ТВІР-ОПИС ПРИМІЩЕННЯ ЗА КАРТИНОЮ 6 КЛАС

6 клас

Тема: Твір-опис приміщення за картиною »Українська хата 19 століття»

Мета: формувати компетентності:

предметні:

• вчити детально описувати приміщення, працювати із картиною, ознайомити із звичаями, традиціями та віруваннями, пов’язаними із  українським хатнім  інтер’єром;
• ключові:

      - розвивати спостережливість, увагу, вміння складати твір за певною структурою,

розширювати  словниковий запас учнів;

емоційно-ціннісне ставлення:

        -   виховувати інтерес до українських звичаїв, традицій, вірувань, повагу до української культури,

        -   формувати естетичний світогляд

Обладнання:  презентація «Інтер’єр української хати 19 століття»;елементи інтер´єру української хати; аудіозапис  пісні »Батьківська хата» у виконанні гурту »Єдність»;записи на дошці висловів про хату

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення

Епіграф уроку:

Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м´ята,

Мальви цвітуть край вікна.

 Записи на дошці:

Хата господинею красна;

Чим хата багата,тим і рада;

Ліпша своя хата,як чужа палата.

 (Із усної народної творчості)

 Перебіг уроку

1.                    Позитивне налаштування. Який сьогодні гарний день! Сонечко всміхається до нас! Давайте посміхнемось йому та один одному!
2.                    Слово вчителя

 Діти! Сьогодні ми з вами вирушаємо у подорож на машині часу до 19 століття. Подивимось,як жили наші предки,у яких будинках мешкали

3.Повідомлення теми, мети

Зверніть увагу на вислови, записані на дошці. Що об’єднує їх усі?

Слово вчителя

На уроці ми будемо говорити саме про хату, точніше – особливості інтер’єру української хати. Яким він був більш ніж сто років тому? З яких предметів складався? Якими традиціями, віруваннями керувались господарі, облаштовуючи свою хату? Про все це ви дізнаєтесь під час уроку. Результатом вашої роботи стане твір з описом української хати 19 століття за запропонованими картинами.

4.Робота над твором

1.                     Слово учителя

Найдавніші хати та будинки прапращурів  українців відносять до трипільської доби. Ми ж звернемося до більш пізнього часу, а саме до житла 19 століття. (слайд 1)

               2.   Словникова робота:

           Покуть – куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави, та місце біля нього. Найсвятіше і найпочесніше місце у хаті.

             Мисник –  полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. 

           Лежанка – призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо

           Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлях

      3. Опис хати за малюнками з коментуванням учителя.         (слайд 2)

Найважливішим елементом у  сільських хатах досі залишається піч. Тому її найчастіше розмальовували чудовими візерунками. Вважалося, що нечиста сила, задивившись на цей розпис, забуває про свої лихі наміри . Житло людей, родинне вогнище (піч) завжди було священним: це цілий безмежний Всесвіт, де живуть батьки й діди, народжуються діти й онуки. В прадавні віки, коли не було церкви, сім'я молилася біля родинного вівтаря, яким була піч. В ній палало багаття, їй приносилися жертви; зерно з нового врожаю, ритуальні напої тощо.

Сакральне значення мало також сміття, яке несли до нової хати «на щастя». Вважалося, якщо викидати сміття після заходу сонця, хату обсядуть злидні, заведеться нечиста сила. Тому його краще було спалювати, або виносити вдень. Коли в печі випікався хліб, на ній не можна лежати, щоб не турбувати її в цей час, який був священним.

(слайд 3)

Таким же священним значенням наділяв наш народ і хатній сволок. Це був символ міцності будови, міцності сім'ї, міцного здоров'я всіх  мешканців цього житла. На сволоці часто робили орнаменти, написи, позначки, хрести, які Були своєрідними оберегами: це і сонце, і місяць, голуби, дерева та ін. ще дохристиянські символи.

(слайд 4)

Уже найдавніші будівлі мали вікна — «очі». Найдавніші  вікна були просто отворами, завішаними тканиною або закриті створами. Шибки в давнину заміняли волові міхури, напнуті на рами. В XVI — XVII ст. шибки робили з пластинок слюди, закріплюючи їх свинцем. З появою скла вікна стали справжньою окрасою хати. Вікна зсередини завішувалися оздобленими занавісками або «фіранками», через які можна було бачити все, що діється на вулиці, Подекуди вікна прикрашалися вишитими рушниками, що служили оберегами. Віконні рами прикрашалися різьбленням. (слайд 5)

Покуть — священне місце в хаті. Тут перебувають хатні боги, тут садовлять найпочеснішого гостя, тут сидять наречені, тут стоїть ритуальний сніп жита (Дідух), тут були  божниці, прикрашені вишитими рушниками.

(слайд 6)

Стіл також має магічну силу, символізує достаток родини. Його першим заносять до нової хати, на нього кладуть  хліб-сіль, ритуальні страви. На стілгріх сідати, класти шапку. Назва »стіл» походить від стародавнього  звичаю стелити рушник, а пізніше — скатертину, щоб на нього класти їжу. Звичай  застеляти стіл притаманний українцям з давніх-давен. Незастелений стіл — символ бідності або скупості господарів. Обід чи бенкет за одним столом об'єднував людей і встановлював добрі стосунки. Тому їсти за одним столом з ворогом вважається приниженням людської гідності.

(слайд 7)

У деяких регіонах Карпат (Гуцулыцина, Бойківщина.Лемківщина) функції столу виконувала скриня.Скриня — традиційний для України вид меблів, у яких зберігали одяг, коштовні речі, прикраси, полотно тощо. Скриня належала жінці. Дівчині на виданні батьки купували скриню, яку вона разом із матір'ю поступово наповнювала  різними речами, необхідними для майбутнього подружнього життя: вишиваними рушниками, хустками, сорочками, стрічками  та ін. Скриня булла частиною дівочого посагу: чим   більша й красивішаскриня, Тим багатша наречена. Дівчина, залишаючи батьківський дім, вивозила свою скриню до хати  чоловіка, де користувалася нею все життя. Скриня передавалася у спадок тільки після смерті її власниці. Всередині скриня мала невеличку у вигляді прибитої до стінки коробочки «прискринок» для зберігання дрібних цінних речей, прикрас, стрічок. Щоб полотно й одяг у скрині не псувався від довгого зберігання, в прискринок клали вузлик тютюну (від молі).. Скрині Були різьблені, ковані, мальовані, в бідних — з чистого неприкрашеного дерева. Дівчина не дозволяла чужим заглядати в свою скриню, то булла її таємниця.

(слайд 8)

Мисник — це дерев'яна полиця для зберігання посуду. Іноді він мав форму шафи, що підвішувалася на стінку. Були також кутові мисники, яких розміщувалив кутку кімнати.

(слайд 9)

Інтер'єр української хати ніколи не був статичний, він постійно змінювався відповідно до днів тижня та великих календарних свят. Якщо в будні долівка була незастеленою, то в неділю кожна господиня застеляла свіжо підмазану підлогу тканими ряднинами (верітками, доріжками). Стіл, який у будень не застелявся або застелявся грубою буденною скатертиною без візерунків, у неділю застеляли святковою скатеркою, на стіл клали хліб, сіль, ставили квіти. Святково вбирали також ліжка: накривали красивішими покривалами , подушки виставляли одна на одну в свіжо випраних вишитих наволочках. Широко використовували штучні квіти для оздоблення покуті, сволока, а також прикрашали стіни витинанками чи іншими паперовими прикрасами, які час від часу заміняли на новіші. Перед неділею обов'язково підбілювали, підмазували й поновлювали декор на печі та стінах.

 4. Складання усного опису інтер’єру української хати 19 століття в художньому стилі, користуючись зробленими під час уроку нотатками.

5. Заслуховування кількох усних творів.

6.Рефлексія .

7.Підведення підсумків.

Бесіда

Що нового та цікавого ви дізнались про інтер’єр української хати 19 століття?

Чи зберігають у вашій родині звичаї, пов’язані із хатнім облаштуванням?

Як ви вважаєте, чи залежать родинні стосунки від предметів хатнього вжитку?

8.Домашнє завдання

Створити твір-опис української хати 19 століття в художньому стилі( хто може-у поетичній формі).За бажанням намалювати ілюстрації.