовжують фразу «На цьому тренінгу я … (усвідомила що…, дізнався про те …)».

Після цього, учні аналізують власні очікування (вправа «Гора») розміщуючи папірці на намальованій горі.