19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Урок. "Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях."

Про матеріал

Урок для учнів 6 класу. Українська література. 1 семестр. Тема: Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях.

Мета: ознайомити учнів із новими пригодами героїв твору; прищеплювати інтерес і любов до читання художньої літератури; розвивати навички виразного читання, уміння фантазувати, оцінювати дії та вчинки персонажів; сприяти усвідомленню лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків ; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Гей, козак-козаченько,

Та й хоробре серденько,

Ой, міцні в нього руки –

Ворогам для науки!

Я. Яковенко
Перегляд файлу

6 клас українська література                                                                                      ______________

Чорна О.О.

Тема: Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях.

Мета:  ознайомити учнів із новими пригодами героїв твору; прищеплювати інтерес і любов до читання художньої літератури; розвивати навички виразного читання, уміння фантазувати, оцінювати дії та вчинки персонажів; сприяти усвідомленню лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків ; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                                                                               Гей, козак-козаченько,

                                                                                                               Та й хоробре серденько,

                                                                                                               Ой, міцні в нього руки –

                                                                                                               Ворогам для науки!

                                                                                                                                         Я. Яковенко                                                                                                              

Хід уроку:

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку. Перевірки відсутніх та наявності чергових у класі.

Емоційний настрій до заняття


Пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Працюватиме старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім шостім класі

Діти просто молодці


2. Підготовка до сприймання.


    Вчитель:  Наша історія – це дзеркало трагічної долі великого народу. І дотепер

навколо українців, зокрема козаків, існує такий ореол таємничості. Їхні знання

та вміння й досі залишатися для нас загадкою. Без будь-якого перебільшення

беруся стверджувати: люди, означені гордим йменням «козак» - чи не

найзагадковіші в усій українській історії. Чим більше ми про них читаємо, тим

більше запитань у нас виникає.

                                     Декламування поезії.


Гей, козак козаченько,

Та й хоробре серденько,

Ой, міцні в нього руки –

Ворогам для науки!

Як козак засміється –

Ворог з страху трясеться.

Як козак заспіває –

Той чимдуж утікає!

Як козак затанцює –

Увесь світ його чує.

Зелен дубе, розвивайся,

Гей, душа, розкриляйся!

А душі тільки й треба –

Степ широкий та небо,

Під сідлом коник чалий,

Побратим нелукавий.

Гей, гуляти воювати

Знов поїдемо, брате,

Не топтали щоб чужинці

Наші землі україн ські!

Там чи смерть, чи життя –

Нам не буде забуття!

Якщо голови складемо –

У піснях доживемо!

Я.Яковенко


  • Сподіваюся, ви звернули увагу на епіграф уроку.

Учні перечитують ще раз епіграф.

  • Які ключові слова в епіграфі ви можете виділити? (Хоробре серденько,

міцні руки.)

  • Як ви розумієте вказані слова?

Учні висловлюють власну точку зору.


3. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

    Бесіда

1 Що ви знаєте про козаків?

2 Кого називали козаками? Де вони жили? Чим займалися?

3 Де жили татари і чому вони нападали на українські села?

4 Імена яких козацьких ватажків ви пам’ятаєте?

Учні по черзі відповідають на поставлені запитання.

 Словникова робота  У творах на історичну тематику часто зустрічаються застарілі слова. Автори свідомо це роблять, щоб читачі якнайкраще змогли уявити ті давні

події, перенестися у ті часи. Для роботи над змістом книги нам треба знати

значення деяких слів. Пропоную пограти в гру «Павутинку».

               Завдання. Поєднати слова першої та другої колонок.

Козак

Ясир

Ворожбит

Джура

Швайка

Плавні

Вивідник

Ординці

Вовкулака

Полон

Зброєносець

Перевертень

Шило

Характерник

Татари

Заболочені береги

Вільна людина

Розвідник

Асоціювання. Озвучте свої асоціації до слова ворожбитство.

4. Оголошення теми, мети уроку.

Слово вчителя: На попередньому уроці ми ознайомилися з твором талановитого

сучасного українського дитячого письменника Володимира Рутківського «Джури козака Швайки». При розгляді змісту твору з’ясували, що головними героями є не історичні постаті, а підлітки Санько, Грицик, юний богатир ДемкоДурна Сила, Телесик, мати Санька, невловимий козак Швайка зі своїм вірним вовком Барвінком та інші численні друзі, які з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чекає герої на кожному кроці, а надто, коли зважився підняти шаблю на могутню татарську орду, а за твоєю спиною – майже нікого.

    Герої твору опиняються в центрі бурхливих подій і разом із читачем вчаться найголовнішому: приходити друзям на допомогу у важку хвилину, творити добро, любити і захищати рідну землю. Що допомагає їм бути сміливими? Де вони беруть сили для здійснення мужніх вчинків? На ці та інші запитання ми зможемо дати відповіді, характеризуючи образи наших героїв.

5 . Мотивація навчальної діяльності

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

  • Цей урок навчить мене…
  • Я очікую від цього уроку…
  • Цей урок познайомить мене…
  • На цьому уроці я хочу дізнатися….

6.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Еврестична бесіда, спостереження над текстом

- Які часи зображено у творі? (Березнь 1487 року.)

- Де, на якій території відбуваються події роману? (Степова зона

сучасної України.)

- Хто є головними персонажами твору? (Козаки.)

- Хто такі козаки? Як про це говориться у книзі?

- За що воюють козаки? Чи можемо ми таку боротьбу назвати визвольною? Чому?(Так, вони хочуть звільнити свою землю від загарбників.)

Учні дають відповіді на поставлені запитання, зачитуючи відповідні цитати з тексту повісті.

- Спробуйте визначити тему роману, поєднавши зазначені факти.

(Зображення визвольної боротьби перших козаків проти татарської навали на території України у ХV столітті.)

Ідея:  уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради (уславлення козацької звитяги, мужності, відданості своїй Батьківщині)

   Учні записують тему твору в зошити.

- Повернімося до епіграфа. Яку «науку» подавали козаки ворогам? (Чинили

опір ворогам, які здійснювали напад на території України.)

Вчитель: Володимир Рутківський у своєму романі творить реальний історичний образ характерника – людини, чия любов і відданість, самозречення й Божа іскра дають змогу самотужки протистояти будь - кому в ім’я рідного народу, заради його перемоги. У романі немає ні містики, ні вигадливої брехні. Бо проголошена письменником правда проста – надлюдську силу має той, хто хоче витратити її на добро для інших, а всякий талант – то дар Божий, який треба віддати людям: не за добро чи золото, а щоб прислужитися тим, хто цього дару не має. Неймовірність виведення у творі –характерників – у надлюдській здатності любити людей і присвятити їм своє життя.

                                          Система образів роману

1 Хто з героїв твору уособлює добро? (Санько, Грицик, Швайка, козаки, Вирвизуб, діди Кібик, Кудьма.)

2 А чи впізнали ви їх? (На дошці розміщені ілюстрації до роману).

      Діти розповідають про героїв, зображених на ілюстраціях.

3 Хто такий Швайка? Яке його справжнє ім’я? (Пилип.)

4.Що означає слово «швайка»? Чому так названо козака? (Швайка – це ручний

інструмент у вигляді товстої голки для проколювання отворів, дірок.)

5 Цей герой видуманий автором чи існував насправді? (Видуманий.)

6 Чому, на вашу думку, автор вигадує такого героя?

7 Чому Швайка є одним із головних героїв роману? Якими рисами характеру,

умінням та хистом наділяє його автор?

        Скласти «Інформаційне гроно» до образу Швайки. (в парах)

Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.

                      Слово вчителя з елементами бесіди

   Отже, ми бачимо, що Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного,  невловимого козацького вихідника.

- Хто є найвірнішими друзями й помічниками Швайки? (Кінь Вітрик, вовк Барвінок, Грицик, Санько, дід Кудьма.)

- Крім татар, чи є ще у Швайки вороги? (Так, є. Це пан Кобильський, канівській староста, і його слуга Юзеф Тишкевич)

- Хто такий Тишкевич? Чим він небезпечний для козаків? (Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам-беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує у плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського). Підступний і жорстокий.)

- Чи є гумористичні моменти у творі? З ким із героїв твору вони найбільше пов’язані? (Так, у творі багато епізодів, які викликають посмішки чи навіть сміх. Вони пов’язані найбільш з Демком Дурною Силою, його дідом Кібчиком, з мамою Санька тіткою Мокриною; а в одному епізоді навіть з Тишкевичем і паном Кобильським.)

- Діти! А як називали козаків, що мали надприродні можливості?

(Характерниками.)

              Учень-дослідник розповідає про козаків-характерників

1й у ч е н ь. Серед козаків були таємничі воїни, яких називали характерниками. Це козаки, які володіли надзвичайними, непоясненними здібностями.Що ж вирізняло їх зпоміж інших? Найперше – спосіб життя, який вони вели. Деякі з них уміли перевтілюватися у звірів, проходити крізь стіни, чути і бачити на великій відстані.Характерників також називали галдовниками (від укр. слова «галдовати» – чаклувати), або заморочниками і химородниками, через їхнє вміння напускати морок, сон і туман на людей. Назви залежали від діяльності таких козаків, рівня підготовки і майстерності. Послуговуючись сучасними поняттями, можна сказати, що вони мали екстрасенсорні здібності, були телепатами і ясновидцями, вміли гіпнотизувати.     Кажуть, що деякі з них прожили понад 100 років.

2й у ч е н ь. Характерників готували практично з народження. Змалку хлопчики ставали джурами старших мудрих козаків, від яких переймали премудрощі характерництва. Тобто духовний наставник передавав учневі те, що знав і вмів сам – у тому й полягало навчання молодих козаків. Сам процес навчання тривав багато років. Що ж треба було засвоїти характерникові? Що він повинен був робити у війську? Часто він виконував роль лікаря, надавав невідкладну допомогу на полі бою. Лікуючи поранених, характерники здійснювали особливі ритуали.

3й у ч е н ь. Характерники були козацькими старшинами, плекали культуру запорозького війська, оберігали давні традиції, посвячували в козаки. Саме вони закарбували історію козацтва у пісенній творчості. Так духовний досвід предків передавався наступним поколінням.Уміли і знали характерники дуже багато. Вони були найкращою частиною війська – обраними. Завдяки своїм надприродним здібностям ці люди могли керувати своєю психікою – входити в особливий психічний стан, який давав їм змогу робити неймовірне, наприклад, наводити «ману» на ворогів.Осягнувши давні знання та секрети, козакихарактерники ставали невразливими – їх не брали ні куля, ні шабля. Вони були найкращими воїнами, розвідниками.

4й у ч е н ь. З характерників за часів козацтва створювали загони пластунів. Це були загони спеціального призначення, які могли вщент розбити цілу армію супротивника. Характерниками були деякі гетьмани та кошові, себто козацька верхівка. Найвідоміші зпоміж них – Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Іван Богун, Максим Кривоніс, Северин Наливайко.Чимало легенд збереглося про уславленого кошового отамана Івана Сірка. Кажуть, що козаки п’ять років не ховали побратима після його смерті, а возили його тіло із собою у походи, і це приносило їм перемоги над удвічі сильнішим ворогом. Також відомо, що у мертвого Сірка відрізали руку та тримали її як оберіг.

Запитання до учнів

- Кого з героїв твору можна вважати характерниками? (Дід Кудьма, Швайка,

Санько.) Чому?

- Як ви гадаєте, чому автор показує їх різних за віком? Чи є між ними зв’язок?

(Наступність поколінь.)

                                           Фізкультхвилинка.


Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Трішечки понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутись нам до справ


7. Закріплення вивченого.

- Чи всіх героїв ми назвали?

Козаки: Пилип Швайка, Мацик, Левко Заярний,Володко Кривопичко, Лесь Одуд,Тиміш Пере҆пічка, Штефан Вирвизуб, Демко Дурна Сила, дід Кібчик

( Всі ці козаки задерикуваті й гордовиті, але дружні й щирі, віддані й відкриті, прагнуть не здійснювати подвигів, а бути на своєму місці, при ділі)

Дібрати до кожного образу епітет.

- Які ще герої, крім названих, діють у творі? Як козаки до них ставляться? 

(Кінь Вітрик та вовк Барвінок. Вони є мудрими, сміливими та вірними товаришами козаків. Тварини не просто виконують свої функції, а й мають власне «лице» (усміхаються, хитро мружаться, лютують, прикидаються тощо). Зрештою, вони часто виявляються єдиними друзями козаків, єдиною близькою душею, що не лише вислухає, а й зарадить біді, врятує, навіть ціною власного життя).

                           Проблемне питання.

  • Кого з героїв роману «Джури козака Швайки» ви б узяли собі за приклад і чому?

Робота в групах.

- Учні об’єднуються у групи і складають паспорт одного з героїв твору – козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицика та Санька, вказуючи такі відомості:


* ім’я та прізвище;

* вік;

*місце проживання;

* портрет;

* особливі прикмети;

* риси характеру;

* уподобання;

* відомості про рідних та друзів;

* факти біографії тощо.


     - На основі прочитаного та почутого на уроці складіть узагальнюючий образ українського козака.

        Творче завдання. 

     Уявіть, що ви знаходитеся серед героїв роману «Джури козака Швайки». Чи були моменти, коли вам хотілося втрутитися в перебіг подій, дати якусь пораду, щось змінити? Якщо так, то коли це траплялося і якими були б ваші вчинки, поведінка?

     Мистецький практикум. 

    Розгляньте ілюстрації до твору, намальовані художником Максимом Паленком та вашими однокласниками і доберіть до них підписи. Чи погоджуєтеся ви зі словами, що ілюстрації Максима Паленка «можна «читати» ніби ще один текст у тексті, де кожна деталь промовляє, а кожний малюнок приховує в собі власну історію».

     Пошукове завдання. Знайдіть у тексті описи природи. Які художні засоби використовує в них автор?  Простежте, що є уявним, фантастичним, а що реальним у творі. Свої думки підтвердьте цитатами з тексту.

8. Рефлексія.

                     Літературна вікторина.

1. В якому столітті відбувається дія роману? (15 століття).

2. Що означає татарською мовою слово «козак»? (Вільна людина).

3. Про яку історичну подію згадується у творі? (Битва під Синіми Водами).

4. Де жили Санько, Грицик і Демко? (У Воронівці).

5. Ким був козак Швайка? (Розвідником-вивідувачем).

6. Яке прізвисько отримав Демко від діда Кібчика? (Дурна Сила).

7. Чому Грицик і Санько змушені були тікати з села? (Рятувалися від гніву пана Кобильського).

8. Хто одночасно служив і татарам і шляхті? (Тишкевич).

9. Чого мав навчати Санька дід Кудьма? (Ворожби і знахарства).

10. Хто став джурою козака Швайки? (Грицик).

11. Як називалося житло козаків? (Курінь).

12. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»? (Дідові Кібчику). 

9. Підсумок уроку. 

     Метод «Мікрофон»

- Діти, скажіть одним реченням, про що цей твір?

- Ця книга про….

- Як ви вважаєте, чи відповідає епіграф сьогоднішньому змісту уроку, теперішнім подіям в нашій країні?

   Заключне слово вчителя.

    Можна довго й захоплено розповідати про пригоди Швайки, Грицька й Санька, про сміливих козаків, про підступного Тишкевича, про невдячного Кобильського, про жорстоких татар, але ще краще – взяти книгу й самому про все прочитати.

     Я думаю, що саме так і зроблять ті учні, які ще недочитали окремі розділи

про пригоди козака Швайки та двох вірних друзів Грицика й Санька. А для

справжніх допитливих читачів буде насолодою прочитати інші книжки про

наших героїв. Друга книга називається «Джури-характерники», а третя «Джури

і підводний човен».

9.Оцінювання. Аргументація оцінок.

10. Домашнє завдання. Написати твір-продовження «Санько і Грицик через 20 років…»

 

 

 

docx
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
1170
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку